ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/17558/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 (суддя Сидоренко Д.В.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), інспектора прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби "Рава-Руська-Хребенне" 7 прикордонного Карпатського закону майстер-сержанта Гвоздецького Віталія Вікторовича, в якій позивач просив: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку, 17.10.2022 року інспектором прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби "Рава-Руська-Хребенне" ІНФОРМАЦІЯ_2 майстер-сержантом Гвоздецьким Віталієм Вікторовичем.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що відповідачем в оскарженому рішенні не було зазначено жодної законодавчо визначеної підстави для тимчасового обмеження позивачу права на виїзд з України, не зазначено документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон, які громадянин України не зміг надати на паспортний контроль.
Перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України № НОМЕР_2 від 07.11.2018 року.
Згідно довідки від 13.09.2022 року №1203-5002120599, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є внутрішньо переміщеною особою, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 29.09.2020 року.
Згідно з довідкою про прийом іноземця на денну форму навчання від 02.09.2022, ОСОБА_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в Костантинівці (Україна), країна громадянства: Україна, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , прийнятий на період з 01.10.2022 по 30.09.2025 на навчання денної форми першого ступеня (навчання на інженера) за напрямком інформатика, до Морської академії в Слупську.
Крім цього, до матеріалів справи надані копії:
- Копію посвідчення про приписку до призовної дільниці №18/225 від 25.01.2017 року видану на ім'я ОСОБА_1 10.09.2020 року був взятий на облік в Шевченківському РТЦК та СП м.Харків та 29.09.2022 року знятий з обліку. Згідно запису в графі “Особливі відмітки” - має право на відстрочку від призову на строкову військову службу відповідно до ст.17 п.9 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу”.
- Довідки від 29.09.2022 року №2/293 виданої Шевченківським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки м.Харкова. Довідка видана ОСОБА_1 , військо-обліковий документ серія НОМЕР_4 виданий 25.01.2017 року військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_4 , 2000 року народження в тому, що він, відповідно до статті 17 п.9 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” має право на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу). Заперечень щодо його виїзду з України у встановленому порядку для продовження навчання за кордоном немає. Довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі.
- Лист ректора Морської академії в Слупську від 31.08.2022 року.
17.10.2022 із зазначеними документами позивач прибув до міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення “Рава-Руська-Хребенне” з метою здійснити перетин Державного кордону України.
Рішенням про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 17.10.2022, прийнятим інспектором прикордонної служби вищої категорії 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ” (тип А) відділу прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_5 ” ІНФОРМАЦІЯ_2 майстер-сержантом ОСОБА_3 відмовлено позивачу у перетинанні державного кордону на виїзд з України на підставі Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, Указу Президента України №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, а також Закону України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 року”, постанови КМУ №57, громадянина України ОСОБА_4 тимчасвово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль документи, що підтверджують підставу для виїзду за кордон. Рішення набирає чинності невідкладно. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу) з тих підстав, що він є здобувачем освіти в навчальному закладі, не є підставою для виїзду за межі України під час дії правового режиму воєнного стану, внаслідок чого рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Стаття 33 Конституції України проголошує, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.2 Закону України «Про прикордонний контроль» №1710-VI прикордонний контроль здійснюється щодо осіб, які перетинають державний кордон.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону №1710-VI прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Прикордонний контроль включає перевірку документів (п.1 ч.4 ст.2 Закону №1710-VI).
У ст.4 Закону №1710-VI встановлено, що прикордонний контроль організується та здійснюється на засадах:
1) законності;
2) відкритості;
3) забезпечення поваги до людської гідності та рівності осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;
4) здійснення його виключно спеціально підготовленими з цією метою військовослужбовцями та працівниками Державної прикордонної служби України;
5) вибірковості контрольних заходів на підставі оцінки ризиків.
Паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону (ч.1 ст.7 Закону №1710-VI).
Згідно з ч.1 ст.14 Закону №1710-VI іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 вказаного Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» №3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених таким Законом, та в'їхати в Україну.
На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.
Стаття 2 Закону №3857-XII встановлює, що документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є:
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- дипломатичний паспорт України;
- службовий паспорт України;
- посвідчення особи моряка;
- посвідчення члена екіпажу;
- посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).
У передбачених міжнародними договорами України випадках замість документів, зазначених у частині першій зазначеної статті, для виїзду з України і в'їзду в Україну можуть використовуватися інші документи.
Згідно зі ст.3 Закону № 3857-XII перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 вказаного Закону.
Правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону №3857-XII та інших законів України.
На виконання вимог ст.3 Закону №3857-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України (надалі - Правила перетинання державного кордону громадянами України), які визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону.
Відповідно до п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну:
1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
2) дипломатичний паспорт;
3) службовий паспорт;
4) проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий);
5) посвідчення особи моряка;
6) посвідчення члена екіпажу.
У разі коли громадянин, який постійно проживає в Україні, втратив зазначені документи (далі - паспортні документи) за межами України або якщо строк дії таких документів закінчився під час перебування громадянина за межами України, або встановлено, що вони є недійсними з інших причин, документом, що дає право на в'їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном.
У передбачених міжнародними договорами або законодавством України випадках перетинання громадянином державного кордону здійснюється також за іншими документами. У такому разі прикордонний контроль здійснюється у порядку, який застосовується під час надання громадянином паспортних документів.
У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:
- ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;
- військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави;
- у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 продовжений строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 14.02.2023 № 58/2023 продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Судом першої інстанції вірно було встановлено, що станом на час виникнення спірних правовідносин в Україні існував правовий режим воєнного стану.
Стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII визначає, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.8 Закону №389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Згідно з п.8 Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Судом першої інстанції вірно було зазначено, що зважаючи на викладені положення, враховуючи Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», гарантоване статтею 33 Конституцією України право вільно залишати територію України, під час воєнного стану може бути обмежене.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII визначає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч.ч.2-3 ст.4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Часткова мобілізація може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення (ч.5 ст.4 Закону №3543-XII).
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Згідно з пунктами 2, 4, 5 Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов'язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.
Указом Президента України від 12.08.2022 № 574/2022 продовжено з 23 серпня 2022 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 № 758/2022 продовжено з 21 листопада 2022 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Указом Президента України від 06.02.2023 №59/2022 продовжено з 19 лютого 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Вірно судом першої інстанції було встановлено, що станом на час виникнення спірних правовідносин в Україні тривала загальна мобілізація, яка, в частині призову, полягала у призові військовозобов'язаних, резервістів.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII у ч.3 ст.1 визначає, що військовий обов'язок включає:
- підготовку громадян до військової служби;
- приписку до призовних дільниць;
- прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
- проходження військової служби;
- виконання військового обов'язку в запасі;
- проходження служби у військовому резерві;
- дотримання правил військового обліку.
Згідно ч.9 ст.1 Закон №2232-XII громадяни України, щодо військового обов'язку, поділяються на такі категорії:
1) допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
2) призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
3) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
4) військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
5) резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Вірно судом першої інстанції зазначено, що належність громадянина України до тієї чи іншої категорії полягає у наявності у нього певної групи прав та обов'язків, тобто перебування у відповідному правовому статусі - допризовника, призовника, військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста.
У п.16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі - Порядок №921) військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:
- для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
- для військовозобов'язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Як було встановлено судом першої інстанції, для перетину державного кордону України позивач подав уповноваженій особі відповідача, серед іншого, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного .
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з урахуванням вимог ч.9 ст.1 Закону №2232-XII, позивач щодо військового обов'язку громадян України віднесений до категорії військовозобов'язаних, тобто має статус військовозобов'язаного.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.23 Закон №3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Позивачу надано відстрочку від призову на військову службу, що підтверджується відміткою у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного.
Згідно з пунктом 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 вказаних Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Судом першої інстанції вірно було зазначено що право на перетин державного кордону у разі введення на території України воєнного стану мають військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, винятком з цього правила є - особи, зазначені в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової перед вищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції, що наявність у позивача права на відстрочку від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (на строкову військову службу) з тих підстав, що він є здобувачем освіти в навчальному закладі, не є підставою для виїзду за межі України під час дії правового режиму воєнного стану.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що рішення від 17.10.2022 про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-ти річного віку, відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Суховаров
суддя Н.А. Олефіренко