справа №991/9559/23
провадження №1-кс/991/9654/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
«02» листопада 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 від 30 жовтня 2023 року (вих №008/1/ВАКС/23) на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Обставини, якими обґрунтована скарга.
Скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що 27 жовтня 2023 року ним до НАБУ було подано заяву про злочин (вих. №008/1/НАБУ/23), а саме про те, що 28 лютого 2023 року приблизно о 09.00 год., за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Двінська, буд. 9, керівником ТОВ «АКВАПЛАСТ» ОСОБА_4 , власником ТОВ «АКВАПЛАСТ» ОСОБА_5 та командиром ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) полковником ОСОБА_6 було можливо вчинено кримінальне правопорушення за ст. 28, ч.5 ст. 191 КК України. Станом на 30 жовтня 2023 року відомості за вказаною заявою про злочин до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато, витяг з ЄРДР заявнику не наданий. В зв'язку з цим ОСОБА_3 просить зобов'язати слідчий орган НАБУ виконати вимоги ст. 214 КПК України, та внести до ЄРДР відомості за його заявою про злочин від 27 жовтня 2023 року, а також надати йому оформлений належним чином витяг з ЄРДР, а суду звіт про виконання ухвали.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, в прохальній частині скарги просив суд проводити судовий розгляд без його участі.
Представник НАБУ в судове засідання не з'явився, від ОСОБА_7 надійшли письмові заперечення з яких вбачається, що до НАБУ надійшли заяви журналіста-кореспондента друкованого ЗМІ «Багнет Нації» ОСОБА_8 від 27 жовтня 2023 року, в тому числі з №008/1/НАБУ/23, щодо можливих протиправних дій окремих військовослужбовців та посадових осіб окремих суб'єктів господарювання за обставин, викладених у зверненнях та інших питань. Листом від 02 листопада 2023 року №112-225/33778 НАБУ повідомило заявника про те, що за результатами розгляду інформації викладеної у його заявах, в межах компетенції, Головним підрозділом детективів НАБУ на даний час не встановлено підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки не викладено об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, підслідних детективам НАБУ, а розгляд інших, порушених у цих заявах питань не відноситься до компетенції НАБУ. Оскільки наведені у заяві факти не свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів НАБУ, то зазначена заява була скерована для надання процесуальної оцінки до органів ДБР. Представник НАБУ просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 , а її розгляд проводи за їх відсутності.
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України визначено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності заявника і детектива НАБУ, які були повідомлені про розгляд належним чином, із урахуванням поданих заперечень та прохання заявника здійснювати такий розгляд без нього.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Дослідивши матеріали скарги з додатками та письмові пояснення представника особи бездіяльність якої оскаржується, враховуючи не виконання органом досудового розслідування положень ст.214 КПК України (про що зазначає у скарзі заявник), що в свою чергу свідчить про різне бачення/тлумачення учасниками процесуальних норм права, слідчий суддя вважає за доцільне надати оцінку таким взаємовідносинам, як в процесуальному аспекті, так і в частині обґрунтованості поданої заяви до правоохоронного органу.
Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України (ст. 26 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого (детектива), прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
За змістом ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Виходячи з аналізу кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК України, і покликана з одного боку забезпечити оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів. Правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати її з метою, що суперечить суспільним потребам, зокрема, задля досягнення власних інтересів. Запобіжниками цьому є, зокрема встановлення кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (ст. 383 КК України) та фільтр повідомлень про кримінальні правопорушення, що підлягають внесенню до ЄРДР, встановлений нормами самого КПК України.
Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є існування об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
У своїй заяві про злочин від 27 жовтня 2023 року (вих. №008/1/НАБУ/23) ОСОБА_3 зазначає, зокрема, що діючи в рамках редакційного завдання ним, журналістом - кореспондентом друкованого ЗМІ «Багнет Нації» було виявлено, що 28 лютого 2023 року приблизно о 09.00 год., за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Двінська, буд. 9, керівником ТОВ «АКВАПЛАСТ» ОСОБА_4 , власником ТОВ «АКВАПЛАСТ» ОСОБА_5 та командиром ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) полковником ОСОБА_6 було можливо вчинено кримінальне правопорушення за ст. 28, ч.5 ст. 191 КК України, які за попередньої змовою спільно розробили схему про привласнення державних коштів на фіктивних ремонтах бронетехніки, та шляхом умисного завищення вартості ремонтних робіт. Зокрема, як зазначає заявник, ним було виявлено, що 09 листопада 2022 року та 28 лютого 2023 року після проведених оглядів комісією у складі представників ТОВ «АКВАПЛАСТ» та в/ч НОМЕР_2 були затверджені акти прийому передачі з ремонту військової техніки, згідно резолютивної частини яких усі недоліки відповідно до дефектувального акту усунуті, зауважень не виявлено та проведено випробування. При цьому, як зазначає заявник, ним було виявлено, що 50% робіт зазначених у дефектувальних актах не виконувалися абсолютно, так як пошкодження зазначених БПМ - 3 були надуманими та навмисно прописаними, з метою привласнення державних коштів, які виділялися на ремонт бронетехніки. Так, з кожної БПМ-3 на фіктивний ремонт було списано приблизно від 2 500 000 грн. Заявник зазначає, що списання державних коштів також здійснювалося за рахунок завищених в десятки разів цін на запчастини та проведені ремонтні роботи. Таким чином на фіктивному ремонті та завищених цінах на ремонтні роботи, було незаконно привласнено більш ніж 7 500 000 бюджетних коштів.
Втім, на думку слідчого судді, викладені у заяві ОСОБА_3 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, який в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, а як вбачається з самої заяви, у ній не наведено конкретних відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, про які він зазначає у своїй заяві. При цьому, заявник не наводить будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення зазначених ним у заяві протиправних дій, ґрунтуючись виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності таких дій та власному аналізі і бачені норм законодавства про кримінальну відповідальність.
Вказане, на думку слідчого судді, позбавляє орган досудового розслідування можливості провести перевірку конкретних фактів на предмет наявності/відсутності у діях/бездіяльності особи складу злочину, в той час, як така перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для недопущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
За наведених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку, що підстави для зобов'язання уповноважених осіб НАБУ виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про можливе вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 27 жовтня 2023 року (вих №008/1/НАБУ/23), відсутні, а тому в задоволенні таких його вимог слід відмовити.
Вважаю за необхідне додатково зазначити, що кожне висловлене твердження у заяві про злочин (попередня змова; привласнення державних коштів; фіктивний ремонт бронетехніки; завищення вартості ремонтних робіт, інші викладенні обставини) повинно бути підтверджено будь-якими розумними поясненнями, які можливо перевірити та/або доданими матеріалами, у тому числі в частині підслідності НАБУ та підсудності ВАКС.
Лише самих відомостей, викладених у заяві та не підтверджених конкретними фактами та доказами (розумними сумнівами), на переконання слідчого судді, не достатньо на підтвердження наявності ознак скоєння злочинів, які підслідні НАБУ, інакше будь-які дії, за такою логікою, можливо піддати сумніву та неправомірній перевірці.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1