ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/2976/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк Михайло Васильович
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
07 листопада 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача призначити та виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідно до законодавства України він має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При винесенні рішення про відмову у призначенні пенсії відповідачем було проігноровано норму п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, якою визначено, що працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, - чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
На переконання апелянта, наявний пільговий стаж 11 років 3 місяці 23 дні дає йому право на скорочення пенсійного віку на 4 роки, тобто на вихід на пенсію в 56 років. За таких обставин позивав вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV.
Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з урахуванням наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". До заяви позивач подав такі документи: довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків; паспорт серії НОМЕР_1 ; трудову книжку № НОМЕР_2 ; військовий квиток № НОМЕР_3 ; довідку про місце проживання (реєстрації) особи № 28; довідки про прийняття на роботу: № 01-10-12/, №01-10-12, №ДНК-3-05-8/26, № 5; дипломи (свідоцтва, атестати) про навчання: № 01.1-57-08, № 3т-1 583932, № ув 786321, № а-023644, № вн-23543382.
Листом від 23.11.2011 № 0200-0216-8/75918 "Щодо прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсії" відділ обслуговування громадян № 14 (сервісний центр) ГУ ПФУ у Вінницькій області повідомив позивача, що за його зверненням від 14.09.2021 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років за відсутності необхідного спеціального стажу, визначеного п. "а" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". При цьому у листі зазначено, що пільговий стаж позивача становить 11 років 3 місяці 23 дні.
Вважаючи, що відповідачем безпідставно не застосовано положення пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, які надають можливість призначення пільгової пенсії за відсутності необхідного пільгового стажу, та протиправно відмовлено у призначенні такої пенсії, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінюючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
У вказаній редакції пункт розділу XV Закону № 1058-IV був викладений на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017.
Окрім внесенням змін до Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, Законом № 2148-VIII також внесено низку інших істотних змін до Закону № 1058-IV, зокрема доповнено його окремим розділом XIV-1 під назвою "Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян" (статті 114-115).
Відповідно до ч. 1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно зі змістом п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на яку посилається позивач як на підставу свого позову, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Отже, згідно з наведеними нормами на пільгових умовах чоловіки мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Водночас, працівникам-чоловікам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (список №2), пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Отже, відповідно до вищезазначених норм пенсійного законодавства України особа (чоловік) зі стажем роботи у спірному випадку не менше 26 років 6 місяців і маючи не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Однак, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, положення п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV стосуються тільки тих осіб, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 в період з 13.06.2006 по 14.01.2021 працював на посаді складача поїздів повний робочий день, робота на якій, на думку позивача, дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV .
Однак, в період роботи позивача на посаді складача поїздів чинними були Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36, а також Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461, в яких відсутня посада складача поїздів, як така, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах .
Таким чином, доводи апелянта про наявність у нього права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV є необґрунтованими та спростовуються вищезазначеними положеннями нормативно-правових актів, які регулюють сферу спірних правовідносин.
Водночас, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що позивач набув наявний у нього спеціальний стаж як працівник, який працював у сфері здійснення організацій перевезень та забезпечення безпеку руху на залізничному транспорті.
Згідно з уточнюючою довідкою від 14.01.2021 № ДНК-3-05-8/26, виданою Жмеринською дирекцією залізничних перевезень Регіональної філії «Південно-Західна залізниця», ОСОБА_1 працював в Жмеринській дирекції залізничних перевезень з 13.06.2006 по 14.01.2021 складачем поїздів станції Немирів, Вінниця, Вороновиця, набувши стаж, який надає право на пенсію за вислугу років (а не за віком на пільгових умовах) згідно п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Так, відповідно до пункту 2-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Зокрема, згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Постановою Кабінету Міністрів України № 583 від 12.10.1992 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджено Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.
Відповідно до даного Списку, право на пенсію за вислугу років користуються, зокрема: складачі поїздів.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідно до чинного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин наявний у позивача стаж на посаді складача поїздів є однією з умов для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Відповідно до положень частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу та в межах позовних вимог.
Враховуючи зміст позовних вимог ОСОБА_1 , а також висновки суду про відсутність правових підстав для призначення та виплати йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.