ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 344/6665/16-ц пров. № А/857/11510/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі №344/6665/16-ц за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Об'єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Івано-Франківської квартирно-екплуатаційної частини району, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя Григорук О.Б., м. Івано-Франківськ, розглянуто у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи), -
ВСТАНОВИВ:
11 березня 2010 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в Івано-Франківський міський суд з позовом до Івано-Франківського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, об'єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Івано-Франківської КЕЧ району виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування, Івано-Франківської КЕЧ району про відновлення облікової житлової справи військовослужбовця, скасування рішення житлової комісії Івано-Франківського міського військового комісаріату від 14.01.2005 року про зняття з житлової черги, зобов'язання відновити чергу на житло та забезпечення житловим приміщенням з врахуванням членів сім'ї стягнення судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.12.2022 у справі № 344/6665/16-ц задоволено частково касаційну скаргу Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки:
- скасовано рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 листопада 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 травня 2022.
- закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 у справі №344/6665/16-ц (з мотивів того, що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.02.2023 у справі №344/6665/16-ц задоволено заяву позивача про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено, справу направлено до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 відкрито провадження в адміністративній справі №344/6665/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, об'єднаної житлової комісії Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про відновлення облікової житлової справи військовослужбовця, скасування рішення житлової комісії Івано-Франківського міського військового комісаріату від 14 січня 2005 року про зняття з житлової черги, зобов'язання відновити чергу на житло та забезпечення житловим приміщенням з урахуванням членів сім'ї.
З урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просить: скасувати пункт 5 протоколу житлової комісії Івано-Франківського міського військового комісаріату від 14.01.2005 №19, яким знято позивача з позачергового обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; зобов'язати Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, об'єднану житлову комісію обласного Івано-Франківського комісаріату та Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину району відновити обліково-житлову справу позивача відповідно до Протоколу від 05.01.1993 №73 житлової комісії (про зарахування на квартирну загальну чергу), відповідно до наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ від 09.11.2004 №16-ПМ (про звільнення із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України) та згідно наданої позивачем копії обліково-житлової справи, у зв'язку з неналежними умовами зберігання облікової житлової справи, неправильною процедурою знищення та халатним ставленням до зберігання облікової житлової справи військовослужбовця позивача; зобов'язати Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, об'єднану житлову комісію обласного Івано-Франківського комісаріату, Івано-Франківську квартирно-експлуатаційну частину відновити позивача на квартирному обліку для позачергового отримання житла осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та забезпечити позивача, з урахуванням членів його сім'ї, житловим приміщенням (квартирою) в м. Івано-Франківську згідно до існуючих норм житлової площі та відповідно до Протоколу від 05.01.1993 №73 житлової комісії (про зарахування на квартирну загальну чергу), та відповідно до наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних сил України від 09.11.2004 №16-ПМ (про звільнення із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України).
Вимоги позовної заяви зводяться до того, що позивач з 1985 по 2004 роки проходив військову службу в Збройних Силах України. 09.11.2009 позивачу стало відомо, що згідно Книги протоколів інв.№741, протоколом від 08.12.2004 №16, п.5, позивача та членів його сім'ї зараховано на квартирний облік, проте протоколом від 14.01.2005 №19, п.5, позивача з членами сім'ї знято з черги, з мотивацією про забезпеченість житлом його сім'ї більше ніж 8 кв.м. на одного члена сім'ї, що відповідає нормам житлового законодавства. На даний час позивач із сім'єю не перебувають на квартирному обліку.
Зазначено, що облікова житлова справа військовослужбовця ОСОБА_1 знищена у Івано-Франківського міському військовому комісаріаті після січня 2010 року за збігом терміну її зберігання, оскільки листом Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району від 15.04.2015 №11/490 повідомлено, що перший примірник обліково-житлової справи позивача Івано-Франківській квартирно-експлуатаційній частині району по акту прийому передачі, як передбачено наказом Міністерства оборони України від 23.04.2007 №193, не передавалася, у зв'язку із чим, житловою групою у квартирно-експлуатаційної частини питання постановки позивача на квартирний облік ніколи не вирішувалось. Аргументовано, що знищення облікової житлової справи військовослужбовця ОСОБА_1 було передчасним, та облікова житлова справа військовослужбовця позивача підлягає відновленню.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом від 14.01.2005 №19 в частині зняття з черги на тримання житла старшого прапорщика Івано-Франківського зонального відділення Військової служби правопорядку ОСОБА_1 , який перебуває на квартирному обліку в загальній черзі з 03.02.1995, на пільговій (позачерговій) на підставі «Положення про забезпечення жилою площею в ЗСУ» від 03.02.1995 складом сім'ї чотири особи;
- зобов'язано Об'єднану житлову комісію Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - поновити ОСОБА_1 у складі сім'ї чотири особи на черзі обліку військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на обліку з 03.02.1995 (загальна черга), пільгова (позачергова) на підставі «Положення про забезпечення жилою площею в ЗСУ» від 03.02.1995;
- зобов'язано Об'єднану житлову комісію Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відновити особову житлову справу військовослужбовця ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не знав про рішення житлової комісії Івано-Франківського міського військового комісаріату від 14.01.2005 року про зняття ОСОБА_1 з членами його сім'ї з квартирного обліку, оскільки, жодних повідомлень викликів на засідання комісії ні йому, ні членам його сім'ї не направлялось та жодних рішень прийнятих житловою комісією Івано-Франківського міського військового комісаріату позивач не отримував, відтак його права та інтереси були порушені.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Івано-Франківський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права просить суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані покликаннями на те, що, на думку скаржника, у нього відсутні повноваження щодо відновлення облікової житлової справи позивача. Відповідно до запису №137 Книги обліку особових житлових справ Івано-Франківського міського військового комісаріату за інв. №847 облікова житлова справа позивача була отримана громадянином особисто на руки 01.12.2008 та до Івано-Франківського міського військового комісаріату в подальшому повернута не була. Крім того, як зазначено в матеріалах справи, даний факт був визнаний позивачем під час розгляду справи Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 07.10.2015. У зв'язку з зазначеним, житловою комісією Івано-Франківського міського військового комісаріату облікова житлова справа позивача не знищувалась. Обліково-житлові документи позивача до Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не надходили, що підтверджується актом передачі копії облікових справ. Також скаржник зазначає, що на цей час позивач проживає з сім'єю у складі 4 осіб (дружиною та двома синами) та забезпечений житловою площею більше 8 кв.м. на кожного члена сім'ї. Позивач разом із сім'єю проживає у трикімнатній квартирі з житловою площею 44,2 кв.м. яку дружина прийняла у спадщину від матері.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Позивач перебував на військовій службі у Збройних Силах України з 13 травня 1985 року до 30 листопада 2004 року.
На засіданні житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 29.01.1993 року (копія витягу з протоколу №2) прийнято рішення з 05.01.1993 поставити в загальну чергу на отримання (покращення) житла під № 47 військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 прапорщика ОСОБА_1 , який разом із сім'єю у складі 4 осіб, проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджується довідкою від листопада 1994 року перебування ОСОБА_1 на черзі на отримання жилої площі у військовій частині НОМЕР_2 (Протокол №73 від 5.01.1993року) та рапортами позивача від 05.01.1993 року та листопада 1994 р.
Довідкою виданою Військовою частини НОМЕР_2 підтверджується, що прапорщик ОСОБА_1 дійсно перебував на черзі на отримання житлової площі у Військовій частині НОМЕР_2 (Протокол №73 від 05.01.1993р.).
Відповідно до виписки з домової книги № 3969 від листопада 1995 року про склад сім'ї позивач проживав за адресою АДРЕСА_1 , житлова площа 44,2 кв.м. з членами сім'ї у кількості 9 осіб. Розмір забезпеченості житловою площею у спірній квартирі на одного проживаючого становив 4,9 кв.м. Згідно довідки від березня 1996 р. про склад сім'ї позивача сім'я ОСОБА_1 складала 4 особи.
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 15.02.2002 ОСОБА_1 є співвласником вказаної вище квартири в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Відповідно розмір забезпеченості житловою площею у спірній квартирі на одного проживаючого був менший за 8 кв.м., а саме 7,36 кв.м.
Як вбачається з рапорту позивача від 04.11.2003 останній просив начальника Івано-Франківського зонального відділення Військової служби правопорядку звернутись із клопотанням до житлової комісії Івано-Франківського військового комісаріату про постановку його та членів його сім'ї для забезпечення житлом (склад сім'ї: дружина ОСОБА_4 , сини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ).
Відповідно до протоколу №16 засідання житлової комісії Івано-Франківського міського військового комісаріату від 08.10.2004 позивача поновлено та поставлено на загальну чергу на отримання (покращення) житла з 03.02.95 року.
Згідно списку військовослужбовців, прийнятих на облік Івано-Франківським міським військовим комісаріатом для одержання житлової площі, позивача прийнято на відповідний облік на підставі протоколу засідання житлової комісії №16 від 08.10.2004.
Як встановлено судом - з витягу наказу №16-ПМ від 09.11.2004 р. позивача звільнено у запас з військової служби у зв'язку з реформуванням Збройних сил України, із залишенням на квартирному обліку для позачергового отримання житла за рахунок Міністерства оборони України.
Відповідно до п.1 витягу з протоколу №19 засідання житлової комісії Івано-Франківського міського військового комісаріату від 14.01.2005 вирішено відмінити п.5 Протоколу засідання житлової комісії міського військового комісаріату №16 від 08.10.2004 року, та зняти із черги на отримання житла позивача разом із сім'єю в складі 4 осіб, так як такі проживають в 3-х кімнатній квартирі з матір'ю дружини з житловою площею 44,2 кв.м. (більше 8 кв.м. жилої площі на 1 особу).
09.11.2009 року, листом №12/693/В Івано-Франківський обласний військовий комісаріат повідомив позивача про те, що його та членів його сім'ї знято з обліку осіб, які потребують покращення житлових умов у зв'язку із забезпеченням житлом в межах встановленої законодавством норми житлової площі на особу.
На переконання позивача рішення житлової комісії Івано-Франківського міського військового комісаріату від 14.01.2005 про зняття з житлової черги, є протиправним, порушує право позивача на забезпечення житловим приміщенням.
Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції суд враховує наступне.
Спірні правовідносини регулюються нормами Житлового кодексу України, Законом України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні, затверджених Кабінетом міністрів Української PCP від 11.12.1984 №470, Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 34 Житлового кодексу України, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, зокрема, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів України і Українською республіканською радою професійних спілок.
Пунктом 1 частини 2 статті 40 Житлового кодексу України громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні, затверджених Постановою Ради Міністрів України і Укрпрофради від 11.12.1984 №470, потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок.
Пунктом 3 постанови виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок від 07.01.1985 №2 передбачено, що у відповідності до п.п.13, 15, 53 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Україні, затверджених Постановою Ради Міністрів України і Укрпрофради від 11.12.1984 №470, серед іншого, встановлено розмір середньої забезпеченості житловою площею на одного проживаючого в містах і населених пунктах області 8 кв.м.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Законом України від 24.06.2004 №1865-IV «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який набрав чинності 01.01.2005, стаття 12 вказаного Закону викладена в новій редакції. Так, згідно з ч. 1 ст. 12 цього Закону в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На виконання приписів вищевказаної статті - постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 за №1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до пункту 24 цього Порядку датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Пунктом 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Аналогічні приписи закріплені й в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Дія пункту 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпосередньо пов'язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у частині 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Отже, зазначеним законом держава взяла на себе обов'язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, і зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Крім того, даний Порядок передбачає і випадки, коли військовослужбовці знімаються з обліку, а саме у разі: 1) поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; 2) засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; 3)звільнення з військової служби за службовою невідповідністю у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; 4)подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; 5) в інших випадках, передбачених законодавством (п.30 Порядку).
Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1.4 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 №737 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до 1 січня 2005 року (набрання чинності Законом України від 24.06.2004 №1865-IV «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку - без врахування вислуги на військовій службі.
За змістом спірного рішення, у цій справі, підставою для зняття позивача з черги на отримання житла вказано «проживання ОСОБА_1 з сім'єю в складі 4 чоловіка, в 3-х кімнатній квартирі з матір'ю дружини з житловою площею з 44,2 кв.м. (більше 8 кв.м. житлової площі на 1 чоловіка).
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 15 лютого 2002 року №85-р позивач вважався одним із шести співвласників квартири по АДРЕСА_1 , відтак житлова площа, з розрахунку на кожну особу, становила 7,366(6) кв., тобто менше ніж встановлена норма
За даними вказаними в технічному паспорті на вказану вище квартиру, встановлено, що один із співвласників квартири вибув на інше місце проживання, змінивши місце реєстрації.
Відповідно до Довідки виписки із домової книги про склад сім'ї і прописку від 01 липня 2004 року №4000, на яку покликається скаржник, як на підставу для прийняття спірного рішення, у квартирі по АДРЕСА_1 зареєстровано п'ять осіб. Разом з тим, на переконання суду, ця довідка врахуванню не підлягає, так як вибуття одного із мешканців квартири у зв'язку зі зміною ним місця реєстрації не означає втрату такого права на частку у спільній сумісній власності на квартиру. Таким чином, зазначена довідка не може об'єктивно підтверджувати спірне рішення щодо забезпеченості позивача житлом, а тому, судом першої інстанції вірно зазначено, що рішення не містить покликань на докази, які б підтверджувались обставини вказані у ньому.
Поряд з наведеним не підлягають врахуванню й покликання скаржника на прийняття дружиною позивача спадщини після смерті матері у вигляді частини згаданої вище квартири, оскільки, як видно з хронології обставин, така померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто вже після прийняття спірного рішення, а відтак таке рішення не могло грунтуватися на цьому юридичному факті.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно констатовано не доведеність забезпечення позивача житловою площею більше 8 кв.м. на кожного члена сім'ї позивача станом на дату прийняття спірного рішення.
Щодо вимог про зобов'язання відновити позивачу чергу на житло та забезпечення житловим приміщенням з урахуванням членів сім'ї та про відновлення облікової житлової справи військовослужбовця, то така підлягає задоволенню з огляду наступне.
Згідно довідки виданої Івано-Франківською квартирно-експлуатаційної частини району від 15.04.2015 №11/490 за обліковими даними Івано-Франківського квартирно-експлуатаційної частини району у період з 2003 року на день видачі довідки ОСОБА_1 та члени його сім'ї в списках осіб потребуючих поліпшення житлових умов зазначені не були . Перший примірник обліково-житлової справи ОСОБА_1 .. Івано-Франківській квартирно-експлуатаційній частині по акту прийому-передачі, як це передбачено наказом МОУ №193 від 23.04.2007, не передавався, а відтак - відсутній, у зв'язку із чим житловою групою квартирно-експлуатаційної частини питання постановки позивача на квартирний облік ніколи не вирішувалось.
Відповідно до запису №137 Книги обліку особових житлових справ Івано-Франківського міського військового комісаріату за інв. №847 облікова житлова справа позивача знаходилась у Івано-Франківському міському військовому комісаріаті та була отримана особисто па руки 01.12.2008.
Згідно п.1 наказу Начальника Івано-Франківського гарнізону від 29.09.2014 №20 внесено зміни до наказу по гарнізону від 31.03.2014 №8 «Про розподіл службової та постійної жилої площі між військовими частинами в поточному році» п.4 викладено в редакції: визначено перелік військових частин та установ, які мають право на самостійне ведення квартирного обліку, згідно рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.03.1998 №117.
Відповідно до листа Івано-Франківського обласного військового комісаріату від 07.05.2015 №10/3102, встановлено, що у 2008 році була створена об'єднана житлова комісія Івано-Франківського обласного військового комісаріату до складу якого увійшли черговики, які перебували на квартирному обліку у Івано-Франківському міському військовому комісаріаті, в тому числі: реформовані військові частини. Відповідно до створеної об'єднаної житлової комісії об'єднаного військового комісаріату були передані книги протоколів засідань житлової комісії міського військкомату за попередні роки та облікові житлові справи діючих та звільнених військовослужбовців, які станом на 2008 рік, перебували на квартирному обліку в Івано-Франківському гарнізоні. Перші примірники облікових житлових справ військовослужбовців та осіб звільнених з військової служби, які прийняті на квартирний облік в Івано-Франківському гарнізоні зберігаються в квартирно-експлуатаційній частині району, копії облікових документів знаходяться в житлових комісіях військових частин. Військовому комісаріату були передані копії облікових житлових справ військовослужбовців. Обліково-житлові документи на позивача до Івано-Франківського обласного військового комісаріату не надходили. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення, а Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі №344/6665/16-ці - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний