РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2023 року справа № 580/211/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (далі - управління поліції, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області при розгляді звернення позивача від 22.07.2022 року;
- зобов'язати Черкаське районне управління поліції ГУНП в Черкаській області надати позивачу відповідь про результат розгляду його звернення від 22.07.2022 року;
- стягнути з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області суму в розмірі 2684 грн, моральної шкоди на користь позивача, завдану суб'єктом владних повноважень в наслідок вчиненої протиправної бездіяльності при розгляді звернення позивача від 22.07.2022 року;
- зобов'язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 22.07.2022 позивач звернувся на “лінію 102” з приводу факту отруєння бджіл, проте до часу звернення із позовом позивачу невідомо про результат розгляду його звернення. Позивач вказує, що відповідач допустив протиправну бездіяльність при розгляді його звернення, оскільки не повідомив його в місячний строк про результати його розгляду у відповідності до ст. 22 Закону України “Про звернення громадян”.
Ухвалою від 15.05.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 14.06.2023 Черкаський окружний адміністративний суд витребував у Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області належним чином засвідчені копії доказів реєстрації 22.07.2022 звернення ОСОБА_1 за фактом отруєння бджіл.
19.06.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначивши, що за результатами перевірки звернення позивача не встановлено складу саме кримінального правопорушення, у зв'язку із чим проведено перевірку в порядку Закону України “Про звернення громадян”. Представник відповідача вказав, що за наслідками вказаної перевірки, листом від 04.08.2022 № 4221/46-2022 відповідач надав відповідь, яку направив поштовим зв'язком, шляхом вкладання листа у скриньку поштового відділення, у зв'язку із чим вважає, що не порушив прав позивача.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
22.07.2022 позивач звернувся до органів Національної поліції із повідомленням (вх. Черкаського РУП ГУНП від 22.07.2022 № ЄО № 35293) з приводу мору бджіл в с. Білозір'я, вул. Шевченка, 68.
Вважаючи протиправною бездіяльність щодо нерозгляду та ненадання відповіді на вказане звернення, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Законом України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) “Про звернення громадян” врегульовані питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
На підставі ч. 1 ст. 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 393/96-ВР звернення громадян - викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заявою (клопотанням) згідно з ч. 3 цієї статті вважається звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Частиною 4 ст. 5 Закону № 393/96-ВР встановлено, що звернення може бути усним чи письмовим.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. (ч. 6 ст. 5 Закону № 393/96-ВР).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати (ч.7 ст. 5 Закону № 393/96-ВР).
Суд врахував, що вказаних вимог до форми звернення позивач дотримався.
Відповідно до статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Порядок розгляду заяв встановлений статтею 15 Закону № 393/96-ВР.
Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
На підставі ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Аналіз зазначених вище норм права дає підстави зробити висновок, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків, при цьому, таке право кореспондується із обов'язками органів влади здійснити розгляд таких звернень, з урахуванням їх функціональних обов'язків.
Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930 (далі - Порядок № 930).
Відповідно до пунктів 5, 8 Розділу 1 Порядку № 930 громадяни України мають право звернутися до органів (підрозділів) поліції, їх керівників із зауваженнями, скаргами та пропозиціями з питань, пов'язаних з діяльністю Національної поліції України, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, із заявами або клопотаннями про реалізацію своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів, а також зі скаргами про їх порушення.
Розгляд звернень громадян, оформлення результатів розгляду звернень та надання відповідей заявникам регламентовано Розділом 4 Порядку № 930.
Відповідно до п. 1 вказаного Розділу керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.
Безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з'ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України (п. 2 Розділу 4 Порядку № 930).
Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян (п. 3 Розділу 4 Порядку № 930).
Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день (п. 6 Розділу 4 Порядку № 930).
Щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень: прийняти до розгляду; передати на вирішення до підпорядкованого органу (підрозділу) поліції; надіслати за належністю до іншого державного органу або посадовій особі, якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції поліції, про що одночасно необхідно повідомити автора звернення; залишити без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України “Про звернення громадян” (п. 7 Розділу 4 Порядку № 930).
За результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення (п. 12 Розділу 4 Порядку № 930).
Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу (п. 13 Розділу 4 Порядку № 930).
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України “Про звернення громадян” і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян (п. 14 Розділу 4 Порядку № 930).
Результати розгляду звернення заносяться до журналу реєстрації звернень громадян, журналу обліку особистого прийому громадян або до РКК, а також до контрольної картки на звернення громадян (додаток 13), яка після підписання керівником структурного підрозділу подається до служби діловодства разом із копією відповіді заявнику для зняття з контролю (п. 22 Розділу 4 Порядку № 930).
Реєстрація відповідей на звернення громадян здійснюється за індексами, присвоєними під час реєстрації. Відповіді на звернення громадян надсилаються на бланках відповідних органів (підрозділів) поліції (п. 23 Розділу 4 Порядку № 930).
Суд встановив, що 22.07.2022 позивач звернувся до органів Національної поліції із повідомленням (вх. Черкаського РУП ГУНП від 22.07.2022 № ЄО № 35293) з приводу мору бджіл в АДРЕСА_1 .
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі “Інформаційний портал Національної поліції України” Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області (а.с. 56), а звернення зареєстроване в журналі обліку заяв, скарг та звернень громадян Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області № ЄО № 35293 від 22.07.2022.
24.07.2022 начальник відділення СВ Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області встановила відсутність у наявних матеріалах даних про наявність у діянні складу кримінального правопорушення та підстав внесення відомостей до ЄРДР, у зв'язку із чим направила матеріали до органу досудового розслідування для прийняття рішення у порядку ст. 214 КПК України.
04.08.2022 поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області О. Усов подав рапорт, відповідно до якого, перевіркою матеріалів звернення ОСОБА_1 з приводу мору бджіл в АДРЕСА_1 , встановив, що 11.07.2022 близько 10.00 гр. ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 , виявив мор бджіл в кількості вісім сімей, в даній події гр. ОСОБА_1 , звинувачує ТOB “Білозірське-Агро” яким було здійснено обробку хімікатами агрокультур. На час перевірки гр. ОСОБА_1 , паспорт на бджіл не надав, також не надав довідки про збитки. З даного приводу направив запит № 9551 від 04.08.2022 до ТОВ “Білозірське-Агро”.
22.08.2022 поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області О. Усов склав довідку про результати розгляду звернення ОСОБА_1 (ЄО № 35293 від 22.07.2022), в якій з огляду на вищевказані обставини запропонував: розгляд звернення ОСОБА_1 завершити; при надходженні додаткових відомостей переглянути це рішення; про прийняте рішення повідомити заявника.
Вказана довідка погоджена начальником відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Черкаси) Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області О. Овсієнком.
За результатами перевірки Черкаське районне управління поліції ГУНП в Черкаській області за підписом начальника В. Матюшенка склало повідомлення від 04.08.2022 № 4221/46-2022, яким позивачу роз'яснило, що за наслідками поданого ним звернення проведена перевірка. Оскільки подія не містить ознак кримінального правопорушення, прийнято рішення відповідно до вимог Закону України “Про звернення громадян”. Також позивачу роз'яснило про право ознайомитись із матеріалами перевірки та оскаржити її результати. У додатках до вказаного повідомлення зазначено: довідка про результати розгляду заяви.
За таких обставин, суд не вбачає наявності підстав вважати, що відповідач допустив протиправну бездіяльність в частині розгляду звернення позивача та складення відповіді на неї.
Оцінюючи обставини повідомлення позивача про прийняте рішення за наслідками розгляду його заяви, суд зазначає, що порядок опрацювання й відправлення вихідної кореспонденції в системі Міністерства внутрішніх справ України врегульований Розділом 2.15. відповідної Інструкції з діловодства, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 № 747 (далі - Інструкція з діловодства).
Відповідно до пунктів 2.15.1, 2.15.5, 2.15.11, 2.15.2 Інструкції з діловодства вихідні документи надсилаються адресатам з використанням засобів поштового зв'язку, електронного зв'язку, а також доставляються фельд'єгерською службою. У виключних випадках, з дозволу керівництва УДЗ та структурного підрозділу - виконавця документа, дозволяється доставляння кореспонденції працівниками цього підрозділу особисто (нарочно) в межах одного населеного пункту (району).
Вихідну кореспонденцію опрацьовують УДЗ та підрозділи з діловодства і надсилають централізовано в день її одержання від структурних підрозділів. За неможливості організувати опрацювання і надсилання вихідної кореспонденції у визначеному порядку її направляють структурні підрозділи самостійно через поштове відділення зв'язку. Працівникам МВС заборонено надсилати або передавати документи без реєстрації в УДЗ, підрозділі документального забезпечення структурного підрозділу.
Документи, що надсилають одному адресату, вкладають в один конверт, на якому проставляють усі їх реєстраційні номери.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів направлення позивачу матеріалів, складених за наслідками перевірки його звернення. Наданий до відзиву на позов витяг з журналу обліку вихідних та внутрішніх документів (а.с. 50-52) не містить відомостей про направлення позивачу повідомлення від 04.08.2022 № 4221/46-2022.
Суд з цього приводу враховує висновки Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2023 року у справі № 480/2784/21 відповідно до яких, зважаючи на законодавчо встановлений обов'язок органу, до якого направлене звернення, щодо своєчасного розгляду та надіслання заявнику у письмовій формі результатів розгляду звернення, орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов'язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв'язку.
Оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази надіслання відповідачем відповіді позивачу, суд дійшов висновку визнати таку бездіяльність протиправною та зобов'язати відповідача направити позивачу відповідь на його звернення від 22.07.2022.
Щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди в сумі 2684,00 грн, суд врахував таке.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1174 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що шкода завдана фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової чи службової особи органу державної влади при здійсненні своїх повноважень відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.
Шкода це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Моральна шкода втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Позивач до матеріалів справи не додав жодних доказів щодо характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) яких він зазнав, характеру немайнових втрат, тяжкості вимушених змін у його життєвих і професійних стосунках, моральних переживаннях, стану здоров'я тощо, а тому вимога про стягнення моральної шкоди не може бути задоволена.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Щодо вимоги позивача встановити контроль за виконанням рішення суду, шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення у адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є диспозитивним правом суду, що може використовуватись залежно від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що рішення суду в даній справі буде відповідачем тривалий час не виконано, у зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права, а тому суд доходить висновку, що у задоволенні вимоги про встановлення контролю за виконанням рішення суду належить відмовити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо ненаправлення ОСОБА_1 рішення за наслідками розгляду його звернення від 22.07.2022 (вх. від 22.07.2022 № 35293).
Зобов'язати Черкаське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області направити у встановленому законодавством України порядку ОСОБА_1 рішення за наслідками розгляду його звернення від 22.07.2022 (вх. від 22.07.2022 № 35293).
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Черкаське районне управління поліції ГУНП в Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 07.11.2023.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК