ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року справа №200/2349/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року (повне судове рішення складено 29 червня 2023 року) у справі № 200/2349/23 (суддя в І інстанції Куденков К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просила визнати протиправним дії та рішення щодо відмови в призначенні пенсії, і скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 23.02.2023 № 057250003599, зобов'язавши призначити з 15.02.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), та зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2 з повним робочим днем періоди роботи з 08.09.1988 по 18.11.1988, з 02.01.1990 по 31.01.2006.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалась на безпідставну відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з не зарахуванням спірних періодів роботи до пільгового стажу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 23.02.2023 № 057250003599 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області призначити ОСОБА_1 з 15.02.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) із зарахуванням до її пільгового стажу роботи за Списком № 2 періодів роботи з 08.09.1988 по 18.11.1988 і з 02.01.1990 по 31.01.2006.
У іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги наголошує на правомірності свого рішення про відмову в призначенні пенсії через відсутність у позивачки на дату звернення (15.02.2023) необхідного пільгового стажу та відсутності віку 55 років, їй відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону № 1058-IV.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 22.02.2001.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 15.02.2023 про призначення пенсії за віком ГУ ПФУ прийняло оскаржуване рішення № 057250003599 від 23 лютого 2023 року про відмову в призначенні пенсії.
Вказаним рішенням позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Зазначено, що вік заявника 53 роки 03 місяці 16 днів. Страховий стаж особи 36 років 02 місяці 01 день (до страхового стажу зараховані всі періоди роботи). Пільговий стаж за Списком №2 становить склав 07 років 05 місяці 2 дні (період з 01.01.2007 по 31.03.2011 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 446 від 21.05.2021 виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Вуглехімічна лабораторія», період з 01.06.2013 по 02.08.2016 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 65 від 21.05.2021 виданої Філією «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»). Зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 08.09.1988 по 18.11.1988, з 02.01.1990 по 31.01.2006 відповідно до пільгової довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 248-12 від 08.12.2022 виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ», оскільки ця організація не є правонаступником фабрики «Курахівська», ДВАТ «ЦПФ «Курахівська», ТОВ «Полюс і К», філія ЦПФ «Курахівська», а є зберігачем їхніх архівів. Роз'яснено, що за наданими документами ОСОБА_1 буде мати право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком№2 зі зниженням пенсійного віку на 3 років, тобто після досягнення 57 років з 30.10.2026. Крім того зазначено, що заявниця продовжує працювати. На підставі цього Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області прийнято рішення № 057250003599 від 23 лютого 2023 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю на дату звернення необхідного пільгового стажу та відсутності віку 55 років.
Позивачем до суду надана копія трудової книжки НОМЕР_2 , в якій наявні записи: №№ 3-4 щодо роботи позивача у період з 08.09.1988 по 18.11.1988 у Центральній збагачувальній фабриці «Курахівська» на посаді машиніста конвеєрів 2 розряду основного виробництва на час виробничої практики; №№ 6-12 щодо роботи позивача у період з 01.02.1990 по 30.06.2002 у Виробничому об'єднанні «Донецьквуглезбагачення» Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» на посадах пробовідбірника 2 розряду і контролера продукції збагачення 2 розряду; №№ 13-15 щодо роботи позивача у період з 01.07.2002 по 30.11.2005 в ТОВ «Полюс і К» на посадах контролера продукції збагачення 2 розряду і контролера продукції збагачення 3 розряду; №№16-17 щодо роботи позивача у період з 01.12.2005 по 31.01.2006 у Філії «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» ВАТ «Павлоградвугілля» на посаді майстра ОТК.
Позивач також надала до суду копію довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» від 08.02.2022 № 248-12 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній в якій зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Центральній збагачувальній фабриці «Курахівська» і за період з 08.09.1988 по 18.11.1988 виконувала роботи на поверхні за професією машиніст конвеєра другого розряду, що передбачена Списком 2, розділом 2; - за період з 02.01.1990 по 17.01.1991 виконувала роботи на поверхні за професією пробовідбірник 2 розряду, що передбачена Списком 2, розділом 2; - за період з 18.01.1991 по 10.10.1996 виконувала роботи на поверхні за професією контролер продукції збагачення 2 розряду, що передбачена Списком 2, розділом 2, код КП 2030000а-13040. Також зазначено, що позивач працювала повний робочий день у ДВАТ «ЦЗФ «Курахівська» і за період з 11.10.1996 по 30.06.2002 виконувала роботи на поверхні за професією контролер продукції збагачення 2 розряду, що передбачена Списком 2, розділом 2, код КП 2030000а-13040. Також зазначено, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день у ТОВ «Полюс і К» і за період з 01.07.2002 по 15.06.2005 виконувала роботи на поверхні за професією контролер продукції збагачення 2 розряду, що передбачена Списком 2, розділом 2, код КП 2030000а-13040. Крім того позивач працювала повний робочий день у Філії «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» ВАТ «Павлоградвугілля» і за період з 01.12.2005 по 31.01.2006 виконувала роботи на поверхні за професією майстер ОTK, що передбачена Списком 2, розділом 2, код КП 2-а.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише відповідачем. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.
Частиною 1 і ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 64 Закону № 1058-IV передбачено, що Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Приписами п. 2 ч. 2 вказаної статті передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Підпунктом 2 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з п. 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Окремо в цьому пункті зазначено, що в разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв'язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.
Слід звернути увагу на те, що у довідці Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» від 08.02.2022 № 248-12 наведена інформація про те, що ЦЗФ «Курахівська» перетворена у ДВАТ «ЦЗФ Курахівська», яка в наступному включено ДО ГХК «Павлоградвугілля»; у наступному цілісний майновий комплекс ЦЗФ «Курахівська» передано в оренду ТОВ «Полюс і К» і повернутий до ВАТ «Павлоградвугілля» відповідно до акта від 23.11.2005; з 23.11.205 по 31.01.2006 господарську діяльність здійснювала філія ВАТ «Павлоградвугілля» ЦЗФ «Курахівська»; з 01.02.2006 по 27.01.2008 діяльність здійснювала ТОВ «Курахівська ЦЗФ», яке не була правонаступником вказаних підприємств, ТОВ «Курахівська ЦЗФ» перейменована в ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ».
Водночас у вказаній довідці вказано, що архів вказаних підприємств знаходиться на зберіганні в, ТОВ « ЦЗФ Курахівська».
Слід зазначити, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Тому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач передчасно не зарахував спірні періоду до спеціального (пільгового) стажу позивача, оскільки, у випадку наявності сумнівів щодо наведених у вказаній довідці відомостей, орган Пенсійного фонду України не був позбавлений повноважень провести перевірку цих відомостей, зокрема шляхом отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» документів, на підставі яких складена вказана довідка (перелік цих документів наведений в цій довідці).
Крім того, слушними є доводи позивача щодо того, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відносно позивача вказано, що в періоді з 1999 року по 2006 рік (у межах спірних правовідносин) мала код підстави для обліку спецстажу «ЗПЗ013Б1» (належність до Списку 2).
З огляду на викладене, окружний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставного не зарахування відповідачем спірних періодів роботи позивача до її пільгового стажу за Списком № 2
3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення (Конституційного Суду України) № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених у рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 360/3611/20 зазначила, що застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Судами було встановлено, що на момент звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії позивач досягла досягнення 50 років, мала стаж роботи більше 20 років, з яких більше 10 років роботах за Список 2, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ.
Тому, з огляду на наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, позивач набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Отже, оскаржуване в цій справі рішення відповідача є протиправним і має бути скасоване, а позовні вимоги підлягають задоволенню, крім позовної вимоги про визнання протиправними дій, оскільки в межах спірних правовідносин саме рішення від 23.02.2023 № 057250003599 створило для позивача негативні наслідки, а не дії відповідача щодо прийняття цього рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2023 року у справі № 200/2349/22 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 07 листопада 2023 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
А. В. Гайдар