ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/1787/23
Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
31 жовтня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Надольна М.С.,
представника позивача: Кононенко О. С.,
представників відповідача: Цимбалюк О. В., Слободянюк О. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БАНДЛЕКС УА" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БАНДЛЕКС УА" (далі - позивач) до Хмельницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000055/2 від 12.08.2022, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000667 від 12.08.2022.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.06.2023 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення декларантом не були надані документи, які містили відомості щодо складових митної вартості товару, зокрема завантаження, що суперечило умовам поставки. Також не були надані передбачені частиною 4 статті 53 МКУ документи: виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкова інформація щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляція).
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що митна вартість митним органом піднята лише на частину товарів, тобто один і той самий пакет товаросупровідних документів для однієї частини товарів повністю підтверджує заявлену митну вартість, визначену за першим методом (за ціною договорів), а для іншої частини товарів - документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Також судом не надана оцінка факту того, що митним органом не роз'яснено та не обґрунтовано на підставі якої саме митної декларації було скореговано конкретну митну вартість по кожному товару. Відповідачем не здійснено обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованого митним органом та фактів, які вплинули на таке корегування. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (характеристики товару, код за УКТЗЕД) бралася за основу, фактурну вартість, країну та час імпорту в Україну виробника, маршрут транспортування та інші комерційні умови поставки.
Крім того вказано, що рівень митної вартості, наданий у витягу з бази даних ЄАІС ДМСУ та рівень митної вартості, зазначений по конкретному товару в рішенні про коригування митної вартості товарів від 12.08.2022, то такі показники різняться. Також не співпадають умови поставки, валюта контракту.
Зазначено, що суду першої інстанції були надані документи, які підтверджують ціну товару (33 964,64 євро) та оплату за нього в повному обсязі. Такі обставини підтверджуються експортною декларацією країни-відправлення, яку було подано до митного оформлення відповідачу.
Вказано, що у відзиві на позов відповідач зазначає про наявність у нього митної вартості подібних товарів, про що також вказано і в рішенні про коригування митної вартості товарів і в рішенні суду першої інстанції, проте позивачу було скориговано митну вартість за резервним методом. При цьому законодавством визначено використовувати спочатку основний метод визначення митної вартості, а потім по порядку другорядні методи.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що за результатами проведеної роботи митницею встановлено, що заявлений рівень митної вартості окремих товарів не відповідає рівню подібних товарів, митне оформлення яких здійснювалось раніше іншими митими органами. Отже, враховуючи викладені у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів обставини, на підставі яких здійснювалось коригування митної вартості товарів, використовуючи наявну у митного органу інформацію про вищий рівень митної вартості окремих товарів, саме наці товари здійснено коригування митної вартості.
Коригування митної вартості інших товарів не здійснювалось, оскільки у митного органу на час митного оформлення, не було інформації про митне оформлення подібних товарів за вищим рівнем митної вартості.
Надані позивачем у апеляційній скарзі розрахунки у табличному вигляді щодо рівня митної вартості до якого піднято митну вартість не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначено, що резервний метод митним органом використано виходячи з того, що позивачем під час митного оформлення не надано, а у митного органу відсутні документи, що підтверджують саме вартість операції з такими товарами (зовнішньоекономічні контракти, рахунки-фактури, комерційні пропозиції тощо), а також документи, які містять інформацію, що може бути використана при здійсненні коригування у випадку ввезення таких товарів в іншій кількості та/ або на інших комерційних рівнях.
Відповідач також звертає увагу на те, що задекларовані товари переміщувались за зовнішньоекономічним договором від 16.11.2020, згідно якого контрагентом є суб'єкт господарської діяльності з Республіки Мальта - Take Off LTD. Експортер товарів Take Off LTD є засновником імпортера ТОВ "Бандлекс УА", частка статутного внеску у який становить 100%, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Бандлекс УА".
Тобто суб'єкти даної зовнішньоекономічної операції є пов'язаними між собою особами, що в свою чергу може мати вплив на заявлену декларантом митну вартість товарів.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 11.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду на 10.10.2023 о 09:30 год.
05.10.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи призначеного на 10.10.2023 у зв'язку із участю адвоката у розгляді іншої судової справи.
Ухвалою суду від 11.10.2023 клопотання представника позивача задоволено та відкладено розгляд справи на 31.10.2023 на 09:30 год.
31.10.2023 в судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити її повністю.
Представники відповідача заперечили проти апеляційної скарги.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
16.11.2020 між Take Off (Продавець) та ТОВ "Банделекс УА" (Покупець) був укладений контракт №2020/16/11, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті згідно з інвойсами для подальшого перепродажу іншим особам, вказаним у інвойсах. Товари постачаються партіями. Асортимент, кількість, ціна, країна походження, місце поставки, умови поставки товару визначаються відповідно до Інкотермс-2020 у інвойсах постачальника.
11.08.2022 позивачем через посередника в сфері митних послуг подано для митного оформлення електронну митну декларацію №UA400040/2022/026958, у якій було задекларовано вантаж одягу та різних груп аксесуарів нових, виробництва світових брендів фактурною вартістю 33964,64 долари США.
Митну вартість було заявлено за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД).
До ЕМД декларантом були надані рахунок-фактура від 29.07.2022 №INVIT/2022/1166; автотранспортна накладна (CMR) LDI/OUT/00347; декларація про походження товару №INVIT/2022/1164 від 29.07.2022; довідка про транспорті витрати № 117 від 08.08.2022; контракт №2020/16/11 від 16.11.2020; додаткова угода до контракту № 1 від 11.02.2022; договір транспортного експедирування №24/11/2020 від 09.11.2020; договір на транспортно-експедиційні послуги №29/07/22 від 29.07.2022; договір про надання транспортно-експедиційних послуг б/н від 04.08.2022; договір №23/11/2020 від 09.11.2020; експортна декларація країни відправлення 22ITQ3J010033919E2.
Посадовою особою митниці, яка здійснювала митне оформлення за вищезазначеною ЕМД, під час опрацювання документів було виявлене генерування відповідною автоматизованою системою ризиків у сфері митного оформлення, у тому числі за напрямком перевірки поданих товаросупровідних / товаротранспортних документів та контролю правильності визначення вартості, а саме:
103-2 "Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних, документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих. документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби": Товар(и) № 1, 2, З, 4, 5, 6, 7, 8, 9,10,11,12,13, 14,15, 16, 17, 18, 19, 20,21, 22,23,24,25,26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40,41, 42,43,44, 45,46, 47, 48,49, 50,51,52,53,54,55,56, 57,58,59, 60,61,62, 63,64, 65,66,67, 68,69, 70, 71,72, 73,74,75, 76, 77, 78,79,80,81,82, 83, 84, 85, 86,87, 88,89,90, 91,92, 93, 94,95, 96,97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, ПО, 111, 112, 113, 114, 115: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.
105-2 "Контроль правильності визначення митної вартості товарів": По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (106 - 108). 3дійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МК України. Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на навантаження, розвантаження, оброблення. Сума таких витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях. Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на страхування. Частка таких витрат нижча порівняно з мінімальними витратами по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях. Товар (и) № 1-115 це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів.
106-2 "Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів": По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (106.108). 3дійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за митною декларацією від 11.08.2022 у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості товарів заявлених декларантом, оскільки рівень митної вартості був значно нижчий ніж рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється іншими митницями (у тому числі товарів торгової марки, яка була заявлена декларантом до митного оформлення у цій партії).
Під час вивчення та аналізу товаросупровідних документів, поданих декларантом до митного оформлення, посадовою особою Хмельницької митниці було встановлено, що задекларований позивачем товар переміщується за зовнішньоекономічною операцією, де контрагентом є суб'єкт господарської діяльності з Республіки Мальта - Take Off LTD. Експортер товарів Take Off LTD є засновником імпортера ТОВ "Бандлекс УА", частка статутного внеску у який становить 100%, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Бандлекс УА".
Також митним органом встановлено, що подані до митного оформлення документи містять окремі розбіжності, зокрема: номер рахунку-фактури, зазначений у копії декларації країни відправлення не відповідає номеру рахунку-фактури, поданому до митного оформлення. Так, до митного оформлення було подано інвойс (рахунок - фактуру) №INVIT/2022/1166 від 29.07.2022, про що відповідно зазначено в графі 44 МД № UА 400040/2022/026958 від 11.08.2022. У той же час у графі 44 митної декларації країни відправлення (MRN:22ІТQ3J010033919Е2) зазначено: №380-МТ-2022-INVIT/2022/1166-1; Y922;02YY- ІТ-04102850288.
У поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення (MRN:22ІТQ3J010033919Е2 графа 31) відсутній заявлений до митного оформлення товар - «взуття», при цьому вага та вартість товару відповідає вказаному у інвойсі, що вказувало на те, що надана перевізником експортна митна декларація від 09.08.2022 не ідентифікувала партію товару.
Також митним органом було виявлено, що включення в ціну вартості товару навантаження на транспортний засіб вантажоперевізників не відповідає правилам тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС 2020 згідно з умовами поставки. Так, пунктом 1.2 Контракту №2020/16/11 від 16.11.2020 передбачено, що умови поставки відповідно до Інкотермс-2020 вказуються в інвойсах Постачальника. Пунктом 3.1 вказаного Контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах "EXW" (населений пункт, вказаний в інвойсі) або "FCA" (населений пункт, вказаний в інвойсі) або "DAP" (місце призначення, вказане в інвойсі) або "СРТ" (місце призначення, вказане в інвойсі) відповідно до тлумачення Інкотермс 2020.
У поданих до митного оформлення інвойсах зазначено "Incoterms: EXW Santa Palomba", аналогічна інформація зазначена у графі 20 поданої до митного оформлення МД №UA400040/2022/026958 від 11.08.2022. Це означає, що на покупця покладаються всі витрати і ризики з транспортування товару прямо від складу/фабрики продавця до місця призначення. Натомість, п. 2.1 Контракту визначено, що в ціну товару включено, у тому числі, вартість "навантаження на транспортний засіб вантажоперевізників", що не відповідає правилам тлумачення термінів ІНКОТЕРМС 2020, згідно з якими оплата за постачання (в т.ч. за навантаження) за заявленими у цьому ж контракті умовами поставки "EXW" здійснюється покупцем, отже не включається в ціну товару, визначену продавцем.
З огляду на зазначені у документах відомості митний орган встановив, що твердження позивача про те, що ні комісійна, ні брокерська винагорода іноземним компаніям за цією поставкою не сплачувалась, оскільки послуги за межами митної території України для ТОВ "БАНДЕЛЕКС УА" не надавались жодним суб'єктом господарювання, не відповідає дійсності, так як товар поставлявся згідно з умовами "EXW: Santa Palomba".
Митним органом було також виявлено, що подані до митного оформлення документи не містять відомості про письмове узгодження зазначеної у товаросупровідних документах інформації. Так, п. 3.2 Контракту №2020/16/11 від 16.11.2020 передбачено, що на кожну поставку товару Продавець оформляє комплект товаросупровідних документів, підписаних уповноваженою особою і завірених печаткою, у який входить інвойс (рахунок-фактура), пакувальний лист; транспортна накладна CMR (крім поставок на умовах EXW). Відповідно до Контракту вся інформація у товаросупровідних документах по кожній поставці повинна бути попередньо (до відвантаження) в письмовій формі узгоджена з Покупцем. Відвантажувальні (товаросупровідні) документи у обов'язковому порядку повинні містити номер і дату документа, посилання на номер і дату відповідного контракту. Всупереч цьому, поданий до митного оформлення інвойс (рахунок - фактура) не містив посилання на зовнішньоекономічний контракт. Крім того, у ньому була відсутня інформація щодо юридичної або приватної особи, якій буде здійснено подальший продаж товару, як це передбачено пунктом 1.1 Контракту №2020/16/11 від 16.11.2020.
До митного оформлення на дату прийняття рішення про коригування митної вартості товарів не було надано заяву та рахунок на перевезення, передбачені договором транспортного експедирування.
Також митний орган встановив, що умови оплати, визначені зовнішньо - економічним договором (контрактом) не відповідають умовам, визначеним в інвойсі. Так, у пункті 5.2 Контракту №2020/16/11 від 16.11.2020 передбачено: "100% оплата протягом 90 днів з дати виставлення інвойсу". У інвойсі від 29.07.2022 №INVIT/2022/1166 (на останній сторінці), поданому до митного оформлення, зазначено: "Термін оплати: 120 днів".
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.
Статтею 52 МК України декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов'язано у тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 кодексу зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:
-перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;
-перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;
-перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;
-перевірка документів, що містять відомості про страхування;
-перевірки включення/не включення складових митної вартості;
-перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;
-вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;
-порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
-перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;
-порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор".
Згідно глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, серед іншого, такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація отримана з мережі Інтернет.
Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Згідно ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Статтею 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених МК України, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених МК України, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Вимоги до змісту рішення про коригування заявленої митної вартості товарів містить ст. 55 МК України.
Згідно з ч. 18 статті 58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо Декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 МК України;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 МК України.
У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою (частина 19 статті 58 МК України).
Згідно з ч. 20 статті 58 МК України порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини 18 статті 58 Митного кодексу України, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватись замість вартості операцій з оцінюваними товарами. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 МК України).
Відповідно до ч. 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ст. 64 МК України).
Згідно матеріалів справи, 11.08.2022 позивачем через посередника в сфері митних послуг подано для митного оформлення електронну митну декларацію №UA400040/2022/026958, у якій було задекларовано вантаж одягу та різних груп аксесуарів нових, виробництва світових брендів фактурною вартістю 33964,64 долари США. Митну вартість було заявлено за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД).
Виходячи з того, що подані разом з митною декларацією документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, та містили розбіжності, Хмельницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000055/2 від 12.08.2022 та на підставі прийнятого рішення видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000667.
Проте колегія суддів враховує доводи позивача про те, що митним органом не обгрунтовано на підставі якої саме митної декларації скореговано конкретну митну вартість по кожному товару. Хмельницькою митницею не здійснено обгрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованого митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо здійснених коригувань. Також відповідачем не зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, фактурну вартість, країну та час імпорту в Україну, виробника, маршрут транспортування та інші комерційні умови поставки.
Вказане свідчить про порушення митним органом вимог до змісту рішення про коригування заявленої митної вартості товарів встановлених ст. 55 МК України.
Зокрема, ч. 2 ст. 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Частиною 3 ст. 55 МК України визначено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598. Відповідно до абзаців 4 та 5 правил заповнення графи 33 визначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Отже відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості порівняння всіх впливаючих на ціну характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
В апеляційній скарзі скаржник вказує про те, що митна вартість митним органом була піднята лише на частину товарів (63 з 115 товарів).
Натомість відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу вказано про те, що коригування митної вартості інших товарів не здійснювалось, оскільки у митного органу на час митного оформлення, не було інформації про митне оформлення подібних товарів за вищим рівнем митної вартості.
В даному випадку колегія суддів враховує пояснення скаржника про те, що позивачем надавався однаковий пакет документів для всіх товарів. При цьому за результатами митного оформлення митний орган дійшов висновку, що для однієї частини товарів надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість, визначену за першим методом (за ціною договору), а для іншої частини товарів документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Крім того відповідачем вказано про те, що надані позивачем у апеляційній скарзі розрахунки у табличному вигляді щодо рівня митної вартості до якого піднято митну вартість не відповідають фактичним обставинам справи, проте відповідачем не наведено розрахунку рівня митної вартості, яким керувався митний орган при прийнятті оскаржуваних рішень.
Також відповідачем зазначалося про те, що задекларовані товари переміщувались за зовнішньоекономічним договором від 16.11.2020, згідно якого контрагентом є суб'єкт господарської діяльності з Республіки Мальта - Take Off LTD. Експортер товарів Take Off LTD є засновником імпортера ТОВ "Бандлекс УА", частка статутного внеску у який становить 100%, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Бандлекс УА". Тобто суб'єкти даної зовнішньоекономічної операції є пов'язаними між собою особами, що в свою чергу може мати вплив на заявлену декларантом митну вартість товарі.
Натомість відповідачем не надано жодних доказів впливу вказаних обставин на заявлену позивачем вартість товару. Твердження про те, що така обставина може мати вплив на заявлену декларантом митну вартість товарів є припущенням митного органу, яке не підтверджується жодними доказами.
Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що 29.07.2022 продавцем виставлений рахунок - фактура №INVIT/2022/1166 за яким мало бути поставлено одяг та аксесуари за ціною 33 964,65 євро. Позивач сплатив вказану у рахунку-фактурі суму, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №8 від 14.10.2022 та платіжним дорученням в іноземній валюті №10 від 04.01.2023.
Вказані обставини також підтверджуються експортною декларацією країни-відправлення, яку було надано митному органу при здійсненні митного оформлення.
Колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 10.06.2020 по справі №1.380.2019.004752 згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Аналогічні висновки були застосовані Сьомим апеляційним адміністративним судом, зокрема у постановах від 17.10.2022 у справі № 560/4198/22 та від 14.09.2023 у справі № 560/4205/23.
Крім того позивачем долучено до ЕМД, зокрема: автотранспортна накладна (CMR) LDI/OUT/00347; декларація про походження товару №INVIT/2022/1164 від 29.07.2022; довідка про транспорті витрати № 117 від 08.08.2022; контракт №2020/16/11 від 16.11.2020; додаткова угода до контракту № 1 від 11.02.2022; договір транспортного експедирування №24/11/2020 від 09.11.2020; договір на транспортно-експедиційні послуги №29/07/22 від 29.07.2022; договір про надання транспортно-експедиційних послуг б/н від 04.08.2022; договір №23/11/2020 від 09.11.2020; експортна декларація країни відправлення 22ITQ3J010033919E2.
Отже надані позивачем документи підтверджують ціну товару - 33 964,64 євро та його оплату в повному розмірі.
Вказані обставини дозволяли встановити митну вартість товарів за основним методом, а саме за ціною договору, тому у відповідача не було правових підстав застосовувати інші методи для визначення митної вартості товару.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. При цьому, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, а тому визначення відповідачем митної вартості товарів здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відповідача про коригування митної вартості товарів.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною 6 ст. 139 КАС України вказано, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 19 060,73 грн. судового збору сплаченого згідно платіжної інструкції №667 від 02.02.2023 на суму 4940,29 грн, платіжної інструкції №668 від 02.02.2023 на суму 2684 грн та платіжної інструкції №797 від 10.07.2023 на суму 11 436,44 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "БАНДЛЕКС УА" задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2022/000055/2 від 12 серпня 2022 року, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2022/000667 від 12 серпня 2022 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БАНДЛЕКС УА" 19 060,73 грн (дев'ятнадцять тисяч шістдесят гривень 73 коп) судових витрат понесених на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 07 листопада 2023 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.