Роздільнянський районний суд Одеської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 498/1543/23
Номер провадження: 1-кп/511/295/23
06.11.2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014160280000544 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.12.2014 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Градениці Біляївського району Одеської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, пенсіонера, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Роздільнянського місцевого суду Одеської області від 10.07.1997 року за ст.142 ч.2 КК України (розбій - в редакції 1960 р.) до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 04.08.2001 року згідно постанови Київського районного суду м. Одеси від 03.08.2001 відповідно до ст.6 Закону України від 05.07.2001 року «Про амністію», умовно - достроково, (паспорт № НОМЕР_1 , виданий 23.10.2018 органом №5127),
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України,
ВСТАНОВИВ:
31.10.2023 року до Роздільнянського районного суду Одеської області з Одеського апеляційного суду надійшов за підсудністю обвинувальний акт по кримінальному провадженню 12014160280000544 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.12.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
На досудовому слідстві обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк застосування якого спливає 11.11.2023 року.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому зазначив про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 днів, оскільки вважає, що ризики, передбачені пунктами 1,3,5 ч.1ст.177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу на даний час не відпали.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає, що ризики зазначені прокурором нічим не доведенні та носять виключно формальний характер. Так, за повідомленням прокурора обвинувачений ОСОБА_4 більше 20 років перебував у розшуку, однак таке спростовується матеріалами справи, з яких вбачається що останній з 05.03.2003 року був засуджений на території ПМР. Крім того, вважає, що ОСОБА_4 з 2018 року офіційно перебував на території України і його ніхто не розшукував. Це підтверджується документами, які він отримав, а саме: паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий органом №5127 від 23.10.2018 року, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 16.12.2019 року та отримав пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 від 10.04.2019 року. Крім того, нею, як захисником здійснено адвокатський запит щодо стану здоров'я ОСОБА_4 (медичні довідки надаються суду). На підставі зазначеного, та враховуючи вік і поганий стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 , просила у клопотанні прокурора відмовити, обравши обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його реєстрації, а саме АДРЕСА_2 .
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити.
Висновок суду обґрунтовується наступним.
Відповідно до статей 3, 4 та 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш-м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яким за законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, тривалий час перебував у розшуку-понад 20 років, що свідчить про його схильність до ухилення від явки до суду. Крім того встановлено, що ОСОБА_4 є пенсіонером і не працює, має право на виїзд за кордон, адже не підпадає під призовний вік в рамках мобілізації під час воєнного стану на території України, а отже може переховуватися за кордоном. З матеріалів обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 раніше судимий за ч.2 ст.142 КК України в редакції 1960 року, на шлях виправлення не став, маючи не зняту та непогашену судимість, у 2001 році вчинив новий корисливий злочин проти власності з погрозою застосуванням насильства та використанням вогнепальної зброї.
Суд вважає, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому кримінальному провадженні; вчинити інші злочини.
Обрати відносно ОСОБА_4 інші більш-м'які запобіжні заходи не представляється можливим, так як необхідних умов їх обрання не має і вони на думку суду не забезпечать запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, і застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не буде ефективним запобіжним заходом і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження.
Суд вважає, що прокурором доведено недостатність застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним вище. Наявні наведені ризики є дійсними та тривають, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу обвинуваченому на більш м'який.
Враховуючи існування зазначених ризиків та з метою їх запобігання, а також забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та оцінюючи сукупність наведених обставин, введення на території України воєнного стану, застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту на даному етапі розгляду кримінального провадження є недоцільним.
Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи захисника та обвинуваченого щодо необхідності зміни запобіжного заходу є необґрунтованими з огляду на те, що вони не спростовують вищенаведених обставин, а також не свідчать ані про відсутність, ані про недостатню вагомість встановлених щодо цього обвинуваченого ризиків, у зв'язку із чим суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що стороною захисту не спростовано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 315 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.
Обрати запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, у виді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України на строк 60 (шістдесят) днів - до 04.01.2024 року включно.
Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України - для виконання, прокурору Роздільнянської окружної прокуратури, ОСОБА_4 , - до відома.
Ухвала підлягає оскарженню протягом п'яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду, відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України.
Повний текст виготовлений та підписаний суддею 07.11.2023 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1