УХВАЛА
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 334/5280/23
провадження № 61-14102ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня
2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 вересня 2023 року
у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби
у Запорізькій області, заінтересовані особи: платник податків - фізична
особа-підприємець ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «МетаБанк», про розкриття інформації, що містить банківську таємницю,
ВСТАНОВИВ:
29 вересня 2023 року Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 вересня 2023 року у вищевказаній справі.
У касаційній скарзі заявник вказував, що підставою касаційного оскарження рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2023 року
та постанови Запорізького апеляційного суду від 13 вересня 2023 року
є неправильне застосування судом норм матеріального права та існує необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах.
Разом з тим, посилаючись у касаційній скарзі на підставу касаційного оскарження на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, заявником
не конкретизовано від якого саме висновку Верховного Суду та від якої конкретно постанови Верховного Суду необхідно відступити Верховному Суду при касаційному перегляді справи № 334/5280/23. Також касаційна скарга містила посилання на висновки Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2023 року вказану касаційну скаргу було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга, та копії уточненої редакції касаційної скарги, відповідно до кількості учасників справи.
23 жовтня 2023 року на адресу Верховного Суду від Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області надійшли матеріали на усунення недоліків, до яких заявник додав уточнену редакцію касаційної скарги.
В уточненій редакції касаційної скарги від 23 жовтня 2023 року, як на підставу касаційного оскарження рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя
від 05 липня 2023 року та постанови Запорізького апеляційного суду
від 13 вересня 2023 року, заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі Верховного Суду України від 21 січня 2010 року у справі № 6-891св09.
Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 13 жовтня 2023 року виконано Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області не у повному обсязі, оскільки у касаційній скарзі
на порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України не зазначено підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).
Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно
у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу
в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В уточненій редакції касаційної скарги, поданої на виконання ухвали Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 13 жовтня 2023 року, Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області, посилаючись
на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначає ухвалу Верховного Суду України від 21 січня 2010 року у справі № 6-891св09, в якій, на його думку, викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не були враховані в оскаржуваних судових рішеннях.
Проте, суд касаційної інстанції звертає увагу заявника на те, що посилання у касаційній скарзі виключно на ухвалу Верховного Суду України, у якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах (а не постанові Верховного Суду), не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення
у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій
та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт,
що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведені в уточненій касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку, що касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки ухвала Верховного Суду України від 21 січня 2010 року у справі № 6-891св09, на яку заявник посилається як на підставу касаційного оскарження, не є постановами Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, а тому посилання виключно
на постанови Верховного Суду України не може бути підставою касаційного оскарження судових рішень. Аналогічні за змістом висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 20 березня 2023 року у справі № 752/30877/21 (провадження № 61-1440ск23).
Згідно із частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України
у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Оскільки у відведений судом строк, станом на 08 листопада 2023 року, вимоги ухвали Верховного Суду від 13 жовтня 2023 року заявником не виконано у повній мірі, що перешкоджає Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 13 вересня 2023 року необхідно визнати неподаною
та повернути заявнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Повернути касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя
від 05 липня 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду
від 13 вересня 2023 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, заінтересовані особи: платник податків - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «МетаБанк», про розкриття інформації, що містить банківську таємницю.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі,
яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню
не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк