УХВАЛА
06 листопада 2023 року
місто Київ
справа № 947/37625/21
провадження № 61-14525ск23
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2023 року
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання припиненою іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк») у листопаді 2021 року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором від 12 березня 2008 року № 11313350000 у розмірі 1 464, 15 доларів США, еквівалент якої за курсом Національного банку України становив 39 683, 30 грн.
Відповідачка ОСОБА_1 у січні 2022 року звернулася до суду із зустрічним позовом до АТ «УкрСиббанк», у якому просила припинити обтяження майна відповідно до іпотечного договору, посвідченого 12 березня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю. Д., реєстраційний номер 1245.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 20 грудня 2022 року Київський районний суд м. Одеси відмовив у задоволенні позову АТ «УкрСиббанк» та задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд визнав припиненою іпотеку відповідно до іпотечного договору від 12 березня 2008 року, укладеного між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю. Д., реєстраційний номер 1245
Зняв заборону відчуження і виключив записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 6766991) та Державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 6767432).
Здійснив розподіл судових витрат.
Постановою від 31 липня 2023 року Одеський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк», скасував рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року, ухвалив нове рішення, яким частково задовольнив позов АТ «УкрСиббанк».
Суд стягнув із ОСОБА_1 на користь АТ «УкрСиббанк» 3 % річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 22 488, 87 грн.
У задоволенні зустрічного позову відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
ОСОБА_1 10 жовтня 2023 року із застосуванням системи «Електронний суд» направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 31 липня 2023 року, залишити в силі рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2022 року.
Ухвалою від 12 жовтня 2023 року Верховний Суд залишив касаційну скаргу без руху та надав заявнику строк для виконання її вимог.
ОСОБА_1 27 жовтня 2023 року із застосуванням системи «Електронний суд» направила до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доказами на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги, доказами поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції та доказами направлення листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії касаційної скарги.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.
Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Заявник зазначила, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначила те, що:
- (1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 161/2823/19, за змістом яких, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа зазначає у позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту;
- (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17, відповідно до яких суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (частина перша статті 13 ЦПК України);
- (3) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 січня 2018 року у справі № 910/27064/15, від 14 липня 2021 року у справі № 186/1376/19, щодо застосування статей 593, 598, 599 ЦК України та статті 17 Закону України «Про іпотеку»;
- (4) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 186/1376/19, щодо застосування статті 625 ЦК України.
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначила ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
ІІІ. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ПОНОВЛЕННЯ СТРОКУ НА КАСАЦІЙНЕ ОСКАРЖЕННЯ
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 31 липня 2023 року.
Заявник зазначила, що оскаржувану постанову Одеський апеляційний суд ухвалив 31 липня 2023 року, касаційну скаргу вона направила із використанням системи «Електронний суд» 10 жовтня 2023 року, хоча останнім днем звернення із касаційною скаргою було 30 серпня 2023 року.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку касаційного оскарження ОСОБА_1 повідомила, що копію оскаржуваної постанови вона отримала особисто у приміщенні суду 12 вересня 2023 року, на підтвердження чого надала копію листа Одеського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року вих. № 01.01-09/86/2023.
Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.
Аналіз змісту касаційної скарги, доданих до неї матеріалів, доводів про поновлення строку на касаційне оскарження, дають підстави для висновків, що строк на касаційне оскарження зазначеного рішення пропущено з поважних причин, тому Суд поновлює його.
ІV. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ЗУПИНЕННЯ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зупинити виконання постанови Одеського апеляційного суду від 31 липня 2023 року.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі потреби вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної потреби у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Враховуючи те, що заявник не навела обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції вправі зупинити виконання рішення суду апеляційної інстанції, не підтвердила ризики настання негативних наслідків для неї, не надала докази відкриття виконавчого провадження, клопотання задоволенню не підлягає. У таких висновках визначальними є, зокрема, засади цивільного процесу, визначені у статтях 12 та 13 ЦПК України.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
V. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають приписам статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 31 липня 2023 року
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Київського районного суду м. Одеси цивільну справу № 947/37625/21 за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання припиненою іпотеки.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного суду від 31 липня 2023 року відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак