ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2023м. ДніпроСправа № 904/72/23
за заявою: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний", м. Одеса
про ухвалення додаткового рішенні у справі:
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний", м. Одеса
до відповідача-1: Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків", м. Дніпро
до відповідача-2: Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро
до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Дніпротехсервіс", м. Дніпро
до відповідача-4: ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення 2 981 928,82 грн., -
Суддя Бажанова Ю.А.
Секретар судового засідання Григорчук М.І.
Представники:
від позивача: Кувшинова Валерія Петрівна, довіреність № 1118202 від 13.09.2022, адвокат
від відповічяа-1: не з'явився
від відповічяа-2: не з'явився
від відповічяа-3: не з'явився
від відповічяа-4: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в якому просило:
- стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків"; Акціонерного товариства "Дніпроважмаш"; Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Дніпротехсервіс"; ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний", заборгованість за кредитним договором №BL2019-04450 від 21.11.2019 року в сумі 2 981 928,82 гривень 82 коп., з яких: 2 561 000,00 гривень 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом; 420 928,82 гривень 82 коп. - заборгованість за процентами;
- стягнути в рівних частках з Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків"; Акціонерного товариства "Дніпроважмаш"; Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Дніпротехсервіс"; ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" грошові кошти у сумі 208 328,37 гривень 37 копійок в рахунок погашення понесених позивачем судових витрат.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 закрито провадження у справі в частині стягнення 100 000,00 грн.; позовні вимоги задоволено частково: стягнуто солідарно з Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків", Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Дніпротехсервіс", ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" 2 561 000,00 гривень заборгованості за кредитом; стягнуто з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" по 9 603,75 грн. (з кожного) судового збору; в решті позовних вимог відмовити.
09.06.2023 від Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" до господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення та стягнути в рівних частках з Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків", Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Дніпротехсервіс", ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" грошові кошти у сумі 142 550,00 гривень в рахунок погашення понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 прийнято заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/72/23 та призначено її до розгляду в засіданні на 21.06.2023.
Господарським судом Дніпропетровської області отримано ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2023 (вх. №29273/23 від 15.06.2023) про витребування у Господарського суду Дніпропетровської області матеріалів справи №904/72/23.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2023 постановлено зупинити провадження у справі №904/72/23 з розгляду заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" про ухвалення додаткового рішення до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
19.06.2023 від Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення в яких просить суд зменшити суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з критерії розумності та справедливості, до 29 000,00 грн. (14 500,00 грн. фактичних витрат на правову допомогу та 14 500,00 грн. витрат у формі "гонорару успіху").
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 залишено без змін.
Справу повернуто до Господарського суду Дніпропетровської області.
20.10.2023 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2023 видані накази.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 поновлено розгляд заяви Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/72/23 та призначено її до розгляду в засіданні на 07.11.2023.
У судовому засіданні, яке відбулося 07.11.2023, представник позивача підтримала заяву та просила стягнути витрати на правничу допомогу у заявленому розмірі.
Представники відповідачів-1,2,3,4 у судове засідання 07.11.2023 не з'явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши та оцінивши надані докази у сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний" просить стягнути з відповідачів в рівних частках грошові кошти у сумі 142 550,00 гривень в рахунок погашення понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката відповідачем подано: копії договору про надання правничої (правової) допомоги від 18.06.2018 №1/6-18, додаткової угоди №1 від 18.06.2018 до договору, протоколу №1 засідання ради Адвокатського об'єднання "Юрпрайм" від 15.06.2018, додаткової угоди від 31.12.2021 до договору, свідоцтва серії ОД №003103 від 15.11.2017, довіреності №1118202 від 13.09.2022, якою адвоката Кувшинову Валерію Петрівну уповноважено на представництво інтересів позивача, додатково надані: копія акту прийому-передачі наданих послуг №71 від 02.06.2023.
За умовами п.1.1 договору про надання правової допомоги №1/6-18 від 18.06.2018, укладеного між Адвокатським об'єднанням "Юрпрайм" (виконавець) та Акціонерним банком "Південний" (замовник), замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов'язання представляти інтереси замовника, в тому числі вести від його імені справи у всіх судових установах України, незалежно від їх місцезнаходження та які відносять до судів першої, апеляційної та касаційної інстанції згідно з процесуальним законодавством України, з усіма правами наданими законом, зокрема, позивачу.
Пунктами 4.1, 4.3 договору передбачено, що за послуги, що надаються виконавцем у відповідності із умовами даного договору, замовник сплачує виконавцю гонорар (винагороду) у розмірі і порядку, передбаченому у додатку №1 до договору, що є невід'ємною частиною даного договору. На вимогу виконавця гонорар може сплачуватися і до моменту надання послуг замовнику, а у разі відмови останнього від їх оплати, виконавець має право припинити надання послуг до моменту їх оплати. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, прядок його оплати, умови повернення тощо визначаються в додатку до договору про надання правової допомоги.
За умовами пункту 8.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.20218.
Додатком №1 до договору сторони домовились, що вартість послуг (гонорар/винагорода) виконавця за договором визначається шляхом здійснення сумування фактично витраченого адвокатом часу на виконання відповідних робіт та вартості фактично наданих послуг та виконаних робіт, відповідно до мінімальних ставок адвокатського гонорару, затверджених Протоколом засідання Ради АО "Юрпрайм" №1 від 15.06.20218 та з урахуванням пункту 2.,3 цього договору.
Розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати.
Загальний обсяг гонорару може бути збільшено у випадку підвищеної складності справи.
Гонорар по видах правової допомоги, які не наведені у переліку, визначається за домовленістю сторін. Погодження вважається підписання замовником акту приймання-передачі виконаних послуг.
Додатково до гонорару замовник оплачує додаткові витрати для виконання послуг (судовий збір, вартість проведення судових експертиз та оплату вартості висновків фахівців, поштові витрати, транспорті витрати, витрати на відрядження, тощо).
Виконавець до 15 числа місяця, наступного за звітним, виставляє замовнику рахунок на оплату гонорару.
Замовник оплачує гонорар виконавця на підставі виставленого виконавцем рахунку, протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання рахунку.
Додатковою угодою від 31.12.2021 строк дії договору продовжений до 31.12.2022.
Додатковою угодою від 21.12.2022 строк дії договору продовжений до 31.12.2023.
Матеріалами справи підтверджується складання процесуальних документів у справі здійснювалось адвокатом Кувшиновою В.П.
На виконання договору актом приймання-передачі виконаних робіт №71 від 02.06.2023, в якому наведений детальний опис робіт (наданих послуг), підтверджується виконання адвокатом та прийняття позивачем робіт зі складання позовної заяви вартістю 4 000 грн, правнича допомога щодо участь у судовому засідання в суді першої інстанції (3 засідання) вартістю 10 500,00 грн, гонорар за прийняття рішення на користь замовника 5% від суми задоволених вимог - 128 050 грн. (а.с.30, том 3).
Отже, позивачем заявлено до стягнення розмір витрат на правничу допомогу у сумі 142 550,00 грн. (4 000,00 грн. - складання позовної заяви + 10 500,00 грн. - участь у судових засіданнях в першій інстанції + 128 050,00 грн. - гонорар за прийняття рішення на користь замовника 5% від суми вимог).
Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" заперечує проти заяви про ухвалення додаткового рішення та просить суд зменшити суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з критерії розумності та справедливості до 29 000,00 грн. (14 500,00 грн. фактичних витрат на правову допомогу та 14 500,00 грн. витрат у формі "гонорару успіху").
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.
Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права - принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.
Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.
Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.
Здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу; кількість судових засідань, господарський суд дійшов до висновку не розподіляти всю суму заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №904/72/23 в розмірі 142 550,00 грн та вважає, що прийнятною сумою за надання адвокатом у цій справі професійної правничої допомоги у суді першої інстанції є 35 000,00 грн.
При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (відповідачів у справі).
Господарський суд враховує те, що оскільки позовна вимога у цій справі задоволена судом частково, на відповідачів-1,2,3,4 покладаються витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог (85,67%) у сумі 29 984,50 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпропетровський завод прокатних валків" (49023, м. Дніпро, вул. Яхненківська, б. 2, ідентифікаційний код 00187375) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, ідентифікаційний код 20953647) 7 496,13 грн (сім тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 13 коп.) витрат на правничу допомогу.
Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, б. 3, ідентифікаційний код 00168076) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, ідентифікаційний код 20953647) 7 496,13 грн (сім тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 13 коп.) витрат на правничу допомогу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Дніпротехсервіс" (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, б. 21, офіс 615, ідентифікаційний код 19305558) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, ідентифікаційний код 20953647) 7 496,13 грн (сім тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 13 коп.) витрат на правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Південний" (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, ідентифікаційний код 20953647) 7 496,13 грн (сім тисяч чотириста дев'яносто шість гривень 13 коп.) витрат на правничу допомогу.
Відмовити у решті стягнення витрат на правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено - 08.11.2023.
Суддя Ю.А. Бажанова