УХВАЛА
07 листопада 2023 р. Справа № 480/405/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Перцової Т.С.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 по справі № 480/405/22
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт зазначає, що особовий склад управління та командування Військової частини НОМЕР_1 виконує бойові завдання зі стримування збройної агресії російської федерації проти України поза межами пункту постійної дислокації м. Охтирка, Сумської області. У зв'язку з тривалою відсутністю надходження рішень судів першої інстанції по справам, які перебували на обліку у військовій частині, відповідачем 08.08.2023 направлено запит до суду першої інстанції про отримання копії рішення суду і лише 15.09.2023 було отримано рішення.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд зазначає таке.
Згідно з ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення Сумського окружного адміністративного суду прийнято 08.09.2022 в порядку письмового провадження.
Отже, строк на апеляційне оскарження закінчився 10.10.2022 (з урахуванням вихідних днів).
Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що копію оскаржуваного рішення було ним отримано лише 15.09.2023 після звернення 08.08.2023 до суду першої інстанції з заявою про видачу копії рішення суду.
При наданні оцінки вказаному клопотанню, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» де було зроблено висновок, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).
Таким чином, відповідачем не наведено доказів на обґрунтування причини пропуску строку з 12.09.2022 по 23.09.2023 (дата подання апеляційної скарги), водночас будучи повідомленим про відкриття провадження по справі, в якій останній являється стороною (а.с. 22).
Колегія суддів враховує, що в період з 01.06.2022 (дата отримання ухвали про відкриття провадження) по 15.09.2023 (дата отримання копії оскаржуваного рішення), відповідач жодним чином не проявив інтерес стосовно ходу та результатів розгляду справи.
Крім того, варто зауважити, що копію оскаржуваного рішення було опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень ще 12.09.2022.
Що стосується тверджень відповідача про введення на території України військового стану та залучення в цей період відповідача до виконання бойових завдань, колегія суддів зазначає наступне.
Так, Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" від 24.02.2022 №2102-ІХ затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", (зі змінами та доповненнями) відповідно до якого введено в Україні воєнний стан, що діє по теперішній час.
Разом з цим, будь-яких змін щодо строків звернення до суду у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні до КАС України не внесено.
Також, зі змісту наданого відповідачем клопотання вбачається, що відповідач перебуває на повному фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 , немає власних рахунків та не підключений до системи "Електроний суд", у зв'язку з чим отримання та відправка поштової кореспонденції відбувається через фельд'єгерсько-поштову службу у районі виконання бойових завдань підрозділом.
Однак, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, до матеріалів справи відповідачем не надано. Крім того, колегія суддів наголошує, що відповідач є державним органом, підготовкою претензійно-позовної роботи якого займається юридичний відділ, а відтак, обставини зазначені у клопотанні не можуть пояснювати поважність причин пропуску строку звернення до суду більше ніж на рік часу з моменту прийняття оскаржуваного рішення.
З огляду на викладене, суд вважає, що вказані скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Осман проти Сполученого Королівства" зазначено, що обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, "якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою" (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Обмеження строку на апеляційне оскарження не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії, справа Креуз проти Польщі).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З огляду на викладене, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.
Крім того, ч. 2 ст. 299 КАС України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Зазначена норма статті є імперативною і не встановлює будь-яких винятків щодо можливості поновлення строку на апеляційне оскарження після спливу річного строку з дати складення повного тексту судового рішення для суб'єкта владних повноважень.
Як вже зазначалось вище, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 по справі № 480/405/22 складено у порядку письмового провадження без виклику сторін та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12.09.2022.
Варто вказати, що початок перебігу річного строку з моменту складання оскаржуваного судового рішення, після спливу якого слід відмовляти у відкритті апеляційного провадження, у разі подання апеляційної скарги органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень починається разом із початком перебігу строку на апеляційне оскарження.
Положення частини другої статті 299 КАС України містять виняток застосування наслідків пропуску строку на апеляційне оскарження суб'єктами владних повноважень незалежно від причин - подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений. У такому випадку, слід звертати увагу на те, коли суб'єкт владних повноважень дізнався про рішення суду, яке оскаржує, коли його отримав.
Копію ухвали про відкриття провадження по справі апелянтом було отримано засобами поштового зв'язку 01.06.2022 (а.с.22), що свідчить про обізнаність відповідача про розгляд такої справи.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Строки звернення до адміністративного суду з апеляційною скаргою обмежуються у часі, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У 2022 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Завалій та інші проти України», що як і в інших справах - «Пономарьов проти України», «Устименко проти України» українські суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
У зв'язку з пропуском заявником строків на апеляційне оскарження при зверненні до суду апеляційної інстанції, подання апеляційної скарги у строк, що становить більше року з моменту оголошення оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що апелянтом пропущено більше ніж на рік строк на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 по справі № 480/405/22, причини пропуску строку наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 по справі № 480/405/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій