Справа № 473/1381/22
Номер провадження 1-кп/473/62/2023
УХВАЛА
"08" листопада 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі колегії: головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську кримінальне провадження №12022152190000195 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з початковою середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця мешкання, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,
ВСТАНОВИВ:
08.11.2023 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в якому посилається на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, суворість покарання, що загрожує обвинуваченому, тяжкість інкримінованих злочинів та дані про особу обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала повністю.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилався на те, що зазначені прокурором ризики сплинули, просив просив суд застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши клопотання з доданими до нього матеріалами, суд приходить до такого.
За змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
Відповідно до положень ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, в т.ч., переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
01.04.2022 стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався, востаннє - до 14.11.2023 включно; вказану міру запобіжного заходу щодо обвинуваченого обрано з урахуванням тяжкості інкримінованих злочинів, даних про його особу та наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні сукупності особливо тяжких злочинів, за найтяжчий з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна; не має постійного місця проживання; не працює, тобто не має постійного джерела прибутку.
Судом також враховано обставини, визначені ст.178 КПК України, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого, який на цей час не перешкоджає йому перебувати під вартою; відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків та постійного місця роботи; майновий стан обвинуваченого та відсутність непогашених судимостей.
Таким чином, оцінивши зазначені вище обставини в сукупності, суд дійшов висновку про наявність існування передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України ризиків.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відпала та ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, зменшилися.
Відтак, зурахуванням характеру вчинених кримінальних правопорушень та обставин справи, тяжкості покарання, особи обвинуваченого, суд дійшов висновку про те, що застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів жодним чином не перешкоджатиме останньому здійснити переховування від суду та/або незаконний вплив на свідків, потерпілу у даному кримінальному провадженні з метою зміни їх показань, а тому обвинуваченого ОСОБА_7 в подальшому доцільно утримувати під вартою, у зв'язку з чим клопотання прокурора слід задовольнити, а у задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 350, 369-370, 372 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07.01.2024 включно, з його утриманням в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».
В задоволенні клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором протягом п'яти днів з дня її оголошення, що не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3