ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 р. Справа № 520/2192/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Єгупенко В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.11.22 по справі № 520/2192/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" (код за ЄДРПОУ 37364327)" від 25.01.2022 року № 376-п.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що включення товариства до плану-графіку суперечить п.77.2 ст.77 ПК України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що у зв'язку з коронавірусною хворобою (COVID-19), станом на 25.01.2022 року в Україні діяв мараторій на проведення документальних планових податкових перевірок. У зв'язку з чим, наказ від 25.01.2022 року №376-п є протиправним індивідуальним актом, який підлягає скасуванню.
Крім того, апелянт зазначив, що підставою для здійснення планової документальної податкової перевірки відповідно до наказу від 25.01.2022 року №376-п є Постанова Кабінету Міністрів України "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" від 03.02.2021 року № 89.
Положеннями пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 року № 909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Таким чином, наявна правова колізія між положеннями пункту 522 Підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції Закону України № 540-ІХ від 30.03.2020 року із змінами, внесеними згідно із Законом України № 591-ІХ від 13.05.2020 року), та положеннями пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 року № 909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Враховуючи, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020 року є Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України", на спірні правовідносини не поширюється дія Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 17.09.2020 року № 909-ІХ.
Апелянт також зазначив, що в обґрунтування винесеного рішення, суд першої інстанції посилається на правовий висновок, що міститься в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 816/228/17 (провадження № 11-109апп21), зокрема, отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Проте вказані посилання є безпідставними, оскільки в межах предмету даного спору відсутній факт допуску відповідача до проведення перевірки, про що свідчить акт № 615/20-40-07-02-03/37364327 про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки, складений перевіряючими ГУ ДПС 15.02.2022.
Між тим, заперечував в апеляційній скарзі щодо винесення ухвали про поновлення у справі провадження від 03.11.2022, оскільки на рішення суду у справі №520/1078/22, до набрання законної сили яким, провадження у даній справі зупинялось, подано апеляційну скаргу, відтак на момент поновлення провадження рішення суду не набрало законної сили.
Відповідач подав відзив, в якому зазначив, що ГУ ДПС у Харківській області відповідно до вимог Податкового кодексу України, з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" видано наказ на проведення перевірки, при цьому жодних процедурних порушень при її призначенні контролюючим органом допущено не було.
Постанова № 89 на час прийняття наказу про проведення перевірки та безпосередньо під час проведення самої перевірки позивача залишалася чинною та не була скасована, податкова як орган державної влади зобов'язана дотримуватися та виконувати положення цієї постанови та в межах компетенції прийняти рішення про проведення перевірки із дотриманням норм Податкового кодексу України.
Таким чином, ГУ ДПС у Харківській області приймаючи наказ про проведення перевірки в період дії карантину керувався Податковим кодексом України, пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 № 909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" у відповідності до свого конституційного обов'язку діяти у порядок та спосіб визначений законом.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 24.12.2021 позивачу стало відомо про включення ТОВ "Пларіум Юкрейн" до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік.
24 грудня 2021 року на офіційному веб-сайті ДПС України опубліковано план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік.
З тексту плану-графіку вбачається, що ТОВ "Пларіум Юкрейн" включено до розділу І "Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб", місяць проведення податкової перевірки - лютий 2022 року.
Представником позивача направлено адвокатський запит від 30.12.2021 №20 до ДПС України та запит від 30.12.2021 № 21 до Головного управління ДПС у Харківській області про надання інформації щодо обґрунтованості підстав включення товариства до плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік; конкретних критеріїв відбору платника податків та ступенів ризику несплати до бюджету податків та зборів, платежів.
Листом від 06.01.2022 ГУ ДПС у Харківській області повідомило представника позивача, що на виконання норм ПК України наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 №524, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2020 №548, затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків. До плану графіка включають платників податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів. ТОВ "Пларіум Юкрейн" відповідно до Порядку встановлено наступні критерії ризику, а саме: високі ступені ризику: ризик "рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування"; ризик "Рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю"; ризик "інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності"; ризик "дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази"; ризик "наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДПС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків, які мають ознаки фіктивності; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів, які знаходяться в розшуку; які визнані банкрутами; щодо яких порушено кримінальні справи які пов'язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; середнього ступеня ризику: ризик "інші операційні витрати більші за інші операційні доходи"; ризик "нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відростків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності".
Листом від 10.01.2022 ДПС України повідомило позивача, що ТОВ "Пларіум Юкрейн" включено до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік як платника податків, що має критерії ризику несплати податків високого ступеню.
25 січня 2022 року Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77, статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до затвердженого ДПС України плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2022 рік та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" винесено наказ №376-п "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" (код за ЄДРПОУ 37364327)".
15 лютого 2022 року Головним управлінням ДПС у Харківській області складено акт про відмову в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки №615/20-40-07-02-03/37364327.
Не погодившись з протиправним наказом відповідача, позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх необгрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-1 - 52-5.
Зокрема, згідно з пунктом 52-2 установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни, зокрема, до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України і абзац перший пункту 52-2 замінено сімома новими абзацами такого змісту: Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У зв'язку з цим абзаци другий - четвертий слід вважати відповідно абзацами восьмим - десятим.
29 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року №591-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в абзацах першому і дев'ятому слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Отже, законодавець шляхом внесення змін до Податкового кодексу України запровадив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупинив на цей період проведення документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними.
Водночас, 4 жовтня 2020 року набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", пунктом 4 розділу ІІ 2Прикінцевих положень" якого встановлено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.
Відповідно до зазначеного пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX 2Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 3 лютого 2021 року № 89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", якою постановив скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення перевірок юридичних осіб, зокрема, тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу.
Таким чином, виникла колізія між нормами Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" в частині можливості здійснювати контрольні заходи шляхом проведення деяких видів перевірок у період з дня набрання чинності такої постанови по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.
Згідно з пунктом 3.1 статті 3 Податкового кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Водночас, постанова Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року №89 прийнята не на підставі та не на виконання Податкового кодексу України та законів з питань митної справи, у зв'язку з чим не може вважатися складовою податкового законодавства, а тому не підлягає застосуванню у питаннях, пов'язаних з оподаткуванням.
Мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення спірного наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.
Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах Верховного Суду від 28 грудня 2022 у справі №420/22374/21, від 05 вересня 2023 року у справі №440/6926/21.
Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд із цим, колегія суддів вважає необгрунтованими посилання суду першої інстанції на позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 08.09.2021 року у справі №816/228/17, оскільки висновки у вказаній справі зроблені за інших фактичних обставин справи.
Щодо доводів апелянта про протиправність ухвали про поновлення провадження у справі та необхідності її скасування, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до частини другої статті 293 КАС України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Тобто, вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду встановлений положеннями статті 294 КАС України.
Водночас, наведений у статті 294 КАС України перелік не включає в себе подання апеляційної скарги окремо від рішення суду на ухвалу суду першої інстанції про поновлення провадження у справі
У свою чергу, згідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Тобто, приписи вказаної статті КАС України визначають неможливість оскарження в апеляційному порядку ухвал, передбачених статтею 294 КАС України окремо від рішення суду, та надає право стороні в такому випадку тільки включити в апеляційну скаргу на рішення суду заперечення на вказану ухвалу.
Позивач, обґрунтовуючи підстави для апеляційного перегляду справи, зазначив, що суд першої інстанції не дослідивши повно та всебічно всі обставини, дійшов передчасного висновку про поновлення провадження у справі, чим порушив норми процесуального права.
Однак, наведені вище мотиви апеляційної скарги, які зводяться до порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у розумінні положень КАС України, не зумовлюють наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, якою поновлено провадження у справі, оскільки в даному випадку вона не впливає на остаточні висновки, які покладені в основу постанови апеляційної інстанції.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, рішення суду першої про відмову в задоволенні адміністративного позову є такими, що винесене із неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим суд дійшов помилкового висновку про правомірність спірного наказу, винесеного відповідачем.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 1, п. 4 ст. 317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі №520/2192/22 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.6 ст.139 КС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Поряд із тим, відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2 481,00 грн.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції становить 2481,00 грн.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4962,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4691 від 28.01.2022.
Враховуючи наведене, розмір ставки судового збору за подання даної апеляційної скарги на рішення суду складає 3721,50 грн. (150% від 2481,00 грн.).
З матеріалів справи встановлено, що позивачем сплачено за подання апеляційної скарги 3721,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1642 від 14.11.2022.
Оскільки постановою Другого апеляційного адміністративного суду задоволено апеляційну скаргу та позовну заяву, то відповідно до вимог ст.139 КАС України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання позову та апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області в загальній сумі 6202 грн. 50 коп.
Стосовно надмірно сплаченого судового збору, колегія суддів зауважує, що позивач не обмежений у праві звернутись до суду про поверненя надмірно сплаченого судового спору у відповідності до вимог ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн" - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022 по справі № 520/2192/22 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області "Про проведення документальної планової перевірки ТОВ "ПЛАРІУМ ЮКРЄЙН" (код за ЄДРПОУ 37364327)" від 25.01.2022 року № 376-п.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пларіум Юкрєйн" (код ЄДРПОУ 37364327) судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у загальній сумі 6202,50 (шість тисяч двісті дві гривні 50 коп.).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова