Справа № 522/5934/23
Провадження №1-кп/522/1763/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2023 Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
під час судового розгляду у кримінальному провадженні №1202316251000746 від 27.05.2023 року та за №12023162510000370 від 15.03.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_3
УСТАНОВИВ:
Під час судового розгляду прокурор просив суд продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що доведені під час досудового розслідування ризики не знизились та не відпали.
Захисник та обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, посилаючись на його невідповідність вимогам КПКУ.
Розглянувши клопотання, вислухавши думки учасників судового розгляду та перевіривши надані матеріали, суд приходить до висновку.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що суд при продовженні строку тримання під вартою враховує обставини, які свідчать про те що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання під вартою.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів проти власності, не одружений, офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків. Стосовно нього Малиновським районним судом м.Одеси та Суворовським районним судом м.Одеси розглядаються інші кримінальні провадження.
В обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України сторона обвинувачення покладалась на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому, розуміючи міру покарання, що йому може загрожувати, обвинувачений може переховуватись від суду.
Зазначені обставини щодо особи обвинуваченого та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, поведінка під час інкримінованого злочину, дає підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вчинити нові злочини, переховуватися від суду чи впливати на свідків і потерпілих.
Ризики, які були враховані під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, що є підставою для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою без зміни раніше визначеного розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України.
Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів неможливе, зважаючи на вказані ризики, особу обвинуваченого та характер злочинів, у яких він обвинувачується. Більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Керуючись Гл.18, ст.ст. 314-316, 291, 342-355 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 07.01.2024 включно без зміни розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 53680 гривень, обраної згідно ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 08.06.2023.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, призначенням платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_3 , провадження по справі №1-кп/522/1763/23.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
• прибувати до суду за кожною вимогою;
• повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
• утримуватись від спілкування з потерпілим та з особами, допитаними як свідки в рамках даного кримінального провадження.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжний заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 07.01.2024.
Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена протягом п'яти днів до Одеського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_7
07.11.2023