Справа № 750/10737/23
Провадження № 2/750/1503/23
УХВАЛА
07 листопада 2023 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Мойсієнко К.А.,
за участю представника позивача - Томилка М.М.,
прокурора - Косової О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про зняття арешту,
третя особа - Чернігівська обласна прокуратура,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому, згідно уточненої позовної заяви від 01.08.2023, просить зняти арешт з квартири боржника - ОСОБА_2 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовано позов тим, що постановою державного виконавця № 56159885 було накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 на виконання вироку Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14.08.2015 у справі № 748/1934-15-к (провадження № 1-кп/748/156/15) в частині конфіскації майна засудженого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 останній помер, на його майно відкрилася спадщина, в тому числі на квартиру, вирок щодо конфіскації частини квартири не було виконано і квартира вцілому зареєстрована за спадкодавцем. Позивач є донькою покійного та у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, їй стало відомо, що арешти на майно покійного батька не зняті, у зв'язку із чим вона звернулася до суду із даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
07 вересня 2023 року Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подав суду відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 56159885 з виконання виконавчого листа № 1-кп/748/156/15, виданого 20.10.2015 Чернігівським районним судом Чернігівської області про конфіскацію 1/2 частини всього майна належного ОСОБА_2 . 12.04.2018 державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника. 04.01.2019 виконавче провадження завершено на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», так як звернути стягнення на належну боржнику квартиру АДРЕСА_2 неможливо, у зв'язку з відмовою Деснянською районною у м. Чернігові радою в наданні дозволу на реалізацію зазначеної квартири, в якій зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_3 , 2005 року народження. Станом на 01.09.2023 зазначений вище виконавчий документ на виконанні у відділі не перебуває. Таким чином, у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника.
Представник Головного управління ДПС у Чернігівській області подав суду письмові пояснення в яких зазначив, що відносини, щодо яких виник спір, знаходяться за межами компетенцій, функцій та повноважень податкової служби, а тому Головне управління ДПС у Чернігівській області не є належною стороною у справі.
Керівник Чернігівської обласної прокуратури надіслав до суду письмові пояснення, в яких заперечував проти задоволення позову, посилаючись, зокрема, на те, що вимоги про скасування арешту, накладеного на майно у порядку виконання вироку в частині конфіскації майна повинні розглядатися у порядку адміністративного судочинства, як це зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.06.2019 у справі № 383/493/18.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 вересня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити. Також представник позивача надав суду докази на підтвердження того, що потерпілій у кримінальній справі ОСОБА_4 , цивільний позов якої було задоволено вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14.08.2015 у справі № 748/1934-15-к, виплачені кошти на виконання виконавчого листа № 1-кп/748/156/15 від 27.10.2015, у зв'язку із чим державним виконавцем 15.06.2023 закінчено виконавче провадження із зазначенням про фактичне повне виконання рішення згідно з виконавчим документом, тобто виконання рішення відбулося вже після смерті боржника.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що 30.10.2023 Чернігівським відділом Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження по виконанню вироку суду в частині конфіскації майна засудженого ОСОБА_2 , стягувачем по якому є держава. Таким чином, вирішення питання про скасування арешту є передчасним.
Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином, подали до суду письмові пояснення.
Заслухавши пояснення представника позивача, прокурора та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14.08.2015 у справі № 748/1934-15-к (провадження № 1-кп/748/156/15), який залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 15.10.2015, ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України та призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини всього належного йому майна. Задоволено цивільний позов ОСОБА_4 та стягнуто на її користь 20924 грн. 02 коп. у відшкодування завданої шкоди (а.с. 30-33, 34-39).
За інформацією Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на виконання вказаного вироку суду постановою державного виконавця у ВП № 56159885 було накладено арешт на майно боржника - ОСОБА_2 , а саме на квартиру АДРЕСА_2 та внесено відомості про арешт до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 25777309.
Постановою державного виконавця від 04.01.2019 у № 56159885 повернуто виконавчий документ № 1-кп/748/156/15 щодо конфіскації 1/2 частини усього майна боржника, у зв'язку із тим, що звернути стягнення на належне боржнику на праві власності майно, а саме однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 неможливо, оскільки Деснянською районною у м. Чернігові радою відмовлено у наданні дозволу на реалізацію зазначеної квартири, в якій зареєстрована малолітня дитина - ОСОБА_3 , 2005 року народження (а.с. 58).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 14).
ОСОБА_5 є донькою ОСОБА_2 (а.с. 10).
Після смерті батька ОСОБА_1 звернулась до Другої чернігівської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с. 15).
Проте, як стало відомо позивачу, на майно батька, а саме, квартиру АДРЕСА_2 , накладено арешт в межах виконавчого провадження № 56159885 по виконанню виконавчого листа № 1-кп/748/156/15, виданого 20.10.2015 Чернігівським районним судом Чернігівської області про конфіскацію 1/2 частини всього належного майна ОСОБА_2 .
Прокурор у судовому засіданні пояснила та надала інформацію про те, що 30.10.2023 Чернігівським відділом Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 73149584 по виконанню вироку суду в частині конфіскації майна засудженого ОСОБА_2 , стягувачем по якому є держава.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб'єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції судів, які розглядають справи за правилами цивільного, кримінального, господарського й адміністративного судочинства. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 звертає увагу на те, що вона вже неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та вказала на таке:
Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц).
Як роз'яснено у п. 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», правилами статті 373 ЦПК регулюються питання відстрочки і розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу виконання судових рішень у цивільних справах, і на подання державного виконавця про зміну, наприклад, способу виконання вироку суду про конфіскацію майна вони не поширюються.
Тобто у вказаній постанові зазначено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішуються відповідно до розділу VIII КПК.
Зокрема, питання, які виникають під час та після виконання вироку у потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та інших осіб, що стосуються законних інтересів, розглядаються судом за правилами КПК (стаття 539).
Кримінальним процесуальним кодексом України (Розділ VIII Виконання судових рішень) передбачено, що у разі, якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження (частина 3 статті 535 КПК України).
Згідно із частиною 1 статті 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі Касаційного кримінального суду, викладеною у постанові № 1-773/2009 (провадження № 51-1740 км 23) від 21.09.2023.
Крім того, відповідно до пункту 1 абзац 3, 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів у порядку, передбаченому статями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, виходячи з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, предмету спірних правовідносин, враховуючи, що виконавчий лист виданий на виконання вироку, суд приходить до висновку, що позов не може розглядатись місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду за правилами КПК.
Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що питання про зняття арешту, накладеного на виконання вироку у кримінальній справі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку кримінального судочинства (ст. 539 КПК України), а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 18, 19, 255, 260-261, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місце знаходження: вул. Княжа, 28, м. Чернігів), Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (місце знаходження: вул. Реміснича, 11, м. Чернігів) - закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд питання про зняття арешту накладеного при виконанні вироку суду у кримінальній справі, зокрема, щодо конфіскації майна, має розглядатися за правилами КПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя