30.10.2023
Справа № 522/10883/23
Провадження № 2/522/4959/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2023 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Прусс О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 04 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено кредитний договір №810955658.
Згідно реєстру боржників № 151 від 14.09.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №810955658 на суму 24709,84 грн.
20.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20102022, відповідно до якого первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників.
28 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» було укладено кредитний договір №20009-07/2021, який було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
29.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29122021, відповідно до якого первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТРУМ» передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників.
Згідно реєстру боржників до Договору факторингу №29122021 від 29.12.2021, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5808 грн., з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 2808 грн. сума заборгованості за відсотками.
Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунок попередніх кредиторів.
Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 810955658 на суму 24709,84 грн. та за кредитним договором № 20009-07/2021 в розмірі 5808 грн., що загалом становить 30517,84 гривень, а також судові витрати.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2023 року, відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 27 липня 2023 року.
21 червня 2023 року до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності сторони.
У судове засідання 27 липня 2023 року сторони по справі не з'явились. Про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладено на 30.10.2023 року.
У судове засідання 30.10.2023 року учасники справи не з'явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщені належним чином. Відповідач про причини неявки суд не повідомив. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, та відсутність заперечень щодо винесення заочного рішення.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач у судові засідання 27 липня 2023 року та 30 жовтня 2023 року не з'явився. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи сповіщався шляхом направлення судових повісток на судові засідання на адресу відповідно до позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно до п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 223ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно дост. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази, вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, на підставі нижченаведеного.
Судом встановлено, що 04 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено кредитний договір №810955658.
Крім того, 28 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» було укладено кредитний договір №20009-07/2021, який було підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Згідно з умовами Кредитних договорів Позичальник зобов'язується повернути сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі в строки і на умовах, передбачених Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Позивач на підтвердження своїх вимог також надав паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» та договір кредитної лінії № 810955658 від 04.07.2021 року (а.с. 7-10).
Згідно реєстру боржників № 151 від 14.09.2021 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №810955658 на суму 24709,84 грн.
20.10.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20102022, відповідно до якого первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників.
29.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТРУМ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №29122021, відповідно до якого первісний кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТРУМ» передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників.
Згідно реєстру боржників до Договору факторингу №29122021 від 29.12.2021, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 5808 грн., з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 2808 грн. сума заборгованості за відсотками.
Так, всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав своїх зобов'язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунок попередніх кредиторів.
Суд вважає, що між сторонами виник спір та склалися правовідносини з приводу стягнення кредитної заборгованості.
При прийнятті рішення, суд керується:
За змістом статей626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вказані докази свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положенняст. 638 ЦК України.
Абзац другий частини другоїстатті 639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК Українидає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилом частини першоїстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно достатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).
Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).
З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
З огляду на вищезазначене, суд вважає вказаний договір був укладений, як електронний правочин, підписаний відповідачем за допомогою електронного цифрового підпису з одноразовим ідентифікатором.
Отже, в силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов'язання, погодившись на істотні умови договору.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021року у справі № 524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем та у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20 щодо підтвердження досягнення умов шляхом підписання паспорта споживчого кредиту.
Згідност. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності дост. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст. 1049 даного Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання відповідно дост. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За положеннями п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК Українипередбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516ЦК України замінакредитодавця у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.
У відповідності дост. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Після відступлення прав вимоги жодних додаткових нарахувань на суму заборгованості по кредиту не здійснювалось.
Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (ст.1082 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2ст. 612 ЦК України,боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Отже, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано наявність підстав для стягнення передбачених кредитними договорами, суми заборгованості за основною сумою боргу та суми заборгованості за відсотками.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1, ч. 5 - ч.7ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 684,00 грн., сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 38184 від 26.05.2023 року (а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526,610,1054,1077,1082 ЦК України, ст.ст.76,81,141,268,272,273,280-289,354,355 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованість за кредитними договорами №810955658 від 04.07.2021 року та № 20009-07/2021 від 28.07.2021 року на загальну суму 30517,84 (тридцять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 84 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду м. Одеси. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: Ю.Б. Свячена