УХВАЛА
06 листопада 2023 року
місто Київ
справа № 630/108/22
провадження № 61-15372ск23
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»
на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 20 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про захист прав споживачів, визнання незаконним та скасування актів,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у 2022 році звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (далі - АТ «ОГС «Харківгаз»), у якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Комісії з розгляду актів про порушення, оформлене протоколом № 1-КП 001645-2012 засідання Комісії з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення АТ «ОГС «Харківгаз» від 20 січня 2022 року;
- зобов'язати АТ «ОГС «Харківгаз» здійснити перерахунок визначеної заборгованості, яка станом на 20 січня 2022 року складає 111 191, 25 грн, з повним її списанням.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 20 липня 2023 року Люботинський міський суд Харківської області частково задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд визнав незаконним та скасував рішення Комісії з розгляду актів про порушення, оформлене протоколом № 1-КП 001645-2012 засідання Комісії з розгляду актів про порушення Мереф'янського відділення АТ «ОГС «Харківгаз» від 20 січня 2022 року.
В іншій частині вимог позову відмовив.
Постановою від 20 вересня 2023 року Харківський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу АТ «ОГС «Харківгаз», а рішення Люботинського міського суду Харківської області від 20 липня 2023 року - без змін.
ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
АТ «ОГС «Харківгаз»27 жовтня 2023 року із використанням засобів поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Люботинського міського суду Харківської області від 20 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд вивчив касаційну скаргу та додані до неї матеріали, зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі незначної складності, тобто рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Щодо оцінки судових рішень, які оскаржуються учасником справи, до категорії тих, що підлягають касаційному оскарженню
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є немайнові вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Комісії з розгляду актів про порушення та зобов'язання АТ «ОГС «Харківгаз» здійснити перерахунок пред'явленої заборгованості, яка станом на 20 січня 2022 року складає 111 191, 25 грн, з повним її списанням.
Ураховуючи предмет та підстави позову, встановлені судами обставини, а також те, що позивач є споживачем послуг з постачання природного газу, позов пред'явлено до організації, яка бере участь у наданні послуги з постачання природного газу.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не належить до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків з цієї категорії спорів, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Урахувавши предмет позову, судові рішення, ухвалені у такій справі, не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Щодо наявності винятків для допуску оскарження судового рішення у малозначній справі
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
АТ «ОГС «Харківгаз» у касаційній скарзі зазначило, що судові рішення можуть бути оскаржені у касаційному порядку, оскільки питання, порушене у них, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку та становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
Верховний Суд констатує, що заявник належно не зазначив, щодо яких саме норм матеріального права відсутній висновок, не визначив, у чому саме полягає потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; не навів норм права, при застосуванні яких існує нагальна потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики, що носить характер фундаментального значення для права.
Доводи касаційної скарги про те, що справа № 630/108/22 становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для АТ «ОГС «Харківгаз», відхиляються Верховним Судом, оскільки є необґрунтованими.
Непогодження заявника з оскаржуваним судовим рішенням в цілому, без доведеності існування інших обставин, не має розглядатися як така обставина, що має впливати на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.
З врахуванням наведених доводів Верховний Суд визнає, що винятки, зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовані, Суд під час вивчення касаційної скарги такі винятки самостійно не встановив.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Конституційним принципом судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених законом.
Цьому конституційному принципові відповідає загальне правило пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо того, що усі судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не підлягають касаційному оскарженню. Це означає, що рішення суду апеляційної інстанції у таких справах є остаточним і подальшому оскарженню не підлягає.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia), № 40160/12) наголосив на обмеженості доступу ratione valoris до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (справа «Станєв проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], № 36760/06, § 230, ЄСПЛ 2012). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і варто враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції» (Levages Prestations Services v. France), § 45; рішення у справі «Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomez de la Torre v. Spain), § 37; та «Козліца проти Хорватії» (Kozlica v. Croatia), § 32, № 29182/03, від 02 листопада 2006 року; «Шамоян проти Вірменії» (Shamoyan v. Armenia) § 29, від 07 липня 2015 року, № 18499/08).
Застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Бруалья Гомес де ла Торре проти Іспанії», § 36; рішення у справі «Козліца проти Хорватії», § 33; рішення у справі ««Булфрахт Лтд» проти Хорватії», § 34, Dobric v. Serbia, Zubac v. CROATIA, № 2611/07 та § 54, від 21 червня 2011 року, № 15276/07; та Jovanovic v. Serbia, § 48, від 02 жовтня 2012 року, № 32299/08).
Саме національний верховний суд, якщо цього вимагає національне законодавство, повинен оцінювати те, чи досягнуто передбачений законодавством поріг ratione valoris для подання скарги саме до цього суду. Відповідно, в ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять до нього, верховний суд не може бути зв'язаний або обмежений помилками в оцінюванні зазначеного порогу, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього (згадане вище рішення у справі «Добріч проти Сербії», § 54).
ЄСПЛ постановив ухвалу щодо неприйнятності заяви від 09 жовтня 2018 року, № 26293/18 у справі Azyukovska v. Ukraine, у якій зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за приписами процесуального кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
ЄСПЛ у цьому рішенні зазначив, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій він також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій.
За змістом прецедентної практики ЄСПЛ обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством порогу ratione valoris для скарг, що подаються на розгляд Верховного Суду, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі незначної складності, яка визнана судом малозначною, а отже, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі потрібно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» про захист прав споживачів, визнання незаконним та скасування актів за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 20 липня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак