ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 р. Справа № 520/2071/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Таском" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 05.04.23 по справі № 520/2071/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таском"
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Таском.", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.09.2022 №335394 у розмірі 17000 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваної постанови, оскільки обов'язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв, тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та відповідальність за недотримання вказаних вимог, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, а позивач здійснював вантажні перевезення в межах України, які є внутрішніми.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 в задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області у період з 29.08.2022 по 04.09.2022 та направлення на перевірку № 008160 від 26.08.2022, 30.08.2022 співробітниками з Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області проводилась рейдова перевірка на 290 км а/д М-03 «Київ - Харків - Довжанський».
В ході перевірки зупинений транспортний засіб марки MAN, модель TGM 18.250, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який обладнано тахографом.
Для проведення перевірки водієм у відповідності до ст. 49 ЗУ «Про автомобільний транспорт» надано: посвідчення водія; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; товарно-транспортну накладну №Р786 від 29.08.2022; договір купівлі-продажу транспортного засобу 7613/22/012778 від 01.04.2022.
Під час перевірки зазначеного транспортного засобу встановлено, що останній належить та використовується ТОВ «Таском.».
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом №251148 від 30.08.2022.
Відповідно до вказаного акту, під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт»: під час перевезення вантажів згідно ТТН від 29.08.22 № Р786 перевізник не забезпечив наявності в транспортному засобі протоколу перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу. В акті також заповнено графу "У тому числі правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»", а саме: абз. 3 ч. 1, перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених в ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: не оформлено протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України (МТЗУ) від 24.06.2010 №385.
В акті наявний підпис водія та його пояснення про причини порушень: "Я ОСОБА_2 працюю в ТОВ "Таском.", з актом ознайомлений".
Повідомленням від 09.09.2022 №28830/40/24-22, направленим поштою 09.09.2022 рекомендованим повідомленням №0600020405276, позивача викликано для розгляду справи на 20.09.2022 з 9.00 до 12.00.
Відповідно до даних трекінгу Укрпошти, вищевказане повідомлення про розгляд справи відправлено позивачу 09.09.2022, 12.09.2022 відправлення знаходилось у точці видачі/доставки, 14.09.2022 відправлення не вручене під час доставки, відправлення вручене позивачу 03.10.2022.
За результатом розгляду справи 20.09.2022 відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №335394, якою до позивача, на підставі ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн.
Не погодившись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу слугував висновок відповідача щодо перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", з огляду на відсутність на момент перевірки протоколу перевірки адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено приписи Наказу МТЗУ від 24.06.2010 №385.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 №2344-III “Про автомобільний транспорт” (надалі - Закон № 2344-III).
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з ст. 48 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Тобто, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у ст. 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.п. 6.1 - 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (надалі - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Пунктом 1.3. Положення №340 визначено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Згідно з п. 7.1 Положення №340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до п. 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Згідно з п. 2.5. Інструкції № 385, тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”. Окрім цього, згідно з п. 2.6. Інструкції № 385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два поки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.
За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (п. 2.7. Інструкції № 385). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
Згідно з 3.5 Інструкції № 385, перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Відповідно до п. 3.6. Інструкції № 385, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Відповідальності за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього, у відповідності до ст. 1 Правил дорожнього руху України.
Зі змісту наявної в матеріалах справи товаро-транспортної накладної від 29.08.2022 №Р786 встановлено, що вантажовідправником та автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Таском.», отже позивач виступає перевізником товару за власний кошт.
З акту від 30.08.2022 №251148 проведення перевірки також встановлено, що автомобіль марки МАN номерний знак НОМЕР_2 належить ТОВ «Таском.».
Відтак, ТОВ «Таском.» є автомобільним перевізником, який здійснював перевезення товару за власний кошт, що відповідає положенням ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Як вбачається з технічного паспорту, вказаний автомобіль є вантажним з повною масою понад 3,5 тонн.
З огляду на зазначене, відповідно до вимог п. 6.1 Положення № 340, автомобіль позивача при здійсненні внутрішніх перевезень мав бути обладнаний діючим та повіреним тахографом.
При чому перевезення особистого вантажу вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тон не звільняє водія від необхідності мати роздруківку даних тахографа, особисту картку водія до тахографа під час транспортування товару у разі обладнання автомобіля тахографом.
Крім того, відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.
Згідно з ч. 3 ст. 10 Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.
В той же час, ведення тахографу чи індивідуальної контрольної книжки водія передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон.
Отже, водії, які здійснюють перевезення з використанням вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тон, зобов'язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.
За результатом аналізу акту проведення перевірки від 30.08.2022 №251148 встановлено, що в зазначеному акті встановлена відсутність протоколу перевірки адаптації тахографа до транспортного засобу, водій ОСОБА_2 з актом ознайомлений, зазначив, що працює в ТОВ «Таском.».
Згодом позивачем заперечення на акт подані не були, матеріали справи таких даних не містять та позивач про дані обставини в позові не зазначив.
Відповідальність на підставі ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність документів при перевезенні вантажу покладається на перевізника.
З огляду на обсяг наданих під час здійснення перевірки доказів, відповідно до яких власником транспортного засобу є ТОВ «Таском.», яке здійснювало внутрішнє перевезення вантажу, то саме позивач і є суб'єктом відповідальності як перевізник у розумінні вищенаведених вимог Закону № 2344-III.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 по справі №820/4624/17 та від 19.03.2020 по справі №823/1199/17.
Стосовно доводів апеляційної скарги про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу, з підстав того, що у відповідача на момент прийняття оскаржуваного рішення було відсутнє зворотнє поштове повідомлення про доставку повідомлення про дату та час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Як вже вище зазначалось, повідомленням №28830/40/24-22 від 09.09.2022, направленим поштою 09.09.2022 рекомендованим повідомленням №0600020405276, позивача викликано для розгляду справи на 20.09.2022 з 9.00 до 12.00.
Відповідно, до даних трекінгу Укрпошти, вищевказане повідомлення про розгляд справи відправлено позивачу 09.09.2022, 12.09.2022 відправлення знаходилось у точці видачі/доставки, а 14.09.2022 відправлення не було вручене під час доставки.
Як свідчать матеріали справи, позивачем не наведено жодної обставини та не надано доказів, які б підтверджували неможливість отримання ним повідомлення вчасно чи прибуття для розгляду справи.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів враховує висновки, викладені Верховним Судом в постанові від 23.01.2020 по справі № 922/1124/18, відповідно до яких добросовісна поведінка суб'єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Невиконання чи неналежне виконання господарських зобов'язань ПАТ «Укрпошта», навіть якщо б останнє і мало місце (чого у цій справі позивачем не доведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено), не може бути підставою для звільнення суб'єкта господарювання від обов'язкових для виконання розпоряджень, рішень, вимог органу Антимонопольного комітету України та відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Колегія суддів зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Вказана правова позиція суду узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19.
Відтак, позивач мав можливість своєчасно отримати повідомлення про дату, час та місце розгляду його справи та прибути 20.09.2022 до Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області, однак не скористався своїм правом. Доказів зворотного позивачем не надано, а судовим розглядом не встановлено.
Таким чином, відповідач в повній мірі виконав свій обов'язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про дату, час та місце розгляду справи, проте його поштове відправлення не було отримано адресатом вчасно з незалежних від нього причин.
Кім того, Верховний Суд в постанові від 16.03.2023 у справі № 400/4409/21 зазначив, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним) або допущене порушення не впливає на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Верховний Суд також наголосив, що, відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Враховуючи вище викладене, а також на підставі того, що позивачем не спростовано обставин, встановлених в акті перевірки та відповідно до п. 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі, відсутність у відповідача на момент прийняття оскаржуваної постанови зворотнього поштового повідомлення про виклик позивача для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не доводить протиправність прийнятої відповідачем постанови.
З урахуванням встановлених по справі обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.09.2022 №335394, прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України є правомірною, а відтак відсутні підстави для її скасування та, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таском" залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 по справі № 520/2071/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц