ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/5327/23 пров. № А/857/14375/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
з участю секретаря судового засідання Вовка А. Ю.,
представника позивача Одаренко К. О.,
представника відповідача Риб'як В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року (прийняте в м. Львові суддею Мричко Н. І.; складене в повному обсязі 03 липня 2023 року) в адміністративній справі № 380/5327/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Львівської митниці від 14.05.2022 про відмову у внесенні змін до митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою;
- зобов'язати Львівську митницю внести зміни до митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022, а саме: Одержувач - Марін Андрій, Декларант - компанія «Холтед», місце розвантаження - м. Одеса Товар - автомобіль швидкої медичної допомоги, марка «Renault Trafic», VIN: НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , 2003 року випуску, паливо - дизель.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він помилково здійснив неправильне оформлення належного йому автомобіля, що стало причиною порушення митного законодавства України, а тому не має можливості здійснити митне оформлення транспортного засобу, поставити на облік належний йому транспортний засіб та сплатити відповідні платежі до бюджету. Відповідач здійснив митне оформлення належного йому автомобіля та відповідно лікарських засобів, що є гуманітарною допомогою з численними порушеннями. Працівники митного органу під час оформлення автомобіля не перевили дані, зазначені у митній декларації, повністю проігнорували обов'язок щодо перевірки поданої митної декларації, що стало причиною неналежного, помилкового та відповідно незаконного митного оформлення його автомобіля, як гуманітарну допомогу. Відповідач не визнав наявність підстав для внесення змін до митної декларації, відмовив у внесенні таких змін з формальних підстав.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги, з покликанням на норми законодавства з питань митної справи, обґрунтовує тим, що не будучи фахівцем у галузі митного оформлення, звернувся до митного агентства «Холтед», яке здійснило підготовку відповідних документів для митного оформлення і помилково зазначило придбаний ним для особистого користування транспортний засіб як гуманітарну допомогу, що призвело до помилкового оформлення його як гуманітарної допомоги. Внаслідок зазначеної помилки він не має можливості здійснити митне оформлення цього транспортного засобу, поставити його на обліку та сплатити відповідні платежі до бюджету. Незважаючи на надані ним додатково документи від продавця автомобіля, польської митниці та представників Червоного Хреста, відповідач протиправно відмовляється внести зміни до митної декларації. Звертає увагу на те, що помилка в митній декларації не може тягнути за собою застосування щодо декларанта - скаржника санкцій, а відмова щодо внесення змін в митну декларацію обґрунтована формальними підставами.
Представник відповідача подав відзив на вказану апеляційну скаргу, вважаючи, що відмова митного органу є правомірною, прийнятою відповідно до фактичних обставин справи. Тому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відзив обґрунтовано, зокрема, тим, що всупереч приписам Митного кодексу України позивач при ввезенні автомобіля на митну територію України, маючи намір здійснити його митне оформлення в режимі імпорту, не подавав як попередню, так і додаткову митну декларацію, а самостійно подав Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, заявивши вказаний транспортний засіб гуманітарною допомогою. Не заперечуючи законність додатково поданих документів, вказує, що відповідачем не було ані запропоновано позивачу направити відповідну (належну) декларацію у зв'язку з відсутністю законодавчо встановленої процедури внесення змін до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, ані надано дозволу на внесення змін до помилкової декларації.
У судовому засіданні представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник позивача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, 09 травня 2022 року ОСОБА_1 на підставі усної домовленості придбав у Польщі автомобіль марки «Renault Trafic», S5 4847 2003-03-17, номер кузова НОМЕР_1 , 2003 року випуску.
Позивач подав до митного оформлення Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022, до якої включено придбаний автомобіль та медикаменти в обсязі 950 кг, що слугувало підставою для пропуску цих товарів через митний кордон України у статусі гуманітарної допомоги.
У цій декларації вказано відправником позивача, а отримувачем - Товариство Червоного Хреста України м. Миколаїв.
Надалі позивач звернувся до відповідача із заявою від 30.08.2022, в якій просив надати дозвіл на внесення змін до митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022, а саме змінити цільове призначення автотранспорту марки «Renault Trafic», S5 4847 2003-03-17, номер кузова НОМЕР_1 , який помилково оформлений як гуманітарна допомога.
Листом від 07.09.2022 № 7.4-1/28-05/10/17379 відповідач відмовив позивачу у внесенні змін до Декларації.
Позивач подав до Державної митної служби України звернення від 02.01.2023 щодо надання дозволу на внесення змін до митної декларації та відміну помилково оформленої декларації.
Листом від 12.01.2023 Державна митна служба України повідомила позивача про те, що митні формальності щодо зазначеного у зверненні транспортного засобу виконані в повному обсязі, внесення змін або оформлення нової декларації у випадку, про який йдеться у зверненні, Постановою № 174 не передбачено.
Вважаючи рішення відповідача про відмову у внесенні змін до митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, від 14.05.2022 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що у відповідача не було правових підстав для внесення змін до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022, що вказує на необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Процедура декларування визначена статтею 257 Митного кодексу України (далі - МК України), відповідно до частин першої, шостої - восьмої якої декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:
1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;
2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;
3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;
4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;
5) відомості про товари:
а) найменування;
б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар;
в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах);
г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;
ґ) найменування країни походження товарів (за наявності);
д) опис упаковки (кількість, вид);
е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру;
є) фактурна вартість товарів;
ж) митна вартість товарів та метод її визначення;
з) відомості про уповноважені банки декларанта;
и) статистична вартість товарів;
6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати:
а) ставки митних платежів;
б) застосування пільг зі сплати митних платежів;
в) суми митних платежів;
г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу;
ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів;
д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати);
7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;
8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;
9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;
10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).
Під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим (частина перша статті 258 МК України).
За приписами частин першої, другої, шостої статті 259 МК України попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.
Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою митному органу, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред'явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей.
При ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред'явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов'язковими.
А відповідно до частин дванадцятої - чотирнадцятої вказаної статті для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, застосовуються курси валют, визначені відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, та заходи тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, чинні на дату прийняття митним органом такої попередньої митної декларації для оформлення, а заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - чинні на дату такого випуску.
Якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.
Попередня митна декларація, за якою митним органом здійснено випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму без пред'явлення їх цьому митному органу відповідно до частини п'ятої цієї статті, або попередня митна декларація разом з додатковою декларацією, поданою відповідно до частини тринадцятої цієї статті, становлять митну декларацію, заповнену в звичайному порядку.
Всупереч зазначеним приписам позивач при ввезенні товарів на митну територію України, маючи намір здійснити митне оформлення належного йому транспортного засобу в режимі імпорту, попередню митну декларацію, як того вимагає МК України, не подавав, як і не подавав додаткову митну декларацію, а подав Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, від 14.05.2022, до якої включено вказаний автомобіль марки «Renault Trafic», S5 4847 2003-03-17, номер кузова НОМЕР_1 , 2003 року випуску, заявивши вказаний транспортний засіб гуманітарною допомогою.
Зазначене дає підстави вважати, що позивач не мав наміру здійснити митне оформлення належного йому транспортного засобу в режимі імпорту, поставити вказаний транспортний засіб на облік як належний йому та сплатити відповідні платежі до бюджету.
Надалі вказане слугувало підставою для пропуску цього товару через митний кордон України у статусі гуманітарної допомоги, з огляду на зазначені вище дії позивача.
За приписами частини першої статті 287 Митного кодексу України (далі - МК України) при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товари, визначені відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу» Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України як гуманітарна допомога, звільняються від оподаткування ввізним митом.
Гуманітарна допомога, що надається Україною, при її вивезенні за межі митної території України звільняється від сплати вивізного мита.
Гуманітарна допомога, відповідно до статті першої Закону України «Про гуманітарну допомогу», - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»;
отримувачі гуманітарної допомоги - такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, зокрема, громадські організації осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу» встановлено, що визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги у кожному конкретному випадку з урахуванням особливостей, які установлені у цій статті.
З метою врегулювання питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» від 01.03.2022 № 174 (далі - Постанова № 174), пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги ... здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання в паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Декларація може створюватися в електронній формі засобами інформаційно-комунікаційних систем та подаватися до митного органу шляхом інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем або роздруковуватися разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-код, штрих-код, цифровий код тощо) для подання її митним органам у паперовій формі. Електронні копії декларацій, що подані митним органам у паперовій формі та містять унікальні електронні ідентифікатори, створюються митними органами в інформаційно-телекомунікаційній системі митних органів з використанням засобів взаємодії інформаційно-комунікаційних систем.
Товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого цього пункту, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.
Тобто, особа, яка ввозить товар на митну територію України, самостійно визначає, що товар є гуманітарною допомогою, про що подає Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою; відтак, отримавши відповідну Декларацію позивача від 14.05.2022, відповідач на виконання вимог Постанови № 174 забезпечив невідкладне оформлення задекларованих товарів.
Не заперечуючи законності додатково наданих позивачем документів від польської митниці, у яких внесено зміни в частині найменування товару та коригування даних відносно визначення належного скаржнику автомобіля гуманітарною допомогою, та права власності позивача на придбаний ним автомобіль, колегія суддів зауважує, що вказане не впливає на процедуру митного оформлення товарів відповідно до норм законодавства України з питань митної справи.
З приводу покликань апелянта Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450, (далі - Положення № 450) колегія суддів зауважує, що така прийнята, зокрема, відповідно до статей 257, 260 та 269 МК України та стосується внесення змін до митної декларації.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 269 МК України, яка регулює питання зміни, відкликання та визнання митної декларації недійсною, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана.
Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.
Також пунктом 37 Положення № 450 визначено, що після завершення митного оформлення зміни до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:
подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом;
подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;
заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.
Внесення змін до митної декларації за формою єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник з використанням електронного підпису посадової особи митного органу чи електронної печатки митного органу, які базуються на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, вноситься до систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається Держмитслужбою ДПС згідно з пунктом 32 цього Положення.
Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації за формою єдиного адміністративного документа.
Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:
необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;
необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації за формою єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;
необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією за формою єдиного адміністративного документа.
Враховуючи зазначене, колегія суддів зауважує, що позаяк позивач не подавав митної декларації, застосування вказаних норм не може бути застосоване до спірних правовідносин.
Як зазначено вище, спірний автомобіль пропущено через митний кордон України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2022 року № 174 як гуманітарну допомогу без здійснення відповідних митних процедур та оформлення митної декларації, тобто за спрощеною процедурою, а відтак відсутні підстави для внесення змін до поданої позивачем декларації у визначений ним спосіб.
Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, позаяк у відповідача не було правових підстав для внесення змін до Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою від 14.05.2022.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року в адміністративній справі № 380/5327/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 06 листопада 2023 року.