ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22165/21
провадження № 1-кп/753/691/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12019100020006785 від 13.09.2019, за обвинуваченням
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Хмельницький, громадянина України, який
зареєстрований та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
сторони кримінального провадження:
прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представник потерпілої ОСОБА_8 ,
потерпіла ОСОБА_9 ,
захисник ОСОБА_10 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
встановив:
І. Формулювання обвинувачення, висунуте органом досудового розслідування, та визнане судом доведеним
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він 07 вересня 2019 року, приблизно о 04 год. 30 хв., відчинив ОСОБА_9 вхідні двері. Після чого, ОСОБА_9 зайшла у квартиру та направилась у спальню кімнату, почала розмовляти з чоловіком. У цей момент, ОСОБА_4 встав з ліжка та підійшовши до ОСОБА_9 , розпочавши з останньою словесний конфлікт, на фоні раптово виниклих неприязних відносин.
Надалі, ОСОБА_4 , будучи незадоволеним поведінкою ОСОБА_9 , керуючись раптово виниклим кримінально протиправним умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , діючи умисно, протиправно, з метою нанесення тілесних ушкоджень останній, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, розуміючи, що за його діями спостерігає малолітня донька, наблизився до ОСОБА_9 , та тримаючи у правій руці мобільний телефон, наніс останній декілька ударів вказаним предметом в обличчя, в результаті чого остання вдарилася головою об шафу.
Після чого, ОСОБА_9 побігла на балкон, де за нею направився ОСОБА_4 , який продовжуючи свої протиправні дії почав виштовхувати потерпілу з вказаного балкону, в результаті чого ОСОБА_9 втратила рівновагу та впала колінами на підлогу.
Вказаними протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_9 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку та легкі тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми ділянки перенісся, підшкірних гематом колін.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
ІІ. Позиції сторін
Прокурор у судових дебатах просила суд визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк два роки та звільнити від відбування цього покарання у зв'язку із завершенням строків давності притягнення до відповідальності.
Представник потерпілої у судових дебатах просив визнати винним ОСОБА_4 , погодився із запропонованим прокурором покаранням, також підтримав у повному обсязі поданий цивільний позов та просив стягнути з обвинуваченого на користь потерпілої 70 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Захисник у судових дебатах наполягав на ухваленні виправдувального вироку стосовно ОСОБА_11 за відсутності події й складу правопорушення, а також недопустимості зібраних стороною обвинувачення доказів. Вважає, що обвинувачений не може бути визнаним винним лише виходячи з одних показань потерпілої. У задоволенні цивільного позову просив відмовити, оскільки розмір відшкодування нічим не мотивований.
Обвинувачений у судових дебатах просив його виправдати, оскільки все обвинувачення є видуманим, він нічого не вчиняв, у день події дійсно відбувся конфлікт, але все, що він зробив, так це надав докази потерпілій щодо її зрад. Вважає, що метою цього обвинувачення є збагачення потерпілої за його рахунок.
ІІІ. Досліджені судом докази
Законодавець не вимагає від суду викладати докази у певній послідовності, тому вони будуть проаналізовані майже у тому порядку, як були досліджені під час судового розгляду.
3.1 Стороною обвинувачення були надані суду на підтвердження обставин висунутого обвинувачення наступні письмові докази:
1. витяг з ЄРДР № 12019100020006785 від 13.09.2019 з попередньою кваліфікацією дій ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України;
2. доручення слідчому на проведення досудового розслідування від 13.09.2019;
3. повідомлення слідчого прокурору про початок досудового розслідування від 13.09.2019;
4. постанова про створення групи слідчих від 13.09.2019 та постанова про зміну групи слідчих від 25.03.2021;
5. постанови про створення групи прокурорів від 18.09.2019, 27 липня 2021 року, постанова про зміну групи прокурорів від 07 вересня 2021 року;
6. протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 12.09.2019 від ОСОБА_9 стосовно ОСОБА_4 ;
7. рапорт дільничного офіцера поліції щодо виявленого кримінального правопорушення від 19.09.2019;
8. заява потерпілої ОСОБА_9 щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_4 від 07.09.2019;
9. направлення ОСОБА_9 на судово-медичне обстеження від 12.09.2019;
10. висновок експертного дослідження (судово-медичне дослідження) від 13.09.2019 № 041-2521-2019, з якого вбачається неможливість проведення дослідження за відсутності медичної документації;
11. постанова про перекваліфікацію діяння з ч. 1 ст. 125 КК України на ст. 126-1 КК України від 07.12.2020;
12. витяг з ЄРДР № 12019100020006785 від 13.09.2019 з попередньою кваліфікацією дій ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК України;
13. копія свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ;
14. копія паспорта ОСОБА_9 ;
15. копія паспорта ОСОБА_4 ;
16. виписка № 17241 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого неврологічного відділення № 1, із вказаним діагнозом: закрита черепно-мозкова травма (07.09.2019): струс головного мозку, цефалгічний, вестибулярний, астено-невротичний синдром. Виписана з покращенням, зберігається загальна слабкість, періодичні головні болі, помірне запаморочення, виданий лікарняний лист № 367356, перебувала на лікуванні 11.09-17.09, продовжує хворіти;
17. ухвала слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2021 щодо надання слідчому тимчасового доступу до медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_9 , що знаходиться в Київській міській клінічній лікарні № 1;
18. постанова про залучення законного представника малолітньої ОСОБА_12 - ОСОБА_13 від 08.02.2021;
19. висновок спеціаліста від 26.01.2021, з якого вбачається, що результати психологічного дослідження малолітньої ОСОБА_12 показали, що вона стала свідком фізичного та психологічного насильства здійсненого батьком ОСОБА_4 стосовно її матері ОСОБА_9 . Малолітня йомвірніше за все потребуватиме відтермінованої допомоги травмотерапевта. Водночас дитина любить і потребує обох батьків, і в індивідуальних комунікаціях з кожним з них окремо почувається любимою та захищеною;
20. супровідний лист КМКЛ № 1 щодо надсилання на запит слідчого історії хвороби № 17241 на ім'я ОСОБА_9 яка перебувала на стаціонарному лікуванні з 11.09.2019 до 17.09.2019;
21. доручення слідчому на проведення досудового розслідування за ст. 126-1 КК України від 25.03.2021;
22. повідомлення слідчого прокурору про початок досудового розслідування від 25.03.2021;
23. протокол огляду документів від 25.03.2021, якими є медична картка стаціонарного хворого № 17241 на ім'я ОСОБА_9 ;
24. постанова про визнання медичної картки стаціонарного хворого № 17241 на ім'я ОСОБА_9 речовим доказом від 25.03.2021;
25. копія медичної картки стаціонарного хворого № 17241;
26. копія виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 17241 на ім'я ОСОБА_9 ;
27. постанова про призначення експертизи від 25.03.2021;
28. висновок експерта від 24.05.2021 № 042-383-2021 (судово-медична експертиза за матеріалами кримінального провадження), з висновку якої вбачається про неможливість встановити характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень за відсутності медичної документації, у тому числі результатів додаткових досліджень;
29. запит слідчого до ТОВ «Клініка «Медгрант» щодо надання даних томографії на ім'я ОСОБА_9 для проведення судово-медичної експертизи, та відповідь із дублікатом висновку лікаря-рентгенолога та оптичноим диском із зображенням обстеження МСКТ голвного мозку 11.09.2019 пацієнтці ОСОБА_9 ;
30. заява потерпілої про долучення до матеріалів справи картки амбулаторного хворого на її ім'я для проведення експертизи від 16.06.2021;
31. протокол огляду документів, яким є картка амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_9 , від 17.06.2021;
32. копія амбулаторної картки на ім'я ОСОБА_9 ;
33. постанова про призначення експертизи від 15.06.2021;
34. висновок експерта (судово-медична експертиза за матеріалами провадження) від 27.07.2021 № 042-773-2021, з якого вбачається, що дані наданої медичної документації свідчать про те, що після подій 06.09.2019 у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мали місце такі ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, підшкірної гематоми ділянки перенісся; підшкірні гематоми колін. Локалізація, морфологія вказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що вони спричинені травмуючою дією тупого(их) предмета(ів), могли утворитись, не виключено, у термін, вказаний в постанові, тобто 06.09.2019. експерта об'єктивізація способу спричинення тілесних ушкоджень можлива шляхом проведення слідчого експерименту з метою відтворення обстановки та обставин подій від 06.09.2019 за участю ОСОБА_9 , а також за участю особи, яка спричинила їй вказані ушкодження. Утворення вказаних ушкоджень внаслідок самоспричинення малоймовірне. Закрита черепно-мозкова трвма у вигляді струсу головного мозку визначається як найлегша клінічна форма, при якій регрес об'єктивної неврологічної симптоматики спостерігається у строк до 21 доби. З огляду на викладене, приймаючи до уваги морфологію виявленого тілесного ушкодження (струс головного мозку), є достатні підстави вважати, що ушкодження у ділянці голови обумовили тривалість розладу здоров'я саме на цей строк, який є загальноприйнятим судово-медичним критерієм визначення ступеня тяжкості. Отже, відповідно до пп. 4.6 та 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Закрита черепно-мозкова травма, за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушеної функції шкіри по місцю утоврення гематом у звичайному клінічному перебігу спостерігаєтьсґя у строк до 6 діб;
35. постанова про перекваліфікацію діяння зі ст. 126-1 на ч. 1 ст. 125 КК України, із внесенням змін до ЄРДР, від 18.08.2021;
36. постанова про визначення органу проведення досудового розслідування від 07.09.2021;
37. доручення про здійснення досудового розслідування від 13.09.2021;
38. повідомлення про початок досудового розслідування від 13.09.2021;
39. постанова про призначення групи дізнавачів у кримінальному провадженні від 13.09.2021;
40. протокол огляду документів, яким є протокол мультидетекторної спіральної комп'ютерної томографії головного мозку від 11.09.2019 з клініки «Медгрант» на ім'я ОСОБА_9 , від 14.09.2021;
41. постанова про визнання речовим доказом медичної картки амбулаторного хворого, протоколу мультидетекторної спіральної комп'ютерної томографії головного мозку, оптичного носія зі знімками МСКТ, від 14.09.2021;
42. протокол проведення слідчого експерименту від 05.10.2021 за участі ОСОБА_9 , із долученим оптичним носієм;
43. вимога на ОСОБА_4 щодо притягнення до відповідальності, довідки про те, що не перебуває під наглядом лікарів нарколога чи психіатра, копія паспорта, характеристика за місцем проживання посередня;
44. постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 1 на ч. 2 ст. 125 КК України, від 06.10.2021;
45. постанова про закриття кримінального провадження від 11.10.2019;
46. ухвала слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 24.11.2020 про скасування постанови слідчого про закриття провадження за скаргою ОСОБА_9 ;
47. клопотання про продовження строку досудового розслідування від 29.10.2021;
48. постанова про продовження строку дізнання від 29.10.2021;
Вказані докази були оголошені прокурором під час судового розгляду та досліджені судом.
Під час їх дослідження захисник висловлював зауваження, про що далі у мотивах цього судового рішення.
3.2 Допити потерпілої, свідків, обвинуваченого та експерта
3.2.1 Допит потерпілої ОСОБА_9 .
Потерпіла на початку свого допиту повідомила, що наразі вона з обвинуваченим перебуває у ворожих стосунках. Також розказала про свої стосунки з чоловіком та події, які відбувались в їх сім'ї, починаючи з 2014 року, те, що їм було 18 і 25 років, вони не були кваліфікованими як ростити дитину, багато суперечок завершувалось не мирним шляхом. У 2017 році у них був період затишшя та домовленостей, вона проживала у спільній квартирі з чоловіком, яка також була предметом постійних суперечок. Була ситуація, коли він в неї кинув червону кришку, яка потрапила по дитині. Виганяла його друзів з квартири, бо у них тоді була маленька дитина. Влітку вирішила з'їхати на окрему квартиру, бо далі жити вважала так небезпечно, але пройшов період вони поговорили і вона залишилась. У 2019 році обвинувачений пішов відпочивати в ресторан зі своїми друзями, вона зателефонувала йому о 01:00-01:30, він їй відповів, що скоро буде вдома, потім прийшов чоловік додому та ліг спати з дитиною, у неї не було ключів, двері були зачинені зсередини, додому потрапити не могла. Десь через годину їй відчинили двері. Спитала у нього чого не відчиняв та пішла до своєї спальні, чоловік жив у вітальні, у спальні двері зачинялися на замок, але чоловік лежав на її місці і коли вона попросила звільнити ліжко, то його це питання надто якось обурило. Вона стояла між шафою і ліжком, він підійшов до неї, тикав їй телефон в обличчя, потім почав бити в обличчя та її голова билась об шафу. Декілька разів вона намагалась вирватись, розбудив тим самим дитину, яка кричала «тато, не бий маму», вона втекла на балкон, викликала поліцію і подзвонила своїй подрузі. Чоловік зайшов на балкон, почав штовхати її, вона втратила рівновагу і впала на коліна, телефон випав і все, що відбувалось далі буде розповідати її подруга. У день події їй потрібно було віддати гаманець її подружці, тому сталася така ситуація. Подруга поїхала до ресторану і вона їй зателефонувала, щоб вона віддала їй речі, тому вона поїхала в ресторан на таксі і віддала подружці її речі. Під час нанесення їй ударів, чоловік тримав телефон у правій руці, ударів було 3-4, постраждала очна частина і лобова, лежала в лікарні зі струсом мозку, чоловік тоді її ще штовхнув і вона впала на коліна, тому були синці на обох колінах. Тоді, коли приїхала поліція, то вони в усній формі питали, що відбулось, потім склали заяву чи протокол, і розмовляла з дитиною, яка підтвердила цю подію. Спочатку вона була у свого терапевта, потім робила МРТ, після цього поставили діагноз і поклали до лікарні із закритою черепно-мозковою травмою та струсом мозку. Приблизно 10 днів була в лікарні, денний стаціонар. Завдана їй моральна травма не дає можливості нормально працювати, вона є класним керівником, на 10 днів втратила роботу. Останнім часом, коли судові засідання призначаються часто, то адміністрація школи дивиться на неї як на ворога. З дитиною працювала психолог, 5 сеансів, одразу після події. Після цього водила доньку до «зеленої кімнати» до кваліфікованого психолога, яка дала діагноз розвинутий страх 10 з 10. Наразі живемо окремо, винаймає житло. Після виписки з лікарні сказала подругам, що повертається додому, її відмовили, бо це небезпечно. Жодних вибачень вона від обвинуваченого не отримувала. Її життя після цієї події змінилося кардинально, це порушило її стабільність, вона дуже любить свою роботу. Вважає, що обвинувачений провокував її на конфлікти, щоб вони з'їхали з квартири. Допомоги він їй жодної не пропонував, двічі підвозив до лікарні, він знав, що вона лежить в лікарні. Удари наносились зі сторони екрану телефону, екран світився, що було на екрані не бачила та не пам'ятає. Це напевно був його телефон. Стосунки у батька з донькою завжди були хорошими. Але дитина була свідком неодноразових подій, у доньки є страх, вона боялася його розбудити, прийняла рішення не чіпати, не звертатись. Після ситуації з кришкою, яка потрапила по дитині, подала на аліменти, потім подала на розлучення. У день події, коли зустрічалась з подругами, то пила шампанське, але не була в такому стані, щоб не розуміти, що відбувається. Свідомість втратила на роботі, її відправили до дільничного дікаря, потім в лікарню, пройшла обстеження, було головокружіння, головний біль, синці були в ділянці носа, під очима, лобова частина. У ресторані була о 02:00-02:15, поверталась на таксі. Коли чоловік відкрив двері, то це вже було 04:30 ночі. Дитина проживає з нею, жодної допомоги від обвинуваченого не отримує, лише аліменти. Перші дні стаціонара проводила в лікарні повністю, а надалі ночувала вдома та їздила до лікарні на уколи.
3.2.2 Допит свідка ОСОБА_14 .
Свідок повідомила, що працює разом з потерпілою в школі, є друзями, часто зустрічалися і зустрічаються. Тоді вони були у потерпілої вдома, все з нею було нормально, а на наступний день їм потрібно було зустрітися з батьками, коли зустрілися, то побачила у неї синці на носі, запитала, що сталося, вона відповіла, що її побив чоловік, вона цьому не дуже здивувалася, адже такий інцидент вже був на Новий рік 2014-2015, тоді чоловік кинув в неї табуретку через весь стіл, її чоловік тоді зупинив обвинуваченого. На наступний день, коли вони бачились, то видно було на її обличчі дуже багато тонального крему, бачила, з носом щось не так, незважаючи на крем, все одно було видно синці на переносиці, також бачила синці на колінах. Вона показувала їй набряк, який все збільшувався. Вони познайомились у 2013 році, коли ОСОБА_9 прийшла до них на роботу, вони стали колегами, викладають іноземні мови. Після тієї події її якийсь час не було в школі, швидку їй викликали в школу, бо вона на роботі втратила свідомість. Вони зустрілись у п'ятницю ввечері, розійшлись пізно, на ОСОБА_9 жодних ушкоджень тоді не було, а на наступний день побачила її з набряками. Потім потерпіла часто зверталась до лікарів.
3.2.3 Допит свідка ОСОБА_15 .
У день події, з 6 на 7 числа, ближче до ранку - о 4-ій чи 5-ій годині зателефонувала потерпіла, вона тоді спала, підняла слухавку, де їй ОСОБА_9 повідомила, що відбувся ще один конфлікт. З цією сім'єю знайома з 2017 року, і те, що були конфлікти і до цієї події, їй про це відомо. Тоді вони почали розмовляти, але розмова не була завершена, бо обвинувачений, будучи у стані алкогольного сп'яніння, застосовував до потерпілої фізичний вплив. У момент їх розмови по телефону, між потерпілою та обвинуваченим була якась потосовка, телефон випав і вона лише чула, візуально не спостерігала, але чула крики, у них є донька і було чутно, що вона присутня при цій сварці, плакала, кричала, щоб він не трогав маму, були чутні удари, викрики обвинуваченого, який перебував в агресивному стані, плач потерпілої. Потім зв'язок перервався. Вона була свідком цієї ситуації. На наступний день у них була запланована зустріч, вона підтримує з потерпілою не лише дружні стосунки, але через батьківський комітет є ще і обов'язки. Ця зустріч відбувалась у суботу, зустріч з батьками і вчителями, в суботу звернула увагу на обличчя ОСОБА_9 , була дуже сильно загримірована, але звернула увагу, бо на неї це не схоже, настільки сильно, задала питання, але їй в принципі не треба було пояснювати, бо сама здогадалась, що стало результатом. Звернула увагу, що в області ока був синець і на переносиці була гематома, і ще десь правіше. Також звернула увагу, що на колінах були синяки. Вони, коли бігали по квартирі, то обвинувачений її штовхнув, вважаю, що там і були отримані синці. Ми не стали тоді довго розмовляти, вона вирішила свої питання і пішла. З понеділка її дитина навчається у 10-ому класі, де потерпіла є класним керівником, вона спитала у своєї дитини чи була ОСОБА_9 в школі, у неї є і молодша дитина, яка також навчається у ОСОБА_9 , є тісний контакт з багатьох сторін. Ії діти сказали їй, що ОСОБА_9 в школі не було, тому вона вирішила дзвонити їй. ОСОБА_9 вже була в лікарні, десь у них на районі і вже про все розповіла в деталях. Вона їй запропонувала, що треба вирішувати це питання як вийде з лікарні. Ця ситуація повторювалась, вона їй радила це вирішити і першим кроком треба було не повертатися додому, і вона запропонувала їй свою допомогу, вони зняли 15 числа квартиру на Урлівській. Вона забрала її з лікарні, синці ще тоді не зійшли, але не були такими свіжими, на ногах синці були, справа на переносиці також. Вона перевезла її своєї машиною у сусідній будинок на орендовану квартиру. Обвинувачений відвідував потерпілу у лікарні. Вона наполягала на переїзді, щоб потерпіла заспокоїлась та відновидась психологічно. Познайомились вони у 2016 році, коли її дитина прийшла у клас до ОСОБА_9 , остаточно знайомство відбулось після їх конфліктів в сім'ї, остання також надавала характеристики їй та її дітям, коли вона розлучалась із чоловіком, що було відправною точкою їх знайомства. Були випадки, коли вона телефонувала з приводу конфліктів з чоловіком, то вона їх приймала з дочкою на 1-2 дня, потім обвинувачений вибачався. Потерпіла тоді була налякана, вона плакала, голосно розмовляла і переживала, голос тремтів, відчувалось, що людина дуже налякана, вона її знає дуже добре. Дитина також плакала, просила, щоб тато зупинився, голос теж був наляканий, на загальному фоні неможливо виділити, що саме кричав обвинувачений, кричав хто ти така, принижував. Одразу як вона їй зателефонувала, вона їй відповіла, щоб одразу викликала поліцію. У лікарні потерпілу провідувала, вигляд мала побитий, потім з лікарні її забирала. Був випадок, коли вони приходили разом до квартири за речами, а обвинувачений їх не пускав, то викликали поліцію. Чоловік її принижував постійно, за зовнішіній вигляд після побиття вона сильно переживала, бо вона вчитель. Більшість конфліктів відбувалось, коли обвинувачений був нетверезий.
3.2.4 Допит обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обвинувачений розпочав надання показань з початку знайомства з потерпілою з 2011 року, коли вона ще була студенткою. У них почались проблеми, коли жінка вийшла на роботу з декрету, був новий колектив, нові погляди на життя, почались сварки, у 2017 році вона запропонувала роз'їхатись, разом не жили 4-5 місяців, потім спробували все спочатку, вона повернулась з дитиною, через 2 роки знов почались конфлікти, не розмовляли. Потерпіла подала на алміенти ще під час шлюбу, вони в усній формі домовлялись хто та коли буде з дитиною. 6-7 вересня 2019 року вони домовились, хто буде з дитиною, він у неї спитав, чи зможе вона 6 вересня побути з дитиною, бо він мав справи, вона погодилась, але ситуація змінилась, бо вночі з 6 на 7 вересня зателефонувала донька і сказала, що мама кудись пішла, дитина сама, він був тоді на правому березі і одразу поїхав до дитини, коли приїхав, то донька була сама, плакала, він її заспокоїв і вони заснули, він дзвонив дружині, але вона була поза зоною. Приблизно о 3-ій годині ночі повернулась дружина, була п'яною, почався словесний конфлікт, дружина почала комусь телефонувати, наче ОСОБА_16 . Дружині не подобалось, що я втручаюсь у її життя, але ним були знайдені докази, де вона проводить час з іншими чоловіками, це були фотографії на телефоні. І потерпіла зрозуміла, що у нього є докази. Ніхто нікого тоді не бив, вона пішла на балкон, а він намагався вкласти її спати. Вона зателефонувала в поліцію, сказала, що він начебто її побив. Поліція тоді довго не приїжджала, коли приїхала, то дружина вже спала, її розбудили, вона сказала, що він її побив, через 2 дні його викликали до слідчого, щоб він дав показання. На ранок суботи все було ще більш-менш добре, вони не розмовляли. У понеділок-вівторок вона поросила його завезти її до лікарні, він відвіз, через деякий час він зрозумів, що вона їздила робити судово-медичну експертизу. Через тиждень-два він поїхав з дитиною до м. Хмельницьки, повертаючись назад йому зателефонувала дружина і сказала, що хоче забрати речі і дитину, вона тоді за вихідні зібрала майже всі речі. У грудні він змінив замки на вхідних дверях квартири, коли вона виносила останні речі, то просила не виписувати її з квартри. Через рік він прийняв рішення її виписати, але вона не хотіла, просила купити їй квартиру і тоді вона випишеться. Потім він звернувся до суду з позовом, коли вона про це дізналась, то знову почались проблеми з кримінальною справою. Він взяв телефон у дитини, ним колись користувалась дружина. Він його відкрив і показав дружині, це було в спальні, конфлікт був на підвищених тонах, дитина спить у своїй кімнаті, але інколи з батьками, дитина тоді лише просила не сваритись, штовханина була з балкону в кімнату. Йому хотілось би все змінити, прожили гарне життя, хотів би уникнути цього конфлікту, але про цей конфлікт не жалкує. Конфлікти були раніше, дитина була і раніше присутня при них, але той конфлікт був найгіршим, при якому була дитина. Конфлікт того дня скоріш за все почала дружина, він у неї питав, де вона була, чому залишила дитину, його образила відповідь дружини, вони тоді ще перебували у шлюбі. Його вага близько 100 кг, зріст 175 см, у дружини вага близько 50 кг, зріст - на голову нижче, він на ці параметри під час конфлікту не зважав, конфлікт тривав близько 30 хвилин. Він тоді працював керівником ТОВ, що займалось продажем алкоголя, йому не дуже сподобалось, що тоді було випито дружиною та її друзями 6 пляшок колекційного вина. Він тоді з друзями вживав пиво та трішки горілки. Його провокувала дружина на конфлікт, медичну допомогу їй не надавав, бо у цьому не було необхідності. Він не пропонував матеріальну допомогу дружині. Дружина повторно зініцювала рух цієї кримінальної справи, щоб так вплинути на розгляд цивільної справи. Після їхнього розлучення у дружини почались нові стосунки. Він заперечив, що зловживає алкоголем, якби він того вечора був тверезим, то ситуація навряд би змінилась, тим більше, що дружина була у стані сп'яніння. Дружина не раз залишала квартиру до розлучення, все йшло до розлучення. Він не забороняв дружині вживати той алкоголь. Він пішов за нею на балкон, бо хотів заспокоїти, адже вона комусь дзвонила, була п'яна, він не хотів, щоб вона створювала проблеми. Після події дружина ще тиждень-два проживала з ним, але вони не спілкувались, зараз її речей у квартирі немає, вона їх забрала до розлучення, потім він змінив ключі. В обличчя він її не бив, він не наносив їй жодного удару, навіть не штовхав, він лише хотів донести до неї інформацію, але не завдавати шкоди. Він 2-3 рази показав їй фотографії. Дитина нормально реагувала після цього конфлітку, просила не сваритись. Він не знає звідки синці на обличчі у його дружини. Вину заперечує повністю. Під час допиту слідчому вказав, що наносив удари, а потім почалася штовханина, але можливо тоді не так висловився, бо він не вважає це ударами. Його обурило те, що він побачив на фотографіях в телефоні, бо воні тоді ще були у шлюбі. Він не знає як потерпіла отримала всі ці ушкодження, що вказані в обвинуваченні, бо він їх не бачив і синців на обличчі не бачив. Його версія, що ці ушкодження створені штучно, можливо коли наближав до неї телефон, можливо під час штовханини, йому складно сказати. Аліменти з нього стягуються з лютого 2019 року, 24 серпня 2019 року він дізнався, що ОСОБА_9 подала на розлучення, розлучили їх у грудні 2019 року.
3.2.5 Допит експета ОСОБА_17 .
Експерт, відповідаючи на питання учасників судового розгляду, що це він складав висновок експерта у цьому провадженні, та який він повністю підтверджує. Ствердно повідомив, що йому було достатньо тих даних, що він отримав для проведення дослідження. Ті пошкодження, що були завдані потерпілій, для їх відновлення потрібно не більше, ніж 21 день, тобто це легкі тілесні ушкодження. У висновку вказано, що характерних особливостей чим саме був нанесений удар виявлено не було. Струс мозку неможливий без заподіяння удару. Вони витребовували медичну картку потерпілої, тому що потерпіла була на денному стаціонарі. Забой головного мозку встановлений не був. Патології виявлені не були, КТ і МРТ проводиться для того, щоб встановити чи є щось невиявлене. Струс головного мозку є найлегшою формою, у висновку вказано про встановлення закритої черепно-мозкової травми.
ІV. Мотиви суду, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, та кримінально-правова кваліфікацій дій обвинуваченого
Суд приймає вказані докази на підтвердження вчинених процесуальних дій на початку досудового розслідування та підстав його розпочати - заява потерпілої та протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 стосовно ОСОБА_4 ; рапорт дільничного офіцера поліції щодо виявленого кримінального правопорушення; витяг з ЄРДР № 12019100020006785 від 13.09.2019; доручення слідчому на проведення досудового розслідування від 13.09.2019; повідомлення слідчого прокурору про початок досудового розслідування; постанова про створення групи слідчих, групи дізнавачів та постанова про зміну групи слідчих від 25.03.2021; постанови про створення групи прокурорів від 18.09.2019, 27 липня 2021 року, постанова про зміну групи прокурорів від 07 вересня 2021 року, клопотання та постанова про продовження строку досудового розслідування.
Суд приймає й інші матеріали на підтвердженні всіх прийнятих під час розслідування процесуальних дій, зокрема тих, які стосуються неодноразової зміни кваліфікації дій обвинуваченого.
Суд приймає як належні й допустимі докази, які стосуються встановлення органом досудового розслідування фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, зокрема, це направлення ОСОБА_9 на судово-медичне обстеження; виписка № 17241 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого неврологічного відділення № 1, із вказаним діагнозом: закрита черепно-мозкова травма (07.09.2019): струс головного мозку, цефалгічний, вестибулярний, астено-невротичний синдром. Виписана з покращенням, зберігається загальна слабкість, періодичні головні болі, помірне запаморочення, виданий лікарняний лист № 367356, перебувала на лікуванні 11.09-17.09, продовжує хворіти; ухвала слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 25.01.2021 щодо надання слідчому тимчасового доступу до медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_9 , що знаходиться в Київській міській клінічній лікарні № 1; висновок спеціаліста від 26.01.2021, з якого вбачається, що результати психологічного дослідження малолітньої ОСОБА_12 показали, що вона стала свідком фізичного та психологічного насильства здійсненого батьком ОСОБА_4 стосовно її матері ОСОБА_9 . Малолітня йомвірніше за все потребуватиме відтермінованої допомоги травмотерапевта. Водночас дитина любить і потребує обох батьків, і в індивідуальних комунікаціях з кожним з них окремо почувається любимою та захищеною; супровідний лист КМКЛ № 1 щодо надсилання на запит слідчого історії хвороби № 17241 на ім'я ОСОБА_9 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні з 11.09.2019 до 17.09.2019; протокол огляду документів, якими є медична картка стаціонарного хворого № 17241 на ім'я ОСОБА_9 ; копія медичної картки стаціонарного хворого № 17241; копія виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 17241 на ім'я ОСОБА_9 ; запит слідчого до ТОВ «Клініка «Медгрант» щодо надання даних томографії на ім'я ОСОБА_9 для проведення судово-медичної експертизи, та відповідь із дублікатом висновку лікаря-рентгенолога та оптичноим диском із зображенням обстеження МСКТ голвного мозку 11.09.2019 пацієнтці ОСОБА_9 ; заява потерпілої про долучення до матеріалів справи картки амбулаторного хворого на її ім'я для проведення експертизи; протокол огляду документів, яким є картка амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_9 ; копія амбулаторної картки на ім'я ОСОБА_9 ; протокол огляду документів, яким є протокол мультидетекторної спіральної комп'ютерної томографії головного мозку від 11.09.2019 з клініки «Медгрант» на ім'я ОСОБА_9 .
Важливим для правильної кваліфікації дій обвинуваченого, є і висновок експерта (судово-медична експертиза за матеріалами провадження) від 27.07.2021 № 042-773-2021, з якого вбачається, що дані наданої медичної документації свідчать про те, що після подій 06.09.2019 у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мали місце такі ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, підшкірної гематоми ділянки перенісся; підшкірні гематоми колін. Локалізація, морфологія вказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що вони спричинені травмуючою дією тупого(их) предмета(ів), могли утворитись, не виключено, у термін, вказаний в постанові, тобто 06.09.2019. Експертна об'єктивізація способу спричинення тілесних ушкоджень можлива шляхом проведення слідчого експерименту з метою відтворення обстановки та обставин подій від 06.09.2019 за участю ОСОБА_9 , а також за участю особи, яка спричинила їй вказані ушкодження. Утворення вказаних ушкоджень внаслідок самоспричинення малоймовірне. Закрита черепно-мозкова трвма у вигляді струсу головного мозку визначається як найлегша клінічна форма, при якій регрес об'єктивної неврологічної симптоматики спостерігається у строк до 21 доби. З огляду на викладене, приймаючи до уваги морфологію виявленого тілесного ушкодження (струс головного мозку), є достатні підстави вважати, що ушкодження у ділянці голови обумовили тривалість розладу здоров'я саме на цей строк, який є загальноприйнятим судово-медичним критерієм визначення ступеня тяжкості. Отже, відповідно до пп. 4.6 та 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Закрита черепно-мозкова травма, за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я). Відновлення анатомічної цілісності травмованих ділянок та початок відновлення порушеної функції шкіри по місцю утоврення гематом у звичайному клінічному перебігу спостерігаєтьсґя у строк до 6 діб.
Водночас суд не погоджується із твердженням сторони захисту щодо суперечності цього висновку, який можна розуміти і так, що струс головного мозку спричиняє розлад здоров'я і на 1 день, чи 2 дня, а загалом у строк до 21 доби. Експертом у наступних двох реченнях конкретизовано які виявлені ушкодження, а саме закрита черепно-мозкова травма спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6, але менш ніж 21 добу, а гематоми - у строк до 6 діб.
Суд бере до уваги прийняті рішення органу досудового розслідування щодо встановлених даних про особу обвинуваченого - копія свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками якої вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_9 ; копія паспорта ОСОБА_4 , вимога на ОСОБА_4 щодо притягнення до відповідальності, довідки про те, що не перебуває під наглядом лікарів нарколога чи психіатра, копія паспорта, характеристика за місцем проживання посередня.
Суд не погоджується із категоричним твердженням сторони захисту, що єдиним доказом вини обвинуваченого є показання потерпілої.
Судом була допитана не лише одна потерпіла, яка стверджувала про її побиття обвинуваченим, також два свідка сторони обвинувачення.
Суд не може визнати інформацію з показань цих двох свідків недопустимими доказами лише з тих підстав, що вони знайомі та спілкуються з потерпілою.
Вказані свідки давали показання суду зі сторони обвинувачення не за цим критерієм.
Так, свідок ОСОБА_14 є колегою потерпілої, але вона з нею перебувала з вечора 6 вересня, від коли прийшла за місцем проживання потерпілої та обвинуваченого, й до пізної ночі, коли потерпіла поїхала з ресторану. Саме з цієї підстави, що вона провела значний проміжок часу з потерпілою за декілька годин до її побиття обвинуваченим та надала показання про відсутність у потерпілої жодних ушкоджень перед тим, як вона повернулася додому й зустрілася з обвинуваченим. У суду немає підстав визнати ці показання недостовірними й в тій частині, що на наступний день відбулась зустріч батьків та вчителів та побитий вигляд потерпілої, гематоми на обличчі та синці на колінах - повідомила суду й інша свідок (мати 2-х учнів вчителя ОСОБА_9 ), що вже є встановленим фактом.
Свідок ОСОБА_15 , яка є не лише подругою потерпілої, та яка бачила її на наступний день, а є безпосереднім свідком побиття останньої, безпосередність сприйняття певних подій може бути не лише візуальною. Так, саме цьому свідку зателефонувала потерпіла, коли втікала від обвинуваченого, та яка чула крики потерпілої, плач дитини, викрики обвинуваченого тощо.
Як свідки сторони обвинувачення, так і потерпіла були допитані судом під присягою, будучи попередженими про кримінальну відповідальність, а сторони мали право брати участь як у прямому, так і перехресному їх допиті, для уснення суперечностей в їх показаннях.
Показання свідків, потерпілої не суперечать й зібраним письмовим матеріалам провадження.
Під час судового розгляду з'ясовувалось чому у проведенні експертиз було відмовлено за відсутності медичної документації, яка не надавалась експертам вчасно або у повному обсязі.
Вказані висновки експертів не є для суду належними доказами, оскільки не мають жодного доказового значення через непроведення жодного дослідження, тому частково описаний огляд потерпілої із зазначенням лише синців на колінах потерпілої експертом ОСОБА_18 , не береться судом до уваги.
З аналогічних підстав є неналежним доказом, оскільки немає жодного доказового значення висновок експерта від 24.05.2021 № 042-383-2021 (судово-медична експертиза за матеріалами кримінального провадження), з висновку якої вбачається про неможливість встановити характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень за відсутності медичної документації, у тому числі результатів додаткових досліджень.
Незважаючи на те, що у цьому випадку експерт вже мав картку стаціонарного хворого, втім через відсутність, у тому чисі даних томографії, дослідження не було проведено.
Суд вважає безпідставними твердження сторони захисту про відсутність гематом на обличчі потерпілої як підставу, яка спростовує висунуте обвинувачення.
Суд нагадує, що висунуте обвинувачення не стосується побоїв та мордування, тому деталізований опис гематом на обличі не є предметом доказування та саме тією обставини, яку мала довести сторона обвинувачення перед судом, оскільки саме таку кваліфікацію дій обвинувачений отримав через наслідки для здоров'я потерпілої у вигляді закритої черепно-мозкової травми.
При цьому суд не залише це питання поза увагою, оскільки вже наводились показання свідків щодо зовнішнього вигляду потерпілої та очевидність гематом.
Водночас гематоми зберігались ще й 11.09.2019, що відзначено у первинному огляді чергового невролога при госпіталізації потерпілої на стаціонарне лікування (гематоми в ділянці перенісся, арк.к.п. 162).
Аналогічно вказано про наявність підшкірних гематом в ділянці перенісся при огляді потерпілої під час її перебування на денному стаціонарі завідувачем відділення (арк. к.п. 163).
Наведені дані з копії медичної картки стаціонарного хворого № 17241, до форми й змісту якої жодна зі сторін провадження заперечення не висловлювала.
Суд не погоджується з твердженнями сторони захисту, що потерпіла на стаціонарному лікуванні лише «рахувалась», оскільки ті обставини, що потерпілій через декілька днів перебування на стаціонарі дозволили ночувати вдома, не свідчить про формальність цього лікування. Суд немає жодних підстав спростувати обставини перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні з приводу завданих їй ушкоджень та на яке вона потрапила після виклику швидкої медичної допомоги на місце роботи у зв'язку із втратою свідомості, що відбулось у лічені дні від інкримінованої обвинуваченому події, після отриманого направлення на госпіталізацію, про що також вказано черговим неврологом.
Під час судового розгляду багато уваги було приділено формі амбулаторної картки, втім виписка з якої свідчить про достовірність внесених у неї даних, як і надана інформація потерпілою стороною щодо справжності внесених відомостей лікарем, з яким укладена декларація потерпілою.
Відсутні підстави й до визнання висновку експерта від 27.07.2021 недопустимим доказом, складеним ОСОБА_17 , який був попереджений про кримінальну відповідальність, про що містить його підпис під цим твердженням на першому аркуші експертизи.
Водночас це дослідження було комплексним, при якому предметом дослідження була медична картка стаціонарного хворого, протокол мультидетекторної спіральної комп'ютеної томографії головного мозку із диском, медична картка амбулаторного хворого тощо.
Суд не погоджується із запереченнями сторони захисту про те, що проведені обстеження не підтвердили струсу мозку, однак експерт під час його допиту в суді, повністю підтримав свій висновок. Струс головного мозку є найлегшою клінічною формою, який можна перевірити лише інструментальним шляхом відповідно до скарг потерпілої та наявних симптомів, які підробити або симулювати неможливо. Вказана перевірка проводилась потерпілій, про що містяться відомості у медичній документації.
Суд не може дискутувати з приводу заперечень захисника, що якби обвинувачений хотів вдарити, то застосовував би кулаки, бив би не екраном, а іншою частиною телефону й тому подібне, оскільки суд виходить з того обвинувачення, що висунуте особі, та виключно з тих дій, що були ним вчинені.
Водночас нанесення потерпілій екраном телефону декількох ударів по обличчю, від яких вона билась головою об шафу, що була за нею (що підтверджено також дослідженим судом слідчим експериментом із її участю), не може вочевидь свідчити про необережність дій обвинуваченого або про те, що він їй таким чином доносив інформацію з телефону, як про це стверджував протягом судового розгляду обвинувачений.
Відсутні підстави до визнання висновку спеціаліста щодо стану малолітньої дитини, яка була свідком вчинення цього правопорушення, недопустимим доказом, як про це стверджує захисник, оскільки такі емоції дитина могла отримати і після події, оскільки висновок цей був складений не одразу після події.
Водночас з показань самого обвинуваченого вбачається, що 07.09.2019 це був їх найбльший конфлікт з потерпілою, свідком якого була їхня дитина.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом вимагається, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за висунутим обвинуваченням.
Власне стандарт доказування позначає рівень ймовірності, до якого обставина має бути підтверджена доказами, щоб вважатись дійсною.
Сторона обвинувачення, на яку покладено тягар доведення висунутого обвинувачення, подала суду істотні докази та достатні пояснення стосовно обставин вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Отже, суд, дотримуючись вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів (письмових матеріалів, показань потерпілої, свідків сторони обвинувачення та обвинуваченого) - з точки зору достатності та взаємозв'язку, вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення.
V. Призначення покарання
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінального проступку, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину не визнав, не розкаявся); особу обвинуваченого, а саме: впереш притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з вищою освітою, працює офіційно, за місцем роботи характеризується виключно позитивно.
Обставин, які пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обчтавиною, яка пом'якшує покарання, є вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
Судом також призначалась до складання досудова доповідь, з якої вбачається, що беручи до уваги особу обвинуваченого та встановлену форму оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, згідно з якою ОСОБА_4 має середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, як і середній рівень небезпеки для суспільства.
З огляду на викладене, суд вважає необхідним обрати покарання в межах санкції частини статті у виді обмеження волі, водночас з урахуванням положень ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, обвинувачений підлягає звільненню від відбування покарання у зв'язку із завершенням строків давності.
Суд не буде повторно наводити мотивування щодо питання завершення строків давності при розгляді клопотання сторони захисту, про що викладені більш детально мотиви в ухвалі суду від 19 вересня 2022 року.1
VI. Цивільний позов
Враховуючи, що суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 125 КК України, то суд переходить до розгляду питання щодо вказаного цивільного позову.
Так, згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
З огляду на це під час вирішення цивільного позову суд зобов'язаний об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати учасників і характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також визначити порядок її відшкодування.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, крім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Із системного аналізу норм ст. 23 ЦК випливає, що під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При цьому розмір відшкодування моральної шкоди (немайнової) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Крім того, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У цивільному позові фактично відсутнє мотивування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.
Обґрунтування цивільного позову зводиться до опису кримінального правопорушення, що було вчинено, але вказані дії отримали оцінку суду.
У цивільному позові наголошується на всіх судових цивільних процесах, що ведуть між собою сторони - обвинувачений та потерпіла, які були розпочаті як до події, так і після, питання щодо вселення у житло, збільшення розміру аліментів тощо.
Закон не вимагає від потерпілої детального опису завданої їй кримінальним проступком моральної шкоди, але на неї має бути хоча б якесь посилання, з позову навіть не вбачається інформації щодо загальної тривалості перебування потерпілої на лікуванні, та яке можливо продовжується, й іншої інформації, як вчинення цього кримінального проступку вплинуло на життя потерпілої та чому її вимога у стягненні саме 70 000 грн є обґрунтованою, тому в цій частині суд погоджується із доводами сторони захисту.
Поза увагою суду не може не залишитись і певна непослідовність дій потерпілої, яка постанову про закриття кримінального провадження від 11.10.2019 оскаржила через рік та яка була скасована за її скаргою ухвалою слідчого суді від 24.11.2020, у той час, коли водночас відбувались судові процеси у цивільних провадженнях за позовами з обох сторін.
При цьому суд зауважить, що протягом цього року (з 15.09.2019) потерпіла проживала окремо від обвинуваченого та не була під його безпосереднім впливом, що могло б зумовити таку затримку в її діях.
Разом з тим, з урахуванням доведеності вчиненого обвинуваченим кримінального проступку стосовно потерпілої, але зважаючи на засади розумності, виваженості та справедливості, позов підлягає задоволенню частково, а з обвинуваченого на користь потерпілої підлягає стягненню відшкодування завданої проступком моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.
VIІ. Ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів у провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався.
Цивільний позов позов потерпілої ОСОБА_9 задовольнити частково. Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на її користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, здійснені під час досудового розслідування, за проведення судово-медичної експертизи від 24 травня 2021 року № 042-383-2021 у розмірі 1 796,90 грн.
Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні, а саме: оригінал медичної картки № 17241 на ім'я ОСОБА_9 , переданий їй на відповідальне зберігання, залишити як власнику за належністю; копію медичної картки № 17241 на ім'я ОСОБА_9 зберігати у матеріалах кримінального провадження; оригінал медичної картки амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_9 , переданий їй на відповідальне зберігання, залишити як власнику за належністю; копію медичної картки амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_9 , зберігати у матеріалах провадження; протокол мультидетекторної спіральної комп'ютерної томографії на ім'я ОСОБА_9 зберігати у матеріалах провадження; оптичний диск зі знімкамии МСКТ ОСОБА_9 , зберігати у матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
1 Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 19 вересня 2022 року. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106414191.