Справа № 562/2654/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2023 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
у складі: головуючого судді Шуляка А.С.
при секретарі Солдатовій О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Здолбунів у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Волинській області, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, вказуючи, що 11 липня 2023 року інспектором УПП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Парфенюком В.О. винесено постанову серії ЕАС№ 7314576 від 11.07.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за те, що він 11 липня 2023 року о 01 год. 45 хв. у Волинській області на дорозі Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 127 км керував транспортним засобом "Volkswagen Jetta" д.н.з НОМЕР_1 , що не пройшов технічний контроль, чим порушив вимоги п.31.3.б ПДР та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що порушення правил дорожнього руху, зазначеного в постанові, він не допускав. Постанову вважає незаконною та необгрунтованою. Вказує, що 11 липня 2023 року він рухався по дорозі Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 127 км у Волинській області, на транспортному засобі "Volkswagen Jetta" д.н.з НОМЕР_1 в напрямку міста Рівне. Його зупинили на посту патрульної поліції, працівник поліції попросив його показати документи - посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Дані вимоги працівника поліції він виконав. Однак працівники поліції повідомили, що ним порушено Правила дорожнього руху, оскільки у нього відсутній техогляд (обов'язковий технічний контроль транспортного засобу) на автомобіль, який використовується як таксі. Зазначає, що він повідомив працівникам поліції, що він здійснює перевезення пасажирів, але на іншому авто, а цей використовуєдля власних потреб. У транспортному засобі він перебував один. Автомобіль, яким керував не використовується для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Не призначений для надання послуг таксі. У нього відсутній напис "таксі", сигнальний ліхтар із зеленим та червоним світлом, таксометр. Вказує, що він є підприємцем, має ліцензію таксі, сплачує податки і йому дозволений такий вид робіт як внутрішні перевезення пасажирів на таксі. Однак він надає послуги на іншому автомобілі. Дії відповідача вважає протиправними, тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.
Представник Головного управління національної поліції у Волинській області в судове засідання, не з'явився, надав відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги позивача до Головного управління національної поліції у Волинській області є необгрунтоаними та просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.Також вказав на те, що ГУНП у Волинській області є неналежним відповідачем.
Ухвалою Здолбунівського районного суду від 11 вересня 2023 року було залучено у справі співвідповідача - Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції.
Представник Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання, не з'явився, надав відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити та в обґрунтування заперечення зазначає, що підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, позивач керував 11 липня 2023 року легковим пасажирським автомобілем, який не пройшов обов'язкового технічного контролю, використовуючи його для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку. Твердження позивача стосовно того, що транспортний засіб, яким він керував 11 липня 2023 року, не використовувався для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку, повністю спростовується його поясненнями які він надавав інспектору під час його зупинки. Стверджує, що інспектор, надав можливість позивачу скористатись своїми правами, в тому числі ознайомитись з матеріалами справи, надати пояснення, заявити клопотання та реалізувати право на правову допомогу. Зазначає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю тарозгляд справи проводити без їхньої участі.
В судове засіданні позивач та його представник не з'явилися. Представником позивача подано суду клопотання, в якому вона просить справу розглянути без її участі та без участі позивача, позовні вимоги просить задовільнити.
Суд приходить до висновку, що немає перешкод для розгляду справи у відсутності сторін по справі на основі наявних у суду матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Щодо доводів Головного управління Національної поліції у Волинській області про те, що управління є неналежним відповідачем суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржувану постанову винесено інспектором Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Парфенюком В.О.
Посадова особа, яка винесла оскаржувану постанову перебуває у трудових відносинах саме з УПП в Волинській області Департаменту патрульної поліції.
Таким чином, належним відповідачем у даній справі є Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, тобто, відповідний суб'єкт владних повноважень від імені якого винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, а не Головне управління Національної поліції у Волинській області.
Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 11 липня 2023 року інспектором УПП у Волинській області старшим лейтенантом поліції Парфенюком В.О. винесено постанову серії ЕАС№ 7314576про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в розмірі 340 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП.
В оскаржуваній постанові зазначено, що 11 липня 2023 року о 01 год. 45 хв. у Волинській області на дорозі Н-22 Устилуг-Луцьк-Рівне 127 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Volkswagen Jetta" д.н.з НОМЕР_1 , що не пройшов технічний контроль, чим порушив вимоги п.31.3.б ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП.
Частиною 3 ст. 121 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Згідно з підпунктом «б» пункту 31.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім, зокрема, випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 251 КпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. ч. 2, 3 ст. 90 КАС України).
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Статтею 35 цього Закону встановлено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов'язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України». Обов'язків технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Тлумачення зазначеної норми права дає підстави для висновку, зокрема, про те, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля.
Матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження тієї обставини, що спірний транспортний засіб використовувався позивачем саме для отримання прибутку.
Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідачем, зокрема Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, не доведено належними, достовірними та достатніми доказами факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Матеріали справи не містять належних, достатніх та достовірних доказів, які б свідчили про те, що під час керування автомобілем марки "Volkswagen Jetta" д.н.з НОМЕР_1 , водій використовував його для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції належить задовольнити, оскаржувану постанову - скасувати і провадження у справі про накладення на позивача за ч. 3 ст. 121 КпАП України адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн - закрити.
Оскільки позовні вимоги до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції задоволено повністю, тому на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань цього відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 536 грн 80 коп.
Керуючись ст.ст.6-11, 19, 20, 77, 241-250, 286, 293-295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7314576 від 11.07.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
В задоволенні позову до Головного управління Національної поліції у Волинській області відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління національної поліції у Волинській області, місцезнаходження: 43025, вул.Винниченка,11, м.Луцьк, Волинської області, код ЄДРПОУ 40108604.
Відповідач: Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 43006, вул.Залізнична,15, м.Луцьк, Волинської області, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя