УХВАЛА
06 листопада 2023 року
місто Київ
справа № 205/266/22
провадження № 61-10487св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,
третя особа - Вільна профспілка залізничників України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Космачевської Т. В., Халаджи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»), третя особа - Вільна профспілка залізничників України,про скасування наказу про відсторонення від роботи і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовано тим, що він працює помічником машиніста електровоза цеха експлуатації структурного підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ - Вузол» в АТ «Українська залізниця».
28 грудня 2021 року йому вручений наказ від 28 грудня 2021 року № 459/ОС «Про відсторонення від роботи». У наказі зазначено, що керуючись статтею 46
КЗпП України його відсторонено від роботи без збереження заробітної плати із
28 грудня 2021 року на час відсутності щеплення проти COVID-19.
Позивач вважає вказаний наказ протиправним, та таким, що виданий із порушенням норм чинного законодавства, тому вимушений звернутись до суду із цим позовом.
Посилаючись на ці обставини,ОСОБА_1 просив скасувати наказ від 28 грудня 2021 року № 459/ОС АТ «Українська залізниця»«Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 » та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на 12 січня 2022 року у розмірі 12 718,90 грн.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ АТ «Українська залізниця»від 28 грудня 2021 року № 459/ОС «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ». Стягнено з АТ «Українська залізниця»на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 12 718,90 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивовано тим, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження,
а тому, в силу положень пункту 1 статті 92 Конституції України, таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать застосовані АТ «Українська залізниця» при винесенні оспорюваного наказу постанова Кабінету Міністрів України та наказ Міністерства охорони здоров'я України, отже, таке відсторонення позивача від роботи є незаконним.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року апеляційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено частково, заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2022 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ
АТ «Українська залізниця» від 28 грудня 2021 року № 459/ОС «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ». Стягнено з АТ «Українська залізниця» на користь
ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від роботи за період із
28 грудня 2021 року до 12 січня 2022 року в розмірі 8 122,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що позивач працює помічником машиніста електровозу цеха експлуатації в АТ «Українська залізниця», тому
у відповідача не було підстав для відсторонення позивача від роботи, оскільки такі дії були непропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2023 року АТ «Українська залізниця» звернулося до Верховного Суду
з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову
у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21, Верховного Суду від 12 квітня
2023 року у справі № 206/26/22.
У вересні 2023 року ОСОБА_1 через свою представницю адвокатку
Кучинську В. В. подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що відсторонення від роботи є втручанням у право людини на працю та право заробляти працею на життя шляхом його обмеження, а тому в силу положень пункту 1 статті 92 Конституції України таке втручання дозволено виключно законами України, а не підзаконними актами, до яких належать постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 та наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням».
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - Вільна профспілка залізничників України, про скасування наказу про відсторонення від роботи і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 червня 2023 року призначити до судового розгляду на 15 листопада 2023 року колегією
у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. В. Ступак
І. Ю. Гулейков
С. О. Погрібний