УХВАЛА
07 листопада 2023 року
м. Київ
справа №280/4051/22
адміністративне провадження № К/990/35805/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року
у справі №280/4051/22
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправними наказів та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №585 від 14 травня 2022 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №306 від 25 травня 2022 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України №817 о/с від 02 червня 2022 року;
- визнати невірним формулювання причин звільнення на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 , а саме: зазначити "Звільнено на підставі пункт 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", шляхом внесення відповідного запису у трудову книжку;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 02 червня 2022 року в сумі 34203,42 (тридцять чотири тисячі двісті три грн 42 коп.) гривні;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції .Національної поліції України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 68400,00 гривень;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції .Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 585 від 14 травня 2022 року.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 306 від 25 травня 2022 року.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 817 о/с від 02 червня 2022 року.
Визнано невірним формулювання причин звільнення на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 , а саме: зазначити "Звільнено на підставі пункт 2 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", шляхом внесення відповідного запису до трудової книги.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 02 червня 2022 року в розмірі 34203 (тридцять чотири тисячі двісті три) гривні 42 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішення в частині стягнення середнього заробітку у розмірі 34203 (тридцять чотири тисячі двісті три) гривні 42 коп. підлягає негайному виконанню.
Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року задоволено частково заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ: 40108646, 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року в адміністративній справі №280/4051/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними наказів та зобов'язання вчинити певні дії - скасовано.
Прийнято нове судове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_1 займав посаду, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності.
Таким чином, враховуючи предмет позову, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.
Враховуючи, що ця справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі не обґрунтовано фактів наявності значного суспільного інтересу, а також виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява №21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява №26737/95).
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №280/4051/22.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк