Справа № 513/1533/23
Провадження № 2/513/457/23
Саратський районний суд Одеської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю. ознайомившись з позовом ОСОБА_1 до Петропавлівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
УСТАНОВИЛА:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Власенко Л.В. звернулась до Саратського районного суду Одеської області з позовом до Петропавлівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що даний позов слід передати на розгляд іншому суду, виходячи з такого.
Відповідно норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача (ст. 27 ЦПК України), альтернативна підсудність за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК).
Згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
ВССУ у своєму листі N 6-47/0/9-12 від 10 липня 2012 року зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст. 108-114 ЦПК України). Ст. 109 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а ст. 114 ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦКУ, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається, що він прийняв спадщину. Відповідно до ст. 66 ЗУ Про нотаріат, свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів/заяв, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно зі змісту позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник з приводу встановлення додаткового строку для прийняття спадщини у вигляді нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, що розташована на території с.Олександрівка Білгород-Дністровського району Одеської області, колишнього Тарутинського району Одеської області.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» відбулася зміна адміністративно-територіального устрою України з 490 районів утворено 136 нових районів.
Відповідно до ст. 3-1Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Таким чином, до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Село Олександрівка, на території якого мається земельна ділянка із кадастровим №5124780400:01:001:1266, до прийняття Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-ІХ входило до складу Тарутинського району Одеської області, та з огляду на вищевикладене, не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Саратського районного суду Одеської області, а належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Тарутинського районного суду Одеської області.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції є структурним елементом права на справедливий суд, та передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (справи "Сокуренко і Стригун проти України", Занд проти Австрії", "Коем та інші проти Бельгі").
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається "суд, встановлений законом", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст. 378 ЦПК України).
За положеннями ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Ураховуючи наведе, зазначена справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Саратського районного суду Одеської області, а підсудна Тарутинському районному суду Одеської області, у зв'язку з чим зазначену цивільну справу необхідно надіслати на розгляд до Тарутинського районного суду Одеської області.
Керуючись ст. 31, 32, 316 ЦПК України, суддя -
ПОСТАНОВИЛА:
Цивільну справу ОСОБА_1 до Петропавлівської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини передати на розгляд за підсудністю до Тарунтинського районного суду Одеської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її ухвалення.
Учасники справи, яким ухвала не була вручена у день її проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення їм ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К. Ю. Рязанова