Ухвала від 08.11.2023 по справі 904/2093/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про оголошення перерви у судовому засіданні

08.11.2023 м. ДніпроСправа № 904/2093/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача (за первісним позовом та відповідача за зустрічними позовами): не з'явився;

від відповідача-1 (за первісним позовом та позивача за зустрічними позовами): Тиховліс В.Р.;

від відповідача-2 (за первісним позовом та позивача за зустрічними позовами): Тиховліс В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за первісним позовом Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (м. Чернігів)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (м.Кам'янське Дніпропетровської області)

та до відповідача-2: ОСОБА_1 (м. Кам'янське Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 у загальному розмірі 652 458 грн. 39 коп.

та

за зустрічним позовом ОСОБА_1 (м. Кам'янське Дніпропетровської області)

до Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (м. Чернігів)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (м.Кам'янське Дніпропетровської області)

про визнання поруки припиненою

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (м. Кам'янське Дніпропетровської області)

до Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (м. Чернігів)

про визнання недійсним договору про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 та визнання недійсною гарантію виконання зобов'язань № 956-22/В1 від 27.12.2022 Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Асвіо Банк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) заборгованість за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 у загальному розмірі 652 458 грн. 39 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 268 235 грн. 69 коп. - сума простроченої заборгованості по тілу кредиту;

- 1 028 грн. 85 коп. - сума прострочених відсотків за користування кредитом;

- 383 193 грн. 85 коп. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за гарантією, наданою позивачем, внаслідок чого у відповідача-1 перед позивачем утворилась заборгованість, яка разом із нарахованими процентами становить 269 264 грн. 54 коп. (268 235 грн. 69 коп. - сума простроченої заборгованості по тілу кредиту + 1 028 грн. 85 коп. - сума прострочених відсотків за користування кредитом). За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 5.10. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача-1 штраф у розмірі суми гарантії, в загальній сумі 383 193 грн. 85 коп. Крім того, відповідно до договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022 відповідач-2 поручилися перед позивачем за виконання відповідачем-1 всіх грошових зобов'язань за вказаним договором про надання банківської гарантії.

Також позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів-1,2 судові витрати.

З позовної заяви вбачається, що позивачем у складі учасників провадження визначено фізичну особу - ОСОБА_1 (відповідача-2).

За викладених обставин, судом було здійснено запити до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано відповіді № 48391 від 26.04.2023 та № 48400 від 26.04.2023, згідно з якими, за параметрами запиту ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 , особу ОСОБА_1 не знайдено.

Так, за змістом абзацу 2 частини 1, частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України до відкриття провадження у справі суд повинен отримати інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, яка не є підприємцем. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

З урахуванням викладеного, суд вважав за необхідне звернутися до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Кам'янської міської ради для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 01.05.2023 у Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Кам'янської міської ради була витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Від Департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики Кам'янської міської ради Дніпропетровської області надійшов лист (вх. суду № 24166/23 від 17.05.2023), в якому департаментом було повідомлено про те, що ухвалу суду від 01.05.2023 переадресовано начальнику Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради Олені Врлощук для опрацювання в межах наданих повноважень згідно з чинним законодавством для надання відповіді.

Від Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради надійшов лист (вх. суду № 24623/23 від 19.05.2023), в якому відділ просить суд змінити у запитуваному документі назву органу, який має надати відповідь щодо інформації про фізичну особу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Враховуючи вказане, суд вважав за необхідне звернутися до Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради для отримання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 02.06.2023 у Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради була витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Від Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради надійшов лист (вх. суду № 29527/23 від 16.06.2023), в якому повідомлено про те, що за інформацією, яка міститься в реєстрі Кам'янської територіальної громади, місце проживання громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , з 11.01.2013 по теперішній час.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 21.06.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від ОСОБА_1 (відповідача-2) за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 32180/23 від 30.06.2023), в якому вона просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- гарантія видана в рахунок виконання майбутніх, а не вже існуючих (дійних) зобов'язань, що законодавством України не передбачено. Так, в преамбулі гарантії виконання зобов'язань № 956-22/В1 зазначено, що "мають намір укласти договір згідно з Протокольним рішенням. Зважаючи на це, Акціонерне товариство "Асвіо Банк" безумовно, тобто за першою вимогою бенефіціара без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично приймає на себе зобов'язання заплатити бенефіціару". Більше того, на момент видачі гарантії невідомо, чи виникнуть в майбутньому такі зобов'язання, чи ні. Зазначене суперечить пункту 9 частини 3 розділу I Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, відповідно до якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії;

- банківською гарантією забезпечується дійсне зобов'язання, яке було порушено;

- позивачем за не надано доказів виконання принципалом умов пунктів 2.1 та підпункту 3.4.1 пункту 3.4 договору про надання гарантії. Так, в пункті 2.1 договору про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 (далі - договір про надання гарантії) зазначено перелік документів та вимоги до них, які принципал зобов'язаний надати гаранту. Крім того, в підпункт 3.4.1 договору про надання гарантії зазначено, що "Після подання принципалом належним чином оформленої заяви, надання всіх необхідних документів (відповідно до умов гарантії та вимог гаранта), виконання принципалом умов пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 договору, та у випадку, якщо умови гарантії та умови контракту/документації відповідають вимогам чинного законодавства України та договору, видати на умовах договору на користь бенефіціара гарантію на суму та із змістом, що наведені у розділі 1 договору. Однак, жодних доказів виконання принципалом зазначених вимог позивач не надав. Позивачем не долучено до позовної заяви доказів наявності повноважень представника банку на підписання договору поруки з боку банку;

- позивач в позовній заяві (сторінка 4) зазначає, що сплатив бенефіціару - ПАТ "НЕК "Укренерго" - грошові кошти в розмірі 268 235 грн. 69 коп. за рахунок власних коштів, тобто, видав відповідачу-1 банківський кредит. Більше того, на суму такого кредиту позивачем нараховано проценти від суми простроченого кредиту (його частини) у розмірі 28 % річних (підпункти 4.2 - 4.6 пункту 4.4 договору про надання гарантії). Таким чином, банківська гарантія - різновид банківського кредиту (кредитної операції), і позивач нарахував відповідачам суму штрафу на суму непогашеного кредиту і процентів за ним;

- відповідно до пункту 15 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби Covid-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. При цьому карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби Covid-19 вперше був встановлений Кабінетом міністрів України на всій території України постановою № 211 від 11.03.2020 і в подальшому неодноразово продовжувався наступними постановами Кабінету Міністрів України, зокрема, востаннє: постановою Кабінету міністрів України № 383 від 25.04.2023 строк дії карантину було продовжено до 30.06.2023;

- крім того, відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вперше воєнний стан на всій території України введено указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX. В подальшому воєнний стан на всій території України неодноразово продовжувався, востаннє: до 18.08.2023 Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX. Таким чином, штраф позивачем нараховано як в період дії карантину, так і в період дії воєнного стану;

- вказані вище норми звільняють від сплати штрафі та пені будь-яких осіб, а не лише фізичних, оскільки законодавцем не визначено окремого суб'єктного складу для застосування мораторію на нарахування штрафів та пені у період дії карантину, а також у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Таким чином, нарахування позивачем за основним позовом штрафу в розмірі 383 193 грн. 85 коп. є безпідставним, оскільки він нарахований в період дії мораторії на нарахування таких штрафів відповідно до вимог нормативно-правових актів України, зазначених вище. Підтвердженням цьому є і правові висновки Верховного суду в подібних правовідносинах, зокрема, в постанові Верховного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 756/7895/21;

- гарант не надав доказів передання відповідачу-1 без зволікань копію вимоги бенефіціара. Так, відповідно до статті 22 Уніфікованих правил, гарант повинен без зволікань передати копію належної вимоги і будь-яких документів, що відносяться до справи, інструктуючій стороні. Однак, відповідачу-1 (інструктуючій стороні) гарант копію такої вимоги не передав, доказів протилежного - не надав. В матеріалах справи міститься письмове повідомлення № 1162 від 18.04.2023 з вимогою про сплату заборгованості, однак, воно було відправлено не гарантом, а фізичною особою, що слідує з накладної "Укрпошти" № 0200500314604. Крім того, з незрозумілих причин в описі вкладення поштовий індекс "51021", зазначений в договорі поруки, виправлений на "51900".

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (відповідача-1) за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 32215/23 від 30.06.2023), в якому останнє просить суд розглядати справу за правилами загального позовного провадження та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на таке:

- банківською гарантією забезпечується дійсне зобов'язання, яке було порушено;

- позивачем не надано доказів виконання принципалом умов пунктів 2.1, 2.3 та підпункту 3.4.1 пункту 3.4 договору про надання гарантії. Так, в пункті 2.1 договору про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 (далі - договір про надання гарантії) зазначено перелік документів та вимоги до них, які принципал зобов'язаний надати гаранту. В пункті 2.3 договору про надання гарантії зазначено, що гарантія надається за умови: сплати принципалом комісії згідно з пунктом 2.4 договору; розміщення принципалом в якості грошового покриття для забезпечення виконання зобов'язань за договором грошових коштів у розмірі та на рахунок покриття, що зазначені в пункті 2.2 договору; укладання та підписання з особою, зазначеною в пункті 2.2 договору, договору поруки, що виступає забезпеченням виконання зобов'язань принципала за договором. Крім того, в підпункті 3.4.1 договору про надання гарантії зазначено, що "Після подання принципалом належним чином оформленої заяви, надання всіх необхідних документів (відповідно до умов гарантії та вимог гаранта), виконання принципалом умов п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 договору, та у випадку, якщо умови гарантії та умови контракту/документації відповідають вимогам чинного законодавства України та договору, видати на умовах договору на користь бенефіціара гарантію на суму та із змістом, що наведені у розділі 1 договору. Однак, жодних доказів виконання принципалом зазначених вище вимог позивач не надав;

- позивачем не долучено до позовної заяви докази наявності повноважень представника банку на підписання договору банківської гарантії з боку банку та на підписання банком самої банківської гарантії;

- рішення про укладення договору про надання гарантії повинно було бути прийнятим загальними зборами учасників відповідача-1, однак, таке рішення загальних зборів не приймалось. При цьому, договір про надання гарантії для відповідача-1 є значним правочином, оскільки його вартість (383 193 грн. 85 .) перевищує 50 відсотків вартості чистих активів відповідача-1 відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності (копія балансу та звіту про фінансові результати за 4-й квартал 2021 року додаються до відзиву);

- в пункті 19.1 Статуту відповідача-1, затвердженого 22.07.2019, тобто, до дати укладання спірного договору про надання гарантії та видання позивачем банківської гарантії зазначено, що "Значними правочинами в товаристві є такі правочини: кредитні (депозитні) угоди, договори застави, будь-які інші договори щодо відчуження або обтяження в будь-який спосіб рухомого чи нерухомого майна товариства незалежно від суми таких угод (договорів). Про наявність таких положень Статуту відповідача-1 позивач знав або не міг не знати, оскільки ніщо не заважало йому ознайомитись до укладення договору про надання гарантії з положеннями Статуту відповідача-1;

- позивач не просто мав право, а був зобов'язаний перевірити наявність рішення загальних зборів відповідача-1 на укладання спірного договору про надання гарантії, оскільки без наявності зазначених документів гарантія не повинна була видаватись. Таким чином, зазначене є підставою для визнання договору про надання банківської гарантії, а також, відповідно, і самої банківської гарантії недійсними;

- принципал не вживав жодних заходів з подальшого схвалення договору про надання гарантії, що є додатковим підтвердженням наявності підстав для визнання такого договору, а також самої банківської гарантії недійсними. Позивачем порушено вимоги пункту 4.1 договору гарантії в частині повідомлення банком-гарантом принципала про отримання вимоги від бенефіціара;

- в розумінні Уніфікованих правил, відповідач-1 є інструктуючою стороною. Однак, жодних доказів дотримання гарантом зазначеного строку, а також доказів отримання вимоги бенефіціара та дати отримання такої вимоги від бенефіціара, гарантом до матеріалів справи не надано. Позивачем не надано доказів виконання гарантом умов пункту 4.3 договору про надання гарантії. Так, відповідно до пункту 4.3 договору про надання гарантії, "У випадку отримання гарантом вимоги на оплату по гарантії (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачено умовами гарантії), та її відповідності за формальними ознаками умовам гарантії, гарант протягом 5 (п'яти) робочих днів після надходження такої вимоги, якщо інше не визначено умовами гарантії, здійснює виконання";

- пункт 4.2 договору про надання гарантії не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки за цим пунктом зобов'язання принципала виникають не з моменту отримання ним письмового повідомлення гаранта, а з моменту направлення такого повідомлення гарантом. Відповідач-1 зазначає, що цей пункт договору про надання банківської гарантії суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), оскільки принципал не може і не повинен нести жодної відповідальності на підставі документу, який він не отримав і зі змістом якого він ще не обізнаний. Більше того, не знаючи про зміст не отриманого ним відправлення, принципал позбавлений можливості виконати вимоги, зазначені в такому відправленні. Тому слова пункту 4.2 договору про надання банківської гарантії "з дня направлення письмового повідомлення гаранта" не відповідають вимогам чинного законодавства України. Аналогічне стосується і підпунктів 3.1.3 та 3.1.4 пункту 3.1 договору про надання гарантії, оскільки за ними зобов'язання у принципала виникають: незалежно від отримання повідомлення гаранта (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 договору про надання гарантії); протягом 3 (трьох) робочих днів з дати направлення гарантом відповідного повідомлення принципалу (підпункт 3.1.4 пункту 3.1 договору про надання гарантії);

- позивач у позовній заяві (сторінка 4) зазначає, що сплатив бенефіціару - ПАТ "НЕК "Укренерго" - грошові кошти в розмірі 268 235 грн. 69 коп. за рахунок власних коштів, тобто, видав відповідачу-1 банківський кредит. Більше того, на суму такого кредиту позивачем нараховано проценти від суми простроченого кдиту (його частини) у розмірі 28 % річних (підпункти 4.2 - 4.6 пункту 4.4 договору про надання гарантії). Таким чином, банківська гарантія - різновид банківського кредиту (кредитної операції), і позивач нарахував відповідачам суму штрафу на суму непогашеного кредиту і процентів за ним;

- вперше воєнний стан на всій території України введено указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX. В подальшому воєнний стан на всій території України неодноразово продовжувався, востаннє: до 18.08.2023 Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX. Таким чином, штраф позивачем нараховано як в період дії карантину, так і в період дії воєнного стану;

- строк дії договору про надання гарантії в ньому не зазначений, що суперечить частині 3 статті 180 Господарського кодексу України, відповідно до якої при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. При цьому, відповідно до частини 1 статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами;

- позивачем не надано доказів виконання ним вимог пункту 2.7 договору про надання гарантії. При цьому, в пункті 2.7 договору про надання гарантії зазначено, що гарантія оформлюється у вигляді паперового та/або електронного документу та передається бенефіціару або через банк бенефіціара/інший банк (у тому числі автентичним SWIFT-повідомленням), або безпосередньо принципалу для подальшої передачі бенефіціару. При цьому, гарантія у вигляді електронного документа передається гарантом шляхом її відправлення на адресу електронної пошти, зазначеної в розділі 11 договору, або принципалом в заяві;

- гарант не надав доказів передання відповідачу-1 без зволікань копію вимоги бенефіціара. Так, відповідно до статті 22 Уніфікованих правил, гарант повинен без зволікань передати копію належної вимоги і будь-яких документів, що відносяться до справи, інструктуючій стороні. Однак, відповідачу-1 (інструктуючій стороні) гарант копію такої вимоги не передав, доказів протилежного - не надав. На сторінці 4 позовної заяви позивач зазначає, що він виконав вимогу ПАТ "НЕК "Укренеррго", що підтверджується меморіальним ордером № TR 3285 від 14.04.2023. Однак, копію зазначеного меморіального ордеру позивач до матеріалів справи не долучив;

- вимога гаранта відправлена не на ім'я та адресу відповідача-1, а на зовсім іншу адресу, що унеможливило її отримання відповідачем-1. Так, у договорі про надання гарантії принципалом зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг", а адресою принципала - Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вул. Магнітогорська, буд. 19, кв. 15, поштовий індекс 51900. Разом з тим, з тексту накладної пошти № 0100109678729, вбачається, що лист від 07.04.2022 № 1051 був відправлений позивачем: на ім'я "директора ОСОБА_1.", а не на ім'я юридичної особи - ТОВ "Проект Лайт Консалтинг"; за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам'янське, вул. Вільна, буд. 19, кв. 15, поштовий індекс 51917, тобто, за зовсім іншою адресою, ніж яка зазначена в договорі про надання гарантії. Зазначені протиправні дії позивача унеможливили як отримання відповідачем-1 цього листа з копію доданої до нього вимоги, так і, відповідно, виконання таких листа та вимоги. Аналогічне стосується і листа гаранта від 14.04.2023 №1124, який: направлений на ім'я "директора ОСОБА_1.", а не на ім'я юридичної особи - ТОВ "Проект Лайт Консалтинг". Крім того, до зазначеного листа не долучено жодних доказів сплати гарантом на користь бенефіціара грошових коштів в розмірі 383 193 грн. 85 коп.;

- до того ж, до зазначеного листа долучено якусь виписку з особового рахунку, однак, не зазначено, ні про який саме рахунок йде мова, ні за яку дату, ні про що зазначено в такій виписці. Аналогічно до зазначеного вище, такий лист було відправлено за адресою: АДРЕСА_2 , тобто, за зовсім іншою адресою, ніж яка зазначена в договорі про надання гарантії. Не долучено, відповідно, позивачем до матеріалів справи і жодних доказів про отримання таких листів та вимог (повідомлення про вручення з підписом, роздруківка з офіційного сайту "Укрпошта" тощо);

- в матеріалах справи міститься письмове повідомлення № 1162 від 18.04.2023 з вимогою про сплату заборгованості, однак, не надано жодних доказів його відправлення відповідачу-1 (опис вкладення), оскільки в матеріалах справи міститься лише опис вкладення про його відправлення поручителю, в той час як зазначене письмове повідомлення (що слідує з його першої сторінки) адресовано одразу двом особам: відповідачу-1 та поручителю.

Від ОСОБА_1 (відповідача-2) за допомогою системи "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду № 3263/23 від 30.06.2023), в якій вона просить суд визнати припиненою поруку ОСОБА_1 , встановлену договором поруки № 88-201/22П, укладеним 19.12.2022 між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" (гарант) та ОСОБА_2 (поручитель).

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані наступним:

- як зазначено в первісному позові, між позивачем за первісним позовом та відповідачем-1 за первісним позовом 19.12.2022 було укладено договір про надання банківської гарантії № 956-22/В1. В забезпечення виконання зазначеного договору, 19.12.2022 між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" (гарант) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки № 88-201/22П, проте позивач за вказаним зустрічним позовом вважає, що порука за договором поруки є припиненою;

- позивач за цим зустрічним позовом вважає, що порука за договором поруки припинилась внаслідок збільшення відповідальності боржника без згоди поручителя. Так, у підпункті 6.8.5 пункту 6.8 договору поруки сторони не зазначили, що вони мають право не підписувати (укладати) додаткову угоду для підтвердження таких змін, що свідчить про те, що будь-які зміни обсягу відповідальності принципала за договором про надання гарантії, в тому числі, ті, що зазначені в підпункті 6.8.5 пункту 6.8 договору поруки, потребують укладання додаткової угоди до договору поруки. Більше того, в пункті 6.4 договору поруки зазначено, що "Усі додатки, зміни та/або доповнення до цього договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані сторонами, з обов'язковим посиланням на цей договір і є невід'ємною складовою частиною даного договору". Таким чином, сторони в договорі поруки домовились, що будь-які зміни до договору поруки повинні бути оформлені в письмовій формі. Жодних виключень з зазначеного правила (положення) договір поруки не містить. Зазначене вище, враховуючи положення підпункту 6.8.5 пункту 6.8 договору поруки, є підставою для визнання поруки припиненою;

- відповідачем за цим зустрічним позовом не долучено до позовної заяви докази наявності повноважень представника банку на підписання договору поруки з боку гаранта.

Також, позивач за зустрічним позовом просить суд судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" за допомогою системи "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява (вх. суду №3268/23 від 30.06.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" до Акціонерного товариства "Асвіо Банк", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд:

- визнати недійсним договір № 956-22/В1 про надання банківської гарантії, укладений 19.12.2022 між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг";

- визнати недійсною гарантію виконання зобов'язань № 956-22/В1 від 27.12.2022, видану Акціонерним товариством "Асвіо Банк".

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані наступним:

- гарантія видана в рахунок виконання майбутніх, а не вже існуючих (дійних) зобов'язань, що законодавством України не передбачено. Так, в преамбулі гарантії виконання зобов'язань № 956-22/В1 зазначено, що "мають намір укласти договір згідно з Протокольним рішенням ... Зважаючи на це, Акціонерне товариство "Асвіо Банк" ... цим безумовно, тобто за першою вимогою бенефіціара без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично приймає на себе зобов'язання заплатити бенефіціару ...". Більше того, на момент видачі гарантії невідомо, чи виникнуть в майбутньому такі зобов'язання, чи ні. Підтвердженням вказаному є і вимога НЕК "Укренерго" платежу за гарантією виконання зобов'язань від 27.12.2022 № 956-22/В1, в абзаці 2 якої зазначено, що "28.12.2022 між Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго" як замовником та Товариством х обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (далі - ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" як виконавцем укладено договір надання послуг...". Зазначене суперечить пункту 9 частини 3 розділу I Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639, відповідно до якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії;

- оскільки банківська гарантія забезпечує не дійсну на момент її видачі вимогу (а майбутню вимогу, до то ж, невідомо, чи настане вона в майбутньому, чи ні), то з зазначених підстав банківська гарантія є недійсною;

- рішення про укладення договору про надання гарантії повинно було бути прийнятим загальними зборами учасників позивача за цим зустрічним позовом, однак, таке рішення загальних зборів не приймалось. При цьому, договір про надання гарантії для позивача за цим зустрічним позовом є значним правочином, оскільки його вартість (383 193 грн. 85 коп.) перевищує 50 відсотків вартості чистих активів складає 85 600 грн. 00 коп., позивача за цим зустрічним позовом відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності (копія балансу та звіту про фінансові результати за 4-й квартал 2021 року додаються);

- у пункті 19.1 Статуту позивача за цим зустрічним позовом, затвердженого 22.07.2019, тобто, до дати укладання спірного договору про надання гарантії та видання позивачем банківської гарантії, зазначено, що "Значними правочинами в товаристві є такі правочини: кредитні (депозитні) угоди, договори застави, будь-які інші договори щодо відчуження або обтяження в будь-який спосіб рухомого чи нерухомого майна товариства незалежно від суми таких угод (договорів). Про наявність таких положень Статуту позивача за цим зустрічним позовом відповідач знав або не міг не знати, оскільки ніщо не заважало йому ознайомитись до укладення договору про надання гарантії з положеннями Статуту відповідача-1;

- відповідач за цим зустрічним позовом не просто мав право, а був зобов'язаний перевірити наявність рішення загальних зборів позивача за цим зустрічним позовом на укладання спірного договору про надання гарантії, оскільки без наявності зазначених документів гарантія не повинна була видаватись;

- пункт 4.2 договору про надання гарантії не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки за цим пунктом зобов'язання принципала виникають не з моменту отримання ним письмового повідомлення гаранта, а з моменту направлення такого повідомлення гарантом. Позивач за цим зустрічним позовом зазначає, що цей пункт договору про надання банківської гарантії суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), оскільки принципал не може і не повинен нести жодної відповідальності на підставі документу, який він не отримав і зі змістом якого він ще не обізнаний. Більше того, не знаючи про зміст не отриманого ним відправлення, принципал позбавлений можливості виконати вимоги, зазначені в такому відправленні. Тому слова пункту 4.2 договору про надання банківської гарантії "з дня направлення письмового повідомлення гаранта" не відповідають вимогам чинного законодавства України. Аналогічне стосується і підпунктів 3.1.3 та 3.1.4 пункту 3.1 договору про надання гарантії, оскільки за ними зобов'язання у принципала виникають: незалежно від отримання повідомлення гаранта (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 договору про надання гарантії); протягом 3-х робочих днів з дати направлення гарантом відповідного повідомлення принципалу (підпункт 3.1.4 пункту 3.1 договору про надання гарантії);

- щодо визнання недійсним пункту 5.10. договору про надання банківської гарантії, а також щодо безпідставних вимог позивача за первісним позовом про стягнення штрафу, то пунктом 5.10 договору про надання банківської гарантії передбачено, що "У випадку невиконання принципалом підпункту 4.2.1 пункту 4.2 договору, принципал зобов'язаний сплатити на користь гаранта штраф у розмірі суми гарантії, визначеній у пункті 1.2 договору на рахунок гаранта, зазначеному у повідомленні гаранта протягом 3-х робочих днів з дати направлення гарантом принципалу повідомлення за адресами, вказаними у розділі 11 договору. Позивач за цим зустрічним позовом зазначає, що вказаний пункт договору про надання банківської гарантії суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), оскільки принципал не може і не повинен нести жодної відповідальності на підставі документу, який він не отримав і зі змістом якого він ще не обізнаний. Тому слова пункту 5.10 договору про надання банківської гарантії "з дати направлення гарантом" не відповідають вимогам чинного законодавства України;

- в підпункті 4.4.1 пункту 4.4 договору про надання гарантії зазначено, що "день здійснення гарантом сплати коштів за гарантією за рахунок власних коштів вважається днем надання гарантом кредиту принципалу (грошових коштів у тимчасове користування на умовах строковості, платності та повернення). Відповідно, принципал вважається таким, що отримав кредитні кошти (далі - кредит) у валюті та сумі відповідно до валюти та розміру сплачених гарантом коштів за гарантією". При цьому, позивач в позовній заяві (сторінка 4) зазначає, що сплатив бенефіціару - ПАТ "НЕК "Укренерго" - грошові кошти в розмірі 268 235 грн. 69 коп. за рахунок власних коштів, тобто, видав позивачу за цим зустрічним позовом банківський кредит. Більше того, на суму такого кредиту позивачем за первісним позовом нараховано проценти від суми простроченого кредиту (його частини) у розмірі 28 % річних (підпункти 4.2 - 4.6 пункту 4.4 договору про надання гарантії). Таким чином, банківська гарантія - різновид банківського кредиту (кредитної операції), і позивач за первісним позовом нарахував відповідачам суму штрафу на суму непогашеного кредиту і процентів за ним;

- також, пунктом 6.1 договору банківської гарантії сторони визначили, що вони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов'язань за договором у разі настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін та які сторони не могли передбачити або запобігти. До таких обставин належать: військові дії, незалежно від факту оголошення війни… (далі - форс-мажорні обставини). При цьому, нарахований штраф - це один з видів такої відповідальності;

- сторони договору про надання гарантії визначили, що: війна - форс-мажорна обставина, яка звільняє сторони від відповідальності за порушення грошових зобов'язань;

- відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вперше воєнний стан на всій території України введено указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX. В подальшому воєнний стан на всій території України неодноразово продовжувався, востаннє: до 18.08.2023 Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженим законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX. Таким чином, штраф позивачем за первісним позовом нараховано як в період дії карантину, так і в період дії воєнного стану. Крім того, вказані вище норми звільняють від сплати штрафу та пені будь-яких осіб, а не лише фізичних, оскільки законодавцем не визначено окремого суб'єктного складу для застосування мораторію на нарахування штрафів та пені у період дії карантину, а також у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану. Таким чином, нарахування позивачем за основним позовом штрафу в розмірі 383 193 грн. 85 коп. є безпідставним, оскільки він нарахований в період дії мораторії на нарахування таких штрафів відповідно до вимог нормативно-правових актів України, зазначених вище (підтвердженням вказаному є і правові висновки Верховного суду в подібних правовідносинах: у постанові Верховного суду від 05 квітня 2023 року у справі №756/7895/21; у постанові Верховного суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 916/183/22; у постанові Верховного суду від 16 грудня 2021 року у cправі № 922/4076/20;

- позивач за вказаним зустрічним позовом зазначає, що ним в цьому зустрічному позові не заявляються вимоги про застосування наслідків недійсного правочину, оскільки такі позовні вимоги він планує заявити пізніше.

Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 зустрічну позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 05.07.2023 зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідно до частини 7 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.07.2023 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 25.07.2023.

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду № 33357/23 від 06.07.2023), в якому він просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку EasyCon.

Згідно з відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення судового засідання 25.07.2023 в режимі відеоконференції з використанням системи "EаsyCon".

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 06.07.2023 клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням системи "EаsyCon") було задоволено судом.

Від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив Товариством з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (вх. суду № 34313/23 від 11.07.2023), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:

- Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 13.10.2021 у справі № 910/6915/19 має протилежну правову позицію, ніж ту на яку вказує відповідач-1, а саме:

"З огляду на незалежність гарантії, посилання у її тексті на основне зобов'язання здійснюється з метою ідентифікації гарантії та вимоги бенефіціара, тоді як гарантія є чинною з моменту її видачі (стаття 561 Цивільного кодексу України, пункт 5 глави 2 Положення № 639, стаття 4 Уніфікованих правил № 758), а норми чинного законодавства не пов'язують обставину видачі гаранти без існування основного зобов'язання в якості підстави для визнання її недійсною. З огляду на наведене висновки судів про відсутність правових підстав для визнання банківської гарантії недійсною та, відповідно, відмови у задоволенні зустрічного позову є законними та обґрунтованими";

- факт видачі гарантії є виконаною дією, яка прийнята бенефіціаром (Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго") не оспорюється сторонами та підтверджується підписаним між, Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго", в якості замовника, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проетк Лайт Консалтинг", в якості виконавця, договору про надання послуг № 01-000005-23/3 від 28.12.2022. Так, відповідно до пункту 13.1. договору про надання послуг № 01-000005-23/3 від 28.12.2022, виконавець надає замовнику забезпечення виконання договору Забезпечення виконання договору надається у вигляді безумовної і безвідкличної банківської гарантії, оформленої на паперовому носії. Розмір забезпечення виконання договору (розмір банківської гарантії) становить 383 193 грн. 85 коп. без ПДВ (пункт 13.2. договору про надання послуг № 01-000005-23/3 від 28.12.2022). ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" у відповідності до приписів пунктів 13.1, 13.2. договору надав Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" забезпечення виконання договору про надання послуг №01-000005-23/3 від 28.12.2022 у вигляді безумовної безвідкличної банківської гарантії виконання зобов'язань №956-22/В1 від 27.12.2022. Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" вищезазначена гарантія була прийнята без зауважень та не оспорювалась. Керуючись пунктом 2.3. договору гарантія надається за умови: сплати принципалом комісії згідно з пунктом 2.4. договору; розміщення принципалом в якості грошового покриття для забезпечення виконання зобов'язань за договором грошових коштів у розмірі та на рахунок покриття, що зазначені в пункті 2.2. договору; укладання та підписання з особою, зазначеною в пункті 2.2. договору, договору поруки, що виступає забезпеченням виконання зобов'язань принципала за договором. На виконання пункту 2.3. договору принципал за зобов'язання гаранта по наданій гарантії сплатив гаранту в гривнях комісійну винагороду у розмірі - 9 579 грн. 85 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 244 від 26.12.2022. Розміщення принципалом часткового грошового покриття відповідно до пункту 2.2. договору підтверджується платіжною інструкцією № 245 від 26.12.2022. В забезпечення виконання зобов'язань принципала перед гарантом за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022, між АТ "Асвіо Банк" та громадянкою України ОСОБА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Заводським РВ у м. Дніпродзержинську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, 03.04.2016, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків: НОМЕР_1 (надалі - поручитель), був укладений договір поруки № 88-201/22П (надалі - договір поруки);

- рішенням № 3 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" від 31.01.2022 вирішено: "У зв'язку з періодичністю необхідності отримання банківських гарантій для участі у тендерах/забезпечення виконання договорів/платежів/повернення авансових платежів, отримувати вищезазначені види гарантій та змін до них в АТ "Асвіо Банк" протягом 2022 року під грошове забезпечення або без нього, з умовою, що сума всіх діючих гарантій на момент кожної видачі будь-якої гарантії не перевищуватиме 10 000 000 грн. 00 коп. та зі строком дії кожної виданої гарантії не більше 4-х років від дати її видачі". Рішенням № 3 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтінг" від 31.01.2022 уповноважено директора ОСОБА_1, яка діє на підставі модельного статуту товариства, підписувати від імені товариства протягом 2022 року з АТ "Асвіо Банк" договори про надання гарантії, а також підписувати інші документи, необхідні для отримання гарантій, змін до них, у тому числі пов'язані, у разі необхідності, з розміщенням в АТ "Асвіо Банк" грошового покриття на виконання договорів про надання гарантій, на умовах визнаних АТ "Асвіо Банк";

- Уніфіковані правил для гарантій за вимогою Міжнародної Торгової Палати в публікації МТП № 758 від 2010 року допускають розбіжність в особі принципала суб'єкта, що ініціює видачу гарантії, з суб'єктом, про забезпечення виконання зобов'язання якого йде мова. Тепер ці суб'єкти можуть бути представлені як одним, так і різними особами;

- у зв'язку з невиконанням ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" умов договору про надання послуг № 01-000005-23/3, 07.04.2023 на адресу АТ "Асвіо Банк", від ПАТ "НЕК "Укренерго" надійшла вимога за гарантією за вих. № 01/15732 від 29.03.2023, з вимогою сплатити кошти відповідно до умов банківської гарантії № 956-22/В1 від 27.12.2022. Відповідно до пункту 4.1. договору протягом 1 (одного) робочого дня від дати отримання вимоги від бенефіціара про оплату по гарантії, гарант письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії) На виконання умов пункту 4.1. договору, на адресу принципала направлене письмове повідомлення за вих. № 1051 від 07.04.2023 про отримання вимоги по гарантії за вих. № 01/15732 від 29.03.2023 та вимогою сплатити АТ "Асвіо Банк" суму в розмірі 268 235 грн. 69 коп. Вказане свідчить про те, що АТ "Асвіо Банк" негайно, в строки які врегульовані пунктом 4.1. договору повідомив відповідача про отримання вимоги та направив її копію на адресу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг". Підтверджуючі документи надавались до суду разом з позовною заявою та наявні у матеріалах справи;

- на виконання пункту 4.4. договору, АТ "Асвіо Банк" виконав вимогу ПАТ ПАТ "НЕК "Укренерго" вих. № 01/15732 від 29.03.2023 наступним чином: у розмірі 114 958 грн. 16 коп. за рахунок коштів принципала; у розмірі 268 235 грн. 69 коп. за рахунок власних коштів, на зальну суму в розмірі 383 193 грн. 85 коп., що підтверджується меморіальним ордером №ТК.3285 від 14.04.2023. На підтвердження надавалась копія виписки за 14.04.2023 (додатково на підтвердження надаємо оригінал меморіального ордеру № ТК.3285 від 14.04.2023);

- в порушення пункту 4.2.1. договору, ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" не перерахував АТ "Асвіо Банк" кошти відповідно до письмового повідомлення вих. № 1051 від 07.04.2023;

- незгода відповідача-1 з умовами договору про надання гарантії, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Підписання позивачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його змісту свідчить про його погодження із умовами укладеного правочину (вищезазначена правова позиція закріплена у Постанові ВС КЦС від 12.04.2022 по справі № 756/6038/20);

- твердження відповідача-1 про те, що АТ "Асвіо Банк" нарахував ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" штраф на суму непогашеного кредиту не відповідають дійсності, оскільки штраф нараховувався за невиконання відповідачем-1 умов пункту 4.2.1, а саме: за не формування грошового покриття для виконання вимог за банківською гарантією;

- гарантія, по суті, носить штрафний характер (як форма забезпечення виконання зобов'язання) та передбачає для боржника можливі додаткові майнові втрати у випадку невиконання/неналежного виконання ним зобов'язань, передбачених основним договором, яка полягає у тому, що гарант в межах суми, сплаченої ним за гарантією, набуває прав зворотної вимоги (регресу) до боржника (відповідна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 05.06.2018 у справі № 910/9585/17);

- у відповідності до умов договору для звільнення сторони від відповідальності за договором необхідним є наявність одночасно наступних умов: виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору; обставини непереборної сили виникли поза волею сторін; обставини непереборної сили вплинули на виконання договору; дотримання, передбаченого пунктом 6.1 договору, порядку повідомлення про обставини непереборної сили. Договір про надання банківської гарантії був укладений 19.12.2022, а обставини на які посилається відповідач-1, які виникли у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, та введення в Україні воєнного стану із 24.02.2022, вже існували на час укладання договору. Так, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний характер, а зацікавленій стороні необхідно довести: факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність;

- твердження відповідача-1 про наявність форс-мажорних обставин не можуть буди прийняті судом, оскільки дія таких обставин розповсюджується на відповідальність за неналежне виконання зобов'язання, а не на забезпечення виконання такого зобов'язання;

- відповідно до пункту 13.6 договору про надання послуг № 01-000005-23/3 від 28.12.2022, за ненадання забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії у встановлений договором строк, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі суми забезпечення виконання договору. В свою чергу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" не надав доказів сплати Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" штрафу відповідно до пункту 13.6 договору, що в свою чергу підтверджує виконання АТ "Асвіо Банк" умов пункту 2.7. договору про надання банківської гарантії;

- на адресу принципала направлене письмове повідомлення за вих. № 1089 від 11.04.2023 про отримання вимоги по гарантії за вих. № 01/163000 від 31.03.2023 разом з копією вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та вимогою сплатити АТ "Асвіо Банк" суму в розмірі 342 882 грн. 18 коп.;

- лист за вих. №1051 від 07.04.2023 відправлений на адресу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" в особі директора ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_4 . Підтверджуючі документи надавались до суду разом з позовною заявою та наявні у матеріалах справи. Лист за вих. № 1124 від 14.04.2023 відправлений на адресу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" в особі директора ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_4 , з доказами оплати. Підтверджуючі документи надавались до суду разом з позовною заявою та наявні у матеріалах справи. Лист за вих. № 1162 від 18.04.2023 відправлений на адресу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" в особі директора ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_4 . Та на адресу поручителя, фізичної особи ОСОБА_1 , на адресу: АДРЕСА_5 . Підтверджуючі документи надавались до суду разом з позовною заявою та наявні у матеріалах справи (додатково надані докази направлення листа за вих. № 1162 від 18.04.2023 на адресу ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" в особі директора ОСОБА_2).

Від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 (вх. суду № 34314/23 від 11.07.2023), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, та, окрім заперечень, викладених у відповіді на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг", вказує про таке:

- відповідно до пункту 4.2.1. договору протягом 3 (трьох) робочих днів з дня направлення письмового повідомлення гаранта про отримання вимоги на оплату по гарантії, якщо інший строк не зазначено у повідомленні, принципал зобов'язаний перерахувати гаранту грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату по гарантії, на рахунок, вказаний гарантом. Таким чином твердження відповідача-1 про те, що АТ "Асвіо Банк" нарахував ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" штраф на суму непогашеного кредиту не відповідають дійсності, оскільки штраф нараховувався за невиконання відповідачем-1 умов пункту 4.2.1, а саме за не формування грошового покриття для виконання вимог за банківською гарантією;

- лист за вих. № 1162 від 18.04.2023 відправлений на адресу поручителя, фізичної особи ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_5 . Підтверджуючі документи надавались до суду разом з позовною заявою та наявні у матеріалах справи Стосовно виправлення індексу, то відповідно до пункту 7 договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022, реквізити поручителя, а саме ОСОБА_1 наступні: адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . По інформації з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" індекс 51921 взагалі відсутній. Під час оформлення відправки листа за вих. № 1162 система автоматично змінює індекс на актуальний, а саме: було змінено з 51921 на 51900. Зміна індексу отримувача ніяким чином не ставить під сумнів отримання останнім направленої кореспонденції.

Від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" (вх. суду №34318/23 від 11.07.2023), в якому він просить суд у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:

- позовна вимога про визнання договору банківської гарантії та банківської гарантії недійсними, може бути належним способом захисту порушеного права лише до моменту здійснення оплати платежу за банківською гарантією. Водночас, в даному спорі заявлена вимога, задоволення якої не призведе до поновлення права позивача, оскільки оплата за банківською гарантією вже здійснена і у позивача вже виникло зобов'язання перед гарантом з повернення коштів. Вказані обставини свідчать про неналежно обраний позивачем спосіб захисту, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову повністю. Позивач за зустрічним позовом, не навів жодного доказу порушення вказаних положень під час укладання договору про надання банківської гарантії та під час видачі самої банківської гарантії;

- щодо твердження позивача за зустрічним позовом стосовно того, що гарантія видана в рахунок виконання майбутніх, а не вже існуючих (дійних) зобов'язань, то позивач звертає увагу на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 13.10.2021 у справі № 910/6915/19, яка має протилежну правову позицію, ніж ту на яку вказує відповідач-1, а саме: "З огляду на незалежність гарантії, посилання у її тексті на основне зобов'язання здійснюється з метою ідентифікації гарантії та вимоги Бенефіціара, тоді як гарантія є чинною з моменту її видачі (стаття 561 Цивільного кодексу України України, пункт 5 глави 2 Положення № 639, стаття 4 Уніфікованих правил № 758), а норми чинного законодавства не пов'язують обставину видачі гарантії без існування основного зобов'язання в якості підстави для визнання її недійсною. З огляду на наведене висновки судів про відсутність правових підстав для визнання банківської гарантії недійсною та, відповідно, відмови у задоволенні зустрічного позову є законними та обґрунтованими";

- щодо твердження позивача за зустрічним позовом, що рішення про укладання договору про надання гарантії повинно було бути прийнятим загальними зборами учасників ТОВ "Проект Лайт Консалтінг", однак таке рішення загальних зборів не приймалось, то позивач звертає увагу, що єдиним учасником ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" є ОСОБА_1 ;

- незгода ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" з умовами договору про надання гарантії, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Підписання позивачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його змісту свідчить про його погодження із умовами укладеного правочину (вищезазначена правова позиція закріплена у Постанові ВС КЦС від 12.04.2022 по справі № 756/6038/20);

- щодо визнання недійсним пункту 5.10. договору про надання банківської гарантії, то АТ "Асвіо Банк" нарахував ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" штраф на суму непогашеного кредиту не відповідають дійсності, оскільки штраф нараховувався за невиконання відповідачем-1 умов пункту 4.2.1, а саме: за не формування грошового покриття для виконання вимог за банківською гарантією. Гарантія, по суті, носить штрафний характер (як форма забезпечення виконання зобов'язання) та передбачає для боржника можливі додаткові майнові втрати у випадку невиконання/неналежного виконання ним зобов'язань, передбачених основним договором, яка полягає у тому, що гарант в межах суми, сплаченої ним за гарантією, набуває прав зворотної вимоги (регресу) до боржника (відповідна правова позиція викладена у постанові КРС ВС від 05.06.2018 у справі № 910/9585/17);

- щодо настання форс-мажорних обставин, то форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний характер, а зацікавленій стороні необхідно довести: факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у Постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21). Тобто обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин, щодо тих чи інших зобов'язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов'язань. Отже, такі обставини, як оголошена чи неоголошена війна, військові дії, введення воєнного стану самі по собі не є абсолютно форс-мажорними обставинами, У той же час, відповідачем-1 не надано належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76, 77 Господарсько процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в України воєнного стану та неможливості виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань. Твердження позивача про наявність форс-мажорних обставин не можуть буди прийняті судом, оскільки дія таких обставин розповсюджується на відповідальність за неналежне виконання зобов'язання, а не на забезпечення виконання такого зобов'язання;

- щодо строку дії договору про надання банківської гарантії, то незгода відповідача-1 з умовами договору про надання гарантії, за відсутності зауважень щодо змісту та умов договору під час його укладення та підписання, не є підставою для визнання умов договору такими, що не підлягають виконанню під час вирішення спору про стягнення заборгованості за цим договором, оскільки суперечать принципам цивільного законодавства. Підписання позивачем договору без будь-яких зауважень чи заперечень щодо його змісту свідчить про Його погодження із умовами укладеного правочину (вищезазначена правова позиція закріплена у Постанові ВС КЦС від 12 квітня 2022 року по справі № 756/6038/20).

Від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 (вх. суду № 34319/23 від 11.07.2023), в якому він просить суд у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи власну правову позицію наступним:

- відповідно до пункту 1.6 договору поруки № 88-201/22П відповідальність поручителя є безумовною і безвідкличною і поширюється на суму наданої гаранти, проценти за користування грошовими коштами, комісійну винагороду, штрафні санкції та інші платежі по договору про надання гарантії, інші суми, передбачені договором та/або договором про надання гарантії;

- єдиним аргументом ОСОБА_1 для визнання поруки припиненою, є збільшення відповідальності боржника без згоди поручителя, хоча сам позивач звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання. Обсяг відповідальності ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" за договором № 956-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 не збільшувався. Додаткові угоди до договору № 956-22/В1 про надання банківської гарантії від 19.12.2022 не укладались.

Від відповідача-1 за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 34509/23 від 12.07.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з участю представника відповідача-1 в іншому судовому провадженні.

Від відповідача-2 за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 34510/23 від 12.07.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з участю представника відповідача-2 в іншому судовому провадженні.

Від ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" (позивача за зустрічним позовом) за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (вх. суду № 34548/23 від 13.07.2023).

Ухвалою суду від 18.07.2023 зустрічну позовну заяву ТОВ "Проект Лайт Консалтинг" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

У підготовче засідання 25.07.2023 представники позивача (за первісним позовом та відповідача за зустрічними позовами), відповідача-1 (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом) не з'явились, при цьому судом враховані подані відповідачами-1,2 клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.

Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчувався 04.09.2023, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.07.2023 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 03.10.2023 включно; підготовче засідання було відкладено на 05.09.2023.

Від адвоката відповідачів-1,2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 44866/23 від 05.09.2023), в якому він повідомляє про те, що договір про надання правової допомоги між ним та відповідачами-1,2 розірвано, тому він не є представником останніх.

Від відпровідача-1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 44926/23 від 05.09.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку із зміною представника, який представляє інтереси відповідача-1.

Від відпровідача-2 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 44928/23 від 05.09.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку із зміною представника, який представляє інтереси відповідача-2.

У підготовче засідання 05.09.2023 представники позивача (за первісним позовом та відповідача за зустрічними позовами), відповідача-1 (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом) не з'явились, при цьому судом враховані подані відповідачами-1,2 клопотання про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 05.09.2023 підготовче засідання було відкладено на 26.09.2023.

Від відповідача-1 за первісним позовом за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду № 47846/23 від 20.09.2023), в якій він просить суд забезпечити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення судового засідання 26.09.2023 в режимі відеоконференції підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 20.09.2023 заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Лайт Консалтинг" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС) була задоволена судом.

Від позивача за первісним позовом засобами електронного зв'язку надійшла заява (вх. суду № 48037/23 від 20.09.2023), в якій він просить суд забезпечити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 2109.2023 заява Акціонерного товариства "Асвіо Банк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС) була задоволена судом.

Від ОСОБА_1 (відповідача-2 за первісним позовом) за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення судової експертизи (вх. суду № 48771/23 від 26.09.2023), в якому він просить суд призначити у справі судову-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та поставити на вирішення експерту наступне питання: Чи виконано підпис навпроти прізвища ОСОБА_1 (ОСОБА_1) в графі для підпису на всіх сторінках договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022 ОСОБА_1 ? В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 посилається на таке:

- у відповідача-2 є сумніви щодо належності підписів, що стоять на документах, тому відповідач -2 вважає, що підписи не її, а є імітованими у наступних документах: договорі поруки № 88-201/22П, укладеним 19.12.2022, між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" та нібито, ОСОБА_1 ;

- питання належності підпису особі та імітації підпису іншою особою потребують спеціальних знань у галузі науки;

- для встановлення факту підписання документів належною особою, а саме: договору поруки № 88-201/22П, укладеного 19.12.2022, між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" та нібито, ОСОБА_1 , є необхідність у проведенні судової почеркознавчої експертизи.

У підготовче засідання 26.09.2023 з'явилися представники позивача (за первісним позовом та відповідача за зустрічними позовами), відповідача-1 (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом).

У вказаному засіданні розгляд клопотання відповідача-2 про призначення судово-почеркознавчої експертизи був відкладений до наступного судового засідання.

У підготовчому засіданні 26.09.2023 судом протокольно було оголошено перерву до 03.10.2023.

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічними позовами) за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про призначення судової експертизи (вх. суду № 49561/23 від 29.09.2023), в якому він просить суд відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-почеркознавчої експертизи та для з'ясування обставин, які ставить під сумнів відповідач-2 у своєму клопотанні, витребувати у ОСОБА_1 її примірник договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022. В обґрунтування власної правової позиції позивач посилається на таке:

- у своєму зустрічному позові про визнання поруки припиненою та у відзиві на позовну заяву, ОСОБА_1 не заперечує факту укладання між нею та АТ "Асвіо Банк" договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022. У своєму клопотанні про призначення судово-почеркознавчої експертизи, ОСОБА_1 ставить під сумнів зміст та умови договору поруки № 88-201/22П та вказує на те, що вона не підписувала договір гарантії у тому вигляді, який був наданий АТ "Асвіо Банк" як додаток до позовної заяви;

- відповідно до пункту 6.16 договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022, договір поруки укладений у 2-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному - для кожної із сторін;

- позивач вказує на те, що у ОСОБА_1 наявний свій примірник договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022, тому для з'ясування обставин, які ставить під сумнів ОСОБА_1 у своєму клопотанні про призначення судово-почеркознавчої експертизи, достатньо витребувати у відповідача-2, її примірник договору.

Від ОСОБА_1 (відповідача-2 за первісним позовом) за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 50055/23 від 03.10.2023), в яких остання просить суд призначити судову експертизу саме відносно екземпляру договору поруки, який належить позивачу, вказуючи про таке:

- у відповідності з попередніми поясненнями, відповідач-2 має сумніви у належності їй підписів в екземплярі договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022, в редакції цього договору, наданій позивачем., тому відповідач-2 наполягає на проведенні експертизи саме екземпляру договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022, який міститься у позивача, безвідносно екземпляру договору поруки, який міститься у відповідача-2;

- невідповідність тексту наявного у позивача договору поруки тексту договору поруки, який підписував відповідач-2, не може бути з'ясована лише дослідженням самого тексту договору чи порівнянням тексту екземплярів договору поруки, які знаходяться у сторін договору;

- так як відповідач-2 отримав свій екземпляр договору поруки не одразу після його підписання, а згодом, при отриманні пакету документів щодо оформлення банківської гарантії - то, напевне, тексти екземплярів договору поруки позивача та відповідача-2 будуть ідентичними, проте підписи будуть належати відповідачу-2 лише на оригінальних сторінках договору поруки зі змістом, який підписував відповідач-2.

У підготовче засідання 03.10.2023 з'явився представник позивача (за первісним позовом та відповідача за зустрічними позовами), представник відповідача-1 (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом) у вказане засідання не з'явився, при цьому останні повідомлені про день, час та місце підготовчого засідання належним чином, оскільки їх представник був присутній у минулому судовому засіданні, що відображено у протоколі судового засідання від 26.09.2023 (а.с. 14 у томі 2).

У вказаному засіданні розглянуто клопотання відповідача-2 за первісним позовом про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Оцінивши об'єктивно докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання, суд не вбачав підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно зі статтею 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11(914/1919/20) та від 22.03.2023 у справі № 904/7603/21).

Судом також було відзначено, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

За таких обставин судом було зауважено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

У даному випадку судом було зазначено, що відповідач-2 у судових засіданнях підтверджував наявність у нього власного екземпляру договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022 та посилався на те, що сумніви відповідача-2 стосуються лише редакції умов договору на певному аркуші договору, тобто відповідач-2 ставів під сумнів редакцію договору, що наявна в матеріалах справи фактично укладеному між сторонами. При цьому, оскільки відповідач-2 за первісним позовом не надав свій екземпляр договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022, відповідно не є доведеною обґрунтованість сумнівів у підписанні вказаного договору поруки № 88-201/22П від 19.12.2022 саме у редакції, що долучена позивачем до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що клопотання про призначення судової експертизи задоволенню не підлягає.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 03.10.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.10.2023 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розпочато розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 17.10.2023.

У судове засідання 17.10.2023 з'явився представник позивача (за первісним позовом та відповідача за зустрічними позовами) та представник відповідача-1 (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом).

За результатом судового засідання судом було оголошено протокольну перерву до 08.11.2023.

Від ОСОБА_1 (відповідача-2 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом) за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 55763/23 від 02.11.2023), в яких остання просить суд при розгляді справи по суті врахувати наступне:

- у даній справі позивач за зустрічним позовом вважає за необхідне зазначити, що предметом позову є визнання припиненою поруки позивача за зустрічним позовом, яка виникла на підставі договору поруки, укладеного між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом. При цьому, позивач за зустрічним позовом в позовній заяві посилається на статтю 559 Цивільного кодексу України;

- підставами зустрічного позову позивачем за зустрічним позовом є невідповідність чинному законодавству положень пункту 6.4. та підпункту 6.8.5 договору поруки, укладеного між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом. При поданні позову причиною подання позову позивачем за зустрічним позовом було зазначено те, що умови пункту 6.8.5. договору поруки встановлюють умови, явно обтяжливі для позивача за зустрічним позовом та які позивач за зустрічним позовом не погодився б прийняти за звичайних умов. Зокрема, пунктом 6.8.5. договору поруки передбачено, що "підписанням цього договору поручитель надає гаранту згоду на будь-які майбутні зміни обсягу відповідальності принципала за договором про надання гарантії, в тому числі такі, внаслідок яких відбудеться збільшення обсягу відповідальності поручителя за цим договором, зокрема, але не виключно, будь-які зміни договору про надання гарантії, внаслідок яких збільшується розмір суми наданої гарантії, що надається принципалу, строк гарантії, та/або розмір процентів комісійних винагород, та/або неустойки (пені, штрафів), та/або будь-яких платежів, які принципал згідно з договором про надання гарантії повинен сплачувати гаранту та за виконання яких поручитель поручається згідно з цим договором, і погоджується з тим, що такі зміни не є підставою для припинення встановленої цим договором поруки, і встановлена цим договором порука залишається чинною протягом строку, встановленого в пункті 6.2 цього договору, а поручитель відповідає перед гарантом у тому ж обсязі, що і принципал, з урахуванням будь-яких майбутніх змін обсягу відповідальності принципала за договором про надання гарантії. Дана згода поручителя є безумовною, безвідкличною і не обмежена строком дії". Вказані умови договору поруки, якими передбачається згода позивача за зустрічним позовом (поручителя за договором поруки) на будь-які зміни до договору про надання гарантії, який укладений між відповідачем за зустрічним позовом та третьою особою, в тому числі на зміни, які передбачають зміни обсягу відповідальності поручителя, суперечать як загальним принципам зобов'язання, так і загальним принципам цивільного законодавства;

- на переконання позивача за зустрічним позовом формулювання пункту 6.8.5 договору поруки не відповідає принципам справедливості та добросовісності цивільного законодавства, так само як і вимогам до зобов'язання, встановленим частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України. Так, в момент укладення договору поруки поручитель (позивач за зустрічним позовом) розуміє свій обсяг відповідальності за договором поруки, розуміє в яких межах настає його відповідальність, який грошовий розмір вона може приймати та в яких випадках настане, оскільки він знає вміст зобов'язань, за які він поручається перед гарантом (відповідач за зустрічним позовом). Цілком справедливим є формулювання частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, що у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання. Тобто, поручитель не має нести відповідальність та мати зобов'язання щодо тих зобов'язань боржника, на які поручитель попередньо та добровільно не надав згоду, маючи інформацію про такі зобов'язання. Натомість, формулювання пункту 6.8.5 договору поруки вимогам щодо справедливості та добросовісності не відповідає. Поручитель не повинен надавати згоду на будь-які зміни відповідальності поручителя в майбутньому, на які він не тільки не має будь-якого впливу, а навіть не буде повідомлений про такі зміни, оскільки відомостей про повідомлення про такі зміни договір поруки також не містить. Існуюче формулювання пункту 6.8.5. договору поруки призводить до ситуації, що у поручителя немає можливості впливати на обсяг своєї відповідальності та керувати нею, і відповідальність поручителя може бути збільшена в будь-який момент без обмеження строку та без обмеження розміру, що ставить поручителя в умови, на які він би не погодився, якби мав можливість впливати на умови договору поруки. Як було зазначено вище, фактичними підставами позову слугувала невідповідність пункту 6.8.5. договору поруки вимогам законодавства та необхідність у зв'язку з цим припинення поруки та розірвання договору. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що опис вказаних несправедливих умов договору поруки відносно загальних принципів цивільного законодавства здійснений з метою необхідності застосування при вирішення справи статей 3, 509, 634, 651 Цивільного кодексу України;

- позивач за зустрічним позовом зазначає, що договір поруки в редакції, підписаній сторонами, є фактично договором приєднання, запропонованим відповідачем за зустрічним позовом для підписання позивачу за зустрічним позовом в періоді необхідності його підписання. Відповідачем за зустрічним позовом не приймалося будь-яких змін до тексту договору, і такий договір міг бути підписаний лише в редакції, запропонованій відповідачем за зустрічним позовом. Таким чином, так як позивач за зустрічним позовом не мав можливості запропонувати свої умови договору, і міг підписати договір поруки лише шляхом приєднання до договору в цілому - цей договір є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що за можливості у позивача за зустрічним позовом впливати на умови договору, він би в жодному випадку не погодився на умови договору, які передбачають необґрунтоване та необмежене у строках та розмірах збільшення відповідальності позивача за зустрічним позовом за договором поруки, як це передбачено пунктом 6.8.5 договору поруки. Вказане твердження випливає із самого принципу розумності цивільного законодавства, оскільки будь-який учасник цивільних відносин, діючи розумно та обачно, в жодному випадку не погодиться відповідати за поведінку іншого учасника цивільних відносин, якщо при цьому відповідальність такого першого учасника цивільних відносин може бути збільшена без обмеження розміру та строків такого збільшення, що може призвести до значного погіршення майнового стану такого учасника та банкрутства чи припинення діяльності тощо.

У судове засідання 08.11.2023 з'явився представник відповідача-1 (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом) та відповідача-2 (за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом), представник позивача (за первісним позовом та відповідача за зустрічними позовами), у вказане засідання не з'явився, при цьому останній повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, оскільки його представник був присутній у минулому судовому засіданні, що відображено у протоколі судового засідання від 17.10.2023 (а.с. 40-41 у томі 2).

Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

За вказаних обставин, для забезпечення участі всіх учасників судового процесу у розгляді справи по суті, господарський суд вважає необхідним оголосити перерву у судовому засіданні.

Крім того, з метою участі всіх учасників справи у розгляді справи та забезпечення права сторін на висловлення власної правової позиції, керуючись положеннями статті 197 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає можливим оголосити перерву у судовому засіданні, продовживши останнє в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 216, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Оголосити перерву у судовому засіданні. Повідомити учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 15.11.2023 о 16:00 год.

2. Викликати представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов'язковою.

3. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції 15.11.2023 о 16:00 год. у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області відбудеться в залі судових засідань № 1-107 (1-й поверх) за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

4. Забезпечити участь представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 15.11.2023 о 16:00 год., в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".

5. Роз'яснити представникам учасників судового процесу, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції останні зобов'язані зайти та авторизуватися в системі відеоконференцзв'язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники, камеру) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою системи відеоконференцзв'язку; очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні. Ризики технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

6. Дану ухвалу направити учасникам справи на їх електронні пошти, а саме:

- позивачу за первісним позовом (відповідачу за зустрічним позовом) на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2, яку він зазначив у позовній заяві;

- відповідачу-1 за первісним позовом, на електронну пошту його представника (адвоката) ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зазначена у заяві про вступ у справу;

- відповідачу-2 за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_4, яку зазначено у спірному договорі поруки;

- відповідачу-2 за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) на електронну пошту його представника (адвоката) ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зазначена у заяві про вступ у справу.

7. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 08.11.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний - 08.11.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко

Попередній документ

114749574

Наступний документ

114749576

Інформація про рішення:

№ рішення:	114749575
№ справи:	904/2093/23
Дата рішення:	08.11.2023
Дата публікації:	10.11.2023
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (23.07.2024)
Дата надходження:	01.02.2024
Предмет позову:	стягнення заборгованості за договором про надання банківської гарантії № 956-22/В1 від 19.12.2022 у загальному розмірі 652 458 грн. 39 коп.

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

05.09.2023 15:00	Господарський суд Дніпропетровської області
26.09.2023 11:30	Господарський суд Дніпропетровської області
03.10.2023 11:40	Господарський суд Дніпропетровської області
17.10.2023 12:10	Господарський суд Дніпропетровської області
08.11.2023 11:20	Господарський суд Дніпропетровської області
15.11.2023 16:00	Господарський суд Дніпропетровської області
23.04.2024 12:00	Центральний апеляційний господарський суд
23.07.2024 10:30	Центральний апеляційний господарський суд
12.11.2024 12:00	Центральний апеляційний господарський суд