154/4584/23
1-кс/154/904/23
07 листопада 2023 року Слідчий суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області
ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12023030510001124 від 20.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
03 листопада 2023 року слідчий ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що 19.10.2023 до СВ Володимирського РВП надійшов рапорт начальника сектору моніторингу Володимирського РВП майора поліції ОСОБА_4 про те, що гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась по факту крадіжки мобільного телефону марки « ZTE » імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , котрий загубив її малолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мало місце 30.09.2023 в м. Володимир, Волинської області.
20.10.2023 відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023030510001124 з попередньою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України.
01.11.2023 під час огляду місця події, який було проведено в кабінеті №4 Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, за адресою: вул. Соборна буд.6 м. Володимир, у ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 жителя АДРЕСА_1 було вилучено мобільний телефон марки ZTE моделі А7040 imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 темно синього кольору у чохлі типу «бампер» чорного кольору який поміщено до сейф- пакету НПУ WAR1086234, з підписами слідчого і понятих.
Вказаний вище мобільний телефон марки ZTE моделі А7040 imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 темно синього кольору у чохлі типу «бампер» чорного кольору, було визначено речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до заяви ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_2 від 23.10.2023 встановлено, що її син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згубив мобільний телефон марки ZTE моделі А7040 imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 темно синього кольору у чохлі типу «бампер» чорного кольору.
Відповідно до допиту свідка ОСОБА_7 вказаний вище мобільний телефон йому віддав у користування його знайомий ОСОБА_8 .
Згідно ч.7 ст.237 КПК України, вилучені вищезгадані речі вважаються тимчасово вилученим майном.
Слідчий вважає, що вилучена річ, а саме мобільний телефон марки ZTE моделі А7040 imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 темно синього кольору у чохлі типу «бампер» чорного кольору, має значення речового доказу і тому сам по собі та в сукупності з іншими доказами може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому є достатні підстави вважати, що він відповідає критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України і підлягають арешту із забороною користування, відчуження та розпорядженням даним майном, що дозволить об'єктивно встановити обставини, та провести відповідні слідчі дії, які мають значення для кримінального провадження. В іншому ж випадку, вказаний мобільний телефон марки ZTE моделі А7040 imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 темно синього кольору у чохлі типу «бампер» чорного кольору, який є речовим доказом у кримінальному провадженні, підлягатиме поверненню з подальшою неможливістю проведення необхідних слідчих дій та із вказаним предметом.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій підтримав клопотання та просив розглянути клопотання за його відсутності.
Власник майна надала суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, в якій не заперечувала проти накладенні арешту на належний їй мобільний телефон.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно ст.ст. 131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч.2 ст.131, ч.1 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема : правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для накладення арешту на вилучений під час огляду місця події мобільний телефон, з метою його збереження, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що цей телефон є доказом кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Керуючись ст.ст.170-174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12023030510001124 від 20.10.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 01.11.2023 в ході проведення огляду місця події, а саме на мобільний телефон марки ZTE, моделі А7040, imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 , темно синього кольору у чохлі типу «бампер» чорного кольору, котрий належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити слідчому та власнику майна.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом пяти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1