ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року справа №200/1383/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Казначеєв Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 р. у справі № 200/1383/22 (головуючий І інстанції Грищенко Є.І.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
В січні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - позивач) про: визнання протиправними дії щодо застосування вересня 2014, квітня 2015 року, травня 2016 року та березня 2018 року як місяців з яких починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року не врахування абзацу 4 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078; зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 21 грудня 2021 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078; визнання протиправними дії щодо не нарахування та невиплати компенсації за неотримане речове майно пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 16.03.2016 р. № 178 станом на 01 січня 2021 року; зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження служби речове майно відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 16.03.2016 р. № 178 станом на 01 січня 2021 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звільнений з військової служби 21.12.2021. Вважає, що відповідачем індексація його грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 21 грудня 2021 року проводилась не у повному обсязі, та розрахована не у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Крім того, зазначає, що при звільненні з військової служби йому не в повному обсязі виплачено компенсацію за неторимане речове майно, а виплачену суму розраховано без урахування закупівельної вартості майна станом на 01 січня 2021 року.
Зазначає, що надана відповідачем довідка-розрахунок на виплату компенсації за неотримане речове майно від 21.12.2021 року № 164 не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178, а розрахунок вартості такого майна здійснено не у відповідності до Розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.01.2021 № 13.
Вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 р. у справі № 200/1383/22 позов задоволено частково, внаслідок чого визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. Зобов'язано Військову частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року з урахуванням абзацу 4 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане речове майно в повному обсязі. Зобов'язано Військову частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2016 року № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, виходячи із цін станом на 01 січня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог -відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач по 21 грудня 2021 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та був зарахований до списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) від 21.12.2021 №787-ОС, із майором ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, припинено (розірвано) контракт, звільнено з військової служби за підпунктом “б” (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, зазначених положенням про проходження громадянами України військової служби) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” у запас та виключено за списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 21 грудня 2021 року.
Базовий місяць для нарахування індексації у позивача протягом служби з 2008 року змінювався неодноразово у зв'язку зі зміною посади, зміною складових грошового забезпечення як то військове звання, тощо.
Згідно довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення від 08.06.2023 № 403 позивачеві було нараховано кошти з розрахунку базових місяців для нарахування індексації: за період з 01.01.2015 по 31.03.2015 - вересень 2014; за період з 01.04.2015 по 31.03.2016 - квітень 2015; за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 - квітень 2015, за період з 01.05.2016 по 28.02.2018 - травень 2016, відповідно довідки про нараховану та виплачену індексацію за 2016-2017 роки ОСОБА_1 від 22.12.2021 № 736, надану військовою частиною НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ; за період з 01.03.2018 по 21.12.2021 - березень 2018.
Фактично до грудня 2015 року зростання грошових доходів населення, без перегляду їх мінімальних розмірів, було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації.
Тобто, до 01.12.2015 року будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.
Таким чином, базовий місяць, який встановлювався до 01.12.2015 для обрахунку індексації, не був прив'язаний виключно до події зростання тарифних окладів працівника.
З 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).
Зазначив, що зміна тарифних ставок в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 не відбувалась.
Оскільки ж в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому - до 01.12.2015, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця), є відсутніми.
На думку відповідача, Порядок № 1078 ніколи не передбачав повернення до раніше встановлених “базових місяців”, а передбачав лише поточну зміну “базового місяця” через зміну розмірів доходів.
Зазначив, що у Постанові № 1013 було чітко визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 року, щоб не допустити змішування зворотної та безпосередньої дії нормативно-правового акта в часі.
Вважав вимоги в частині зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року - січень 2008 року безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Посилаючись на положення Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” представник відповідача зазначив, що лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% було перевищено.
При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року було опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно було проводити з грудня 2018 року.
Адміністрацією Державної прикордонної служби України було видане розпорядження № 13 від 29 січня 2021 року “Про доведення розрахунку вартості речового майна для нарахування грошової компенсації”, в якому, відповідно до пункту 5 Постанови № 178, з метою доведення розрахунків грошової компенсації замість належних до видачі предметів речового майна станом на 01 січня 2021 року під час звільнення, загибелі (смерті) військовослужбовця Держприкордонслужби.
На виконання вказаного розпорядження, військовою частиною НОМЕР_1 зроблений розрахунок на виплату грошової компенсації за неотримане речове майно позивача, згідно якого сума грошової компенсації за неотримане речове майно складає 58 584,11 грн.
Вказана сума була виплачена в повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_6 , позивач має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України м. Маріуполь від 21 грудня 2021 року № 787-ОС позивача звільнено у запас та виключено зі списків особового складу всіх видів забезпечення.
Визначено календарну вислугу років 15 років 04 місяці 24 дні (загально вислуга - 29 років 00 місяців 20 днів).
Остаточною датою закінчення військової служби визначено вважати 21 грудня 2021 року.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, останній 21 грудня 2021 року звернувся до відповідача із рапортом щодо розміру індексації грошового забезпечення та виплати грошової компенсації за не отримане речове майно.
Відповідно до довідки-розрахунку від 21 грудня 2021 року № 164 на виплату компенсації за неотримане речове майно, сума вказаної компенсації позивачеві становить 58584,11 грн.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, вказану суму йому було виплачено.
Відповідно до довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення від 17.01.2022 № 95, позивачеві (в межах позовних вимог) у грудні 2015 року нараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 103,60 грн, виплачено - 443,86 грн. у період з грудня 2015 року по листопад 2018 року включно індексація грошового забезпечення не виплачувалась, у січні 2016 року - березні 2016 року нараховано індексацію у розмірі 124,27 грн. за кожний місяць, у квітні 2016 року - 50,99 грн., у травні 2016 року - листопаді 2016 року індексація не нараховувалась, у грудні 2016 року - лютому 2017 року - 64,00 грн. за кожен місяць, у березні 2017 року - квітні 2017 року - 128,00 грн. за кожен місяць, травень 2017 року - 13272 грн., червень 2017 року - серпень 2017 року - 200,40 грн., вересень 2017 року - листопад 2017 року - по 259,34 грн., грудень 2017 року - лютий 2018 року - 334,78 грн., березень 2018 року - листопад 2018 року - індексація не нараховувалась, грудень 2018 року - лютий 2019 року - 71,08 грн., березень 2019 року - червень 2019 року - 134,47 грн., липень 2019 року - листопад 2019 року - 206,72 грн., грудень 2019 року - червень 2020 року - 216,51 грн., липень 2020 року - листопад 2020 року - 226,29 грн., грудень 2020 року - 233,81 грн., січень 2021 року - березень 2021 року - 331,42 грн., квітень 2021 року - червень 2021 року - 415,41 грн., липень 2021 року - листопад 2021 року - 540,03 грн., грудень (по 21.12.2021) - 381,52 грн.
Всього нараховано та виплачено - 14487,45 грн.
Відповідно до довідки-розрахунку грошового забезпечення позивача від 08.06.2023 № 403, яку відповідачем додано до відзиву, позивачеві було розраховано індексацію грошового забезпечення, виходячи з наступного: за період з 01.01.2015 по 31.03.2015 - вересень 2014; за період з 01.04.2015 по 31.03.2016 - квітень 2015; за період з 01.04.2016 по 30.04.2016 - квітень 2015, за період з 01.05.2016 по 28.02.2018 - травень 2016, відповідно довідки про нараховану та виплачену індексацію за 2016-2017 роки ОСОБА_1 від 22.12.2021 № 736, надану військовою частиною НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ; за період з 01.03.2018 по 21.12.2021 - березень 2018.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Положеннями статті 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі-Закон №1282) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону №1282, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
На підставі статті 4 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Як визначено абзацом 2 частини 3статті 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
При визначені розміру індексації визначальним є встановлення “базового” місяця, щодо питання визначення базового місяця за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, суд зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, позивача прийнято на військову службу з червня 2010 року, тому при визначенні “базового” місяця для початку обчислення індексації застосуванню підлягає абзац 3 пункту 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу (в редакції чинній до 01 грудня 2015 року). Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації( п.10-2 Порядку 1078).
Абзац пункту 10-1 Порядку № 1078 застосований в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, яка була чинна до 01 грудня 2015 року.
Після 01 грудня 2015 року до Порядку № 1078 внесено зміни та, зокрема, змінено редакцію пункту 10-2, згідно з яким змінилися правила індексації оплати праці (грошового забезпечення) для працівників.
За новим правилом обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
На підставі пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Згідно з п.14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: "Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року".
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні2015року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01.01.2008 та діяла на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено в тому числі схему посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Тобто, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача в даному випадку за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 та якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям.
При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Одночасно суд зазначає, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (в редакції Постанови № 1013), якими визначено, що базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є місяць в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці є спеціальними по відношенню до положень Постанови № 1013.
При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
Оскільки спеціальним актом, який визначає базовий місяць для нарахування індексу споживчих цін є постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, то саме вказана постанова і підлягає застосуванню.
Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідач, починаючи з грудня 2015 року, повинен застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення позивача, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені порядком № 1078.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 р. у справі № 200/9297/19-а, де судом вказано, що як базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 має застосовуватися січень 2008 року.
Нарахування суми індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.
З аналізу норм Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку проведення індексації грошових доходів населення слідує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
Доводи відповідача щодо застосування у спірних правовідносинах висновків, викладених в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020 р. у справі № 200/742/20-а, рішення № 520/15971/2020, № 520/15854/2020, № 520/15783/2020, № 520/12848/2020, № 520/10300/2020, суд вважає помилковими, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності дій відповідача щодо визначення базового місяця для індексації грошового забезпечення позивача застосування вересня 2014, квітня 2015 року, травня 2016 року та зобов'язання нарахувати та виплатити зазначену індексацію за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.
Пунктом 4 цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з березня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Разом з тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.
Відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналізуючи вищевказані положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, суд вважає за необхідне зазначити, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.
В даному випадку, суб'єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Починаючи з березня 2018 року, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року по справі №816/1728/16.
З огляду на зазначене, суд наголошує на тому, що березень 2018 року, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Згідно з інформацією Державного комітету статистики України, розміщеному на офіційному веб-сайті (http://www.ukrstat.gov.ua/), про індекс споживчих цін: - індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1; - індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8; - індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0; - індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0; - індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3; - індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0; - індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9; - індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
Відповідно до положень Порядку №1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.
Оскільки березень 2018 року є базовим місяцем, індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008*1,00*1,00*0,993*1,00*1,019*1,017*100).
Отже, індекс споживчих цін не перевищував 103% до листопада 2018 року.
У листопаді ж 2018 року індекс споживчих цін за вказаний місяць складав 103,7%.
З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складає 103,7%, то у наступному місяці і підлягало індексації грошове забезпечення позивача.
Враховуючи, що з квітня 2018 року по жовтень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, оскільки індекс споживчих цін у листопаді 2018 року складав 103,7, а отже індексації грошове забезпечення позивача підлягало в наступному місяці, тобто у грудні 2018 року, суд дійшов висновку, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 відсутні.
Судом встановлено, що в період з грудня 2018 року по березень 2021 року (включно) позивачу була нарахована та виплачена щомісячна індексація із застосуванням базового місяця - березень 2018 року.
Таким чином в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
За таких обставин, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність змінити обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права, та визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачеві індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців, а також грошової компенсації вартості за неотримані продукти харчування та речове майно визначаються Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011- ХІІ).
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям за не отримане речове майно здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії. Служби безпеки. Служби зовнішньої розвідки. Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно” (далі - Постанова № 178).
Відповідно до п.3-5 Постанови №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, звільнення з військової служби.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони. МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року.
На виконання пункту 5 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за не отримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 адміністрацією Державної прикордонної служби України видано розпорядження №13 від 29 січня 2021 року “Про доведення розрахунку вартості речового майна для нарахування грошової компенсації”, згідно якого зобов'язано нарахування військовослужбовцям Держприкордонслужби грошової компенсації замість належних до видачі, але не отриманих протягом проходження військової служби предметів речового майна особистого користування, здійснювати відповідно до його розрахунку вартості станом на 1 січня 2021 року, згідно з додатком до розпорядження.
Згідно довідки-розрахунку від 21 грудня 2021 року № 164, розмір спірної компенсації становить 58584,11 грн.
Водночас, відповідачем у даному розрахунку застосовано термін пропорційного недоносу, що не відповідає затвердженій формі додатку до Порядку.
Суд звертає увагу, що застосування терміну пропорційного недоносу при виплаті позивачу грошової компенсації є таким, що не відповідає вимогам пункту 5 Порядку №178, яким визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року, та оформлюється згідно з додатком.
Суд зазначає, що форма довідки-розрахунку від 21 грудня 2021 року № 164 не відповідає додатку до Порядку №178, оскільки у довідці-розрахунку розрахунок вартості речового майна здійснений згідно з “терміном пропорційного недоносу” такого майна, тим самим зменшено розмір грошової компенсації.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, в цій частині належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати компенсації за неотримане речове майно в повному обсязі та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві компенсацію за не отримане речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2016 року № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, виходячи із цін станом на 01 січня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 р. у справі № 200/1383/22 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 р. у справі № 200/1383/22 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 07 листопада 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.А. Блохін
Судді І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв