УХВАЛА
06 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 734/2059/22
провадження № 61-15126ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 березня 2023 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 15 681,11 грн та у відшкодування моральної шкоди 8 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування сплаченого судового збору 2 489,40 грн.
20 липня 2023 року ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 на свою користь витрат за надану правничу допомогу у розмірі 14 000,00 грн.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2023 рокузаяву про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду, з підстав передбачених частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України).
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 статті 129 Конституції України та пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
За приписами пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Отже, зміст частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвал суду апеляційної інстанції щодо залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду у касаційному порядку не передбачено.
Враховуючи наведене, оскільки ухвала Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак