ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 340/4695/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.01.2023 в адміністративній справі №340/4695/22, ухваленою суддею Жуком Р.В., за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, із збереженням заробітної плати строком по 14 календарних днів на рік за 2019, 2021 роки, 7 календарних днів за 2022 рік та невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення за 2020 рік в розмірі 21 450,49 грн.; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, із збереженням заробітної плати строком по 14 календарних днів на рік за 2019, 2021 роки та 7 календарних днів за 2022 рік; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 додаткові доплати до грошового забезпечення за 2020 рік в розмірі 21 450,49 грн., встановлену Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 “Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни”.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.01.2023 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, із збереженням заробітної плати строком по 14 календарних днів на рік за 2019, 2021 роки, 7 календарних днів за 2022 рік та невиплати додаткової доплати до грошового забезпечення за 2020 рік в розмірі 21 450,49 грн.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, із збереженням заробітної плати строком по 14 календарних днів на рік за 2019, 2021 роки та 7 календарних днів за 2022 рік.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовним вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни” від 14 травня 2015 року №426-VII1, Закон України “Про відпустки” від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР було доповнено статтею 16-2. Відповідно до цієї статті учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік. Виходячи із зазначеного, указана додаткова відпустка надається у відповідному календарному році й не переноситься на наступний рік, не підлягає поділу, не продовжується на святкові та неробочі дні. Отже, на таку відпустку не поширюються норми частини першої статті 24 Закону України “Про відпустки”. Відповідно, компенсація при звільненні за невикористану додаткову відпустку працівникові як учасникові бойових дій не виплачується.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді старшого інспектора - чергового чергової частини сектору моніторингу Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Згідно з посвідченням серія НОМЕР_1 від 03 липня 2019р., виданого Міністерством внутрішніх справ України позивач є учасником бойових дій.
З дати отримання статусу учасника бойових дій позивач отримав право на додаткову щорічну оплачувану відпустку тривалістю 14 днів у відповідності до Закону України “Про відпустки” та п.12 ч.1, ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
За наказом начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 22.06.2022р. №265о/с звільнений зі служби в поліції та займаної посади 22 червня 2022 р. відповідно до п.2 ч.1 ст.77 за станом здоров'я (через хворобу) згідно Закону України “Про національну поліцію” з виплатою грошової компенсації за 18 днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки за 2022 р.
Так, додаткова оплачувана відпустка строком 14 календарних днів у 2019 році не надавалась.
У 2021 році додаткова відпустка строком 14 календарних днів із 10 по 23 листопада 2021 року, що була надана за наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №501 о/с від 08.11.2021р., не була використана по причині тимчасової непрацездатності позивача.
Крім того, у 2022 році позивач набув право на додаткову відпустку строком 7 днів за період служби із 01.01.2022р. та по дату звільнення по 22.06.2022р., що підтверджується копіями наказу №501 о/с від 08.11.2021 та довідкою про хворобу №103 від 22.11.2021р.
Крім того, як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач за час служби ОСОБА_1 нарахував додаткову доплату до грошового забезпечення, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 “Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом 8ЛК8-СоУ-2, та протягом 30 днів з дня його відміни”, за 2020 рік в розмірі 21 450,49грн. (далі - додаткова доплата до грошового забезпечення).
Вказана додаткова доплата відповідачем виплачена не була.
15.09.2022 року адвокатом позивача ОСОБА_2 направлено адвокатський запит відповідачу щодо виплатити ОСОБА_3 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2019, 2021 роки, 7 календарних днів за 2022 рік та додаткові доплати до грошового забезпечення за 2020 рік в розмірі 21 450,49 грн. встановлену Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375.
Відповідач листом від 22.09.2022 №4аз/05/28-202 повідомив, що грошова компенсація за невикористані дні додаткової оплачуваної відпустки позивачу, як учаснику бойових дій за 2019, 2021 та 2022 роки не нараховувалася та не виплачувалася за відсутністю правових підстав, а невиплата додаткової доплати до грошового забезпечення за 2020 рік в розмірі 21 450, 49грн. обумовлена обмеженим бюджетним асигнуваннями виділеними Національною поліцією України .
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону №580-VIII).
Частиною 2 ст. 92 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
За приписами частин 9 і 10 ст. 93 Закон № 580-VIII, поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
У спірному випадку встановлено, що позивач є особою, яка має статус учасника бойових дій та має право на пільги, передбачені Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Закон № 3551-XII).
У відповідно до п. 12 ст. 12 Закону № 3551-XII учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
Отже, додаткова відпустка учасникам бойових дій є оплачуваною відпусткою.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.20016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Так, приписами п. 8 розд. III Порядку № 260 поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустки із збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, встановленому за основною (а не тимчасовою) штатною посадою на день вибуття у відпустку.
Водночас положеннями абз. 7, 8 п. 8 розд. ІІІ Порядку № 260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Отже, ураховуючи право позивача на пільги, передбачені Законом № 3551-XII, оплачуваний характер додаткової відпустки учасника бойових дій, а також невикористання позивачем днів додаткової відпустки у спірному періоді, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на час звільнення позивач мав право на отримання грошової компенсації за дні невикористаної відпустки.
Вказані висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції, висловленій Верховним Судом у справах № 620/1487/20 (постанова від 14.04.2021, №200/602/20-а (постанова від 29.04.2021, №360/1874/20 (постанова від 11.11.2021), суть якої зводиться до того, що положення Закону №3551-ХІІ не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки. Вказані норми в сукупності свідчать про те, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ними дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 162 Закону України «Про відпустки» та статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У даному випадку, Верховний Суд зазначає про те, що положення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.
У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 22.12. 2021 року №640/21771/20 додатково зазначив, що у наступному календарному році, в тому числі, і за умови, що він є роком звільнення, військовослужбовці мають право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, незалежно від часу набуття права на такі відпустки, оскільки відпустки за попередні роки, також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з військовослужбовцями, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на грошову компенсацію за невикористанні дні додаткової відпустки, відповідає правовій позиції Верховного Суду.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області -залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.01.2023 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.А. Олефіренко
суддя А.В. Суховаров