Є.у.н.с.512/884/23
Провадження №2/512/252/23
смт. Саврань
"06" листопада 2023 р.
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
Суддя Савранського районного суду Одеської області Брюховецький О.Ю., отримавши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення меж земельних ділянок, -
ВСТАНОВИВ:
25.10.2023 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив:
1.Прийняти позовну заяву до розгляду.
2.Встановити межі між суміжними земельними ділянками, а саме між земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем якої є ОСОБА_1 . Та земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 користувачем якої є ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , користувачем якої є ОСОБА_2 .
3.Судові витрати покласти на відповідача.
Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. та передано йому вказану справу.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4ЦПК України).
Згідно статі 186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановлених цим кодексом, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі.
При перевірці автоматизованої системи документообігу Савранського районного суду Одеської області встановлено, що 18.11.2015 до Савранського районного суду Одеської області з позовом зверталась ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою (справа 512/81/15-ц).
В обґрунтування заявлених вимог зазначила те, що протягом тривалого часу в її користуванні перебувала земельна ділянка, яка знаходиться в АДРЕСА_1 та має площу 0,38га із якої земельна ділянка площею 0,15га призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, та площею 0,23га для ведення особистого селянського господарства. Рішенням Савранської селищної ради від 12.12.2008 №228-Y вказана земельна ділянка передана їй безоплатно у приватну власність та надано дозвіл на виготовлення технічної документації, виготовити та отримати яку ОСОБА_2 не змогла у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 , як суміжного землекористувача, погодити межу між земельними ділянками.
Проте в 2016 році ОСОБА_1 , який є позивачем у даній справі, подав аналогічний зустрічний позов до ОСОБА_2 , в якому просив, зокрема, встановити межі між домоволодіннями, розташованими в АДРЕСА_3 (справа 512/358/16-ц).
19.01.2021 ухвалою Савранського районного суду Одеської області об'єднано в одне провадження цивільну справу за є.у.н.с. 512/861/15-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та цивільну справу з є.у.н.с. 512/358/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Савранська селищна рада Одеської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом приєднання цивільної справи за є.у.н.с. 512/358/16-ц до цивільної справи за є.у.н.с.512/861/15-ц. Об'єднаній цивільній праві присвоєно є.у.н.с. 512/861/15-ц (провадження №2/512/9/20).
По вищезазначеній справі суддею Савранського районного суду Одеської області Бростовською Н.О. 30.12.2021 ухвалено рішення, яким позов позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 задоволено повністю. Вказаним рішенням зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 та знести огорожу, яка знаходиться на відстані 6,0м від межі з домоволодінням АДРЕСА_1 поворот направо по прямій, що з'єднує точку повороту з точкою, яка знаходиться на відстані 1,0м попереднього лівого кута розпочатої будівництво літньої кухні; паралельно стіні будівлі літньої кухні на відстані 9,0м на відстані 1,0м від стіни поворот направо на 1,0м; поворот наліво по прямій, що з'єднує точку повороту з лівим тильним кутом земельної ділянки. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовлено повністю.
Так, вищевказане рішення суду було оскаржене до Одеського апеляційного суду відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 18.01.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити. Рішення Савранського районного суду Одеської області від 30 грудня 2021 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 та в частині розподілу витрат скасувати і ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовити. В решта частині це ж рішення суду залишити без змін.
Проаналізувавши позовну заяву ОСОБА_1 , та зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 суд дійшов до наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Отже, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Так, предметом спору в цій справі є вимоги немайнового характеру (встановлення меж земельної ділянки).
При цьому чинне законодавство, як і законодавство на момент виникнення спірних правовідносин не містить та не містило положень, на підстави яких можна було б сформулювати спосіб захисту як встановлення меж саме суміжних домоволодінь, а не меж суміжних земельних ділянок, внаслідок чого позов, який був поданий ОСОБА_1 у 2016 році та позов поданий ним 25.10.2023 є аналогічними, в яких існує спір між тими самими сторонами, про той самий предмет спору і з тих самих підстав.
До того ж Одеський апеляційний суд, надаючи правову оцінку зустрічному позову ОСОБА_1 про встановлення меж між домоволодіннями, виходив з відсутності правових підстав для встановлення меж саме суміжних земельних ділянок.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 зазначачила, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Вказану підставу відмови у відкритті провадження у справі можна розділити на три групи: наявність рішення, яке набрало законної сили, ухваленого у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав; наявність ухвали суду, яка набрала законної скли, про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; наявність ухвали суду, яка набрала законної сили, про закриття провадження у справі у зв'язку з укладенням мирової угоди у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав.
Зазначена підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20), … [на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Так, як вже зазначалось вище, при вирішенні питання про відкриття провадження суддею було встановлено, що Постановою Одеського апеляційного суду від 18.01.2023, по справі №512/861/15-ц, зокрема апеляційну скаргу ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, встановлення меж суміжних домоволодінь задоволено частково. Враховуючи, що у спірних правовідносинах документи по встановлення меж спірних суміжних ділянок в натурі (на місцевості) відсутні, а питання про відновлення цих меж в установленому законом порядку жодна із сторін у справі є.у.н.с. 512/861/15-ц (провадження №2/512/9/20) не порушила, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції зокрема щодо відсутності правових підстав для задоволення ОСОБА_1 як в частині встановлення меж суміжних домоволодінь, так і в частині зобов'язання ОСОБА_2 спряти встановленню твердих меж між земельними ділянками.
Вказана постанова набрала законної сили 18.01.2023.
Виходячи з тексту судового рішення Одеського апеляційного суду, яке набрало законної сили, до якого мається відкритий доступ в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суд при вирішенні спору по суті вже вивчав подані до позовної заяви докази від 18.11.2015, які подавала ОСОБА_2 та докази подані в 2016 році разом із зустрічним позовом - ОСОБА_1 і надавав їм оцінку тощо.
Не змінюючи підстав та предмету позову, не викладаючи нових обставин, позивач ОСОБА_1 повторно звернулася до суду з тими ж самими вимогами, до того ж самого відповідача, з тих самих підстав.
Враховуючи, що існує рішення суду, постановлене у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що набрало законної сили, приходжу до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження.
Вказані обставини свідчать про відсутність передумов відкриття провадження в справі за заявленим позовом та являється підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 186 ЦПК України.
Згідно з частиною 2 статті 186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 186 ЦПК України, до ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 186, 258-260, 353-355 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення меж земельних ділянок.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.Ю. Брюховецький