ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 314190 від 25.08.2023 року ОСОБА_1 24.08.2023 року, приблизно о 21 год. 30 хв. знаходячись за місцем проживання в стані алкогольного сп'яніння, вчинила відносно своєї доньки ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного характеру, а саме вдарила її по обличчю, чим могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, про час та місце розгляду адміністративних матеріалів повідомлялась у встановленому законом порядку. Надала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Так, виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.
Вирішуючи питання у відповідності до положень до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що в порушення положень ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , не містить доказів скоєного адміністративного правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Так, диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність осіб, яких протягом року було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, ця особа протягом року має бути визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та на неї має бути накладено адміністративне стягнення і, даний факт має бути підтверджений постановою суду, яка набрала законної сили.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП 314190 від 25.08.2023 року долучена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 849862 від 26.02.2023 року про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, однак ця постанова не може бути взята до уваги як доказ винуватості притягуваної у цій справі, оскільки вона складена неуповноваженою на це особою, що чітко випливає з положень ст.ст.213, 221 КУпАП яка чітко передбачає, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП належить до компетенції суду.
Отже, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та що за це правопорушення її було піддано адміністративному стягненню, зокрема цей факт має бути підтверджений постановою суду про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка набрала законної сили.
Копія постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка набрала законної сили до матеріалів справи долучено не було та враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)». Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Крнвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, є недоведеною.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАПза відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/17807/23
Номер провадження №3/522/11277/23
Головуючий суддя - Русєва А.С.