Дата документу 07.11.2023Справа № 554/10160/23
Провадження № 3/554/3282/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«07» листопада 2023 року м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Сметаніна А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Полтавській області ДПП у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомий,
- за ч.2 ст. 51 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
24.10.2023 року, о 13.10 годин, ОСОБА_1 , в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , таємно викрав з полиці магазину шоколад «Millenium Golden» масою 100 гр. та шоколад молочний «Millenium» масою 85 гр., загальною вартістю 112 грн., чим вчинив дрібне викрадення чужого майна. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомої суду причини, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його особистий підпис в протоколі про адміністративне правопорушення. Про причини неявки ОСОБА_1 не повідомляв, жодних клопотань чи заяв від нього не надходило. Згідно його письмових пояснень, які маються в протоколі, він захотів шоколаду, але згадав, що гроші забув вдома.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІУ "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами. Однак у ч. 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Із моменту приєднання до Конвенції Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов'язань відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 29 рішення по справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Проте, відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Важливе значення мають і висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" - заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 знав про складення протоколу про адміністративне правопорушення, а отже й про судове провадження відносно нього, однак ним не цікавився, жодних заходів, направлених на обізнаність щодо стану відомого йому судового провадження не вчиняв, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відносно нього в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань не направляв, а отже не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами та не виконував належним чином процесуальні обов'язки, в зв'язку з чим, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 ч.2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 211060 від 24.10.2023 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , листом 1 щодо найменування та вартості викраденого товару від 24.10.2023 року, розпискою; постановою Київського районного суду м. Полтави від 14.03.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 51 КУпАП до штрафу в сумі 170 грн., даними з бази «АРМОР».
Суд зазначає, що відповідальність за дрібне викрадення чужого майна передбачене ст. 51 КУпАП настає у разі, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2023 року становить 2 684 грн.
Розмір неоподатковуваного мінімуму для правил кваліфікацій такого роду правопорушень дорівнює розміру податкової соціальної пільги відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України.
Податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року.
Таким чином, у 2023 році податкова соціальна пільга та, відповідно, неоподатковуваний мінімум для кваліфікації порушень становитиме: 2684 х 50% = 1342 грн.
Тобто, якщо вартість викраденого майна не перевищуватиме 268,4 грн. настає адміністративна відповідальність.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, вчинене особою повторно протягом року, якщо особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладанніадміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З огляду на характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини у справі, суд вважає за необхідне призначити правопорушнику адміністративне стягнення, передбачене санкцією статті 51 ч. 1 КУпАП, у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осібвстановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2023 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2 684 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір розмірі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 51 ч.2, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 51 КУпАП.
Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п?ятдесят) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у Полтавській області/м. Полтаві/21081100;код отримувача (кодЄДРПОУ): 37959255; Банк: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UA768999980313010106000016712; код класифікації доходів бюджету: 21081100) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п?ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок (отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/Шевченків.р-н//22030101, код отримувача: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA528999980313191206000016722, код класифікації доходів бюджету: 22030101).
Строк пред'явлення постанови до виконання до 07 лютого 2024 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Октябрського районного
суду м. Полтави: А.В. Сметаніна