Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2-а/641/33/2023 Справа №641/3365/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року м. Харків
Комінтернівський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Онупко М.Ю.,
за участю секретаря Антіпової К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 1 роти № 6 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Семикрас Миколи Григоровича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора батальйону № 1 роти № 6 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Семикрас М.Г., Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Харківській області ДПП) в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7110925 від 04.06.2023 року, складену інспектором батальйону № 1 роти № 6 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Семикрас М.Г. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн., закрити провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАС №7110925 від 04.06.2023, складеною інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області 1 батальйону 6 роти старшим лейтенантом Семикрасом Миколою Григоровичем, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 грн.
Зі змісту вказаної постанови 04.06.2023 року о 17:20:21 у м. Харкові по вул. Олени Стасової, 27 водій керував транспортним засобом ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 будучі позбавленим права керування транспортним засобом від 09.12.2022 чим порушив п.2.1.а. ПДР - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування.
Ознайомившись з вказаною постановою, позивач вказує, що вважає таку постанову незаконною, винесеною з порушенням Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395, КУпАП та такою, що підлягає скасуванню.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона не містить визначених та обов'язкових реквізитів, передбачених ч. 3 ст. 283 КУпАП та додатком 5 до Інструкції, а саме: не вказано технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис події та винесення постанови.
Крім того, вказав, що у фабулі правопорушення відсутнє ПІБ позивача, не зазначено підстави зупинки транспортного засобу в порушення вимог Закону України «Про національну поліцію», невірно вказано місце розгляду справи, а саме не вказано район вчинення правопорушення, що є вкрай важливим та обов'язковим при оформленні таких правопорушень. Також до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Встановити наявність в його діях складу адміністративного правопорушення на момент складання постанови відповідачем не надано, що свідчить про недостовірність обставин, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Окрім того, на думку позивача, аналізуючи постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення відносно нього та беручи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б надавали підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП, можна прийти до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
З вказаною постановою позивач не погоджується, у зв'язку з чим був вимушений звернутися до суду із позовом.
Ухвалою суду від 15.06.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити.
Відповідач інспектор батальйону № 1 роти № 6 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Семикрас М.Г. до судового засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції - Федюк Д.В. в судовому засіданні, проти позову заперечував в повному обсязі, та пояснив, що позивач рухався на автомобілі ВАЗ, а автомобіль патрульної поліції рухався позаду. При повороті ліворуч позивач не ввімкнув покажчик лівого повороту, що і стало причиною його зупинки поліцейськими. Під час перевірки документів було встановлено, що позивач позбавлений права керування транспортними засобами, у зв'язку з чим була складена оскаржувана постанова.
В наданому до суду відзиві зазначив, що 04.06.2023 року о 17 год. 20 хв. на вулиці Олени Стасової, поблизу будинку № 7 в місті Харкові було виявлено транспортний засіб ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вищевказаний транспортний засіб було зупинено інспектором на підставі пункту третього 35 Закону України «Про Національну поліцію». Інспектор підійшов до позивача, представився, пояснив причину застосування превентивних поліцейських заходів, а також довів до відома позивача нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи. Поліцейським, на підставі пункту другого статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» було висунуто усну вимогу про пред'явлення документів, що посвідчують особу та відповідне право, але на дану вимогу позивач повідомив, що може надати лише паспорт громадянина України, так як посвідчення водія в нього вилучили в минулому році. Інспектор, проаналізувавши в ході опитування твердження позивача дійшов до обґрунтованого висновку, що позивач не має при собі посвідчення водія. Перевіривши позивача за базою осіб, які позбавлені права керування, було встановлено, що позивач позбавлений права керування постановою Октябрського районного суду міста Полтави строком на 1 рік у справі № 554/13623/22 від 29.11.2022 року. Вказане рішення суду набрало законної сили 09.12.2022 року.
Також, вказав, що інспектор у відповідності до статті 278 КУпАП, коли розпочав підготовку до розгляду справи, роз'яснив права позивачу, які передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, про що останній поставив свій підпис в графі 8 оскаржуваної постанови. За результатами розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, інспектором встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, тому була винесена постанова серії ЕАС № 7110925.
Крім того, пояснив, що процедура оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджується Наказом Міністерства внутрішній справ України від 07.11.2015 року № 1395. Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Натомість такі відомості мають зазначатись у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. Отже твердження позивача про те, що будь-які долучені відповідачем відеозаписи є недопустимими доказами, за однією лише підставою, що інспектором в постанові не вказані, відповідач вважає необґрунтованим, оскільки воно суперечить вимогам статтей 251 КУпАП та 77 КАС.
Щодо твердження позивача, що в оскаржуваній постанові, а саме фабулі не вказано прізвище ім'я та по батькові позивача, представник відповідача вказав, що проаналізувавши назви відповідних граф та їх цільове призначення можна дійти наступного висновку. В фабулі вказується час, місце суть і обставини правопорушення, яке ставиться в провину позивачу. А ПІБ позивача вказано у відповідній для цього графі, а саме в графі № 4 оскаржуваної постанови вказані всі необхідній відомості про особу позивача.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС № 7110925 від 04.06.2023 року, позивача по справі притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 грн.
В оскаржуваній постанові зазначено, що 04.06.2023 року о 17:20:21 хв. в м. Харків, по вул. Олени Стасової, 27, водій керував транспортним засобом ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортним засобом від 09.12.2022 року, чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у сумі 20 400 грн.
Згідно до копії постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 29.11.2022 року по справі № 554/13623/22, провадження № 3/554/4985/2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вказана постанова суду набрала законної сили 09.12.2022 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно роз'яснень у абз. 4 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, в графі «до постанови додається» зазначено: «відео», однак відповідач не скористався своїм правом надати до суду вказаний доказ, та будь-яких інших доказів до суду не надав.
В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, який було досліджено в судовому засіданні, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21104 д.н.з. НОМЕР_1 , та під час повороту ліворуч, на вказаному транспортному засобі не працював задній лівий покажчик повороту, що стало підставою для зупинки транспортного засобу.
Крім того, в судовому засіданні позивач не заперечував факту керування транспортного засобу, а також вказував, що був обізнаний про те, що він був позбавлений права керування транспортними засобами.
Виходячи з досліджених відеозаписів та досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять належні та допустимі докази вчинення позивачем порушення передбачено п. 2.1 «а» ПДР України.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення відповідачем інспектором батальйону № 1 роти № 6 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Семикрас М.Г. не було порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення була доведена, а тому у задоволенні позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення слід відмовити в повному обсязі.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем не підлягають розподілу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 8,9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону № 1 роти № 6 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Семикрас Миколи Григоровича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя - М. Ю. Онупко