ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/11805/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
07 листопада 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа: військово-лікарська комісія Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
у червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення військово - лікарської комісії Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яке оформлене довідкою №146/8 від 21.09.2022, яким позивача визнано обмежено придатним до військової служби;
- зобов'язати військово - лікарську комісію Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки прийняти відповідне рішення про непридатність позивача до військової служби у мирний і воєнний час та виключити його із військового обліку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства та діагнозу лікаря ендокринолога визнав його обмежено придатним до військової служби у військовий час, що на думку позивача, є протиправним, оскільки станом на цей час він є непридатним до військової служби у військовий час. Зважаючи на це, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що суд першої інстанції, всупереч ст. 124 Конституції України, вирішив дистанціюватися від оцінки стану здоров'я позивача, посилаючись на висновок ВСУ України від 12.02.2021 р. Вказав, що не робив акцент на своїх діагнозах та хворобах, хоча вони фактично виключають мою службу у ЗСУ, а ставив питання ширше. Дана теза не знайшла свого відображення у рішенні суду, а саме те, що позивач являюся особою з обмеженими фізичними можливостями 2-ї групи (з 2019 р., а з 2013 р. - третьої), що підтверджується копіями пенсійного посвідчення та довідки МСЕК, які додаються.
Зазначив, що відповідач повністю спотворив обставини даної справи, втративши (приховавши) оригінали актів дослідження мого здоров'я, заперечивши їх отримання та заперечивши явний факт звернення позивача до ЦВЛК МО України. Крім того, він не направив мене до ВЛК Хмельницької області для остаточного вирішення питання по суті та неправомірно ухилився від прийняття рішення за результатами мого повторного обстеження.
Вказав, що суд першої інстанції не взяв до уваги (не дослідив) жодного доводу позивача, проігнорував всі докази, які були додані до позовної заяви і відповідей на відзиви. Вони мають суттєве значення для вирішення мого позову по суті. Своїм рішенням, суд допустив грубе порушення моїх прав з боку відповідача.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 21.09.2022 №146/8 позивач, на підставі медичного огляду ВЛК та ст. 60-б, 42-в, 61-б графи 11 Розкладу хвороб, визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час.
Згідно проведеного медичного огляду, у позивача встановлений наступний діагноз: остеоартритний, первинний поліостеоартрит, ПТФМ. Остеохондроз колінних суглобів.
Позивач вважаючи протиправним та необґрунтованим рішенням, прийняте відповідачем за результатами медичного огляду звернувся із скаргою до Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за результатами розгляду якої його було повторно направлено на ВЛК з урахуванням медичних документів.
В подальшому, позивач направив відповідачу ряд документів, які підтверджують стан його здоров'я, однак, як вказує позивач будь - якої відповіді не отримав, зважаючи на що звернувся із скаргою до Центральної ВЛК Міністерства оборони України.
Листом від 19.05.2023 року відповідач повідомив позивача про те, що його заява розглянута та зазначено, що для визначення його ступеня придатності до військової служби відповідно до наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 "Про затвердження Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України", позивачу необхідно особисто прибути до Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки з оригіналами відповідних документів, про які зазначено ним у заяві від 15.05.2023.
Позивач, вважаючи свої права порушеними звернувся до суду із цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що станом на цей час позивач до Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибув, оригінали зазначених документів не надав, а отже повторний огляд ВЛК не пройшов, тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі Закон №2232-XII).
За змістом частин першої-третьої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Відповідно до п. 1.1. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з положеннями п. 1.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до п. 2.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Таким чином слідує, що лише вказані органи мають повноваження на визначення ступеня захворювання особи. У свою чергу, суд не може підміняти орган у виконані його дискреційних повноважень.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2022 року по справі № 815/5707/16.
Згідно з положеннями п. 2.4.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Відповідно до п. 2.10.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
Таким чином слідує, що переглядати та скасовувати постанови військово-лікарських комісій районних ТЦК та СП мають право Центральна ВЛК, ВЛК регіону та ВЛК обласного ЦК та СП.
Водночас, я к слідує з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, його було повторно направлено на проходження контрольного медичного огляду до ВЛК при Хмельницькому ОМТЦК та СП з метою перегляду постанови ВЛК від 21.09.2022 з урахуванням усіх наявних медичних документів та результатів дослідження (лист Центральної ВЛК №598/7554 від 28.07.2023). Разом з тим, позивач направив відповідачу ряд оригіналів документів (актів дослідження стану здоров'я №1838-1842), які підтверджують стан його здоров'я, однак на огляд не прибув.
Відповідач ознайомившись з актами дослідження стану здоров'я позивача проінформував його про те, що для визначення ступеня придатності до військової служби йому необхідно особисто прибути до Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки з оригіналами документів, які підтверджують стан його здоров'я.
Однак, станом на цей час позивач до Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки не прибув, оригінали зазначених документів не надав, а отже повторний огляд ВЛК не пройшов, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2021 у справі №820/5570/16, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров'я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення №402.
Таким чином, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово - лікарської комісії.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.