УХВАЛА
про повернення касаційної скарги
06 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 120/439/23
провадження № К/990/35688/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №120/439/23 за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
24.10.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №120/439/23.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З даних Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №120/439/23 не постановлялась.
При цьому ОСОБА_1 касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №120/439/23 подається вже вдруге.
Так, ухвалою Верховного Суду від 06.09.2023 вперше подану касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №120/439/23 (провадження №К/990/30447/23) повернуто.
У зазначеній вище ухвалі Верховного Суду, зокрема зазначено, що ОСОБА_1 не навів обґрунтованих підстав касаційного оскарження судового рішення та вказано, що згідно з даними наявними у Єдиному державному реєстрі судових рішень, Сьомим апеляційним адміністративним судом не постановлялась ухвала від 31.07.2023 у справі №120/439/23 за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
18.10.2023 ОСОБА_1 , користуючись своїм процесуальним правом, вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №120/439/23, яка надійшла до суду касаційної інстанції 24.10.2023.
Касаційна скарга за своїм змістом є ідентичною раніше поданій касаційній скарзі на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №120/439/23 та не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом в ухвалі від 06.09.2023 у цій справі. Зокрема, ОСОБА_1 повторно оскаржується ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №120/439/23, яка згідно з даними у Єдиному державному реєстрі судових рішень у справі №120/439/23 не постановлялась.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які надавалися йому Верховним Судом.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 оскаржено у касаційному порядку всі ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №120/439/23, які підлягали касаційному перегляду.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо належного оформлення касаційної скарги.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.
Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в адміністративному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду у розгляді справ з метою правильного вирішення спорів, і щоразу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування судового розгляду, для створення перешкод опоненту тощо) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд також звертає увагу ОСОБА_1 , що неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Верховний Суд неодноразово (зокрема, у постановах від 09.11.2021 у справі №826/9751/14, від 12.07.2022 у справі №640/16646/21, в ухвалі від 16.08.2022 у cправі №908/2049/20) висловив позицію про те, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував про роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Враховуючи те, що 18.10.2023 ОСОБА_1 вдруге подано касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023, яка не постановлялась Сьомим апеляційним адміністративним судом і яка є ідентичною касаційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023, поданою засобами поштового зв'язку 17.08.2023 (до Верховного Суду надійшла 05.09.2023 і зареєстрована за номером К/990/30447/23), Суд дійшов висновку, що таку слід повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтями 45, 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №120/439/23 повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає йому реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції у порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржникові надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя А.А. Єзеров