08.11.2023
Справа № 522/5918/20
Провадження № 1-кп/522/1062/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
Головуючого - ОСОБА_1 ,
Суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
При секретарі - ОСОБА_4 ,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву головуючого по справі ОСОБА_1 про самовідвід по обвинувальному акту у кримінальному провадженні №42014110100000090 від 03.02.2015, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014110100000090 від 03.02.2015, відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
Ухвалою від 07.06.2023 головуючим по справі ОСОБА_1 було заявлено самовідвід для уникнення сумнівів учасників процесу у об'єктивності та неупередженості судді при розгляді справи, та з етичних міркувань, яка розглядається колегіальним складом суду.
Дослідивши надані матеріали колегія суддів приходить до висновку, що при таких обставинах заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Статтею 75 КПК України визначено перелік обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні
Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2)якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується із статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.
Згідно практики ЄСПЛ усі сумніви в рамках кримінального процесу, в тому числі й щодо неупередженості суддів, мають трактуватися на користь обвинуваченого, зазначена правова позиція викладена в рішенні «Ревтюк проти Росії» (скарга №31796/10).
У рішенні «Skrlj v. Croatia» Євросуд нагадав, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.
Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен усунутися від розгляду справи.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував слідчий суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Згідно до ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Положенням ст.126 Конституції України, роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п.11 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13.06.2007 року, ст.15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є обов'язком судді.
Зі змісту заяви вбачаються обставини, які можуть вплинути на об'єктивність та неупередженість головуючого судді під час розгляду справи, також є інші підстави, які не дають можливість приймати участь як судді - головуючого в даному кримінальному провадженні, які носять системний і тривалий характер в складі даної колеггії суддів та для того, щоб уникнути цих сумнівів, колегія суддів вважає, що заяву про самовідвід необхідно задовольнити.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Заяву (ухвалу від 07.06.2023) головуючого по справі судді ОСОБА_1 про самовідвід по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України - задовольнити, передати кримінальне провадження на автоматизований розподіл згідно зі ст.35 КПК України для повернення раніше визначеному складу суду, відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.06.2023.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3