Справа № 500/2772/15-ц
Провадження № 2/946/1764/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2023 року
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого Жигуліна С.М.
при секретарі Шарові Є.В.
за участю адвокатів Пауна В.В., Петрова В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі
справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
про
стягнення грошової компенсації
ВСТАНОВИВ:
Позивач в судове засідання не з'явився, її представник пояснив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 відкрилась спадщина, зокрема на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 . Відповідачі є власниками 3/4 часток вказаної квартири, разом із тим у квартирі не проживали та за рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 жовтня 2017 року позивач у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником 16/160 часток житлового будинку АДРЕСА_2 . Спадкове майно складається із частини у квартирі, де відповідач зробив належний капітальний ремонт. З урахуванням вказаного просить стягнути з відповідачів солідарно на її користь компенсацію із суми ремонту в розмірі 180970 грн., витрати на проведення експертизи 16000 грн., судові витрати 2558,11 грн. та витрати на правову допомогу 32000 грн. у відповідності до вимог ст. 183, 364 ЦК України.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, представник проти позовних вимог заперечує з посиланням на те, що після приватизації квартири відповідачі набули разом із ОСОБА_5 рівне право на частки, а позивач є власником тієї частки, яка належала спадкодавцеві. Проведення ремонту спадкодавцем у всій квартирі не було узгоджено з відповідачами, а сама квартира на час ремонту знаходилась у довільному стані та не вимагала проведення капітального ремонту. Окрім вказаного вважає посилання представника позивача на вимоги ст.22, 183, 364 ЦК України ЦК України такими, що не відповідають предмету спору.
Вислухавши пояснення, показання свідків та експерта, думку захисту, суд вважає доведеним наступне.
У відповідності до вимог ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих у порядку, передбаченому ст. 81-89 ЦПК України.
Свідоцтвом про право власності на житло за № НОМЕР_1 від 15 жовтня 1997 року, яке видано Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації, визначено право власності спадкодавця у складі сім'ї з відповідачами на рівні частки у квартирі АДРЕСА_1 .
Суд також звертає увагу на те, що будь-яке судове рішення повинно бути направлене на настання відповідних юридичних наслідків, а судовий розгляд повинен мати ознаки ефективності. За наявними доказами суд повинен задовольнити вимоги або ж відмовити в їх задоволенні, належним чином вмотивувавши таке рішення. При цьому, суд у процесі розгляду справи повинен керуватися реальними, а не уявними мотивами ухвалюючи відповідне рішення, унеможливлюючи зловживання сторонами своїх прав, спрямоване на затягування процесу. Відповідно до ст.ст. 1-2, 11-13 ЦПК України сторона, звертаючись до суду з відповідними вимогами, повинна чітко дотримуватися основних засад судочинства, враховуючи специфіку відповідного процесу, виконувати свої обов'язки та користуватися наданими їй процесуальними правами, не допускаючи при цьому зловживання ними. Окрім вказаного суд зауважує, що цивільний процес має змагальний характер, а тому на сторону покладається відповідний набір процесуальних обов'язків, в тому числі щодо надання необхідних доказів стосовно спірного питання, включно з власного ініціативою в процесі збирання цих доказів.
Позовні вимоги стосуються стягнення компенсації за витрати, що були понесені на капітальний ремонт з посиланням на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 жовтня 2017 року про визнання за позивачем в порядку спадкування права власності на 17/160 часток за вказаною адресою, що складає 1/4 частку у квартирі.
Право власності відповідачів на частки у вказаній квартирі підтверджене витягами з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видано відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції Одеської області на підставі актового запису за № 232 від 16 липня 2001 року, підтверджено розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_3 .
Свідоцтвом, яке видано відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції одеської області 16 лютого 2010 року, підтверджена реєстрація шлюбу позивача з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Долученою до матеріалів справи документацією доведено, що рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 жовтня 2017 року позивач у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 є власником 16/160 часток житлового будинку АДРЕСА_2 . Спадкове майно складається із частини у квартирі, де відповідач зробив належний капітальний ремонт.
Документацією фізичної особи ОСОБА_6 від 2014 року встановлено проведення капітального ремонту у квартирі АДРЕСА_1 , який з урахуванням долучений рахунок-фактур та замовлень на будівельні матеріали був розпочатий ОСОБА_5 з липня місяця 2008 року, тобто до реєстрації шлюбу 16 лютого 2010 року з позивачем.
Свідки позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що ремонт у квартирі був проведений, під час знаходження ОСОБА_5 в рейсі оплату за виконані роботи проводила позивач ОСОБА_1 .
В судовому засіданні експерт ОСОБА_9 підтвердив наявність проведеного ремонту, та пояснив, що вартість покращень не призвела до збільшення вартості квартири, а роботи проводились без документації на кожний етап ремонту.
Таким чином вартість всіх покращень, пов'язаних з ремонтом, увійшла до складу спадкової маси.
Між тим позивач в якості спадкоємця отримала належну їй частку спадкової маси, що визначено рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 жовтня 2017 року про визнання за позивачем в порядку спадкування права власності на 17/160 часток за вказаною адресою, що складає 1/4 частку у квартирі.
З урахуванням вказаного посилання представника позивача на вимоги ст.183, 364 ЦК України ЦК України є такими, що не відповідають предмету спору.
Сукупність вказаних обставин зумовлює відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 141-142 ЦПК України розподіляються судові витрати.
Керуючись ст. 263-267 ЦПК України
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку у порядку, передбаченому ст.354 ч.2 ЦПК України.
Суддя: С.М.Жигулін