ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 203/1196/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2023 в адміністративній справі №203/1196/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по притягнення до адміністративної відповідальності,-
ВСТАНОВИВ:
У березні 2023 року ОСОБА_1 заявлено позов до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по притягнення до адміністративної відповідальності, в якому вона просила:
-визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕГА №971271 від 22.02.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 536,80 грн. та 3000 грн. витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова від 22.02.2023 року є необґрунтованою, незаконною, а отже підлягає скасуванню. Позивач стверджував, про безпідставне притягнення її до адміністративної відповідальності, оскільки в її діях відсутні об'єктивні та суб'єктивні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП..
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по притягнення до адміністративної відповідальності задоволено частково. Постанову серії ЕГА №971271 від 22 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн - скасовано. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП - закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернеста,3) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп., витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн., а всього судові витрати в сумі 1536 грн. 80 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, як суб'єкти владних повноважень, не надав суду жодного належного та допустимого доказу, для підтвердження наявності в діях позивача складу зазначеного вище адміністративного правопорушення..
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, стверджує, що висновки суду не відповідають дійсності. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2023 року ОСОБА_1 на гарячу лінію патрульної поліції « 102» було здійснено виклик екіпажу патрульної поліції в зв'язку із виявленим правопорушенням, а саме: паркуванням 22.02.2023 року о 10-33 г. автомобіля Фольксваген Крафтер, р/н НОМЕР_2 з порушенням на її думку вимог п.п.«б» п.15.10 ПДР України та дорожніх знаків 3.1 та 5.36 ПДР України. На вказаний виклик приїхав екіпаж патрульної поліції №0152320 у складі, зокрема, лейтенанта батальйону №3 роти №2 УПП в Дніпропетровській області Літмана О.С., яким за наслідком перевірки підстав виклику відносно позивачки було складено постанову серії ЕГА №971271 від 22.02.2023 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Так, статтею 183 КУпАП визначено, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.
У відповідності до ст. 222 КУпАП України розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Винність діяння є обов'язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст.9 КУпАП.
Так, з матеріалів справи вбачається, що виклик працівників поліції здійснювався позивачкою в зв'язку із виявленням на її думку порушенням ПДР України водієм транспортного засобу, що здійснив паркування біля будинку де вона мешкає, заважаючи вільному пересуванню пішоходів. Проте, помилка позивачки в оцінці відповідних дій водія транспортного засобу на предмет дотримання чи недотримання ним ПДР України, не є свідченням здійснення нею умисних дій, які б підпадали під ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.
В свою чергу відповідач, як суб'єкти владних повноважень, не надав суду жодного належного та допустимого доказу, для підтвердження наявності в діях позивачки складу зазначеного вище адміністративного правопорушення.
Відповідно дост.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
В адміністративному позові позивач категорично заперечував свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Згідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Колегія суддів зазначає, що в порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.
Враховуючи, що відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, суд приходить до висновку про невиконання відповідачем обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього ст. 77 КАС України, у зв'язку із чим дана постанова підлягає скасуванню.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2023 в адміністративній справі №203/1196/23 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.05.2023 в адміністративній справі №203/1196/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров
суддя Н.А. Олефіренко