ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14046/22
провадження № 2/753/638/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2023 року м.Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря судового засідання Скобіоли О.П., представника позивача Мартиненко А.М. , представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної підприємству, -
ВСТАНОВИВ :
До Дарницького районного суду м. Києва звернувся представник ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» з позовом до ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди заподіяної підприємству. В обґрунтування позову зазначено, що в період з 13.01.2017 року по 12.10.2021 року, відповідач ОСОБА_2 перебував на посаді Голови правління Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз». За час перебування на посаді голови правління, відповідачем було видано накази про припинення трудових договорів з працівниками, які в подальшому були скасовані судами як незаконні, з покладенням на позивача обов'язку поновлення на роботі та виплати поновленим на роботі працівникам сум компенсацій та відшкодування. Так, наказом за підписом відповідача № 31-к від 22.03.2021 року, було звільнено з посади головного бухгалтера піприємства ОСОБА_3 , на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин. Зазначений наказ про звільнення, був оскаржений у судовому порядку. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 30.09.2021 року, позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, було задоволено частково. Скасовано наказ від 22.03.2021 року № 30-а-к в частині накладання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на ОСОБА_3 , скасовано наказ № 31-к від 22 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_3 з посади головного бухгалтера підприємства. Поновлено останню на посаді головного бухгалтера ПАТ "Донецькоблгаз" та стягнуто з підприємства на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 401095, 20 грн. Зобов'язано ПАТ "Донецькоблгаз" утримати з цієї суми передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі при їх виплаті. Крім того, стягнуто з підприємства на користь держави судовий збір у розмірі 4918,85 грн. Наказом позивача №122-к від 01.11.2021 року, було поновлено на роботі ОСОБА_3 з виплатою відповідних компенсацій згідно рішення суду. На виконання зазначеного рішення суду позивачем загалом було сплачено 406747,94 грн.
Наказом за підписом відповідача № 32-к від 22.03.2021 року, було звільнено з роботи заступника голови правління з економічних питань ОСОБА_4 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогул без поважних причин. Зазначений наказ про звільнення був оскаржений у судовому порядку. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 09.11.2021 року, позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ "Донецькоблгаз" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу було задоволено частково. Скасовано наказ від 22.03.2021 року № 30-а-к, в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, відносно ОСОБА_4 . Скасовано наказ № 32-к від 22 березня 2021 року, про звільнення ОСОБА_4 з посади заступника голови правління ПАТ "Донецькоблгаз". Поновлено ОСОБА_4 на посаді заступника голови правління ПАТ "Донецькоблгаз" та стягнуто з позивача, на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 375640, 68 грн. Зобов'язано ПАТ "Донецькоблгаз" утримати з цієї суми передбачені законом податкі та інші обов'язкові платежі при їх виплаті. Також стягнуто з позивача на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1816 грн. та 2848, 40 грн. відповідно. Наказом №134-к від 15.11.2021 року ОСОБА_4 було поновлено на роботі з виплатою відповідних компенсацій згідно рішення суду. На виконання вказаного рішення суду АТ "Донецькоблгаз" було загалом сплачено коштів у розмірі 378979,92 грн.
Крім того, наказом за підписом відповідача №33-к від 22.03.2021 року, було звільнено з роботи провідного економіста фінансового відділу ОСОБА_5 на підставі п. ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Зазначений наказ про звільнення, був оскаржений у судовому порядку. Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 20.10.2021 року, позовні вимоги ОСОБА_5 до ПАТ "Донецькоблгаз" задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ №33-к від 22.03.2021 року про припинення трудового договору з ОСОБА_5 . Поновлено ОСОБА_5 на роботі в якості провідного економіста ПАТ "Донецькоблгаз". Стягнуто з ПАТ "Донецькоблгаз" на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 135401 грн., судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. Крім того, стягнуто з ПАТ "Донецькоблгаз" на користь держави судовий збір у розмірі 908 грн. Наказом № 112-к від 27.10.2021 року, ОСОБА_5 було поновлено на роботі з виплатою відповідних компенсацій згідно рішення суду. На виконання рішення суду, позивачем загалом було сплачено 148217 грн. Таким чином, на виконання зазначених рішень суду, позивачем, було понесено витрат на загальну суму 933944,86 грн.
Незаконні звільнення головного бухгалтера ОСОБА_3 , заступника голови правління з економічних питань ОСОБА_4 , провідного економіста фінансового відділу ОСОБА_5 за відповідними наказами за підписом відповідача, у подальшому призвели до необхідності здійснення виплат зі сторони позивача зазначеним вище працівникам та понесення витрат, у зв'язку із такими виплатами, та поновленням на роботі.АТ "Донецькоблгаз" вважає зазначені витрати, шкодою заподіяною саме відповідачем підприємству, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі, відповідно до норм діючого трудового законодавства України. Зазначено, що незаконність звільнення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 встановлена відповідними рішеннями Краматорського міського суду Донецької області та відповідно до вимог ст. 82 ЦПК України, не підлягає доказуванню, та має характер преюдиції при розгляді вказаної цивільної справи. Зважаючи на те, що вказаних працівників, відповідними наказами за підписом відповідача було звільнено із порушенням вимог закону, відповідач як службова особа, яка видала накази про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству. Враховуючи, що спочатку в Україні було запроваджено карантинні заходи у зв'язку з поширенням корона вірусної інфекції, а потім почалось повномасштабне вторгнення в Україну військ РФ, вважає, що строки позовної давності позивачем при зверненні до суду не порушені.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 21 грудня 2022 року, було відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 11 травня 2023 року по справі було закрито підготовче провадження та цивільну справу призначено до судового розгляду.
Відповідачем було направлено до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено що відповідач заявлені позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення. Відповідач дійсно в період з 13.01.2017 року по 12.10.2021 року, перебував на посаді голови правління Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз".За час перебування на вказаній посаді, відповідачем було видано накази про припинення трудових договорів з працівниками, які в подальшому були скасовані судовими рішеннями Краматорського міського суду Донецької області, з покладенням на позивача обов'язку поновлення працівників на роботі та стягнення на їх користь з позивача, сум компенсації. Позивачем було понесено випрати по виплаті звільненим особам коштів в загальній сумі 933944,86 грн., які тепер в порядку регресу просить стягнути з відповідача, як з особи, якою було підписано накази про звільнення. З такою вимогою відповідач категорично не погоджується. Зазначив, що 22.03.2021 року, працівниками юридичного відділу та відділу кадрів ПАТ «Донецькоблгаз», відповідачеві було надано доповідні записки, з яких вбачалось, що працівники підприємства ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутні на робочому місці на підприємстві більше трьох годин. Останні були присутні на робочих місцях з 08.00 год., до 09.00 год., після чого вони в трьох самовільно покинули свої робочі місця. Протягом дня, вказані працівники не зверталися ані до керівництва, ані до персоналу відділу кадрів та юридичного відділу з повідомленням, про погіршення стану здоров'я чи з будь-якими іншими заявами про надання відпустки, відгулу тощо. Тому відповідач доручив працівникам відділу кадрів та юридичного відділу з'ясувати причини відсутності зазначених працівників на робочому місці та скласти відповідні акти, що і було зроблено. Про наявність у вказаних працівників відкритих листків непрацездатності, відповідач не знав та не міг знати. Відповідачем було звільнено зазначених працівників за прогул без поважних причин, згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України, шляхом підписання наказів, проекти яких були йому надані працівниками юридичного відділу та відділу кадрів. На момент підписання наказів про звільнення, відповідач був впевнений, що діє відповідно до закону, та передбачена процедура звільнення повністю ним та іншими службовими особами дотримана. Вважає, що відсутність вини встановлюється саме на момент вчинення діяння, тому провина відповідача у даному випадку цілком відсутня. Посилається на практику Верховного суду України, відповідно до якої при вирішення зазначених справ необхідно встановити всі обставини справи, від яких залежить питання про покладання матеріальної відповідальності та її розмір. Також необхідно встановити в чому саме полягала винне порушення працівником трудового законодавства і наявність причинного зв'язку між противоправною поведінкою і шкодою, яка настала. Позивачем не надано належних і допустимих доказів про винне порушення відповідачем трудового законодавства. Зазначає, що вимоги ст.237 КЗпП України розповсюджуються не тільки на особу, яка підписала наказ про звільнення, але й на будь яку іншу особу винну у звільненні. Порядок застосування дисциплінарних стягнень, визначений ст.149 КЗпП України та локальними актами позивача, передбачає участь у процедурі застосування дисциплінарних стягнень інших осіб - працівників кадрової служби, працівників юридичної служби тощо. Позивачем не надано документів на підтвердження провини саме відповідача у звільненні поновлених пізніше на роботі працівників. Посилання позивача на ст. 82 ЦПК України, а саме, що обставини, встановлених рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, не є доречним. Вказана норма не може бути застосована в даному випадку, оскільки відповідач не приймав участь у зазначених судових провадженнях, ні як сторона, ні як третя особа. Тому твердження про преюдиційність рішень Краматорського міського суду Донецької області, про поновлення звільнених працівників, суперечать положенням ч. 3 ст. 53 та ч. 2 ст. 54 ЦПК України. Краматорський міський суд Донецької області, розглядаючи справи про поновлення на роботі звільнених працівників на підставі наказів підписаних відповідачем, не залучив відповідача в якості третьої особи до участі у справі. Тому відповідно до вимог ст. 54 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред?явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони.
Відповідач був головою правління АТ "Донецькоблгаз" в період до 12.10.2021 року.Тому, два рішення суду щодо поновлення звільнених працівників на роботі, були прийняті вже після звільнення відповідача. Відповідач не знав та не міг знати про їх ухвалення, і відповідно їх оскаржити. Повний текст першого рішення, строк касаційного оскарження якого не сплинув до звільнення відповідача, останній також не отримував. Тому всі обставини які стосуються прав та свобод відповідача мають бути встановлені судом у законному порядку. Також зазначає, що відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.03.97 року, за шкоду заподіяну підприємству зайвими грошовими виплатами, до яких, в тому числі, відноситься і заробітна плата, службова особа несе матеріальну відповідальність в межах прямої дійсної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку.
Представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву. В якому зазначено, що відповідно до вимог діючого законодавства України про працю, працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа є винною в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу. При цьому відповідальність настає незалежно від форми вини. Діюче законодавство не містить додаткових підстав для відшкодування майнової шкоди з винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких, звільнення працівника здійснено з порушенням вимог закону або затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Вважає, що відповідачем у відзиві не спростовано обґрунтованість доводів позовної заяви. Крім того, вважає, що оскільки рішеннями судів вже встановлено, що звільнення працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбулось з порушенням вимог закону, ці обставини не потребують додатковому доказуванню під час розгляду вказаної цивільної справи.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні. Надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності за участі представника ОСОБА_6 . Просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову за підставами викладеними у відзиві на позовну заяву. Додатково зазначив,що перед підписанням відповідачем відповідних наказів про звільнення, їх проекти йому готували та візували співробітники кадрової та юридичних служб підприємства. Також просив звернути увагу суду на те, що всі три працівника підприємства: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , захворіли в один і той же день і відсутні відомості про те, що вони повідомили кадрову службу підприємства про свою хворобу.
Під час судового розгляду по справи було допитано свідка ОСОБА_7 , яка зазначила, що станом на 22.03.2021 року, вона займала посаду менеджера з персоналу ПАТ «Донецькоблгаз», виконуючи обов'язки, регламентовані посадовою інструкцією. До її обов'язків, зокрема входила перевірка присутності працівника на робочому місці, складання актів про відсутність працівника на робочому місці. 22.03.2021 року, вона за вказівкою керівництва намагалась зв'язатися з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які більше 3-х годин були відсутні на робочому місці. Однак зв'язатися із вказаними особами, щоб дізнатися про причини їх відсутності на робочому місці вона не змогла. Вона повідомила про зазначені обставини керівництво підприємства, зокрема голову правління ПАТ "Донецькоблгаз ОСОБА_2. Останнім було прийнято рішення про звільнення зазначених працівників з роботи в наслідок прогулу. Зазначила, що акт про неможливість відібрати у зазначених працівників пояснення не складався. Нею були підготовлені проекти наказів про звільнення працівників з роботи, які в подальшому були погоджені начальником відділу праці та персоналу та заступником голови правління з юридичних питань.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_8 , який станом на 22.03.2021 року займав посаду помічника заступника голови правління ПАТ "Донецькоблгаз" з юридичних питань, надав схожі за змістом пояснення та вказав, що працівники підприємства ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , 22.03.2021 року були відстуні на своєму робочому місці більше 3-х годин. За розпорядженням голови правління підприємства провадилась службова перевірка щодо цього. Зв'язатися із вказаними працівниками не надалось за можливе. Про вказані обставини, було повідомлено голову правління ПАТ "Донецькоблгаз" ОСОБА_2 , яким було прийнято рішення про звільнення зазначених працівників з роботи за прогул без поважних причин. Відібрати пояснення у вказаних працівників не надалось за можливе. Далі 22.03.2021 року, головою правління ПАТ "Донецькоблгаз" було підписано відповідні накази про звільнення зазначених працівників з роботи.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_5 вказав, що 22.03.2021 року він з ранку перебував на своєму робочому місці з підвищеною температурою, оскільки захворів. Біля 09.00 до його службового кабінету зайшов працівник служби безпеки підприємства та став наполягати, щоб він написав заяву про звільнення його з займаної посади за власним бажанням. При цьому зазначив, що це є вимогою голови правління. В наслідок цієї розмови, стан здоров'я свідка істотно погіршився. Тому він пішов з роботи та звернувся за медичною допомогою. Після проведення медичного огляду йому було відкрито листок непрацездатності. Про це свідок повідомив, свого безпосереднього керівника ОСОБА_4 та відправив смс на телефон співробітника відділу кадрів. В подальшому дізнався, що головою правління ПАТ "Донецькоблгаз" ОСОБА_2 було підписано наказ про його звільнення з займаною посади за прогул без поважних причин. Ним було оскаржено звільнення до суду. Рішенням Краматорького міського суду Донецької області його звільнення з роботи було визнано незаконним, поновлено на роботі з виплатою відповідної компенсації.
Суд заслухавши, сторін, свідків дослідивши матеріали цивільної справи у повному обсязі приходить до наступного.
Відповідно до бухгалтерської довідки від 03.11.2022 року, АТ «Донецькоблгаз» було проведено виплати: - у зв'язку з поновленням ОСОБА_3 на роботі, на посаді головного бухгалтера та виплати останній середнього заробітку за час вимушеного прогулу у 2021 році на підставі рішення суду на загальну суму 406747,94 грн.; - у зв'язку з поновленням ОСОБА_4 на роботі, на посаді заступника голови правління з економічних питань та виплати останньому середнього заробітку за час вимушеного прогулу у 2021 році, на підставі рішення суду на загальну суму 378979,92 грн.; - у зв'язку з поновленням ОСОБА_5 на роботі на посаді провідного економіста фінансового відділу та виплати останньому середнього заробітку за час вимушеного прогулу у 2021 році, на підставі рішення суду на загальну суму 148217 грн.
Згідно Наказу ПАТ «Донецькоблгаз» №31-К від 22.03.2021 року, ОСОБА_3 було звільнено з посади головного бухгалтера підприємства, за прогул без поважних причин відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 30.09.2021 року, позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Донецькоблгаз» було задоволено частково. Скасовано накази про притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності та звільнення з займаної посади. Поновлено ОСОБА_3 на посаді головного бухгалтера ПАТ «Донецькоблгаз», а також стягнуто з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 401095,2 грн, а також на користь держави судовий збір в сумі 4918,85 грн.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.11.2021 року, Краматорським ВДВС східного межригіонального управління міністерства юстиції, було відкрито виконавче провадження по стягненню з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь держави судового збору в сумі 4918,85 грн., за рішенням суду від 30.09.2021 року.
Зі змісту інформації з Краматорського ВДВС було завершено виконавче провадження по стягненню з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь держави судового збору в сумі 4918,85 грн.
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження Краматорським ВДВС східного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 15.06.2022 року, було закінчено виконавче провадження по стягненню з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь держави судового збору в сумі 4918,85 грн. Зі змісту наказу ПАТ «Донецькоблгаз» №122-к від 01.11.2021 року, про поновлення ОСОБА_3 на роботі, вбачається, що було скасовано наказ підприємства про припинення трудового договору з ОСОБА_3 . Поновлено останню на посаді головного бухгалтера підприємства з 08.10.2021 року. Сектору централізованого розрахунку заробітної плати, предписано виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Відповідно до бухгалтерської довідки за листопад 2021 року, АТ «Донецькоблгаз» було проведено утримання заборгованості по договору про надання поворотної фінансової допомоги, із виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 на підставі заяви в розмірі 138000 грн.
Відповідно платіжних доручень №№1,87,88 від 01.11.2021 року та від 16.02.2022 року, ПАТ «Донецькоблгаз» було сплачено кошти згідно рішення суду від 30.09.2021 року.
Згідно Наказу ПАТ «Донецькоблгаз» №32-К від 22.03.2021 року, ОСОБА_4 було звільнено з посади заступника голови правління з економічних питань підприємства, за прогул без поважних причин відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 09.11.2021 року, позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «Донецькоблгаз» було задоволено частково. Скасовано накази про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності та звільнення з займаної посади. Поновлено ОСОБА_4 на посаді заступника голови правління ПАТ «Донецькоблгаз», а також стягнуто з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 375640,68 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 1816 грн. Крім того, стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 2848,40 грн.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2022 року, Краматорським ВДВС східного межригіонального управління міністерства юстиції, було відкрито виконавче провадження по стягненню з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь держави судового збору в сумі 2848,40 грн.
Зі змісту інформації з Краматорського ВДВС було завершено виконавче провадження по сплаті з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь держави судового збору в сумі 2848,40 грн.
Згідно постанови про закінчення виконавчого провадження Краматорським ВДВС східного межригіонального управління міністерства юстиції від 15.06.2022 року, було закінчено виконавче провадження по стягненню з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь держави судового збору в сумі 2848,40 грн.
Зі змісту наказу ПАТ «Донецькоблгаз» №134-к від 15.11.2021 року, про поновлення ОСОБА_4 на роботі, вбачається, що було скасовано наказ підприємства про припинення трудового договору з ОСОБА_4 . Поновлено останнього на посаді заступника голови правління з економічних питань підприємства з 15.11.2021 року. Сектору централізованого розрахунку заробітної плати, предписано виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Згідно платіжних доручень від 15.11.2021 року та від 16.02.2022 року ПАТ «Донецькоблгаз» було сплачено кошти згідно рішення суду від 09.11.2021 року.
Відповідно до наказу ПАТ «Донецькоблгаз» №33-К від 22.03.2021 року, ОСОБА_5 , було звільнено з посади провідного економіста фінансового відділу підприємства за прогул без поважних причин відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 20.10.2021 року, позовні вимоги ОСОБА_5 до ПАТ «Донецькоблгаз» було задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ №33-К від 22.03.2021 року, про припинення трудового договору з ОСОБА_5 . Поновлено ОСОБА_5 на роботі в якості провідного економіста ПАТ «Донецькоблгаз», а також стягнуто з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 135401 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн, моральну шкоду в розмірі 1000 грн., сплачений судовий збір в сумі 908 грн., а також на користь держави судовий збір в сумі 908 грн.
Зі змісту наказу ПАТ «Донецькоблгаз» №112-к від 27.10.2021 року, про поновлення ОСОБА_5 на роботі, вбачається, що було скасовано наказ підприємства про припинення трудового договору з ОСОБА_5 . Поновлено останнього на посаді провідного економіста фінансового відділу підприємства з 27.10.2021 року. Сектору централізованого розрахунку заробітної плати, предписано виплатити ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Згідно платіжних доручень від 08.11.2021 року та від 23.11.2021 року АТ «Донецькоблгаз» було виплачено кошти згідно рішення суду від 20.10.2021 року.
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 НОМЕР_1 , останній 13.01.2017 року призначений головою правління ПАТ Донецькоблгаз», звільнений з вказаної посади 12.07.2021 року у зв'язку з припиненням повноважень. 13.07.2017 року, ОСОБА_2 прийнятий на посаду голови правління ПАТ «Донецькоблгаз», звільнений з вказаної посади 12.10.2021 року у зв'язку з припиненням повноважень.
Зі змісту наказу №6-к від 13.01.2017 року, вбачається, що ОСОБА_2 вступив на посаду голови правління ПАТ «Донецькоблгаз».
Згідно наказу №138-К від 12.07.2017 року, ОСОБА_2 звільнений з посади голови правління ПАТ «Донецькоблгаз» у зв'язку з припиненням повноважень.
Відповідно до Наказу №140-к17 від 12.07.2017 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду голови правління ПАТ «Донецькоблгаз».
Зі змісту наказу №90-К від 12.10.2021 року, вбачається, що ОСОБА_2 звільнено з посади голови правління ПАТ «Донецькоблгаз» у зв'язку з припиненням повноважень.
Згідно наказу №30а-к від 22.03.2021 року, за підписом голови правління ПАТ «Донецькоблгаз» ОСОБА_2., було визначено робочий день 22.03.2021 року днем прогулу без поважних причин для ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . У табелі обліку використання робочого часу позначено 22.03.2021 року як прогули. За грубе порушення трудової дисципліни застосовано, згідно з п.2 ст. 147 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України за прогули без поважних причин, щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Датою звільнення вважати 22.03.2021 року.
Відповідно до змісту доповідної записки менеджеру з персоналу ПАТ «Донецькоблгаз» ОСОБА_7 від 22.03.2021 року, на адресу голови правління ПАТ «Донецькоблгаз» ОСОБА_2., доведено до відома останнього, що з 09.00 год., 22.03.2021 року та до кінця робочого дня були відсутні на робочому місці ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Причини відсутності вказаних працівників на робочому місці невідомі.
Зі змісту актів про відсутність на робочому місці від 22.03.2021 року, вбачається, що було зафіксована відсутність на робочому місці з 09.00 год., 22.03.2021 року та до кінця робочого дня співробітників ПАТ «Донецькоблгаз» ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Згідно статуту Приватного акціонерного товариства «Донецькоблгаз», товариство є юридичною особою, яке створене відповідно до вимог діючого законодавства без обмеження строку діяльності. Основною метою діяльності Товариства є отримання прибутку, створення високо конкурентного бізнесу, з використанням найкращих підходів та методів управління. Управління та контроль за діяльністю товариства здійснюють :загальні збори товариства, наглядова рада товариства, правління товариства та ревізійна комісія товариства. Правління товариства є колегіальним виконавчим органом товариства, який здійснює безпосереднє управління поточною діяльністю товариства. До складу правління входять: голова правління, перший заступник голови правління та заступник голови правління. Голова правління має право діяти без довіреності від імені товариства, представляти інтереси товариства без довіреності у відносинах з усіма без винятку органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також у відносинах з фізичними та юридичними особами. Він має право вчиняти без довіреності від імені товариства правочини та укладати від імені товариства будь-які угоди та інші правочини. Приймати на роботу та звільняти працівників товариства, застосовувати до них заходи заохочення та стягнення. Приймати будь-які кадрові рішення щодо працівників товариства.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли службова особа винна у незаконному звільненні працівника.
Згідно ст. 237 КЗпП України, суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Зі змісту п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», вбачається, що при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п.8 статті 134 та нової редакції статті 237 КЗпП України , настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, може бути покладено при допущені ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.
Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 02.12.1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної, підприємствам, установам, організаціям їх працівникам», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п.8 статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом встановлюється обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно -звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
Зі змісту роз?яснень наведених в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», вбачається, що суд у кожному випадку зобов?язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об?єктивного з?ясування обставин, від яких згідно зі статтями 130, 135-3, 137 КЗпП залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з?ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов?язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред'явлення регресного позову.
Аналізуючи надані докази по справі, суд враховує, що рішеннями Краматорського міського суду, Донецької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було поновлено на роботі, та вказаними рішеннями суду було встановлено, що їх звільнення відбулось з порушенням діючого трудового законодавства України. Судом під час розгляду справ про поновлення звільнених працівників на роботі було встановлено, що у день звільнення, у вказаних працівників ПАТ «Донецькоблгаз» були відкриті листки непрацездатності. Їх звільнення відбулось без затребування пояснень останніх, щодо обставин їх відсутності на робочому місці. Окрім того, звільнення працівників відбулось без згоди профспілкової організації «Газовики Донбасу», яка в подальшому відмовила в наданні такої згоди, оскільки звільнення зазначених працівників, відбулось з порушенням трудового законодавства. Суд вважає, вказані судові рішення про поновлення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на роботі є преюдиційними для розгляду вказаної справи. Заперечення відповідача та його представника, щодо відсутності правових підстав для визнання ухвалених Краматорським міським судом Донецької області, про поновлення на роботі, судових рішень преюдиційними, оскільки відповідача не було залучено до участі у розгляді вказаних справ в якості учасника, суд вважає неналежними. Суд враховує, що обставини, які було встановлено вищевказаними судовими рішеннями, було встановлено щодо сторін цих правовідносин, зокрема й щодо АТ «Донецькоблгаз», яке є правонаступником ПАТ "Донецькоблгаз". Вказана установа була учасником при розгляді справ Краматорським міським судом Донецької області і є учасником данної справи, тому відповідно до вимог діючого законодавства, обставини встановлені рішеннями судів про поновлення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на роботі є встановленими саме для АТ «Донецькоблгаз». Заперечуючи проти визнання зазначених рішень суду приюдиційними для розгляду вказаної справи, представник відповідача не врахував положення ч.5 ст. 82 ЦПК України, згідно якої обставини встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. При цьому суд приймає до уваги, що відповідачем не було прийнято заходів по оскарженню вказаних рішень суду навіть після звернення позивача до суду із вказаним позовом. Заперечення відповідача щодо застосування ч.5 ст. 82 ЦПК України у вказаній справі зводяться фактично до того, що положення цієї норми закону застосовуються лише у разі, якщо суб'єктний склад учасників справи, що розглядається, є тотожним складу учасників у іншій справі, в якій вже встановлені такі обставини. Проте таке тлумачення зазначеної норми процесуального закону не відповідає змісту ст.82 ЦПК України, відповідно до якої обставини встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути приюдиційними для іншої справи навіть у разі їх встановлення стосовно однієї особи, яка бере участь у справі.
Суд також враховує, що наведені відповідачем та його представником заперечення проти позову не спростовують обставин, які були встановлені рішеннями Краматорського міського суду Донецької області, щодо незаконного звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яких було звільнено протягом одного дня 22.03.2021 року та суми збитків завданих підприємству незаконним звільненням працівників, в загальному розмірі 933944,86 грн.
Враховуючи положення п.8 ч.1 ст. 134 КЗпП України, відповідач як особа за наказом якої були звільнені вищевказані працівники несе відповідальність незалежно від його форми вини. При цьому суд враховує, що чинне законодавство не містить додаткових підстав для відшкодування майнової шкоди з винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення працівника здійснено з порушенням вимог закону. Посада голови правління на якій працював відповідач, відповідно до статуту підприємства наділяє лише останнього правом видавати накази про звільнення працівників підприємства з роботи. Враховуючи це, він повинен був забезпечити дотримання вимог трудового законодавства при здійсненні цієї процедури та несе персональну відповідальність за незаконне звільнення працівників. Враховуючи наведене, суд вважає, неналежними заперечення відповідача та його представника про те, що незаконне звільнення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбулось не з вини відповідача ОСОБА_2 , оскільки саме відповідач, як відповідна посадова особа підприємства, голова правління, підписав накази про їх звільнення. Заперечення щодо того, що відповідачу готували документи та проекти наказів про звільнення відповідні працівники кадрової та юридичних підрозділів підприємства не спростовують доводів позивача.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов обгрунтований та є таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Сплачений позивачем судовий збір в сумі 14009,18 грн., підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 134, 237 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76-81,82, 84, 90, 259, 263, 268, 273 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
Позов Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди заподіяної підприємству - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» ЄДРПОУ 03361075, матеріальну шкоду, заподіяну підприємству в сумі 933944 (дев'ятсот тридцять три тисячі дев'ятсот сорок чотири) гривні 86 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» ЄДРПОУ 03361075, витрати по сплаті судового збору у розмірі 14009,18 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня при оголошенні рішення, може оскаржити рішення протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення виготовлено 27.10.2023 року.
Позивач: Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», ЄДРПОУ 03361075, (розташоване за адресою: м.Краматорськ, Донецької області, вул. Південна, 1)
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя С.В.Кулик