125/1813/23
3/125/935/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області в складі:
судді Єрмічової В. В.,
за участю секретаря судового засідання Турченяк І. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Стара Маячка Цюрупинського району Херсонської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 10 вересня 2023 року біля 15 год. 26 хв. по вул. Плотинна в м. Бар Вінницької області, керував транспортним засобом - мопедом HONDA DIO 34, без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 "а" ПДР України, де зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився повторно.
За адресою, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 надіслано судову повістку про виклик у суд, зокрема на 16 жовтня 2023 року, однак до суду повернувся конверт з рекомендованим поштовим повідомленням із зазначенням причини невручення (а.с. 15-17).
З урахуванням зазначеного вище, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вважається належно повідомленим про місце і час розгляду справи.
Однак ОСОБА_1 не прибув в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки, а тому не з'явився в судове засідання без поважних причин.
Суд розцінює таку поведінку ОСОБА_1 як спробу уникнути відповідальності, тому дійшов висновку, що останній в такий спосіб свідомо ухилився від участі у розгляді справи в суді.
Судом було вжито заходів щодо належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Вказане вище, узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України" відповідно до якого, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд вважає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 є цілком виправданим, оскільки перенесення розгляду справи призведе до безпідставного її затягування та порушення вимог статей 38, 277 КУпАП.
За підстав, зазначених вище, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд ураховує положення п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", де зазначено про те, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України N 114/38/15-36-18 (z0055-95 від 24 лютого 1995 року). Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Суд бере до уваги докази, зібрані особою, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення - інспектором СРПП Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Матвієнком Д. Ю., а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення, серії ААД № 258034, від 10 вересня 2023 року, де в графі "пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення" зазначено: "згоден" та проставлено підпис (а.с. 2);
- роздруківку алкотестера "Drager", відповідно до якого 10 вересня 2023 року о 15 год. 43 хв. ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера "Drager", результат тесту: 2,41 ‰ (а.с. 4);
- акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу, відповідно до якого огляд проведено у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкірного покриву обличчя поведінка, що не відповідає обстановці; результат тесту: 2.41 ‰ (а.с. 5);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 вересня 2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я (а.с. 6);
- письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 10 вересня 2023 року (а.с. 7);
- відеозапис події, яка мала місце 10 вересня 2023 року біля 15 год. 26 хв. по вул. Плотинна в м. Бар Вінницької області за участі водія ОСОБА_1 , зафіксована у встановленому законом порядку інспектором СРПП Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Матвієнком Д. Ю. на DVD-R диск (а.с. 8);
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення про справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 10 вересня 2023 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 121-3 КУпАП (а.с. 9);
- довідку інспектора САП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Л. Заболотної про те, що ОСОБА_1 протягом останніх 12 місяців не притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 по ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області не рахується як вилучене та на тимчасовому зберіганні не перебуває (а.с. 10).
З урахуванням, зазначеного вище, суд дійшов висновку, що у справі зібрано достатньо належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 обґрунтовано притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні у справі "О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства" від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Керуючи транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 є небезпечним для інших учасників дорожнього руху та пішоходів. Вказана обставина істотно підвищує суспільну шкідливість вчиненого адміністративного правопорушення.
Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 не з'явився для розгляду справи в судове засідання, не розкаявся у вчиненні адміністративного правопорушення, тому обставини, які пом'якшують його відповідальність, відсутні.
Враховуючи усі обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поведінку ОСОБА_1 після його вчинення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому його слід визнати винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої вказаною частиною статті, за якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності, у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП особою, на яку накладено адміністративне стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, розмір судового збору становить 0,2 розміру від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому, із ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 грн 80 коп.
На підставі п. 2.5 ПДР України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", керуючись п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, частинами 1, 2 ст. 251, ст. 252, ч. 1 ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що ставить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В. В. Єрмічова