УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
06 листопада 2023 року справа № 580/10241/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в особі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали позовної заяви у справі № 580/10241/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Звенигородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (пр-т Шевченка 63, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202, ЄДРПОУ 09904476) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
31.10.2023 вх. № 47223/23 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду, просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Звенигородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформленого протоколом засідання штатної комісії з питань надання відстрочок від призову по мобілізації Звенигородського району Черкаської області від 14.09.2023 №32 в частині відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Звенигородський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому залишається без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.
Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить. Позивач не зазначає про яке право та які конституційні гарантії йдеться, без обгрунтування протиправності індивідуального комісії, яка не визначена учасником спору, де має окреслити очевидні ознаки протиправності висновків суб'єкта владних повноважень у контексті порушення яких саме прав/інтересів позивача Звенигородським районниим територіальним центром комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №910/7164/19).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Від позивача вимагається обґрунтувати, що він має право і що це право було порушене (Яку роль має відігравати суд в обранні ефективного способу захисту / https://zib.com.ua/ua/155532-chi_povinen_sud_obirati_efektivniy_sposib_zahistu_zamist_poz.html).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 2, 5, 44, 79, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали направити позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА