Справа № 523/12307/22
Провадження №2/523/554/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" жовтня 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді - Далеко К.О.
з участю секретаря судового засідання - Дмітрієвої В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 17 в м. Одеса, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу № 523/12307/21 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод та визначення способу участі батька та бабусі у вихованні і спілкуванні з дітьми, -
ВСТАНОВИВ:
І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод та визначення способу участі батька та бабусі у вихованні і спілкуванні з дітьми, яким просять:
1. Визначити наступний порядок спілкування з дітьми, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
-з батьком ОСОБА_1 - діти проводять час - три дні на тиждень з вівторка по четвер, цілодобово;
-один день на тиждень - п'ятниця діти проводять час почергово два рази на місяць, з батьком, та два рази на тиждень, з матір'ю ОСОБА_3 ;
-з матір'ю ОСОБА_3 діти проводять час - 3 дні на тиждень п'ятниця та з неділі по понеділок, цілодобово;
-з бабусею ОСОБА_2 діти проводять час - один день на тиждень у суботу, цілодобово.
2. Зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти ОСОБА_1 про термін від'їзду та місце перебування дітей за межами м. Одеса шляхом письмового повідомлення (особисто вручити повідомлення або надіслати цінним листом з описом та повідомленням) не пізніше ніж за 10 днів перед від'їздом.
Обґрунтовуючи вимоги даного позову, ОСОБА_1 вказує на те, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2022 року було розірвано шлюб укладений 21.02.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають разом із відповідачем ОСОБА_3 , яка на власний розсуд під-час запровадження військового стану без його згоди вивозила дітей за кордон до Польської республіки, що перешкоджало йому користуватися власним правом на спілкування з дітьми, надання їм належного виховання, в подальшому, вона прийняла рішення повернутися, але це не сприяло відновленню прав ОСОБА_1 . Під-час спільного проживання сторони прийняли рішення купівлі квартири в новобудові, на ім'я позивача було оформлено кредит, майнові права на квартиру оформлені на доньку. Позивач проживав в цій квартирі, зробив в ній ремонт, купував все необхідне для задоволення потреб дітей, однак після повернення із-за кордону відповідачка за участю дільничного працівника поліції примусово виставила позивача за двері квартири, заборонила до неї навіть наближатися. На всі спроби домовитись про встановлення прав на спілкування з дітьми позивач отримав лише негативні випади та образи. Діти дуже прив'язані до батька, відчувають ставлення до них, батьківську любов та опіку, тому що в сімейному житті позивач приділяв багато сил на проведення часу з ними. Позивач безперервно кожного місяця відправляє грошові кошти на картковий рахунок доньки, для задоволення необхідних дитячих потреб. Натомість, відповідач примушує позивача виконувати її забаганки, зокрема оплачувати дитячий садок молодшого сина, вартість якого складає 9000,00 грн. на місяць. Для дітей продовження спілкування з батьком, відчуття його любові та турботи буде вперш за все на благо дітей. Крім того зауважив, що відповідач передає дітей на догляд своїм родичам, подругам, коли забажає, не ставлячи його до відома, а рідні з боку батька не мають можливості участі у вихованні дітей. На останні спроби бабусі поспілкуватися з дітьми, остання отримала відмову. Відбувається моральний тиск та нав'язування власник думок колишньої дружини та її родичів, такий вплив розгублює раніше складені взаємовідносини батька з дітьми, погіршує морально-психічний стан дітей. Батька в очах дітей принижують, а він лише бажає відновити баланс у правах дітей на рівне спілкування з обома батьками. Позивач добровільно виконуючи покладені на нього обов'язки по утриманню дітей, має такі ж права на участь у вихованні дітей, як і матір. Проте, матір злісно перешкоджає побаченням заявника з дітьми і не дозволяє спілкуватися з ними.
22.11.2022 року відповідач ОСОБА_3 реалізувала своє право на подачу відзиву на позовну заяву, яким просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову зазначила наступне: відкриваючи провадження у справі, суд не звернув увагу що позовна заява підписана лише одним позивачем із двох заявлених; ОСОБА_3 не здійснюються перешкоди у спілкуванні зі спільними дітьми а ні батькові, а ні матері. Спільні діти спілкуються як з батьком, так і з бабусею, у такій кількості скільки вони бажають. У старшої доньки є власний мобільний телефон, через який вона має постійний зв'язок з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони спілкуються без будь-яких обмежень. Менший син також безперешкодно спілкується з ОСОБА_1 , сам просить набирати батька, та домовляється про проводження спільного часу, без будь-яких обмежень. Також ОСОБА_1 дзвонить відповідачу та бере сина, коли у нього виникає бажання. Аналогічно і з бабусею, діти спілкуються стільки, скільки бажають. Щодо графіку зустрічей, то відповідач вважає його безпідставним, оскільки такий графік порушить життєвий уклад дітей, не вирішить питання спілкування та участі батька та бабусі у вихованні дітей, а фактично вирішує питання про визначення місця проживання дітей. Батько не рахується з усталеним укладом життя дітей. Те, що діти відвідують навчальні заклади, старша донька школу, а менший син дошкільний навчальний заклад - дитячий садок, а також додаткові заняття та дошкільну підготовку меншим чином. Батько встановлюючи такий графік, не бере до уваги, що діти навчаються у Суворовському районі м. Одеси, а батько фактично проживає у Приморському районі м. Одеси, що не дасть можливості дітям проходити навчання. У дітей встановлений графік навчання та додаткових занять, а також спілкування із бабусями та дідусями, друзями, залишається єдиний вільний день це неділя. Але в неділю донька як правило готує домашні завдання приблизно з 11 години до 15 години. Тому, діти самостійно узгоджують час для спілкування безпосередньо з батьком та бабусею, з урахуванням їх бажання та вільного від навчання часу. За наведеним сталим графіком дітей, без порушення їх навчання та додаткових занять них є вільний час в неділю з 16 години та в середу з 17 години. Зауважили на тому, що слід заслухати думки дітей з приводу заявлених вимог.
09.12.2022 року позивач ОСОБА_1 реалізував своє право на надання відповіді на відзив. В обгрунтування відповіді на відзив, позивач зазначив наступне, ОСОБА_3 здійснювала перешкоди у спілкуванні з дітьми, оскільки на власний розсуд та без його згоди вивозила дітей за кордон до Польської Республіки, що перешкоджало позивачу користуватися власним правом спілкування з дітьми, надання їм належного виховання. Діти дуже прив'язані до позивача, однак його в їх очах принижують, виставляють не в кращому вигляді, він відчуває що дітей налаштовують проти нього та їх виховання погіршується, з'являється ненормативна лексика, останні скаржаться що дідусь з яким вони проживають, застосовує до них силу, в один з останніх разів його побачень з сином, останній поскаржився ,що дідусь його душив. Позивач вважає такі речі недопустимими. Визначення заявленого позивачем способу спілкування з дітьми дозволить не допускати поганого поводження з ними, позивач зможе спостерігати за їх життям, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, зможе присікати будь-які неприпустимі речі, зокрема такі як застосування фізичного насилля в їх сторону. Мати часто залишає дітей у своїх родичів, навіть не надаючи батьку можливості, щоб останні залишились у нього. При цьому, коли від позивача надходять пропозиції, щодо залишення в нього дітей на деякий час, його відмовляють, посилаючись на графік дітей та їх зайнятість, хоча самі діти неодноразово висловлювали свою згоду на пропозиції залишитись у позивача хоча б на декілька днів. Це фактично пов'язано з небажанням колишньої дружини допускати його участі у житті дітей, окрім як фінансової, що вказує на перешкоди у спілкуванні та участі у вихованні дітей. Права та обов'язки батьків щодо виховання дітей закріплені у Конституції України та є рівними. Позов спрямований на саме збалансовану взаємодію батьків з дітьми, для надання дітям належного виховання, розвитку їх особистості та встановлення відчуття, що у останніх є як мати, так і батько. При цьому, позивач гарно розуміє, що у дітей встановлюється свій графік, відповідно до їх соціального життя, шкільних занять, садочку та гуртків чи додаткових занять. У позивача є змогу не лише не порушувати усталений уклад життя дітей, а і навпаки, допомогти їм у реалізації їх амбіцій, бажань та розвитку їх особистостей. Орендована ним квартира передбачає окремі кімнати для кожної дитини, та усі необхідні умови для їх життя і спільного проживання чи перебування з позивачем. Крім того, у позивача наявний транспортний засіб, що дає можливості завозити дітей на їх заняття до школи, садочку, тренувань та додаткових занять.
ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод та визначення способу участі батька та бабусі у вихованні і спілкуванні з дітьми - залишено без руху.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 03.11.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 22 березня 2023 року відмовлено в прийнятті заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Верхола І.О. про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог, повернуто її позивачу, з підстав фактичного заявлення нової окремої позовної вимоги, майнового характеру, що не відповідає ч.3 ст. 49 ЦПК України.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2023 року: закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2023 року визнано явку ОСОБА_2 до судового засідання обов'язковою.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 квітня 2023 року витребувано від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про те, чи перетинав державний кордон України громадянин ОСОБА_1 в період з 22 лютого 2022 року по 24 квітня 2023 року.
Протягом розгляду справи, судові засідання по справі відкладались: у зв'язку із неявкою учасників справи; у зв'язку із клопотанням ОСОБА_1 та його адвоката Ушакова О.О про відкладення розгляду справи; у зв'язку із закриттям підготовчого провадження та переходом до розгляду справи по суті, витребуванням доказів, визнанням явки ОСОБА_2 до судового засідання обов'язковою; у зв'язку із необхідністю заслуховування думки дітей та забезпечення участі психолога; у зв'язку із з'ясуванням обставин звернення ОСОБА_2 до органу опіки та піклування із заявою про надання висновку.
18.10.2023 року до суду надійшло клопотання адвоката Верхола І.О. про залучення до матеріалів справи додаткових доказів - відеозаписів, на яких зафіксовані факти перешкоджання з боку відповідача ОСОБА_3 у спілкуванні позивача з дітьми. Розглянувши наведене клопотання, суд зазначає, що клопотання заявлене із порушенням строків встановлених ч.3 ст. 83 ЦПК України, одночасно в порушення ч.8 ст. 83 ЦПК України, представник позивача не обґрунтував поважності причин їх неподання у встановлені законом строки. Також, в порушення ч.9 ст. 83 ЦПК України, до клопотання не додано доказів їх направлення іншим учасникам справи. З огляду на викладене, докази додані до клопотання від 17.10.2023 року судом до уваги не беруться.
ІІІ. Позиції сторін.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, його представник ОСОБА_6 у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовної заяви, просив її задовольнити у повному обсязі, наголошував на рівності прав батька та матері - 50 на 50, на праві участі його довірителя у житті та вихованні дітей. Батьку чинять перешкоди у спілкуванні з дітьми, налаштували дітей проти батька, відповідач не надає дітей, маніпулює дітьми, постійно провокує позивача. Позивач бажає займатися дітьми, любить їх дуже. Мати дітей мешкає з іншим чоловіком, та не надає спілкуватись з дітьми взагалі. Позивач вимушений випрошувати дітей, щоб займатися з ними. Якщо подекуди дітей і давали, то тільки під наглядом відповідачки. Повідомив, що наразі його довіритель перебуває за межами України, однак повернеться як тільки суд прийме рішення, та зможе у повному обсязі виконувати графік участі у вихованні дітей, який він заявив у позові. Згідно договору оренди житлового приміщення від 18.09.2022 року ОСОБА_1 орендував квартиру (кількість кімнат - 4), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Строк дії договору - до 26.09.2023 року включно. Наразі договір оренди не пролонгований. Однак, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , де і має намір проживати. Адвокат Верхола І.О. не погодився із висновком органу опіки та піклування від 03.03.2023 року, вважає його заангажованими, ним порушено принцип рівноправності батьків на рівну участь у вихованні дітей.
Позивач ОСОБА_2 , з'явившись до судового засідання, просила задовольнити заявлений нею позов. У неї текучий графік. Один тиждень вона працює в суботу, в інший тиждень працює в неділю. Зазначила, що дуже хвилюється та переймається ситуацією, яка склалася у сім'ї. ОСОБА_7 дуже любить, вони їй рідні, вони її життя. Пояснила, що 25.03.2023 року в сім'ї стався конфлікт, свідком якого вона була. Вона гуляла с онуками в торгівельному центрі, був вже вечірній час, їй зателефонував син ОСОБА_1 та зазначив що зараз під'їде, він під'їхав, діти до нього побігли, він запропонував їх відвести додому, на що вона відповідала що зараз за дітьми приїде ОСОБА_8 , син запитав хто це, вона пояснила що це їх друга бабуся, його теща. Старша дівчинка відійшла в сторону, подзвонила бабусі ОСОБА_8 , та напевно сказала що папа хоче їх відвезти додому, після цього у онуки з'явилися на очах сльози, причину яких ОСОБА_2 до цього часу з'ясувати не може. З'явилася друга бабуся ОСОБА_8 , яка не привіталась з ОСОБА_2 , та одразу направилась до сина ОСОБА_1 , що вона йому сказала ОСОБА_9 не знає, однак між ними сталася сварка, діти стали плакати. ОСОБА_9 три дні не могла прийти до тями, були висловлені з обох сторін жорсткі висловлювання, син ОСОБА_1 повідомив що викличе поліцію, були погрози, син став знімати все на телефон. ОСОБА_2 відходила від цієї сварки місяця два. Син став більш агресивно реагувати на ситуацію, яка слалася в сім'ї, після того як його вигнали з квартири, за яку він і станом на теперішній час продовжує сплачувати кредитні кошти. Сім'єю сторони проживали протягом 10 років, невістка ніколи не скаржилась, говорила що все добре. Почалися сварки в сім'ї з того моменту, як невістка з дітьми вирішила поїхати до Польщі . Син дуже хвилювався, ОСОБА_9 його підтримувала, як могла, він хвилювався за сім'ю, за дітей, він мав велике бажання зберегти сім'ю. Після конфлікту 25.03.2023 року, ОСОБА_9 пару місяців налагоджувала відносини. Певний період часу не бачила онуків. ОСОБА_11 не бажала бачитись, постійно говорила - я зайнята, у мене багато завдань в школі. Наразі, ОСОБА_9 налагодила відносини з онуками, вже декілька разів з ними спілкувалась, зустрічалась. ОСОБА_9 бажає бачити онуків, їх надають, коли вона попросить, часто ОСОБА_3 відповідає - я не проти, однак діти не завжди бажають. ОСОБА_9 вважає, що на бажання дітей впливають розмови в сім'ї. Батько дарує подарунки, однак діти ніяк не реагують, навіть не дякують, це його ображає. Ірина добра мати, заперечень з цього приводу немає, однак відповідає, діти не бажають зустрічатись, і для бабусі це незрозуміло. До конфлікта, бабуся приходила додому, де проживають діти, вони були зайняті своїми справами, дуже рідко діти бажали гуляти із бабусею.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Верхола І.О. підтримав заявлений позову у повному обсязі, просив його задовольнити, зазначив що ОСОБА_2 не зверталась до Органу опіки та піклування з приводу отримання Висновку щодо доцільності її участі у вихованні дітей.
Відповідач ОСОБА_3 , з'явившись до судового засідання, позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні, зазначила що вона не чинить позивачам жодних перешкод у спілкуванні та участі у спілкуванні з дітьми. У дітей є телефони, коли вона запитує, чи розмовляють вони з батьком, діти часто відповідають, що не бажають. Іноді, вони з батьком розмовляють. Графік запропонований позивачем для визначення судом неможливо затвердити, оскільки він призведе до порушення нормального укладу життя дітей. Бабуся ОСОБА_2 самостійно телефонує дітям, та узгоджує із ними порядок зустрічей. Молодший син він має бажання спілкуватись із батьком, однак залишатись на ніч не бажає. Старша донька не бажає з батьком спілкуватись, особливо після конфлікта. У дітей був стрес, хоча вона пояснює дітям, що батько їх любить, та слід з ним спілкуватись, однак старша донька зазначає - мама я не готова. Також вона роз'яснює дітям, що слід спілкуватись із бабусею ОСОБА_2 . Із Висновком органу опіки та піклування від 03.03.2023 року про доцільність визначення способів участі батька у вихованні малолітніх дітей, ОСОБА_3 погодилась.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Крайнюков М.М. з'явившись до судового засідання, просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки позивачам не чинять перешкод у спілкуванні та вихованні з дітей, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації, до судового засідання не з'явився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Листом від 03.03.2023 року №01-05-3/51вх Орган опіки та піклування Пересипської адміністрації Одеської міської ради надав суду Висновок про доцільність визначення способів участі батька у вихованні малолітніх дітей, не заперечував проти розгляду даної справи у відсутність представника та прийняття рішення з урахуванням прав та інтересів дітей.
У судове засідання 23.10.2023 року сторони подали заяви про розгляд справи за наявними матеріалами.
На виконання вимог ст. 171 СК України в судовому засіданні було заслухано пояснення та думки малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з приводу спору щодо участі батька у її вихованні та спілкуванні з нею.
Малолітня ОСОБА_4 будучи заслуханою у судовому засіданні, в присутності психолога, зазначила що їй 13 років, вона навчається в школі, гарно навчається, проживає з мамою. Спілкуватися з батьком наразі не бажає, оскільки вона на нього образилась, після конфлікту який стався між батьком та бабусею ОСОБА_8 . Залишатись з батьком на цілий день, у тому числі на ніч вона проти, оскільки їй комфортно дома. З бабусею бажає спілкуватись, бувало таке що вона не могла їй відповісти на телефон, оскільки була зайнята шкільними справами. Вона не має заперечень проти спілкування із бабусею, однак бажає щоб враховували її бажання та графік навчання, оскільки вона навчається в школі, відвідує художню школи та додатково вивчає англійську мову. На питання суду щодо рівності батьків у праві на спілкування і участі у вихованні дітей, ОСОБА_12 зазначила, що вона це розуміє, однак бажає щоб враховували її бажання, та згоду. Батьку на телефонні дзвінки вона відповідає, коли він телефонує. На запитання головуючого щодо того, чи не говорила мати не спілкуватись із батьком, сказала що не говорила.
Малолітній ОСОБА_5 , будучи заслуханим у судовому засіданні, в присутності психолога, зазначив що йому 6 років, він проходить підготовку до школи, знає своє прізвище ОСОБА_13 . Проживає він із мамою, бабусею та дідусем. Повідомив, що він так собі бажає спілкуватись із батьком, оскільки він один раз тягнув його за шию, йому тоді було п'ять років, це було у торгівельному центрі, коли приїхала бабуся ОСОБА_8 . ОСОБА_14 хотів додому, однак вони одразу не поїхали. З батьком він бачитися можливо бажає, а можливо і ні. Мати не проти того, щоб ОСОБА_14 спілкувався із батьком. ОСОБА_15 не подобається, що батько бажає спілкуватись із ним і проводити час, коли у Івана уроки, він не бажає їздити. Із батьком він ніколи не залишався на ніч один. Із батьком він не хотів би залишатись на ніч, оскільки у бабусі ОСОБА_8 велика вулиця, там його друзі. Батько подарунки дарує на День народження та Новий рік. Батька він так любить, маму також любить. Батько його ображав, коли вони спільно проживали, батько хотів з ним кудись йти, а мама сказала сідати за стіл кушати, однак батько не спитавши його, хотів його забрати, однак все ж таки залишились дома. Із бабусею ОСОБА_16 він бажає спілкуватися, знає що бабуся їх любить. Також він знає, що батько його любить. На запитання головуючого щодо того, чи не говорила мати не спілкуватись із батьком, сказав спочатку що не говорила, пізніше зазначив що не пам'ятає, потім сказав що коли йому було років п'ять говорила не спілкуватись, однак наразі вона дозволяє спілкуватись із батьком.
Фіксування судового засідання під час розгляду справи по суті здійснювалось технічним записом, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, в дати явки сторін до судового засідання.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 , та відсутності правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 , оскільки відсутні перешкоди у її спілкуванні з дітьми.
Суд установив, що за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 23 серпня 2022 року по справі № 523/5850/23 розірвано шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований Першим Суворовським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис №126.
Сторони мають спільних дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 .
Згідно договору оренди житлового приміщення від 18.09.2022 року ОСОБА_1 орендує квартиру (кількість кімнат - 4), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Строк дії договору - до 26.09.2023 року включно.
Доказів пролонгації наведеного договору, в порядку п. 6.2 договору, суду не надано. Представник позивача - адвокат Верхола І.О. у судовому засіданні зазначив про те, що договір оренди не пролонгований.
Матеріали справи містять:
-виписку по картці від 17.09.202 року ОСОБА_1 , згідно якої останній має достатній рівень фінансового забезпечення.
-виписку по картці від 17.09.2022 року, клієнт ОСОБА_1 , вид дитяча картка, рахунок : НОМЕР_3 , яка за його доводами відкрита та передана доньці ОСОБА_4 ;
-медичну довідку про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів Серія 10ААЖ №742773, згідно якої психіатричних протипоказань до виконання роботи керівника відділу продаж ОСОБА_1 не має;
-сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду Серія 10ААД №732980, згідно якого ОСОБА_1 протипоказань до виконання роботи керівника відділу продаж не має;
Згідно довідки ; МЗ-154226-ф/л від 04.10.2022 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно характеристики ОСОБА_4 від 02.11.2022 року №589, Одеського ліцею №17 Одеської міської ради, ОСОБА_4 зарекомендувала себе як дисциплінована учениця, має навчальні досягнення високого рівня, навчається в повну міру своїх сил, має довільну зорову, слухову, механічну пам'ять, гарно запам'ятовує навчальний матеріал, виявляє логічне та творче мислення, має здібності до вивчення предметів усіх циклів, на уроках завжди уважна, систематично виконує домашні завдання, має добрий загальний розвиток. Мати приділяє належну увагу вихованню та розвитку дитини, постійно підтримує зв'язок зі школою та класним керівництвом, систематично відвідує батьківські збори.
Згідно довідки Комунального закладу початкової спеціалізованої освіти «Мистецька художня школа №2 м. Одеси» від 01 листопада 2022 року, ОСОБА_4 займається у 5 класі КЗПСО «Мистецька художня школа №2 м. Одеси» з тижневим навантаженням у 12 академічних годин за розкладом, затвердженим на 2022-2023 учбовий рік.
Згідно характеристики ОСОБА_5 від 03.11.2022 №354, він відвідує старшу групу в Одеській початковій школі №313 Одеської міської ради. ОСОБА_14 має благополучний, охайний вигляд. Загальна та дрібна моторика, соціально-побутові навички самообслуговування відповідають віку. Дитина спокійна, проявляє зацікавленість до навчання, позитивно реагує на дорослих та дітей, легко вступає в контакт, добрий і організований хлопчик, завжди готовий допомогти і допомагає як дорослим, так і одноліткам, має дружні відносини у групі, легко організовує дітей у гру та різну діяльність, проявляє задатки лідерства. ОСОБА_17 проживає разом з матір'ю та сестрою за адресою: АДРЕСА_3 . Мати ОСОБА_3 приділяє належну увагу вихованню та всебічному розвитку ОСОБА_15 , приймає активну участь у розвитку сина як особистості. Мати, сестра та син мають міцні та доброзичливі сімейні стосунки. ОСОБА_3 завжди цікавиться досягненнями сина у садку, допомагає йому прийняти до успішних результатів, прислуховується та намагається виконати рекомендації педагогів, регулярно відвідує батьківські збори, приймає активну участь у житті групи та виховного закладу.
Згідно Характеристики ОСОБА_5 , він навчається в 1 класі Одеської початкової шкоди №313 Одеської міської ради. Зарекомендував себе як дисциплінований, працелюбний учень. Дитина спокійна, проявляє зацікавленість до навчання, позитивно реагує на дорослих та дітей, легко вступає в контакт. Добрий та організований хлопчик, завжди готовий допомогти і допомагає дорослим та одноліткам, має дружні відносини з дітьми у класі, володіє учбовими матеріалами на достатньому рівні, на уроках завжди уважний, вдало користується лексичним запасом у спілкуванні, вибираючи певні форми для спілкування з дорослими й однолітками, має добрий загальний розвиток. ОСОБА_17 проживає разом із матір'ю та сестрою за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_18 виховує мати, вона відповідально ставиться до виховання та навчання дитини, приймає активну учать у розвитку сина як особистості. Мати, сестра та син мають міцні та доброзичливі сімейні стосунки. ОСОБА_3 завжди цікавиться досягненнями сина у школі, допомагає йому прийти до успішних результатів. Прислуховується та намагається виконувати рекомендації педагогів, регулярно відвідує батьківські збори, приймає активну участь у житті класа та виховного закладу. Батько хлопчика контакт із школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує.
Матеріали справи містять:
-протокол прийняття заяви ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 26.03.2023 року, згідно якої ОСОБА_1 просить вжити заходи правового характеру до тещі ОСОБА_19 , яка 25.03.2023 року приблизно о 18:30 знаходячись за адресою: АДРЕСА_4 забрала його дітей, при цьому погрожувала фізичною розправою, чинила психологічний тиск;
-пояснення ОСОБА_1 від 26.03.2023 року, пояснення ОСОБА_3 від 28.03.2023 року, пояснення ОСОБА_20 від 28.03.2023 року, пояснення ОСОБА_4 від 28.03.2023 року.
Довідкою ДОП СПД №1 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітана поліції Вадима Мойсеєнко, затвердженою 07.04.2023 року начальником СПД №1 ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області лейтенантом поліції Євгеном Марченко, за результатом розгляду повідомлення ОСОБА_1 , підтверджується наступне:
-25.03.2023 року о 17:27 за адресою: АДРЕСА_4 заявника дружини мати не віддавала вчора дітей заявнику, та погрожувала фізичною розправою, на разі заявник знаходиться біля ВП СПД Чорноморське. В ході розгляду даного повідомлення було встановлено, що ОСОБА_1 офіційно розлучений з ОСОБА_3 , у них є спільні діти ОСОБА_21 та ОСОБА_5 , питання про проживання яких між батьками в усній домовленості було вирішено тим, що діти будуть проживати з матір'ю ОСОБА_3 . За проханням ОСОБА_3 , її мати ОСОБА_20 мала забрати дітей з розважального центру «Острів», де вони проводили час з іншою бабусею ОСОБА_2 , та при появі батька ОСОБА_1 діти не забажали піти з ним. Враховуючи вищевикладене, а саме те що ОСОБА_20 забирала онуків за проханням доньки, та те що діти не бажали їхати до батька, перевірка за результатом розгляду поданої заяви закінчена, матеріали перевірки списано в діловодство ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.
Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 02.06.2023 року, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією гр. України ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в період з 22.02.2022 по 24.04.2023 року не виявлено.
Разом із тим, у судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Верхола І.Г. підтвердив перебування ОСОБА_1 , станом на дату ухвалення судом рішення, за межами території України, зазначив що як тільки суд прийме рішення, ОСОБА_1 повернеться до України та зможе виконати у повному обсязі виконувати рішення суду, зокрема приймати участь у житті дітей, згідно наведеного ним у позові графіку.
Згідно Висновку органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про доцільність визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 03.03.2023 року № 01-05-3/51вх, Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним визначити способи участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітньої ОСОБА_4 , шляхом встановлення спілкування, враховуючи розпорядок дня дитини:
-щонеділі з 10:00 год. до 20:00 год.;
-щосереди з 17:00 год. до 20:00 год.
та визначити способи участі батька, ОСОБА_1 у вихованні малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шляхом встановлення спілкування, враховуючи бажання та розпорядок дня дитини:
-перші та треті вихідні місяця з 11:00 год. суботи до 18:00год. неділі;
-щосереди з 17:00 год. до 20:00 год.
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року).
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 вказаної Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Частиною 3 статті 9 Конвенції визначено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь - яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Згідно приписів ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів. Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (стаття 1 СК України).
Частиною першою статті 2 СК України визначено, що цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Згідно із частинами восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно зі ст. 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 158 СК України).
Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 вказаного Закону дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до статті 4 Конвенції про контакт з дітьми, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини. Якщо підтримання неконтрольованого контакту з одним з батьків не відповідає найвищим інтересам дитини, то розглядається можливість контрольованого особистого контакту чи іншої форми контакту з одним з таких батьків.
За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що позивач, який проживає окремо від дітей, також має право на особисте спілкування з ними, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дітей і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
Суд бере до уваги і ту обставину, що одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
У постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 165/2839/17 зазначено, що «у статті 18 СК України визначено, що кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є встановлення правовідношення; зміна правовідношення. Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 158 СК України). Відповідно до частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Тлумачення зазначених норм дозволяє зробити висновок, що будь-хто із батьків може звернутися до органу опіки та піклування для визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. У разі наявності спору про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, зокрема, якщо орган опіки та піклування не визначив способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, не виключається вирішення такого спору в судовому порядку незалежно від того, хто з батьків звертається з позовом (той, хто проживає з дитиною, чи той, хто проживає окремо) і визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, що є ефективним способом захисту та не суперечить закону. Тому апеляційний суд зробив неправильний висновок, що такий спосіб буде неефективним».
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Судом встановлено, що Органом опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради до суду було надано Висновок про доцільність визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 03.03.2023 року № 01-05-3/51вх, згідно якого орган опіки та піклування вважає доцільним визначити способи участі батька ОСОБА_1 :
1) У вихованні малолітньої ОСОБА_4 , шляхом встановлення спілкування, враховуючи розпорядок дня дитини:
-щонеділі з 10:00 год. до 20:00 год.;
-щосереди з 17:00 год. до 20:00 год.
2) у вихованні малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шляхом встановлення спілкування, враховуючи бажання та розпорядок дня дитини:
-перші та треті вихідні місяця з 11:00 год. суботи до 18:00год. неділі;
-щосереди з 17:00 год. до 20:00 год.
Під час заслуховування судом пояснень та думок малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з приводу спору щодо участі батька у їх вихованні та спілкуванні з ним, судом було встановлено, що безсумнівно на позицію дітей щодо спілкування із батьком впливають напружені, неприязнені відносини між батьком та матір'ю, а також подія, яка відбулась 25.03.2023 року між батьком та бабусею ОСОБА_8 , свідками якої вони були. Діти не розуміють, як їм наразі вистроювати взаємовідносини із батьком, знаходяться в позиції певної образи на батька. ОСОБА_4 зазначила, що не бажає спілкуватися із батьком, син ОСОБА_17 плутався у своїх поясненнях, зазначав що можливо бажає спілкуватись, а можливо і ні. Спочатку зазначав що мати не говорила не спілкуватись із батьком, потім сказав що не пам'ятає, потім що говорила, остаточно зазначив що мати зараз не проти того, щоб він спілкувався із батьком. Суд пояснив дітям, що батько їх дуже любить, бажає з ними спілкуватись та приймати активну участь у їх вихованні.
У той же час суд зазначає, що напружені відносини між батьком та матір'ю не вплинули на думку та бажання дітей спілкуватись із бабусею ОСОБА_2 , вони не виявили жодних заперечень щодо спілкування, лише зауважили на необхідності врахування їх графіка навчання та бажання.
Це свідчить про те, що діти вистроюють своє відношення до дорослих також виходячи із обставин ставлення дорослих до них.
Суд зауважує, що дитина є суб'єктом права і незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має обсяг прав, одним із яких беззаперечно є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя. Вказане право дитини при вирішенні спору, яким зачіпається її інтерес, підтверджено нормами як міжнародного, так і національного права.
Враховуючи думки дітей, суд також розуміє, що малолітні діти є вразливі до маніпуляцій зі сторони дорослих та певних ситуацій, а також враховує всі обставини, що могли спричинити формування саме таких думок у дітей, які могли виникнути під впливом зовнішніх факторів, яким вони в силу малолітнього віку неспроможні надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на них. Сама по собі озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про визначення способу участі батька у вихованні дітей, з огляду на те, що думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, а тому при вирішенні спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та у сукупності.
Вказаний висновок сформовано у постанові КЦС/ВС від 26.04.2023 року за результатами розгляду справи № 520/17217/13-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді справи.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, заслухавши пояснення малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши графіки навчання дітей, враховуючи що ОСОБА_4 навчається в школі та художній школі, вивчає англійську мову, ОСОБА_17 навчається у першому класі школи, суд вважає що Висновок Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про доцільність визначення способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 03.03.2023 року № 01-05-3/51вх є законним та обґрунтованим, встановлення саме такого графіку спілкування батька з дітьми відповідає першочергово інтересам дітей, їх розвитку, усталеному порядку життя та навчання, а саме визначення способів участі ОСОБА_1 :
1) У вихованні малолітньої ОСОБА_4 , шляхом встановлення спілкування, враховуючи розпорядок дня дитини:
-щонеділі з 10:00 год. до 20:00 год.;
-щосереди з 17:00 год. до 20:00 год.
При цьому, суд вважає за необхідне враховувати також бажання дитини, виходячи із пояснень малолітньої щодо небажання спілкуватись із батьком.
2) У вихованні малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шляхом встановлення спілкування, враховуючи бажання та розпорядок дня дитини:
-перші та треті вихідні місяця з 11:00 год. суботи до 18:00год. неділі;
-щосереди з 17:00 год. до 20:00 год.
До доводів адвоката Верхола І.О. щодо того, що наведений Висновок органу опіки та піклування порушує права батька, оскільки він має такі ж права як і мати, а тому суд зобов'язаний визначити порядок участі батька та матері 50 на 50, суд ставиться критично.
Суд констатує, що така позиція представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Верхола І.О. ставить інтереси батька вище інтересів дітей, та взагалі не передбачає врахування інтересів дітей, усталеного порядку їх життя та навчання, та вимагає від суду фактично розділити дітей між батьками навпіл.
Суд зауважує на тому, що дійсно батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо виховання їх спільних дітей, однак інтереси дітей превалюють над правами їх батьків.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HANT v. UKRAINЕ, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
При цьому, суд зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_3 повідомляти батька ОСОБА_1 про термін від'їзду та місце перебування дітей, за межами м. Одеси, та отримувати схвалення батька на виїзд за межі України шляхом письмового повідомлення.
Приймаючи до уваги введення в країні воєнного стану, суд констатує, що вищенаведена вимога ОСОБА_1 ніяк не обґрунтована, не узгоджується з нормами матеріального права України, якими встановлено право батьків, з якими проживає дитина, на власний розсуд виховувати дітей, у тому числі шляхом їх вільного переміщення по території України. Встановлення такої заборони призведе до порушення прав як дітей, так і матері ОСОБА_3 .
Суд вважає, що встановлений вище порядок та спосіб участі батька у вихованні дітей є достатнім і відповідатиме принципу розумності, справедливості та збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дітей, підтримки зв'язків між родичами, та буде відповідати першоосновам розвитку особистості малолітніх дітей, враховуючи їх вік, стан здоров'я, звички тощо.
Є очевидним і той факт, що у випадку налагодження гармонійних стосунків між батьком та малолітніми дітьми, спілкування між ними не повинно обмежуватися встановленим графіком, який застосовується як знаряддя захисту права позивача з урахуванням суттєвих обставин та згаданих особливостей спору.
Окрім того, у світлі розгляду даної справи, суд вважає за необхідним сторонам роз'яснити, що батьки зобов'язати піклуватися про дитину, створювати як найсприятливіші умови для її гармонійного, духовного розвитку та забезпечення психічного здоров'я, оскільки тільки при таких умовах дитина може по відношенню до себе відчувати батьківське піклування та любов. Та жодним чином є недопустимим зі сторони батьків використання дитини як засобу впливу один на одного, вирішення стосунків та конфліктів один між одним.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту.
Одночасно, до доводів відповідача ОСОБА_3 щодо відсутності предмета спору, за позовом ОСОБА_1 , оскільки вона не чинить перешкод ОСОБА_1 в участі у вихованні дітей, суд ставиться критично.
Суд зазначає, що позиція ОСОБА_1 по даній справі зводиться до категоричності встановлення його та відповідача участі у вихованні дітей - 50 на 50, тобто діти перебувають по три дні на тиждень цілодобово, почергово, як з батьком, так і з матір'ю. З таким порядком участі батька у вихованні дітей відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні не погодилась, що свідчить про наявність спору між сторонами.
Одночасно, судом не встановлено спору між відповідачем ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_2 , оскільки у судовому засіданні сама ОСОБА_2 визнала обставини того, що ОСОБА_3 не чинить їй перешкод у спілкуванні з дітьми, однак може іноді посилатися на їх небажання. Малолітні діти у судовому засіданні підтвердили, що іноді не могли спілкуватися із бабусею, оскільки займалися навчальними справами, тобто з об'єктивних причин, однак зазначили що спілкуються, бажають та будуть спілкуватися із бабусею ОСОБА_2 , із урахуванням їх графіків навчання. Судом не встановлено у судовому засіданні неприязних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , навпаки вони виявляли повагу одна до одної.
Також суд зазначає, що ОСОБА_2 не звернулась до органу опіки та піклування з приводу доцільності визначення способу її участі у вихованні малолітніх дітей. За позовними вимогами вона просила визначити порядок спілкування її з дітьми - один день на тиждень, у суботу, цілодобово, однак при цьому у судовому засіданні зазначила, що вона працює по суботам, через тиждень.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81, ч. 6 ст. 80 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ч. 6 ст. 80 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладені вище обставини, суд доходить висновку про необхідність визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дітьми, у зв'язку з чим його позов підлягає частковому задоволенню. У задоволенні позову ОСОБА_2 суд вважає за необхідне відмовити.
Керуючись ст.ст. 4 - 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 244, 258 - 259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 141, 157, 159 СК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод та визначення способу участі батька та бабусі у вихованні і спілкуванні з дітьми - задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживає з матір'ю - ОСОБА_3 , встановивши систематичні побачення та можливість вільного з нею спілкування, враховуючи бажання та розпорядок дня дитини, а саме:
-щонеділі з 10:00 год. до 20:00 год.;
-щосереди з 17:00 год. до 20:00 год.
Визначити ОСОБА_1 наступні способи участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає з матір'ю - ОСОБА_3 , встановивши систематичні побачення та можливість вільного з ним спілкування, враховуючи бажання та розпорядок дня дитини, а саме:
-перші та треті вихідні місяця з 11:00 год. суботи до 18:00год. неділі;
-щосереди з 17:00 год. до 20:00 год.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод та визначення способу участі батька та бабусі у вихованні і спілкуванні з дітьми - відмовити у повному обсязі.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , адреса: АДРЕСА_6 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, код за ЄДРПОУ 26303235, місцезнаходження: 65025, м. Одеса, пр. Добровольського, буд. № 106.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02 листопада 2023 року.
Суддя: К.О. Далеко