Справа № 581/934/23
Провадження № 1-кп/581/39/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
в присутності прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023200000000308 від 25 вересня 2023 року, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Панасівка Липоводолинського району Сумської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, на обліках лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, працюючого водієм у ФОП ОСОБА_7 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений частиною 2 статті 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, а саме порушення вимог пунктів 15.7., 15.12. Правил дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілої, за таких обставин.
25 вересня 2023 року близько 13:20 ОСОБА_5 , керуючи автопоїздом - вантажним автомобілем марки КАМАЗ 45143, р.н. НОМЕР_1 , в зчепленні зі спеціалізованим причепом ГКБ 8551, р.н. НОМЕР_2 , та рухаючись по вул. Роменська в сел. Липова Долина Роменського району Сумської області, неподалік від будівлі 21-ї ДПРЧ 5-го ДПРЗ ГУ ДСНС в Сумській області, що розташована по вул. Роменська, 27, зупинив керований ним транспортний засіб на правому узбіччі дороги, що мала ухил у напрямку його руху. Заглушивши двигун ОСОБА_5 вийшов із кабіни автомобіля та пішов до магазину. Залишаючи автомобіль, ОСОБА_5 знехтував правилами безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що убезпечують дорожній рух, не вжив необхідних заходів для забезпечення нерухомого стану транспортного засобу, зокрема: не використав стоянкове гальмо, не ввімкнув понижену передачу, не встановив противідкотні упори під колеса, не поставив транспортний засіб під кутом до краю проїзної частини, не повернув керовані колеса у напрямку, який виключив би самовільний рух транспорту. Як наслідок, бездіяльність ОСОБА_5 призвела до того, що одразу після того, як він залишив транспортний засіб, автомобіль КАМАЗ 45143, р.н. НОМЕР_1 , в зчепленні зі спеціалізованим причепом ГКБ 8551, р.н. НОМЕР_2 , почав самовільний рух, у процесі якого перетнув проїзну частину у напрямку справа наліво, виїхав за її межі та наїхав на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка сиділа на лавці біля свого будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди.
Згідно із висновком судово-медичної експертизи № 158 від 27 жовтня 2023 року смерть потерпілої ОСОБА_8 настала внаслідок тупої травми тіла, яка супроводжувалась переломами шийних хребців з розривом спинного мозку, множинними переломами ребер, груднини, розривами легенів, відкритим переломом правої стегнової кістки.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 224 від 12 жовтня 2023 року, у даній дорожній ситуації ОСОБА_5 порушив вимоги Правил дорожнього руху, що передбачені пунктами:
1.5. дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган;
15.7. на спусках і підйомах, де спосіб поставлення не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїзної частини так, щоб не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху і виключити можливість для самовільного руху цих засобів. На таких ділянках допускається ставити транспортний засіб уздовж краю проїзної частини, повернувши керовані колеса таким чином, щоб виключалась можливість самовільного руху транспортного засобу;
15.12. водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним.
Допущені ОСОБА_5 порушення вимог пунктів 15.7. та 15.12. Правил дорожнього руху знаходиться у прямому причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.
У підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про розгляд угоди про визнання винуватості від 8 листопада 2023 року, укладену між нею та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_6 .
Відповідно до умов угоди, сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за частиною 2 статті 286 КК України, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння; сторони дійшли згоди щодо всіх істотних обставин для даного кримінального провадження, враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання, зокрема, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, що обтяжують покарання, узгодили призначення покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, звільнивши від відбування основного покарання з випробуванням. Також, у даній угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання.
Заслухавши у судовому засіданні прокурора ОСОБА_3 , потерпілу ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , які просили затвердити угоду про визнання винуватості, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Частиною 4 статті 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, яке є тяжким злочином.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком правильно розуміє права, визначені пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною 2 статті 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Потерпілою надано письмову згоду прокурору на укладення угоди.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, призначивши обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до статті 75 КК України.
Обставинами, що пом'якшують покарання, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Підставою для можливості незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами суд вважає ті обставини, що обвинувачений працює водієм, позитивно характеризується як працівник, позбавлення його роботи може поставити його та утриманців у скрутне матеріальне становище, порушення ним правил безпеки дорожнього руху в даному випадку характеризувалося необережною формою вини та не супроводжувалося перебуванням у стані алкогольного сп'яніння.
При вирішення питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням суд враховує тяжкість злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, офіційно працевлаштований, має на утриманні неповнолітнього сина, відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій, відсутність будь-яких претензій з її боку до обвинуваченого, відсутність заперечень потерпілої проти затвердження угоди на визначених умовах.
Запобіжний захід обвинуваченому у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.
На підставі частини 2 статті 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертизи.
Цивільний позов не заявлявся, долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК України. Також слід скасувати арешт, що був накладений на майно.
Витрати за проведення експертиз у сумі 15000 грн. були сплачені обвинуваченим в ході досудового розслідування.
Керуючись статтями 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 8 листопада 2023 року між прокурором Сумської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, та призначити йому визначене в угоді покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання чи роботи.
Речові докази:
- автомобіль марки КАМАЗ 45143, р.н. НОМЕР_1 , 1987 року випуску, що належить ОСОБА_7 , залишити у володінні власника;
- причіп ПР-самоскид-Е ГКБ 8551, р.н. НОМЕР_2 , 1989 року випуску, що належить ОСОБА_7 , залишити у володінні власника;
- флеш-карту «Micro SD HC I Team 500x», об'ємом 16 Gb, із серійним номером TM70-180612002-4, з копіями відеозаписів під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та «D07_20230925130255», що вилучена у фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 , залишити в матеріалах кримінального провадження.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 29 вересня 2023 року, на автомобіль марки КАМАЗ 45143, р.н. НОМЕР_1 , та на причіп ГКБ 8551, р.н. НОМЕР_2 .
Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу даного вироку в законну силу залишити незмінним - особисте зобов'язання з покладенням на нього обов'язків, викладених в ухвалі слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 6 жовтня 2023 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено виключно з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
На виконання вимог частини 6 статті 376 КПК України копію вироку після його проголошення вручити учасникам справи.
Суддя ОСОБА_1