ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № ЗД/380/28/23 пров. № А/857/14460/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Обрізко І.М.,
секретаря судового засідання Максим Х.Б.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Кедик М.В.) про забезпечення позову, постановлену у м.Львові 26 липня 2023 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» про забезпечення позову, поданою до пред'явлення позову,
ВСТАНОВИВ:
24.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» (далі - Товариство) звернулося в суд з заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, просило зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області від 11.07.2023 № 514-РЛ в частині анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі №13250314201900334 до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГTC РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Львівській області від 11.07.2023 № 514-РЛ, що буде поданий до суду у строк передбачений частиною 2. статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року заяву задоволено.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що роздрібна торгівля пальним, що є основним видом діяльності заявника, можлива лише за наявності відповідної ліценції, а тому її анулювання призведе до зупинення господарської діяльності, що очевидно потягне за собою такі неминучі наслідки як-от: розрив відповідних господарських зв'язків, втрата прибутку від здійснення господарської діяльності; неможливість виплати заробітної плати персоналу та введення простою на Товаристві в рамках Кодексу законів про працю. Суд першої інстанції вказав, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ГTC РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» про забезпечення позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб. Скаржник вказує, що суд першої інстанції не з'ясував, які наслідки впливу таких заходів забезпечення позову будуть мати на права та свободи заінтересованих осіб, що в свою чергу вказує на те, що обраний захід забезпечення позову є передчасним та таким, що застосований судом без з'ясування всіх фактичних обставин, які стосуються дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб. Скаржник зазначає, що покликання позивача на можливі фінансові збитки через дію розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, не є достатніми підставами для застосування заходів забезпечення позову. Скаржник вважає, що доводи позивача у заяві про забезпечення позову не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, їх співмірність та збалансованість інтересів сторін, а також інших осіб.
Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є співмірними з урахуванням співвідношення прав (інтересу) про захист яких просить заявник, наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В судовому засіданні представник відповідача подану апеляційну скаргу підтримав.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України не відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Головного управління ДПС у Львівській області від 11.07.2023 № 514-РЛ анульовано ліцензію Товариства з обмеженою відповідальністю «ГTC РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» на право роздрібної торгівлі №13250314201900334 терміном дії з 16.07.2019 до 16.07.2024.
Вважаючи, що ліцензію анульовано протиправно, а саме анулювання матиме негативні наслідки для Товариства, які в подальшому ускладнять виконання рішення суду, Товариство звернулось в суд з заявою про забезпечення позову.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд, при розгляді клопотання про забезпечення позову повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених статтею 150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Таким чином інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів забезпечення позову, у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Як зазначено Верховним Судом у постановах від 25 червня 2020 року (справа №520/1545/19), від 01 жовтня 2019 року (справа №420/912/19) ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування: - обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або - очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Отже, у випадку задоволення заяви про забезпечення позову, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також, вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову Товариство покликається на те, що є роботодавцем для 31 працівника, зупинення господарської діяльності внаслідок анулювання ліцензій може мати наслідком звільнення 3 працівників, не виплату заробітної плати та не сплату податків, зборів до бюджету, в силу відсутності обігових коштів в Товаристві. Також вказує, що не забезпечення позову призведе до неможливості виконати зобов'язання, внаслідок чого Товариство понесе матеріальні збитки та порушить діяльність інших суб'єктів господарювання, які є контрагентами Товариства.
Проаналізувавши долучені до матеріалів справи документи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі №13250314201900334 не матиме наслідком повне зупинення господарської діяльності Товариства. Окрім місця торгівлі: с.Підберізці, Пустомитівський район, Львівська область, на яке видано вказану ліцензію, Товариство здійснює відпуск товару на 9 АЗС у Тернопільській та Львівській областях. Перелік таких АЗС наведений у додатках до Договорів поставки товарів з використанням пластикових електронних паливних карт, які укладені з ТОВ «ВІОЛА ДНІПРОТРАНС» та ФОП ОСОБА_1 , як місце відпустку товарів. Отже, Товариство не буде позбавлене можливості належним чином виконати взяті на себе зобов'язання за укладеними договорами, забезпечити роботою працівників та уникнути матеріальних збитків чи мінімізувати розмір.
До того ж, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство крім роздрібної торгівлі пальним, здійснює й інші види економічної діяльності (Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, Оптова торгівля хімічними продуктами, Неспеціалізована оптова торгівля, Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах, Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, Вантажний автомобільний транспорт, Надання послуг перевезення речей (переїзду), Складське господарство, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, Постачання інших готових страв, Постачання готових страв для подій, Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, Обслуговування напоями).
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Разом з цим, заявником у цій справі не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
При цьому ознак протиправності оскаржуваного розпорядження відповідача заявник не наводить, а фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.
Тобто, сам по собі факт прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично підтверджувати те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, зокрема, шляхом зупинення дії розпорядження ГУ ДПС про анулювання ліцензій Товариства на право роздрібної торгівлі пальним фактично вирішує спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевірка протиправності/законності розпорядження ГУ ДПС в частині анулювання ліцензій Товариства на право роздрібної торгівлі пальним можлива лише в ході з'ясування усіх фактичних обставин справи при розгляді її по суті, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам учасників справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову, такий захід забезпечення позову не відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України, застосування заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову, матеріали справи не містять доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може спричинити значну шкоду підприємницькій діяльності заявника, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, та порушує права третіх осіб, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову до його пред'явлення.
За таких обставин, з врахуванням положень статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову неповно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення даного питання, а тому ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Керуючись статтями 229, 150, 310, 312, 315, 317, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року про забезпечення позову скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС РІТЕЙЛ ГАЛИЧИНА» відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 06.11.2023 згідно з ч.3 ст.321 КАС України