ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"08" листопада 2023 р. Справа № 911/3067/23
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”
до Фізичної особи-підприємця Стужука Андрія Олександровича
про стягнення 93 265,02 гривень
встановив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до Фізичної особи-підприємця Стужука Андрія Олександровича про стягнення 93 265,02 гривень, з яких: 54 998,15 грн заборгованості за кредитом, 38 266,87 грн заборгованості по процентам за користування кредитом.
Позовні вимоги обґрунтовано обставинами порушення відповідачем грошового обов'язку щодо повернення кредиту, отриманого за кредитним договором №б/н від 14.09.2019.
Згідно викладених позивачем обставин, 14.09.2019 Фізичною особою-підприємцем Стужуком Андрієм Олександровичем підписано заяву про надання кредиту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький”” шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунок.
За доводами позивача підписанням такої заяви клієнт приєднується до Умов та правил надання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький””, розміщених на офіційному сайті банку у мережі інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms (далі - Умови та Правила), які разом із заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил складають кредитний договір.
З огляду вказаного вище позивач зауважив, що відповідач умови кредитного договору від 14.09.2019 не виконав, кредитні кошти не повернув та проценти не сплатив, з огляду на що станом на 18.09.2023 заборгованість відповідача становить 93 265,02 гривень та складається з:
- 54 998,15 грн заборгованості за кредитом;
- 38 266,87 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, а розрахунок вказаних сум додається до позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2023 у справі №911/3067/23 позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” залишено без руху та надано строк для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали, шляхом подання до суду письмових пояснень із зазначенням:
- письмових пояснень стосовно виконаного від імені представника позивача Савіхіної А.М. підпису на позовній заяві та його неспівпадіння з підписами, виконаними на додатках до позовної заяви, як наслідок - наявності дійсного волевиявлення Савіхіної А.М. на підписання позовної заяви та/або доданих до неї документів;
- детального та обґрунтованого розрахунку сум заборгованості по процентам за користування кредитом, із наведенням відомостей стосовно дат початкового та кінцевого розрахункового періоду (число, місяць, рік), за який здійснювалось нарахування сум заборгованості, окремо по кожному такому періоду/місяцю та сумі, на яку ці відсотки нараховано;
- письмових пояснень з викладом обставин стосовно застосування позивачем підвищеної процентної ставки із відповідним наведенням правових підстав для її застосування та її правової природи - неустойка або інший розмір відсотків річних у розумінні ст. 625 ЦК України;
- розрахунку заборгованості Фізичної особи-підприємця Стужука Андрія Олександровича, долученого до позовної заяви, у збільшеному вигляді (зі збільшеним шрифтом) для його читабельності під час перевірки судом.
Згідно ч.ч. 5-7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
З наявних в автоматизованій системі “Діловодство спеціалізованого суду” (ДСС) відомостей сліду, що ухвалу Господарського суду Київської області від 16.10.2023 у справі №911/3067/23 доставлено до електронного кабінету (електронної пошти) Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” 17.10.2023 о 00:28.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що останнім днем строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви є 30.10.2023.
27.10.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” надійшла заява про усунення недоліків за вих. №20231017/194 від 19.10.2023 разом з редакцією позовної заяви в первісній редакції.
Так, у змісті заяви про усунення недоліків, з-поміж викладених доводів та обставин, що є тотожним зазначеним у позовній заяві, наведено формулу нарахування процентів на поточну та прострочену заборгованість, а також зазначено про те, що при нарахуванні банком процентів, комісій, пені і невнесення коштів клієнтом на погашення заборгованості, банк має право здійснити списання такої заборгованості за рахунок кредитного ліміту.
Також у змісті заяви про усунення недоліків зазначено, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості містить відомості щодо: розміру відсоткової ставки; розміру нарахованих відсотків, пені; сум коштів, що надходили в рахунок погашення боргу; періоду нарахування, тоді як з метою встановлення обставин нарахування та погашення складових заборгованості до позовної заяви було додано виписку по особовому рахунку відповідача, яка є первинним документом та містить в собі детальну інформацію про рух коштів по рахунку.
Крім того згідно заяви про усунення недоліків разом з останньою надано копії документів, які прошиті, а їх сторінки пронумеровані із проставленням на останньому аркуші засвідчувального напису представника позивача, що узгоджується із викладеною у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №761/5894/17 практикою та відповідає вимогам ДСТУ 4163-2003.
Аналізуючи та оцінюючи зміст наданих позивачем пояснень, судом встановлено, що попри усе зазначене вище позивачем так і не надано:
- письмових пояснень стосовно виконаного від імені представника позивача Савіхіної А.М. підпису на позовній заяві та його неспівпадіння з підписами, виконаними на додатках до позовної заяви, як наслідок - наявності дійсного волевиявлення Савіхіної А.М. на підписання позовної заяви та/або доданих до неї документів;
- детального та обґрунтованого розрахунку сум заборгованості по процентам за користування кредитом, із наведенням відомостей стосовно дат початкового та кінцевого розрахункового періоду (число, місяць, рік), за який здійснювалось нарахування сум заборгованості, окремо по кожному такому періоду/місяцю та сумі, на яку ці відсотки нараховано;
- письмових пояснень з викладом обставин стосовно застосування позивачем підвищеної процентної ставки із відповідним наведенням правових підстав для її застосування та її правової природи - неустойка або інший розмір відсотків річних у розумінні ст. 625 ЦК України.
Саме ж лише зазначення у заяві про усунення недоліків алгоритму (формули) розрахунку процентів та надання роз'яснень щодо відомостей виписки по рахунку та доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості, що очевидно вбачається з такого розрахунку та не потребує додаткового роз'яснення, жодним чином не усуває виявлених і зазначених судом недоліків, зокрема такі пояснення не усувають відсутність інфомрації щодо початкової (число, місяць, рік) дати та кінцевої (число, місяць, рік) дати розрахункового періоду, за який здійснювалось нарахування сум заборгованості, окремо по кожному такому періоду/місяцю та сумі, на яку ці відсотки нараховано.
Також відповідні пояснення не містять пояснень щодо застосування позивачем підвищеної процентної ставки із відповідним наведенням правових підстав для її застосування та її правової природи - неустойка або інший розмір відсотків річних у розумінні ст. 625 ЦК України.
З огляду на вказане суд зауважує, що стадія залишення позову без руху/відкриття провадження у справі не є формальною, а процесуальні вимоги щодо форми та змісту позову не можуть зводитись лише до подання позивачем будь-якого розрахунку заявлених до стягнення сум, без його обґрунтування обставинами та відповідними доказами.
Крім того виконаний від імені представника позивача Савіхіної А.М. підпис на заяві про усунення недоліків не співпадає з підписом, власне, на самій позовній заяві, а також з підписами, виконаними на додатках до позовної заяви, у тому числі на звороті пакету документів, оскільки такі графічні креслення (підписи) виконано у вигляді очевидно різних знаків.
Водночас жодних письмових пояснень стосовно виконаного від імені представника позивача Савіхіної А.М. підпису на позовній заяві та його неспівпадіння з підписами, виконаними на додатках до позовної заяви, а також з підписом у заяві про усунення недоліків суду так і не надано.
Саме ж лише посилання на те, що суду надано прошитий засвідчений згідно вимог ДСТУ 4163-2003 пакет документів, жодним чином не усуває вказаного вище недоліку та не надає пояснень щодо виконання від імені Савіхіної А.М. графічних креслень (підписів) у вигляді очевидно різних знаків.
В розрізі наведеного суд звертає увагу на те, що наказом Державного підприємства «УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОБЛЕМ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЯКОСТІ» від 01.07.2020 №144 «Про прийняття та скасування національних стандартів», прийнято національні стандарти з наданням чинності з 01 вересня 2021 року, зокрема ДСТУ 4163:2020 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів - На заміну ДСТУ 4163- 2003 (далі - ДСТУ 4163:2020).
Тобто, станом на момент подання відповідної позовної заяви та заяви про усунення недоліків ДСТУ 4163-2003 є не чинним та не врегульовує порядок оформлення документів та подання їх до суду.
Враховуючи вказане вище, оскільки позиція щодо суті спору та реалізації особою права на здійснення нарахувань має бути однозначною та такою, яка б не змушувала суд тлумачити дії та волю сторони з подвійним змістом, тоді як подані позивачем пояснення не містять відомостей з метою усунення усіх виявлених судом недоліків позовної заяви, а інших заяв, пояснень та/або клопотань з метою усунення виявлених судом недоліків позовної заяви від позивача не надійшло, суд дійшов висновку, що усі виявлені судом недоліки заявником у встановлений строк не усунуто.
В розрізі зроблених вище висновків судом враховано, що:
- передбачена ст. 14 ГПК України диспозитивність, як і власний розсуд позивача не є безмежними та не можуть використовуватись з порушенням передбачених процесуальним законом обов'язків щодо форми та змісту позовної заяви, тоді як суд на стадії відкриття провадження у справі наділений правом перевірити і встановити відповідність позовної заяви таким процесуальним вимогам;
- наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права на розпорядження своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, не звільняє заявника від обов'язку дотримання унормованих процесуальними приписами правил подання позову, у тому числі щодо об'єднання позовних вимог;
- повторне викладення доводів, що вже зазначені у позові, відповідно, не спрямоване на усунення недоліків позовної заяви;
- усунення недоліків позовної заяви спрямовано як на виключення неточностей заявлених вимог та можливості подвійного тлумачення волі заявника, так і на виключення необхідності у додатковій затраті часу на вчинення відповідних дій під час розгляду справи.
З огляду зазначеного суд звертає увагу на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв/скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, відтак кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08.06.2021 у справі №910/18946/19.
Частинами 4, 6, 7 ст. 174 ГПК України унормовано, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Отже, враховуючи усе наведене вище, а також ухилення позивача від вчинення дій по усуненню усіх недоліків позовної заяви, що перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та ускладнить вирішення спору і розгляд справи загалом, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до Фізичної особи-підприємця Стужука Андрія Олександровича про стягнення 93 265,02 гривень з доданими до неї документами в порядку ч. 4 ст. 174 ГПК України.
Суд вважає за необхідне наголосити позивачу, що:
- неусунення будь-якого з недоліків позовної заяви у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позову без руху, має наслідком повернення вказаної позовної заяви і зазначене свідчить, що причиною повернення позову є не надмірний формалізм суду, а невиконання саме позивачем приписів вказаних вище нормативно-правових приписів та його відповідне ставлення до підготовки документів, що надаються суду;
- повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення відповідно вказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” до Фізичної особи-підприємця Стужука Андрія Олександровича про стягнення 93 265,02 гривень з доданими до неї документами повернути.
Ухвала складена та підписана 08.11.2023, набирає законної сили з моменту її підписання суддею у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду у строки та порядок відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.А. Ярема