Ухвала
06 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 711/2195/20
провадження № 61-14064св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
за позовом про поділ майна подружжя:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «Сміла-2017», товариство з обмеженою відповідальністю «Акваторія-Черкаси», товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Голден Хаус», адвокатське бюро «Бодашко та партнери»,
за позовом про поділ майна подружжя:
позивач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року в складі судді: Позарецької С. М., та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Новікова О. М., Сіренка Ю. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовів
У 2020 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
У травні 2022 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_2 об'єднано в одне провадження.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано об'єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : автомобіль марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , вартістю109850грн. та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 136 820,00 грн та здійснено їх розподіл в натурі між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 54 925,00 грн компенсацію за 1/2 частину легкового автомобіля марки «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 та 68 410,00 грн компенсації за 1/2 частину легкового автомобіля марки Geely моделі МК - cross, модифікації 1.5L basik plus, кузов № НОМЕР_3 , 2014 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , а всього - 123 335,00 грн, та визнавши за ОСОБА_2 право власності на автомобіль «Daihatsu YRV», 2001 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль марки «Geely MK Cross», 2014 року випуску державний номерний знак НОМЕР_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності:
на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Акваторія-Черкаси» з розміром статутного капіталу 131 004,00 грн (1/2 частина від якої складає 65 502,00 грн);
на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 39 146,08 грн (1/2 частина від якого складає по 19 573,04 грн);
на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 1 000,00 грн (1/2 частина від якої складає по 500 грн);
на 1/2 частину внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Адвокатського бюро «Бодашко та партнери» в розмірі 1 000,00 грн (1/2 частина від якої складає по 500,00 грн).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :
компенсацію вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Акваторія-Черкаси» в сумі 65 502,00 грн;
компенсацію вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 19 573,04 грн;
компенсацію вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 500 грн;
компенсацію вартості 1/2 частини внеску ОСОБА_2 до статутного фонду Адвокатського бюро «Бодашко та партнери» в розмірі 500,00 грн, а всього - 86 075,04 грн.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на:
1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Акваторія-Черкаси» в розмірі 29 107,12 грн (1/2 частина від якої складає по 14 553,56 грн);
на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 403 223,81 грн (1/2 частина від якої складає по 201 611,90 грн);
на 1/2 частину вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 3 531 626,01 грн (1/2 частина від якої складає по 1 756 813,00 грн).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :
компенсацію вартості 1/2 частини вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Акваторія-Черкаси» в розмірі 14 553,56 грн;
компенсацію вартості 1/2 частини вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Сміла-2017» в розмірі 201 611,90 грн;
компенсацію вартості 1/2 частини вартості частки ОСОБА_2 , як учасника ТОВ «Агенство нерухомості «Голден Хаус» в розмірі 1 756 813,00 грн, а всього - 1 974 691,69 грн.
Здійснено поділ двох-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 55,38 кв. м, за яким визнано за ОСОБА_1 право власності на 69/100 ідеальних часток у праві власності на цю квартиру та визнано за ОСОБА_2 право власності на 31/100 ідеальної частки у праві власності на цю квартиру.
У порядку поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - визнано за ОСОБА_1 право одноосібної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 55,38 кв. м, вартістю 810 466,85 грн, припинено право власності ОСОБА_2 на 31/100 частини квартири, загальною площею 55,38 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , з одночасним зменшенням на 251 812,05 грн вартості зазначеної частки квартири, розмір стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості спільного майна подружжя, визначивши остаточний розмір стягнення грошової компенсації з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартості спільного майна подружжя в сумі 1 846 214,64 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000,00 грн. Компенсовано ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України судовий збір у розмірі 10 510,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року залишено без змін.
Аргументи учасників справи
ОСОБА_2 26 вересня 2023 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року, в якій просить:
скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду;
ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , а позов ОСОБА_2 задовольнити.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та роз'яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу у строк до 27 жовтня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення виконання (дії) рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 квітня 2023 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 06 вересня 2023 року відмовлено.
03 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.
01 листопада 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить продовжити строк на подання відзиву. Клопотання мотивоване тим, що ухвалу Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року ОСОБА_1 отримала 26 листопада 2023 року, що підтверджується поштовим конвертом з трекінгом 0306310288359.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
Аналіз клопотання свідчить, що строк на подання відзиву пропущений з поважних причин, а тому суд продовжує його.
20 липня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Обґрунтував тим, що необхідно відступити від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постановах від 3 липня 2013 року у справі № 6-61цс13, від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, від 3 червня 2015 року у справі № 6-38цс15. Згідно з цим висновком, якщо один із подружжя є учасником господарського товариства та вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна (грошова компенсація) у разі поділу майна подружжя.
Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду мотивована тим, що:
незважаючи на поширену судову практику, питання поділу бізнесу - вартості внесеного майна, половини отриманого доходу від діяльності товариства з обмеженою діяльністю - є одними з найбільш неоднозначних під час поділу спільного майна подружжя. Підходи щодо поділу майна подружжя у частині поділу частки у такому товаристві (тобто стосовно прав одного з подружжя під час розірвання шлюбу на частку у статутному капіталі товариства, яке належить іншому з подружжя) у судовій практиці змінювалися; колегія суддів вважає, що позивачка має право на компенсацію половини вартості внеску відповідача до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, бо такий внесок зроблений під час шлюбу за рахунок спільних сумісних коштів; 19 вересня 2012 року Конституційний Суд України ухвалив рішення у справі № 1-8/2012 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України. Виснував, що статутний капітал і майно приватного підприємства є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя; 03 липня 2013 року Верховний Суд України ухвалив постанову у справі № 6-61цс13, у якій вказав, що у разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного з подружжя у заснуванні господарського товариства це майно належить зазначеному товариству на праві власності, подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя (засновником) шляхом участі в управлінні товариством, а інший із подружжя набуває право вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям; 02 жовтня 2013 року Верховний Суд України ухвалив постанову у справі № 6-79цс13, у якій зазначив, що «навіть і в разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із них, майно переходить у приватну власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не право власності на саме майно) або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства, або половини майна, що залишилось після ліквідації підприємства»; 03 червня 2015 року Верховний Суд України ухвалив постанову у справі № 6-38цс15, у якій роз'яснив поняття частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю та спосіб поділу такого майна: «Якщо один із подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього підприємства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується у право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності підприємства»; вирішуючи спори про поділ майна подружжя у частині поділу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, Верховний Суд послідовно застосовує висновки Верховного Суду України;
вказане підтверджують постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 травня 2019 року у справі № 683/886/16-ц, від 11 березня 2020 року у справі № 161/19023/17, від 8 вересня 2021 року у справі № 727/6374/17, від 13 березня 2019 року у справі № 756/10797/15-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 вересня 2021 року у справі № 161/9644/19, від 1 листопада 2021 року у справі № 179/130/13-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 906/936/18, від 3 березня 2020 року у справі № 909/52/19. У цих справах порушене право позивача суд захистив через стягнення грошової компенсації половини вартості внесеного до статутного капіталу майна, половини отриманого доходу від діяльності підприємства, половини майна, що залишилось після його ліквідації; 29 червня 2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 916/2813/18 і відступила від висновків Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 3 липня 2013 року у справі № 6-61цс13, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 569/6236/16-ц, і Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, сформульованого у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 918/598/18, про те, що частка у статутному капіталі приватного підприємства, яка «придбана» за спільні кошти подружжя, не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та може бути відчужена одним із подружжя без згоди іншого; 15 червня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду прийняв постанову у справі № 450/624/15. Відмовив у задоволенні вимоги позивачки до відповідача про виділення 1/2 частини статутного капіталу приватного підприємства. Вважав, що апеляційний суд обґрунтовано виснував про відсутність підстав для визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину нерухомого майна, належного такому підприємству, бо це майно є власністю юридичної особи. Однак апеляційний суд помилково зазначив, що речове право позивачки трансформувалося у право вимоги на виплату половини вартості зазначеного майна, набутого за рахунок спільних коштів подружжя для використання у підприємницькій діяльності. Зважаючи на необхідність урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, про те, що у разі внесення одним із подружжя (колишнього подружжя), який є учасником господарського товариства, коштів чи майна до статутного капіталу цього товариства за рахунок спільних коштів подружжя, саме товариство стає їх власником, тоді як право іншого з подружжя на спільні кошти / майно трансформується в інший об'єкт - право вимоги на виплату частки у статутному капіталі товариства, що є відмінним від виплати половини вартості внеску засновника товариства до його статутного капіталу, Верховний Суд вважав обґрунтованими доводи касаційної скарги відповідача про те, що позивач наділений правом вимагати компенсації половини вартості частки іншого з подружжя у статутному капіталі товариства, а не виплати половини вартості внеску відповідача як засновника до статутного капіталу товариства чи половини вартості внесеного подружжям майна;
у справі № 450/624/15 суддя Ступак О. В. виклала окрему думку, в якій, зокрема, зазначила, що інакше розуміє висновок Великої Палати Верховного Суду, сформульований у постанові від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18. На її думку, Велика Палата Верховного Суду у тій постанові не вирішувала питання способу поділу майна подружжя, зокрема, якщо один із подружжя є власником товариства. Вона вирішила питання стосовно правового режиму майна приватного підприємства, що має значення для вирішення питання поділу майна подружжя, бо суд повинен встановити, що саме є власністю подружжя;
Велика Палата Верховного Суду не відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 3 липня 2013 року у справі № 6-61цс13, про те, що у разі передання подружжям свого спільного сумісного майна до статутного фонду приватного підприємства, заснованого одним із подружжя, в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов'язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя; отже, невирішеним є питання про те, на що може претендувати один із подружжя: лише на компенсацію половини вартості частки іншого з подружжя у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю чи, за його вибором, на виплату половини вартості внеску відповідача як засновника до статутного капіталу цього товариства або половини вартості внесеного подружжям майна; Велика Палата Верховного Суду з урахуванням принципу верховенства права має роз'яснити «особливості інтерпретації положень» статті 74 СК України, статті 13 Закону України «Про господарські товариства» у ситуаціях, аналогічних до тієї, якої стосується ця справа.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року справу № 760/20948/16-ц (провадження № 14-70цс22) прийнято та призначено до розгляду.
Правовідносини у цій справі є подібними до правовідносин у справі № 760/20948/16-ц (провадження № 14-70цс22).
У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється в випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Тому колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 711/2195/20.
Керуючись статтями 127, 252, 253, 260, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на подання відзиву задовольнити.
Продовжити ОСОБА_1 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 .
Зупинити касаційне провадження у справі № 711/2195/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 760/20948/16-ц.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков