ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 140/6600/23 пров. № А/857/12976/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Димарчук Т.М.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м.Луцьк 14 червня 2023 року у справі №140/6600/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
13.04.2023 ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного сервісного центру МВС, просила визнати протиправним та скасувати наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця ОСОБА_1 » від 04.04.2023 №170-дс.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення може бути вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Суд першої інстанції вказав, що позивачем, як адміністратором територіального сервісного центру №0741 (на правах відділу, с. Струмівка) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС) вчинено дисциплінарний проступок передбачений пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Суд першої інстанції зазначив, що з оскаржуваного наказу видно у чому саме полягає дисциплінарний проступок (описані фабули діянь та обставини неналежного виконання посадових обов'язків) та дано вірну юридичну кваліфікацію вчиненому. Суд першої інстанції звернув увагу на ту обставину, що відповідач про вчинення дисциплінарного проступку позивача дізнався 16.02.2023 з дати доповідної записки начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС № 1147/12/1-0-2023 (а.с.60), а тому наказ ГСЦ МВС від 04.04.2023 № 170-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця ОСОБА_1 » прийнятий у строк зазначений частиною третьою статті 65 Закону, що спростовує твердження позивача щодо пропущення вказаного строку. Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний наказ, правомірно та підставно прийнятий ГСЦ МВС у перший робочий день позивача після тимчасової непрацездатності, а саме 04.04.2023 без порушення строку визначеного статтями 77, 74 Закону, а отже твердження позивача про порушення відповідачем вказаних статей Закону України № 889-VIII є безпідставним.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що словосполучення «може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність» вказує на те, що при виборі виду стягнення, яке може бути застосоване у разі допущення державним службовцем проступків, передбачених пунктами 2, 4, 5, та 8 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», суб'єкт призначення або керівник державної служби має виходити із того, що попередження про неповну службову відповідність в даному випадку є одним із видів найсуворішого стягнення, що застосовується до державного службовця. Скаржник вказує, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення або керівник державної служби може застосувати до працівника менш суворе дисциплінарне стягнення, зокрема, зауваження. Скаржник вважає, що відповідачем не надано належних, допустимих, достовірних доказів на підтвердження невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків позивачем, порушення правил етики поведінки державного службовця, вчинення дій, які шкодять авторитету державної служби. Скаржник зауважує, що дисциплінарна комісія під час розгляду дисциплінарного провадження відносно позивача не вчинила жодних дій щодо відбирання пояснень в осіб, яким були відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Скаржник вказує, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження неналежного виконання позивачем службових обов'язків. Скаржник вважає, що відповідач, порушуючи вимоги Порядку №1039 та Закону №889-VIII під час здійснення дисциплінарного провадження, повно, всебічно та об'єктивно не дослідивши всі обставини, визнав дії позивача такими, що мають ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, навівши мотиви з яких вважає аргументи апеляційної скарги безпідставними, а рішення суду першої інстанції - законним та обґрунтованим.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 працює на посаді адміністратора територіального сервісного центру №0741 (на правах відділу, с. Струмівка) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС) з 11.06.2020, що підтверджується довідкою від 09.03.2023 №31/3-48 (т.1 а.с.91).
04.04.2023 начальником ГСЦ МВС відповідно до статей 65, 67, 77 Закону України «Про державну службу», підпункту 24 пункту 12 розділу V Положення про Головний сервісний центр МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1393 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 24.04.2020 №354), ураховуючи накази ГСЦ МВС від 01.02.2023 №37-дс «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 », від 15.02.2023 №84-дс «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 » та тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 , прийнято наказ №170-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення до державного службовця ОСОБА_1 » (т.1 а.с.9).
Відповідно до вказаного наказу до ОСОБА_1 , адміністратора територіального сервісного центру № 0741 (на правах відділу, с. Струмівка) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС), застосовано дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність за вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: 01 вересня 2022 року здійснено обмін посвідчення водія серії НОМЕР_1 та внесено зміни у ЄДР МВС шляхом безпідставного корегування виданого посвідчення водія та здійснено додавання інформації щодо відкриття категорії В; 01 жовтня 2022 року здійснено видачу посвідчення водія НОМЕР_2 після навчання з відкриттям вищої категорії без відкриття категорій BE, СЕ, С1Е; здійснено безпідставно без проходження відповідної підготовки та складання практичного іспиту, обмін посвідчення водія серії НОМЕР_2 шляхом корегування категорій та додано категорії DIE, DE, чим порушено вимоги пункту 27 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511), пункту 1 розділу III Посадової інструкції, затвердженої начальником регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС) ОСОБА_2 02 серпня 2022 року (а.с.9).
Підставою для видання цього наказу стало подання дисциплінарної комісії за результатами розгляду дисциплінарної справи державного службовця ОСОБА_1 , адміністратора територіального сервісного центру № 0741 (на правах відділу, с. Струмівка) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС), від 17 березня 2023 року № 31/292.
Вважаючи прийнятий начальником ГСЦ МВС наказ від 04.04.2023 №170-дс протиправним, ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Як зазначено у Посадовій інструкції адміністратора, затвердженій Начальником регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області від 02.08.2022, посада адміністратора територіального сервісного центру № 0741 (на правах відділу, с. Струмівка) віднесена до категорії посади державної служби В (В1).
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VІІІ).
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 2 Закону № 889-VIII службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 889-VІІІ державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно з частиною 1 статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарним проступком є, зокрема невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду (частина 3 статті 65 Закону № 889-VІІІ).
Згідно з положеннями статті 66 Закону № 889-VІІІ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення, зокрема попередження про неповну службову відповідність.
Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків (частина 1 статті 67 Закону № 889-VІІІ).
Згідно з положеннями статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення закріплені у статті 74 Закону № 889-VIII згідно з якою дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Відповідно до статті 75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
Державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення. За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи (стаття 76 Закону № 889-VIII).
Частинами 1 та 2 статті 77 Закону № 889-VIII встановлено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців встановлено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1039 (далі - Порядок №1039).
Відповідно до пункту 4 Порядку №1039 дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб'єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів (пункту 5 Порядку №1039).
Відповідно до пункту 31 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.
Державний службовець має право: бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Державний службовець користується іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.
Пунктом 32 Порядку №1039 встановлено, що про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.
Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Отже, дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується роботодавцем до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок. Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: КЗпП України, Законом №2493-III, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.
Разом з тим, у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що застосування заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Вирішуючи питання щодо невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, слід в першу чергу виходити із того, що такі обов'язки, їх зміст і обсяг повинні бути визначені Законом та підзаконним нормативно-правовим актом.
З матеріалів справи встановлено, що 22.02.2023 ГСЦ МВС видано наказ № 90-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_1 », яким, зокрема: порушено дисциплінарне провадження стосовно державного службовця ОСОБА_1 , адміністратора територіального сервісного центру №0741 (на правах відділу, с. Струмівка) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС); утворено дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження стосовно державного службовця ОСОБА_1 , адміністратора територіального сервісного центру № 0741 (на правах відділу, с. Струмівка) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС); затверджено її склад (а.с.58).
Підставою для видання цього наказу стала доповідна записка начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС ОСОБА_3 від 16 лютого 2023 року № 1147/12/1-0-2023, у якій зазначено, що працівниками відділу організації реєстраційно-екзаменаційної роботи та взаємодії із суб'єктами господарювання управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС, опрацьовано висновок «Про результати перевірки інформації, зазначеної в доповідній записці начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС від 20 січня 2023 року №549/12-0-2023», який надійшов до ГСЦ МВС з РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області. За результатами опрацювання вказаного вище висновку, в діях адміністратора ТСЦ №0741 РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області ОСОБА_4 , адміністратора ТСЦ №0741 РСЦ ГСЦ МВС у Волинській області ОСОБА_5 , вбачається можливе вчинення дисциплінарного проступку. Запропоновано відкрити дисциплінарні провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості можливого вчинення дисциплінарного проступку.
Листом за підписом голови дисциплінарної комісії від 27.02.2023 ОСОБА_1 запропоновано надати пояснення щодо обставин, які викладені у висновку «Про результати перевірки інформації, зазначеної в доповідній записці начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС від 20 січня 2023 року №549/12-0-2023», надано копію такого висновку. Також запропоновано надати відповідь на питання: на підставі яких документів здійснено обмін посвідчень водія серій ВНА 095253, ВНА НОМЕР_3 , ВХК 662517, ВХК 830171 з відкриттям відповідних категорій (з наданням копій підтверджуючих документів, що стали підставою для обміну посвідчень водія з відкриттям відповідних категорій). Вказано, що пояснення та супутні документи необхідно надати дисциплінарній комісії до 10.03.2023 на електронну адресу з обов'язковим надсиланням в подальшому у паперовому вигляді до ГСЦ МВС. Вказано, що засідання дисциплінарної комісії відбудеться 15.03.2023 о 10 год. 30 хв.
Позивачем надані пояснення в яких зазначено, що 01.10.2022 після успішної здачі теоретичного (24.09.2022) та практичного (01.10.2022) іспитів категорії «Д», особі взамін попереднього водійського посвідчення НОМЕР_4 категорій «ВСЕ», виданого 17.06.2003, при видрукувані посвідчення водія, інформаційною базою даних «НАІС», автоматично здійснено дублювання категорій D1E, DE, без будь-якого втручання в роботу системи адміністратором. Вказано також, що під час видачі посвідчення водія НОМЕР_1 від 31.08.2022 до ЄДР МВС не внесено результат практичного іспиту на категорію «В» через систематичні перебої електроенергії. Щодо обміну посвідчення водія НОМЕР_5 від 21.06.2000, то вказано, що заміну здійснено на підставі виданого посвідчення водія, дані про яке відсутні в базі ЄДР МВС і внесені згідно реєстру видачі посвідчень водія від 31.10.2006 категорій «ВСД» серії РРВ 435957 від 31.10.2006. Щодо обміну посвідчення водія НОМЕР_6 від 28.09.2000, зазначено, що заміну здійснено на підставі виданого посвідчення водія, дані про яке були внесені згідно реєстру видачі посвідчень водія від 04.10.2005 категорії «АВСДЕ» серії НОМЕР_7 від 04.10.2005.
Дисциплінарною комісією, за результатами розгляду дисциплінарної справи 17 березня 2023 року підготовлено подання дисциплінарної комісії в якому встановлено, що ОСОБА_1 допустила порушення пункту 27 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340, пункт 1 розділу ІІІ Посадової інструкції, затвердженої начальником регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області 02.08.2022. Зазначено, що ОСОБА_1 31 серпня 2022 року здійснено видачу посвідчень водія серії НОМЕР_1 за заявою №750813671, однак, на такій заяві наявний допис ручкою про відкриття категорії В. Технічно неможливо додати до ЄДР МВС результати складання практичного іспиту у заяву, яка була створена на категорію С. Крім того, вказано, що в наданих матеріалах, які слугували підставою для видачі посвідчення водія відсутня оплата за надання послуги з приймання практичного іспиту на категорію В.
01 вересня 2022 року ОСОБА_1 внесені зміни у ЄДР МВС шляхом безпідставного корегування виданого посвідчення водія серії НОМЕР_1 та здійснено додавання інформації щодо відкриття 31 серпня 2022 року категорії В, чим порушено вимоги пункту 1 розділу ІІІ Посадової інструкції.
Вказано, що з порушенням вимог пункту 27 Положення №340 ОСОБА_1 01.10.2022 здійснила видачу посвідчення водія після навчання з відкриттям вищої категорії без відкриття категорій BE, СЕ, С1Е. Здійснено безпідставно без складання теоретичного, практичного іспитів, обмін посвідчення водія серії НОМЕР_8 шляхом корегування категорії та додано категорії D1E, DE, чим порушено вимоги пункту 1 розділу ІІІ Посадової інструкції.
У поданні вказано, що за результатами розгляду дисциплінарної справи, з урахуванням наказів ГСЦ МВС від 01.02.2023 №37-дс «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 », від 15.02.2023 №84-дс «Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 » дисциплінарна комісія рекомендує застосувати до ОСОБА_1 , адміністратора територіального сервісного центру №0741 (на правах відділу, с. Струмівка) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС), дисциплінарне стягнення передбачене пунктом 3 частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» (попередження про неповну службову відповідність) (а.с.173-176).
Відповідно до розділу III Посадової інструкції, затвердженої начальником регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області Григорієм Бахалом до посадових обов'язків адміністратора ОСОБА_1 входить, зокрема: приймання від громадян документів та організація видачі посвідчень водія та вилучених посвідчень водія після позбавлення права керування; в межах компетенції прийняття рішення щодо допуску громадян до складання теоретичних та практичних іспитів, персонально несе відповідальність за законність та обґрунтованість прийнятих рішень стосовно екзаменаційної діяльності. Приймає теоретичні та практичні іспити та виконує при цьому обов'язки, визначені нормативно-правовими актами, що регламентують порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів у закладах, що проводять таку діяльність, їх державну акредитацію та атестацію спеціалістів, а також допуск громадян до керування транспортними засобами, видачі (обміну) посвідчень водія, затвердженими наказом МВС від 07.12.2009 №515. Крім того, персонально відповідає за наявність квитанцій про сплату необхідних платежів, та інших документів, що необхідні при видачі посвідчення водія згідно з вимогами законодавства. Відповідає за правильність та законність видачі посвідчень водія, достовірність внесеної до них інформації, завіряє їх своїм підписом. Проводить щоденну перевірку матеріалів, які стали підставою до видачі, обміну посвідчень водія, особисто перевіряє їх та звіряє перевірені матеріали підписом (т.1 а.с.108-110).
Відповідно до пункту 25 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 340), обмін посвідчення водія проводиться: у разі непридатності його для подальшого користування (зіпсоване, записи не читаються тощо); у разі зміни персональних даних власника (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), стать); за бажанням власника (з метою уточнення персональних даних латинськими літерами, зміни відцифрованого образу обличчя особи тощо).
Згідно з пунктом 27 Положення № 340 посвідчення водія, видане до набрання чинності Законом України від 24.09.2008 № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», може бути обміняне на нове на умовах проведення обміну, визначених цим Положенням. При цьому в новому посвідченні водія зазначаються категорії: А1, А - відповідає категорії А; В1, В - відповідає категорії В; Cl, С - відповідає категорії С; Dl, D - відповідає категорії D; BE - відповідає категоріям В і Е; С1Е, СЕ - відповідає категоріям С і Е; DIE, DE - відповідає категоріям D і Е; Т - відповідає категорії Трамвай, Тролейбус.
Пунктом 28 Положення № 340 встановлено, що обмін посвідчення водія, у тому числі виданого вперше, проводиться без складення іспитів, крім випадків, передбачених пунктом 25-1 цього Положення. Під час обміну посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, яка подає документи, за Єдиним державним реєстром МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають в розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.
Після внесення працівником територіального сервісного центру МВС до Єдиного державного реєстру МВС інформації про обмін посвідчення водія обміняне посвідчення водія вважається недійсним.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, друк посвідчення водія це вже завершальна стадія, до якої передує перевірка наданих особою документів та створення заяви в Єдиному державному реєстрі МВС, шляхом внесення (зміни) відповідної інформації в Єдиний державний реєстр МВС відповідно до наданих документів та наявної інформації.
У ЄДР МВС наявні всі інструменти для внесення інформації стосовно відкритих категорій посвідчення водія або їх зміни, тому твердження позивача щодо друку посвідчення водія НОМЕР_2 та відкриття категорій DIE та DE без її участі не знаходить свого підтвердження.
На спростування аргументів позивача щодо не внесення результатів практичного іспиту на категорію «В» до ЄДР МВС під час видачі посвідчення водія НОМЕР_1 від 31.08.2022, у відзиві ГСЦ МВС на позовну заяву зазначено, що відповідно до інформації з ЄДР МВС громадянину ОСОБА_6 було створено заяву № 750813671 на отримання посвідчення водія вперше, до документів надано лише свідоцтво про навчання МВС 01686319-22 про навчання на категорію С. У результаті чого ЄДР МВС направило особу на складання теоретичного та практичного іспиту на категорію С. Інформацію щодо позитивного складання практичного іспиту на категорію В було технічно неможливо внести до даної заяви, оскільки не було додано свідоцтво про навчання на категорію В.
Однак, у надрукованій заяві № 750813671 від руки додано категорію В, свідоцтво про навчання на категорію В, а до екзаменаційного листа ОСОБА_6 внесено інформацію щодо результатів практичного іспиту на категорію В та затверджено підписом.
Вказане підтверджено документами, які долучені до матеріалів дисциплінарної справи.
22.03.2023 посвідчення водія НОМЕР_1 , видане громадянину ОСОБА_6 анульовано РСЦ ГЦС МВС у Волинській області.
Щодо коригування інформації при видрукувані та видачі посвідчення водія НОМЕР_2 , то здійснення відповідних коригувань в ЄДР МВС під особистим ключем ОСОБА_1 підтверджено інформацією з ЄДР МВС, яка долучена до матеріалів дисциплінарної справи.
Водночас ОСОБА_1 здійснено додавання категорії DE у посвідчення НОМЕР_2 громадянину ОСОБА_7 , яке після видачі 01.10.2022 цього ж дня обміняне на посвідчення водія НОМЕР_9 ОСОБА_1 , де додатково зазначено крім категорії DE, ще категорію DІE. У результаті безпідставного відкриття ОСОБА_1 категорій у посвідченні НОМЕР_9 таке 22.03.2023 анульовано РСЦ ГЦС МВС у Волинській області.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням наведеного позивачем, як адміністратором територіального сервісного центру №0741 (на правах відділу, с. Струмівка) регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Волинській області (філія ГСЦ МВС) вчинено дисциплінарний проступок передбачений пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» (невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень), що підтверджено належними та допустимими доказами, долученими до матеріалів справи.
Щодо строків накладення дисциплінарного стягнення, то суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі не пропущені з огляду на дату доповідної записки начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС Полонського Ф. № 1147/12/1-0-2023 - 16.02.2023 та відсутність позивача на службі з 21.03.2023 по 03.04.2023 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується листом тимчасової непрацездатності №7291868-2013761204-1.
Листом Національного агентства України з питань державної служби від 23.07.2020 вих. № 103р/3 «Щодо прийняття рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження під час його відсутності на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні» роз'яснено, що видання наказу або розпорядження щодо державного службовця, відносно якого ініційовано дисциплінарне провадження, здійснюється після закінчення періоду його тимчасової непрацездатності, часу перебування у відпустці або у відрядженні.
Отже, оскаржуваний наказ прийнятий з дотриманням строків накладення дисциплінарного стягнення, визначених частиною 3 статті 65 та частиною 5 статті 74 Закону № 889-VIII, правомірно та підставно прийнятий у перший робочий день позивача після тимчасової непрацездатності, а саме 04.04.2023 без порушення строку визначеного статтями 77, 74 Закону № 889-VIII, а отже твердження позивача про порушення відповідачем вказаних статей Закону № 889-VIII є безпідставним.
Також, як правильно зазначено судом першої інстанції, з урахуванням пункту 31-1 Порядку № 1039, позивач могла скористатись своїм правом на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи до внесення подання дисциплінарною комісією суб'єкту призначення.
Окрім того, ГСЦ МВС листом від 27.02.2023 № 31/3797-06/2-2023 запропоновано позивачу надати пояснення щодо обставин викладених у висновку про результати перевірки інформації, зазначеної в доповідній записці начальника управління організації реєстраційної діяльності та допуску водіїв до керування транспортними засобами ГСЦ МВС від 16.02.2023 № 1147/12/1-0-2023 та запрошено на засідання дисциплінарної комісії призначене на 15.03.2023 о 10-30 год. (а.с.198).
Водночас, позивач була відсутня на засіданні дисциплінарної комісії з невідомих причин, хоча належним чином повідомлена відповідачем про дату, час та місце його проведення.
Отже, під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем не допущено процедурних порушень, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваного наказу.
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем при накладенні дисциплінарного стягнення та обранні його виду (попередження про неповну службову відповідність) взято до уваги характер допущеного позивачем дисциплінарного порушення та вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», за що позивач вже була притягнута до відповідальності у виді доган наказами ГСЦ МВС від 01.02.2023 №37-дс та від 15.02.2023 №84-дс, докази оскарження та/або скасування яких в матеріалах справи відсутні.
В межах розгляду дисциплінарної справи встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника, висновки дисциплінарної комісії відповідають вимогам щодо обґрунтованості, містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватися при прийнятті вмотивованого рішення.
В діях позивача, на переконання суду апеляційної інстанції, наявний беззаперечний склад дисциплінарного проступку, а вид дисциплінарного стягнення відповідач обрав обґрунтовано, з врахуванням обставин у справі, що не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції оскаржуваному рішенні наведено мотиви обґрунтованості та правомірності винесення оскаржуваного наказу, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року у справі №140/6600/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко