ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9238/23 Справа № 185/4017/22 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
08 листопада 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді: Городничої В.С.,
суддів: Петешенкової М.Ю., Максюти Ж.І.,
ознайомившись з апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2023 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2023 року у задоволенні позову АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обов'язків (т. 2 а.с. 127-131).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» 22.09.2023 року засобами поштового зв'язку направило апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого ст. 354 ЦПК України.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» було залишено без руху, оскільки апелянту необхідно усунути недоліки шляхом подачі апеляційному суду заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважних причин його пропуску та надати докази на їх підтвердження, для долучення до матеріалів справи, та надано строк для усунення недоліків не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали (т. 2 а.с. 178-179).
Згідно матеріалів справи, ухвала Дніпровського апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху від 25 жовтня 2023 року була доставлена апелянту в електронному вигляді в його електронний кабінет через систему “Електронний суд” 25 жовтня 2023 року, про що свідчить довідка про доставку електронного документу (т. 2 а.с. 181).
03 листопада 2023 року на електронну пошту Дніпровського апеляційного суду від представника АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» - адвоката Боголіп Ю.В. надійшла заява про усунення недоліків у справі №185/4017/22, яка підписана КЕП, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 03.11.2023 року, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.05.2023 року у справі №185/4017/22 посилаючись на те, що засобами електронного зв'язку не отримували оскаржуване рішення, а отримали рішення суду засобами поштового зв'язку лише 29.08.2023 року. Також, посилається на те, що за відсутності доказів направлення судом рішення на адресу місцезнаходженням юридичної особи, що є учасником справи, процесуальний документ вважається не врученим у відповідності до ч. 6 ст. 272 ЦПК України. Крім того, посилається на те, що судом було направлено на іншу електронну адресу, яка не є офіційною електронною адресою позивача та яка не зазначалась в позові, як електронна адреса для листування. А також посилається на введення на території України воєнного стану.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши та перевіривши наведені представником АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» - адвокатом Боголіп Ю.В. підстави поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, виходячи із наступного.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2023 року справу було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та ухвалено рішення. Дата складання повного тексту оскаржуваного рішення не зазначена.
Разом з тим, документ в електронному вигляді “Рішення” від 17.05.2023 по справі №185/4017/22 було надіслано 17.05.2023 16:04:59 одержувачу АТ «Українська залізниця» на його електронну адресу p.a-secretary@dp.uz.gov.ua, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (т. 2 а.с. 132) та того ж дня документ доставлено до електронної скриньки о 16:27:11.
Колегія суддів бере до уваги, що зазначену електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) скаржник систематично вказувала у своїх процесуальних документах, зокрема, у позовній заяві (т. 1 а.с. 2); клопотання про відкладення розгляду справи (т. 1 а.с. 182); апеляційній скарзі від 16.11.2022 року на ухвалу суду від 03.11.2022 року (т. 1 а.с. 207), заяві про усунення недоліків від 16.01.2023 року (т. 1 а.с. 223); відповіді на відзив (т. 2 а.с. 31, 103), а також у даній апеляційній скарзі, що свідчить про те, що позивач користується вказаною електронною адресою. Крім того слід звернути увагу на те, що апелянт у заяві про усунення недоліків не зазначає про те, що електронна адреса p.a-secretary@dp.uz.gov.ua, не є офіційною та не використовується нею.
Посилання апелянта у заяві про усунення недоліків про те, що з ухвали Дніпровського апеляційного суду від 25.10.2023 року, якою залишено апеляційну скаргу без руху видно, що рішення суду від 17.05.2023 року було направлено на електронну адресу p.a-sekretary@dp.uz.gov.ua, а не на офіційну електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначалась в процесуальних документах, тобто було направлено на іншу електронну адресу, яка не є офіційною, суд не бере до уваги, оскільки вказане спростовується змістом довідки про доставку електронного листа (т. 2 а.с. 132), а зазначення в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 25.10.2023 року про те, що оскаржуване рішення було направлено на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 є технічною опискою.
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 (провадження № 61-8101св22) вказано, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в ЄСІТС. Разом з тим, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2023 року у справі №920/367/17 зазначив, що в умовах воєнного стану та за відсутності достатнього фінансування судів, надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу як власна електронна адреса, в поданих ним документах, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення, з урахуванням відсутності фінансової можливості здійснити поштове направлення.
Таким чином, хоча зазначена апелянтом електронна адреса p.a-secretary@dp.uz.gov.ua, на яку суд першої інстанції направив копію повного тексту оскаржуваного рішення, не є офіційною в розумінні норм ЦПК України, однак, особисто надавши суду такі засоби комунікації, АТ «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» фактично погодилось на доставлення йому процесуальних документів на вказану електронну адресу.
За таких обставин, твердження апелянта про те, що оскаржуване рішення на офіційну електронну адресу не надходило спростовується доказами наявними в матеріалах справи (т. 2 а.с. 132) та не підтверджується будь-якими належними та допустимими доказами, а тому не заслуговують на увагу.
Також, є помилковими посилання апелянта на те, що за відсутності доказів направлення судом рішення на адресу місцезнаходженням юридичної особи, що є учасником справи, процесуальний документ вважається не врученим у відповідності до ч. 6 ст. 272 ЦПК України, оскільки вони спростовуються змістом ч. 6 ст. 272 ЦПК України та вищевказаними висновками Верховного суду.
Крім того, також не заслуговують на увагу посилання апелянта на введення на території України воєнного стану, оскільки саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не є безумовною підставою для поновлення строку.
Крім того, ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення від 12 липня 2007 року у справі «Stankov v. Bulgaria» («Станков проти Болгарії», заява № 68490/01).
Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, №17160/06 та №35548/06, § 34 від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відтак, з урахуванням вказаних обставин, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом в апеляційній скарзі та у заяві про усунення недоліків підстави не можуть бути визнані поважними.
Керуючись ст. ст. 127, 185, 357, 358 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2023 року - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: М.Ю. Петешенкова
Ж.І. Максюта