ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
про відмову у задоволенні клопотання
про зупинення провадження у справі
07.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4930/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від прокуратури: Дрозач К.О.;
від позивача-1: Матвєєнко Г.М.;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження клопотання Міністерства оборони України про зупинення провадження у справі
за позовом Заступника керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (м. Тернопіль) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (м. Київ) та в особі Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (м. Тернопіль)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" (м. Дніпро)
про визнання недійсними пунктів договорів в частині включення до них суми ПДВ та стягнення безпідставно отриманих коштів у загальному розмірі 143 516 грн. 02 коп.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/4930/23 за позовом Заступника керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та в особі Тернопільського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" про визнання недійсними пунктів договорів в частині включення до них суми ПДВ та стягнення безпідставно отриманих коштів у загальному розмірі 143 516 грн. 02 коп.
Під час розгляду справи від позивача-1 за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вх. суду № 52700/23 від 17.10.2023), в якому Міністерство оборони України просить суд зупинити провадження у справі № 904/4930/23 до вирішення іншої справи № 320/20717/23 (за позовом Міністерства оборони України до Державної аудиторської служби про визнання протиправними дій та скасування вимоги) та набрання по справі № 320/20717/23 законної сили судовим рішенням.
В обґрунтування поданого клопотання позивач-1 зазначає про таке:
- вимоги щодо укладання договорів на виконання мобілізаційних завдань визначені постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2018 № 1043-0039 "Про затвердження мобілізаційних завдань (замовлень) на особливий період" (далі - Постанова КМУ № 1043-0039). Відповідно до зазначеної постанови визначено відповідних виконавців мобілізаційних завдань щодо постачання пально-мастильних матеріалів. Таким чином, операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил України обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою виключно з метою виконання мобілізаційних завдань;
- договір, які є предметом розгляду, не є договором на виконання мобілізаційних завдань щодо постачання пально-мастильних матеріалів. Відповідно, застосування нульової ставки ПДВ до ціни на пально-мастильні матеріали за цими договорами не має правових підстав;
- Міністерством оборони України було подано до Київського окружного адміністративного суду позов щодо оскарження вимоги від 18.05.2023 Державної аудиторської служби України, яка полягала у вжитті заходів реагування, в тому числі з приводу надмірно сплаченого податку на додану вартість по договорах з постачання пально-мастильних матеріалів;
- Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.08.2023 № 320/20717/23 передав зазначену адміністративну справу за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду, перше судове засідання призначене на 26.10.2023. Таким чином, питання правомірності застосування ставки ПДВ 20% при здійсненні Міністерством оборони України та підпорядкованими підрозділами закупівель під час дії воєнного стану вже є предметом розгляду та встановлення в рамках судової справи № 320/20717/23 за позовом Міністерства оборони України до Державної аудиторської служби про визнання протиправними дій та скасування вимоги. Зокрема в рамках такого спору встановлюється правомірність застосування ставки ПДВ 20% за договорами Міністерства оборони України та контрагентами.
Від прокуратури за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання Міністерства оборони України про зупинення провадження у справі (вх. суду № 54355/23 від 25.10.2023), в яких останнє просить суд у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- матеріали справи № 904/4930/23 не містять доказів існування об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 320/20717/23;
- в межах справи № 320/20717/23 розглядається позовна заява Міністерства оборони України до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій та скасування пунктів вимоги. Проте відсутні докази того, що спірна вимога Державної аудиторської служби України стосується тих порушень, з приводу яких заступником керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону пред'явлено позов, та що її прийнято відповідачем у справі № 320/20717/23 за результатами заходу державного фінансового контролю, під час якого виявлено та зафіксовано обставини надмірної сплати ПДВ на користь ТОВ "Лівайн Торг" за оспорюваними в частині в справі №904/4930/23 договорами. У свою чергу, можлива наявність у таких доказах відомостей, які становлять державну таємницю, не є встановленою статтею 75 Господарського процесуального кодексу України підставою звільнення від доказування;
- навіть сама по собі взаємопов'язаність справи № 904/4930/23 зі справою №320/20717/23, у випадку доведення такого зв'язку належними та допустимими доказами, не свідчить про існування об'єктивної неможливості господарським судом самостійно встановити обставини справи № 904/4930/23. Так, у справі № 904/4930/23 предметом позову є визнання недійсними в частині господарських договорів, а також стягнення безпідставно отриманих коштів. Підставою такого позову є невідповідність оспорюваних положень господарських договорів вимогам підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану", а також обставини безпідставної сплати ПДВ у складі ціни товарів, операції з постачання яких звільнені від оподаткування таким податком. Отже, предметом доказування в цій справі є наявність або відсутність обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочину, а саме так званої "вади змісту", а також наявність або відсутність підстав для сплати коштів як ПДВ. У свою чергу предметом позову в справі № 320/20717/23, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, є визнання протиправними дій органу державного фінансового контролю та скасування окремих пунктів його вимоги. Тому господарський суд у справі № 904/4930/23 має змогу і дискрецію самостійно встановити обставини, які мають значення для цієї справи, незалежно від тих обставин, які можуть бути встановлені судом у справі № 320/20717/23;
- зважаючи на наведену правову позицію, господарський суд у справі № 904/4930/23 наділений повноваженнями самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин, зокрема, шляхом вирішення питання застосовності чи незастосовності до них положень підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 "Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану". Тому факт вирішення адміністративним судом у справі № 320/20717/23 питання щодо правомірності застосування ПДВ до операцій із постачання пально-мастильних матеріалів згідно з контрактами, які було укладено Міністерством оборони України під час дії воєнного стану, в разі його доведення належними та допустимими доказами, не впливає на можливість правової кваліфікації господарським судом у справі № 904/4930/23 правовідносин між Тернопільським обласним ТЦК та СП і ТОВ "Лівайн Торг" та не є підставою для зупинення провадження в цій господарській справі;
- зміст нормативного положення, закріпленого в пункті 1 Постанови № 178, свідчить, що операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту, зокрема, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з'єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються ПДВ за нульовою ставкою незалежно від того, чи здійснюються такі операції за договорами, укладеними на виконання мобілізаційних завдань (замовлень), чи на виконання інших господарських договорів. Ураховуючи зазначене, позиція Міністерства оборони України щодо позовної заяви заступника керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ґрунтується на помилковому ототожненні мети прийняття Постанови №178 з метою укладення господарських договорів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил України. Поряд з цим, відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. У відповідності до пункту 8 Положення № 154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є в тому числі, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства. Відтак, із врахуванням змісту пункту 1 та пункту 8 Положення № 154, Тернопільський ОТЦК та СП є органом державної влади на місцях в системі Збройних Сил України, на який, крім іншого, покладено обов'язок виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
У підготовче засідання 07.11.2023 з'явилися прокурор та представник позивача-1, представники позивача-2 та відповідача у вказане засідання не з'явились, при цьому судом була врахована заява позивача-2 про проведення підготовчого засідання без участі його представника, яка була задоволена судом.
У вказаному засіданні були заслухані правові позиції учасників справи з приводу поданої позивачем-1 заяви про зупинення провадження у справі.
Розглянувши у вказаному засіданні заяву відповідача про зупинення провадження у справі, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, з огляду на таке:
- в межах справи № 320/20717/23 розглядається позовна заява Міністерства оборони України до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій та скасування пунктів вимоги, проте докази того, що спірна вимога Державної аудиторської служби України стосується тих порушень, з приводу яких пред'явлено позов, та що її прийнято відповідачем у справі № 320/20717/23 за результатами заходу державного фінансового контролю, під час якого виявлено та зафіксовано обставини надмірної сплати ПДВ на користь ТОВ "Лівайн Торг" за оспорюваними договорами, у справі № 904/4930/23 - відсутні. При цьому, можлива наявність у таких доказах відомостей, які становлять державну таємницю, не є встановленою статтею 75 Господарського процесуального кодексу України підставою звільнення від доказування;
- предметом позову в справі № 320/20717/23, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, є визнання протиправними дій органу державного фінансового контролю та скасування окремих пунктів його вимоги, тому господарський суд у справі №904/4930/23 має змогу і дискрецію самостійно встановити обставини, які мають значення для цієї справи, незалежно від тих обставин, які можуть бути встановлені судом у справі №320/20717/23;
- згідно з статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом;
- відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків;
- приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
- згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
- відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;
- враховуючи вказане, проаналізувавши підстави, зазначені позивачем-1 в обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі № 904/4930/23, суд вважає відсутніми обставини об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення спору у справі № 320/20717/23. При цьому, пов'язаність вказаних справ з розглядуваною не є достатньою підставою для зупинення провадження у справі за змістом пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача-1 про зупинення провадження у справі №904/4930/23.
На підставі викладеного, керуючись статями 195, 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про зупинення провадження у справі № 904/4930/23 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 07.11.2023.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписаний - 08.11.2023.
Суддя Ю.В. Фещенко